Справа № 199/16012/25
(1-кп/199/1519/25)
08.12.2025 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Добропільського відділу Покровської окружної прокуратури ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження № 12015050230001406 від 05.08.2015 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_2 ,
До суду надійшло клопотання прокурора Добропільського відділу Покровської окружної прокуратури ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження № 12015050230001406.
Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що 05.08.2015 до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, а саме: про те, що 07.11.2008 невстановлені медичні працівники Добропільської ЦМЛ неналежним чином надали медичну допомогу ОСОБА_4 , у зв'язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер в хірургічному відділенні Добропільської ЦМЛ.
З клопотання прокурора та доданих до нього матеріалів слідує, що проведенні слідчі та оперативно-розшукові заходи, однак встановити особу, яка вчинила дане кримінальне правопорушення, не надалось можливим. Прокурор зазначає, що згідно ст. 49 КК України строк давності притягнення до відповідальності за вчинення даного кримінального правопорушення складає 3 роки, який закінчився у 2011 році. Оскільки під час досудового розслідування не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, враховуючи закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, прокурор просить у відповідності до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України закрити дане кримінальне провадження.
Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання.
Суд, вислухавши думку прокурора, вивчивши клопотання прокурора про закриття кримінального провадження з долученими до нього додатками, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, закривається судом.
Згідно абзацу 4 ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Зі змісту клопотання прокурора та долучених до нього матеріалів, зокрема витягу з ЄРДР за № 12015050230001406, слідує, що 05.08.2015 до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України: 07.11.2008 медичні працівники Добропільської ЦМЛ неналежним чином надали медичну допомогу ОСОБА_4 у зв'язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер в хірургічному відділенні Добропільської ЦМЛ.
У відповідності до клопотання прокурором констатовано, що під час досудового розслідування встановити осіб, які вчинили дане кримінальне правопорушення, не надалось можливим.
Санкція ч. 1 ст. 140 КК України передбачає покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КК України, є нетяжким злочином.
Як слідує з п. 2) ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
У відповідності до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
В той же час частиною 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а ч. 6 цієї статті також визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, суд приймає до уваги висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.05.2019 № 639/793/17, відповідно до якого закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК), пов'язує зупинення строків давності лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства. Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 № 5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Давність персоніфікована, у зв'язку із чим про ухилення особи від слідства можна говорити лише тоді, коли слідство проводиться щодо конкретної особи. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. Із законодавчого положення про відновлення перебігу строку давності з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання випливає, що особу винного встановлено і здійснюються заходи, спрямовані на встановлення її місцезнаходження. При з'ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, що скоїла злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правоохоронних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку. Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови її належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує її в розшук. Причому підстава для оголошення в розшук під час досудового розслідування - «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження. Саме тому зупинення досудового розслідування у зв'язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК у такому випадку обов'язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.
Відповідно до витягу з ЄРДР за № 12015050230001406, виходячи з інших матеріалів, долучених прокурором до клопотання про закриття кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні не встановлено осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, підозра або обвинувачення у вчиненні даного кримінального проступку жодній особі не пред'являлись, розшук підозрюваного або обвинуваченого не оголошувались, що дає суду зробити висновок про відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 49 КК України, відповідно до яких перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від дізнання, досудового розслідування або суду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що по кримінальному провадженню № 12015050230001406, внесеному до ЄРДР 05.08.2015 за ч. 1 ст. 140 КК України, не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та 07.11.2011 закінчився строк давності, передбачений п. 2) ч. 1 ст. 49 КК України, для притягнення до кримінальної відповідальності, що відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України є підставою для закриття кримінального провадження.
Керуючись ст. 110, 284, 369-372 КПК України, суд
Задовольнити клопотання прокурора Добропільського відділу Покровської окружної прокуратури ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження № 12015050230001406 від 05.08.2015 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Закрити кримінальне провадження № 12015050230001406 від 05.08.2015 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченого п. 2) ч. 1 ст. 49 КК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Суддя: ОСОБА_1