Справа № 570/1685/24
Номер провадження 1-кс/570/639/2025
09 грудня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського районногосуду Рівненськоїобласті ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області клопотання представника Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження №22023180000000085, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.4 ст.190 КК України,-
до слідчого судді Рівненського районного суду надійшло клопотання представника Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження №22023180000000085, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.4 ст.190 КК України.
В обґрунтування вказаного клопотання вказує, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 17.04.2024 року у справі №569/6478/23, в рамках кримінального провадження №22023180000000085 було накладено арешт на майно ОП санаторій «Червона калина» імені Миколи Сивого. Оскільки кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023180000000085, 07.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.4 ст.190 КК України - закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, просять скасувати заходи забезпечення криимінального провадження.
В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі представника Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого - адвоката ОСОБА_3 ..Також слідчим ОСОБА_4 на електронну адресу суду скеровано постанову про закриття кримінального провадження від 15.07.2025 року.
Відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, а також постанову про закриття кримінального провадження від 15.07.2025 року, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення поліції №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22023180000000085 від 07.04.2023 року, за ознаками кримінальних првопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.4 ст.190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 17.04.2024 року у справі №569/6478/23, в рамках кримінального провадження №22023180000000085 було накладено арешт на майно ОП санаторій «Червона калина» імені Миколи Сивого.
Постановою про закриття провадження від 15.07.2025 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023180000000085, 07.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.4 ст.190 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
Зі змісту постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що у діях посадових осіб ОП санаторій «Червона калина» ім. М. Сивого відсутній склад кримінального правопорушення.
Тож, закриваючи кримінальне провадження, слідчим зазначено, що питання про долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України та п. 6 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної обробки, знищення, здійснення витрат, пов?язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104, шляхом повернення власникам, користувачам. Наведене міститься у п. 4 резолютивної частини постанови про закриття кримінальног провадження (майно, яке вилучено в ході проведення слідчих дій у кримінальному провадженні - повернути власника, користувачам майна).
Частиною 1 ст. 1 КПК встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК. За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).
Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою слідчого на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Кримінальний процесуальний кодекс України як кримінальне процесуальне законодавство є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження.
У Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України виходив із того, що загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило «lex posterior derogat priori» - «наступний закон скасовує попередній». Таким чином, повноважний орган конституційної юрисдикції визначив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.
Принцип верховенства права вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). В Рішенні від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020 Конституційний Суд України зазначив, що якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права втрачає свою дієвість. Імператив надання дієвості принципові верховенства права вимагає одночасного застосування всіх трьох класичних формул.
Саме із таких настанов виходила ОП ККС ВС щодо застосування приписів ч. 4 ст. 132 КПК у постанові від 15.04.2024 року по справі № 554/2506/22.
Враховуючи наведене вище слідчий суддя зазначає, що 15.07.2025 року слідчий ОСОБА_4 закрив кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023180000000085 від 07.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.4 ст.190 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, при цьому постановляючи постанову про закриття кримінального провадження вирішив, що майно, яке вилучено в ході проведення слідчих дій у кримінальному провадженні - повернути власника, користувачам майна.
З огляду на викладене, процесуальні підстави для постановлення слідчим суддею ухвали про скасування арешту майна відсутні, а тому в задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 174, 372, КПК України, слідчий суддя-
В задоволенні клопотання представника Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження №22023180000000085, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.4 ст.190 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1