Справа № 375/2891/25
Провадження № 3/375/1643/25
09 грудня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали адміністративної справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №331957 складеного 18 листопада 2025 року вбачається, що 18 листопада 2025 року близько 02 год 50 хв ОСОБА_1 перебуваючи по АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проявилось у висловлюванні ненормативною лексикою, що могло завдати шкоди психологічному здоров'ю.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся шляхом надісланням СМС-повідомлення у додаток Viber.
Також дата судового засідання відображалась на веб-сайті Рокинянського районного суду Київської області в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Враховуючи, що згідно частиною 2 статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, судом вживалися заходи щодо виклику ОСОБА_1 , однак останній в судове засідання не з'явився та клопотань про відкладення розгляду справи не направляв, суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшла висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, що є підставою для закриття справи.
Відповідно до статтей 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень статті 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно диспозиції частини 1 статті 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки: можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
В свою чергу, конфлікт (від лат. Conflictus - зіткнення) - це відсутність згоди між двома або більше сторонами, які можуть бути конкретними особами або групами. Кожна сторона робить все, щоб прийнята була її точка зору і мета, і заважає іншій стороні робити теж саме.
Конфлікт не містить вище перелічених ознак домашнього насильства
Будь-яка суперечка чи конфлікт, які виникають у сім'ї, не можуть однозначно трактуватись, як домашнє насильство. Без з'ясування природи та причин сварки, її ініціатора та обставин життя сторін конфлікту, неможливо однозначно стверджувати про те, що один із учасників сварки став жертвою домашнього насильства.
Отже, різниця у тому, що домашнє насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди, а не прагненням розв'язати спір.
Дослідивши та проаналізувавши в сукупності наявні у справі докази та надані учасниками пояснення, приходжу до висновку, що 18 листопада 2025 року між ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 фактично мав місце саме конфлікт на побутовому рівні через особистісні причини, що виключає склад правопорушення у вигляді домашнього насильства.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 саме домашнього насильства відносно своєї дружини, тобто адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Згідно із статтею 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 статті 7 КУпАП).
У справі "Малофєєва проти росії" (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), ЄСПЛ констатував, що у випадку коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь звинувачення.
Зазначене також узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на п. 282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), згідно яких "доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом".
Враховуючи вищевказані встановлені у судовому засіданні обставини у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2КУпАП підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю складу вказаного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись статтми 9, 173-2, 245, 247, 251, 252, 280, 283-287, 294 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 173-2 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС