03 грудня 2025 р. № 400/11118/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенко В. В. за участю секретаря судового засідання Дидіної А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
проскасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0564585-2409-1406-UA-48040250000044166 від 11.06.2025 про визначення йому грошового зобов'язання з податку на нерухомість на суму 17857,92 гривень.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що він є власником об'єктів нежитлової нерухомості - будівлі «Берлін», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 838,4 кв.м. Зазначена будівля використовується позивачем для здійснення підприємницької діяльності. Основним видом його діяльності є КВЕД 16.23 Виробництво інших дерев'яних конструкцій та столярних виробів. На підставі ст.266.1.1 Податкового кодексу України (далі-ПКУ), платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Водночас, в переліку об'єктів, які не є об'єктом оподаткування, згідно ст.266.2.2, п.є, зазначено, будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Позивач зазначив, що згідно гл.6, ст.55 Господарського Кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Позивачем на підставі вищевказаного був направлений лист до начальника ГУ ДПС у Миколаївській області вих. №01/09-2023 від 01.09.2023 про звірку по податку на нерухомість, щодо права мною користуватися пільгою з даного податку, ще до отримання податкового повідомлення-рішення за 2021-2022 рр. Контролюючий орган безпідставно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству. Відповідно до пунктів 56.1- 56.3, 56.12, 56.15, 56.16 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до статей 5, 25, 122 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію аргументував у відзиві. ГУ ДПС у Миколаївській області не погоджується з викладеними в позовній заяві доводами, вважає позов необґрунтованим, виходячи з наступного. Відповідно до статті 6, статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки регулюється статтею 266 Кодексу. Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Кодексу визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності ОСОБА_1 перебуває об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля, «Будівля Берлін» загальною площею 838,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 .
В судовому засіданні 03.12.2025 позивач та представник відповідача підтримали власні позиції, викладені у процесуальних заявах по суті справи. Позивач просив позов задовольнити, наполягав на тому, що зазначене приміщення використовується ним для підприємницької діяльності, а за таких обставин він має право на пільгу. Відповідач вказував на відсутність документального підтвердження статусу об'єкта нерухомості, як об'єкта промисловості.
Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 26.05.2010 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця. Основним видом діяльності підприємця ОСОБА_1 є виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів.
З 23.04.2021 ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі «Будівля «Берлин», загальною площею 838,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 .
11 червні 2025 року, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області обраховано ОСОБА_1 за цим об'єктом грошове зобов'язання з податку на нерухомість в розмірі 17857,92 гривень, та направило на його адресу податкове повідомлення-рішення №0564585-2409-1406-UA-48040250000044166.
Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України, об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до п. «є» ст.266.2.2 ПК України, не є об'єктом оподаткування: будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Таким чином, для застосування пільги передбаченої п.п. «є» п. 266.2.2. ст.266 ПК України, необхідно дотримання двох умов: перше - віднесення об'єкту нерухомості до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125), друге - платник податків повинен бути суб'єктом господарювання, що здійснює відповідну діяльність.
Щодо другої умови, у цьому випадку немає сумнівів, оскільки позивач є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якого є « 16.23 Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів», що відноситься до секції В, як переробна промисловість.
Натомість, у цьому випадку відсутні будь-які документи, що можуть довести віднесення об'єкту нерухомості за адресою: м. Південноукраїнськ, Гідрокомплес, будинок №3, до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125). Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначений об'єкт жодним чином не класифікований і позначений лише словами: «нежитлова будівля». За поясненням позивача наданим в судовому засіданні, в нього відсутній технічний паспорт на зазначену будівлю, в якій би містилася класифікація його до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125).
За таких обставин, у суду відсутні підстави для застосування до позивача п. «є» ст.266.2.2 ПК України та виключення об'єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 належного позивачу з об'єктів оподаткування.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 44104027) відмовити повністю.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 08.12.2025