09 грудня 2025 р.пс № 400/4073/22
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біоносенко В. В., розглянув у порядку письмового провадження звіт на виконання рішення МОАС від 29.09.2022 по адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008
прозаява про встановлення судового контролю,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 по справі № 400/4073/22 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Миколаївській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня за 2022 року в повному розмірі; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 не виплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення 01.11.2022 судом видано виконавчий лист.
29.05.2024 від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення МОАС від 29.09.2022 по справі №400/4073/22.
Ухвалою суду від 10.06.2024 встановлено судовий контроль, поклавши на Головне управління ПФУ в Миколаївській області зобов'язання подати протягом двох місяців з моменту набрання законної сили цієї ухвали - звіт про виконання рішення від 29.09.2022 по справі №400/4073/22.
01.08.2024 відповідачем подано звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 04.09.2024 встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області новий строк подання звіту про виконання у повному обсязі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 року по справі №400/4073/22, до 01.03.2025 року.
26.02.2025 відповідачем подано звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою від 18.03.2025 встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області новий строк для подання звіту про виконання у повному обсязі рішення від 29.09.2022 по справі №400/4073/22 у тримісячний строк з моменту набрання законної сили цією ухвалою суду.
17.06.2025 від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду по справі №400/4073/22.
Ухвалою від 25.07.2025 встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області новий строк для подання звіту про виконання у повному обсязі рішення від 29.09.2022 по справі №400/4073/22 у тримісячний строк з моменту набрання законної сили цією ухвалою суду.
На виконання цієї ухвали 21.10.2025 Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області подано звіт про виконання рішення суду від 29.09.2022 по справі №400/4073/22, у якому відповідач зазначив, що на виконання рішення суду від 29.09.2022 забезпечено нарахування позивачу суми грошової допомоги в розмірі 8179 грн. Щодо виплати нарахованої суми грошової допомоги в розмірі 8179 гривень на виконання рішення суду по справі №400/4073/22, то відповідач зазначив, що у Головного управління відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету, тобто виплати здійснюються Головним управлінням виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, Головне управління не має. Виплата буде проведена після відповідного фінансування з Державного бюджету відповідно до норм Порядку №902. Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. На сьогодні було проведено виплату за рішенням суду, що набрали законної сили 19.11.2020, тому черговість виплати коштів по цьому рішенню суду ще не настала.
Також, 21.10.2025 від Головного управління ПФУ в Миколаївській області надійшло клопотання про звільнення від сплати начальника Головного управління ПФУ ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 10.11.2025 розгляд звіту призначено у судовому засіданні з викликом сторін та наданням часу для подання позиції стосовно розгляду звіту.
Суд розглянув звіт відповідача про виконання додаткового рішення по справі №400/4073/22 в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідив звіт, суд вбачає, що рішення суду виконано лише в частині нарахування ОСОБА_1 невиплаченої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в сумі 8179 гривень. Однак в частині виплати нарахованої суми доплати в розмірі 8179 гривень не виконано, оскільки у відповідача відсутні бюджетні кошти для цього.
При цьому, невиконання судового рішення в частині виплати нарахованої виплати ОСОБА_1 , відбулося не у зв'язку з небажанням ГУ ПФУ у Миколаївській області виконувати судове рішення, а у зв'язку з відсутності фінансування з державного бюджету на цю виплату. Боржник може виконати судове рішення лише за рахунок коштів державною бюджету.
Таким чином, суд вбачає, що з моменту ухвалення судом рішення на користь позивача пройшло більше року, але за такий значний час, відповідач не зміг забезпечити виконання рішення в частині виплати позивачу 8178 гривень перерахованої пенсії. При цьому, інститут судового контролю саме у цьому випадку, не став ефективним засобом забезпечення виконання рішення суду, навіть встановленого судового контролю не призвело до виконання рішення суду. Суд вимушений констатувати, що встановлення подальшого судового контролю за виконання цього рішення суду не буде результативним, з врахуванням того, що виконання рішення суду залежить не від дій відповідача та його службових осіб, а від бюджетних асигнувань.
На переконання суду, подальше продовження судового контролю, призведе лише до спотворення виконання рішення суду, а не до його реального повного виконання.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Шмалько проти України», право на справедливий судовий розгляд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося.
Таким чином, суд констатує неможливість виконання рішення суду в частині виплати позивачу перерахованої суми в розмірі 8179 гривень, оскільки у відповідача відсутні бюджетні асигнування на цю виплату, самостійно він не може їх відшукати, а повноваження щодо фінансування цієї виплати знаходяться у органах, які не є учасниками цієї справи, та не можуть бути залучені до виконання рішення суду.
Відповідно до ч.3 ст.378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
За таких обставин, суд вбачає за необхідність розглянути питання про заміну способу виконання цього судового рішення на інший.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України, питання зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Вирішуючи питання про зміну способу виконання, суд виходить з наступного.
По-перше, рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 перерахованої суми доплати в розмірі 8179 грн неможливо на теперішній час виконати, оскільки питання виплати цих коштів не знаходиться в повноваженнях відповідачів по справі.
По-друге, судом використаний механізм судового контролю у повному обсязі, відповідачу безліч разів надався передбачений Кодексом тримісячний строк для виконання рішення суду, але це не призвело до результату.
По-третє, 19.12.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» № 4094-IX , яким зокрема були внесенні зміни до ст.378 КАС України, про те, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Нова редакції ч.3 ст.378 КАС України, передбачає зміну способу виконання, з урахуванням дотримання декількох вимог: 1) рішення суду стосується обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг; 2) рішення суду не виконується більше двох місяців з моменту набрання законної сили; 3) спосіб виконання замінюються на стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат; 4) з урахуванням вимог ч.1, ч.2 ст.378 КАС України необхідна заява сторони у справі.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Приписами частини 1 статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Таким чином, стягнення коштів може відбутись лише за рахунок коштів Державного бюджету України, які перераховуються до Пенсійного фонду України.
Враховуючи викладене, з огляду на положення ч.3 ст.378 КАС України, де встановлено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат, суд дійшов висновку про зміну способу і порядку виконання рішення по даній справі.
При цьому, суд враховує наведені у звіті розрахунки заборгованості.
Щодо накладення штрафу, то відповідно до правової позиції Верховного Суду від 24.01.2018 по справі №405/3663/13-а не виконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. За такого, застосування штрафу відповідно до ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» є протиправним.
Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду постановах від 21.02.2018 у справі № 814/2655/14, від 21.08.2019 у справі № 754/3105/17, від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18 та від 19.08.2020 у справі №140/784/19 та багатьох інших.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повноважень суду для відходу від правових висновків Верховного Суду, діючий КАС України та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить.
За таких обставин, суд зобов'язаний врахувати правовий висновок, численно викладений у постановах Верховного Суду, зазначених вище.
Необхідно розуміти, що накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, можливо лише у тому випадку, коли невиконання судового рішення відбулося саме з вини цієї посадовою особи. Натомість у цьому випадку, суд вбачає, що невиконання судового рішення в частині виплати нарахованої виплати ОСОБА_1 відбулося не у зв'язку з небажанням керівника ГУ ПФУ у Миколаївській області виконувати судове рішення, а у зв'язку з відсутності фінансування з державного бюджету на цю виплату. Тобто, відсутня вина особиста керівника ГУ ПФУ в Миколаївський області у невиконанні судового рішення, а відсутність бюджетного фінансування для виконання рішення суду, є поважною причиною його невиконання з боку боржника у цьому випадку.
Враховуючи відсутність в нього цих коштів, на переконання суду, відсутні підстави для застосування штрафу до керівника ГУ ПФУ у Миколаївській області.
Таким чином, враховуючи висновки Верховного Суду, суд позбавлений можливості накласти штраф на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 381-383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Звіт Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 21.10.2025 про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 по справі №400/4073/22 - прийняти.
2. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 по справі №400/4073/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості з виплати частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в сумі 8179 (вісім тисяч сто сімдесят дев'ять) гривень.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
4. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя В. В. Біоносенко