Номер провадження: 22-ц/813/1633/25
Справа № 519/1894/23
Головуючий у першій інстанції Лемець С.П.
Доповідач Погорєлова С. О.
18.11.2025 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Сєвєрової Є.С., Таварткіладзе О.М.
за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, на рішення Южного міського суду Одеської області, ухваленого під головуванням судді Лемець С.П. 14 травня 2024 року у м. Южне Одеської області, -
встановила:
У листопаді 2023 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, який обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , як дієздатна фізична особа, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки, у 2023 році звернулася до Южненської міської ради Одеського району Одеської області із заявою щодо реєстрації помічника. ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи по зору. Звертаючись із заявою про реєстрацію помічника, позивач до заяви надала повний пакет документів. Зазначена заява була розглянута на засіданні Опікунської ради Виконавчого комітету Южненської міської ради з питань соціального-правового захисту недієздатних та обмежено дієздатних громадян. Відповідно до висновку Опікунської ради Виконавчого комітету Южненської міської ради з питань соціально-правового захисту недієздатних та обмежено дієздатних громадян, опікунська рада надала згоду зареєструвати ОСОБА_2 помічником ОСОБА_1 .
У травні 2023 року ОСОБА_1 отримала рішення Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області №1075 від 27.04.2023 року, згідно якої їй було відмовлено у реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помічником ОСОБА_1 . Таке рішення сторона позивача вважає протиправним та таким, що прийнято безпідставно, порушує права позивача.
Рішенням Южного міського суду Одеської області від 14.05.2024 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області №1075 від 27.04.2023 року «Про відмову у реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помічником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Зобов'язано Виконавчий комітет Южненської міської ради Одеського району Одеської області повторно розглянути висновок опікунської ради Виконавчого комітету Южненської міської ради з питань соціально-правового захисту недієздатних та обмежено дієздатних громадян щодо питання реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помічником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В апеляційній скарзі представник Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач ОСОБА_1 не зверталася із заявою про надання їй соціальних послуг до управління соціальної політики Южненської міської ради, що підтверджує факт того, що позивач не потребує сторонньої допомоги.
Також відповідач зазначає, що рішення Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області №1075 від 27.04.2023 року «Про відмову у реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помічником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » обумовлено тим, що звернення позивачки може бути пов'язане із бажанням ОСОБА_2 ухилитися від мобілізації, та можливого подальшого перетину державного кордону.
Крім того, у апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що позивачка не позбавлена права повторно звернутися до органу опіки та піклування із заявою про реєстрацію помічника, якщо перестануть існувати обставини, що стали причиною для відмови у реєстрації.
Сторони про розгляд справи на 18.11.2025 року були сповіщені належним чином, у судове засідання не з'явились.
Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи по зору, у 2023 році звернулася до Южненської міської ради Одеського району Одеської області із заявою щодо реєстрації помічника.
Згідно висновку Опікунської ради Виконавчого комітету Южненської міської ради з питань соціально-правового захисту недієздатних та обмежено дієздатних громадян опікунська рада надала згоду зареєструвати ОСОБА_2 помічником ОСОБА_1 .
Рішенням Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області №1075 від 27.04.2023 року ОСОБА_1 було відмовлено у реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помічником.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказане рішення не містить жодних підстав та мотивів його прийняття, крім посилань на загальні норми Закону, згідно яких вирішення цього питання відноситься до компетенції органу місцевого самоврядування.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України), тому дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, п. 36), відповідно до якого орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Частиною 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно п.п. 4 п. «б» ч. 1 ст. 34 вказаного Закону, до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування.
Частиною 1 ст. 56 Цивільного кодексу України встановлено що органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Завданням Опікунської ради є надання допомоги Южненській міській раді у здійсненні нею функцій як органу опіки та піклування щодо соціально - правового захисту недієздатних та обмежено дієздатних громадян.
Відповідно до ст. 78 ЦК України дієздатна фізична особа, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки, має право обрати собі помічника. Помічником може бути дієздатна фізична особа. За заявою особи, яка потребує допомоги, ім'я її помічника реєструється органом опіки та піклування, що підтверджується відповідним документом. Помічник має право на одержання пенсії, аліментів, заробітної плати, поштової кореспонденції, що належать фізичній особі, яка потребує допомоги. Помічник має право вчиняти дрібні побутові правочини в інтересах особи, яка потребує допомоги, відповідно до наданих йому повноважень. Помічник представляє особу в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування та організаціях, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення. Помічник може представляти фізичну особу в суді лише на підставі окремої довіреності. Послуги помічника є оплатними, якщо інше не визначено за домовленістю сторін. Помічник може бути у будь-який час відкликаний особою, яка потребувала допомоги. У цьому разі повноваження помічника припиняються.
З огляду на викладене суд дійшов обґрунтованого висновку, що у випадку, коли повнолітня дієздатна особа за станом здоров'я не може самостійно утримувати себе або доглядати за собою, вона може обрати собі помічника, ім'я якого за її заявою реєструється органом опіки та піклування. Отже, мова йде про особливу форму піклування, яка полягає у систематичному догляді та наданні допомоги дієздатній фізичній особі, яка потребує цього внаслідок тяжкої хвороби, фізичних вад, похилого віку.
Відповідно до інформації, наданої на єдиному порталі державних послуг ДІЯ, для отримання послуги «Реєстрація помічника дієздатної фізичної особи» необхідно надати визначений перелік документів.
Представник відповідача в судовому засіданні суду першої інстанції не заперечував, що позивачем разом із заявою про реєстрацію помічника було надано всі необхідні документи, разом із цим пояснила, що органом місцевого самоврядування було прийнято саме таке рішення і позивач не позбавлена отримувати соціальні послуги шляхом звернення до управління соціальної політики Южненської міської ради. Також представник зазначила, що наразі шляхом реєстрації помічниками дієздатних осіб, окремі особи ухиляються від мобілізації, що також було враховано під час прийняття спірного рішення.
Суд правильно критично оцінив такі пояснення представника Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області, оскільки відповідач, діючи як суб'єкт владних повноважень, повинен дотримуватися вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України та діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме вирішити питання наявності/відсутності підстав для призначення позивачу помічника з посиланням у рішенні на чинне законодавство, з мотивацією задоволення/відмови заяви та роз'ясненням порядку оскарження рішення.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Южненської міської ради иконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області №1075 від 27.04.2023 року «Про відмову у реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помічником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Щодо вимог позову про зобов'язання Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області здійснити реєстрацію ОСОБА_2 помічником ОСОБА_1 , суд першої інстанції прийняв до уваги викладений у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 року в справі № 567/675/20, від 08.06.2022 року у справі № 580/1388/19 висновок про те, що дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). При цьому, суд не вправі перебирати на себе повноваження органів місцевого самоврядування, визначених законом.
Оскільки вирішення питань щодо призначення та реєстрації помічника фізичної особи належать виключно до компетенції виконавчого органу ради та залежить, зокрема, від надання повного пакету необхідних документів, суд не може перебирати на себе такі повноваження, на підставі чого суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність відмови в цій частині позову, зобов'язавши відповідача повторно розглянути висновок опікунської ради щодо реєстрації ОСОБА_2 помічником ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги представника Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області про те, що позивач ОСОБА_1 не зверталася із заявою про надання їй соціальних послуг до управління соціальної політики Южненської міської ради, що підтверджує факт того, що позивач не потребує сторонньої допомоги, є безпідставними та такими, що порушують права позивача, як особи з інвалідністю, з огляду на наступне.
Згідно ст. 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії з зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.
Стаття 4 вказаного Закону передбачає, що діяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає у: виявленні, усуненні перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу до об'єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу (далі - об'єкти фізичного оточення), транспорту, інформації та зв'язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту; охороні здоров'я; соціальному захисті; забезпеченні виконання індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю; наданні пристосованого житла; сприянні громадській діяльності.
Соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.
Таким чином, вказані положення закону надають особі з інвалідністю право самостійно обирати той вид соціального захисту, який відповідає найкращому забезпеченню її прав та інтересів, а обов'язок держави полягає у тому, щоб створювати належні умови для забезпечення прав для осіб з інвалідністю, а не створювати штучні перешкоди для отримання останніми соціального захисту, посилаючись на формальні обставини та припущення.
У даному випадку колегія суддів звертає увагу представника Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області на те, що ОСОБА_1 , як особа з інвалідністю, яка потребує постійної сторонньої допомоги (що підтверджено документально), обрала передбачений законом спосіб захисту своїх прав - реєстрацію помічника, та відмова відповідача у наданні саме такого виду соціальної допомоги, обґрунтована лише власними припущеннями про те, що оскільки ОСОБА_1 не зверталася із заявою про надання їй соціальних послуг до управління соціальної політики Южненської міської ради, то позивач не потребує сторонньої допомоги, є вочевидь безпідставними та такими, що виходять за межі повноважень Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області.
Доводи апеляційної скарги про те, що рішення Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області №1075 від 27.04.2023 року «Про відмову у реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помічником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » обумовлено тим, що звернення позивачки може бути пов'язане із бажанням ОСОБА_2 ухилитися від мобілізації, та можливого подальшого перетину державного кордону, також ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача, на підтвердження яких останнім не надано жодного належного доказу.
Колегія суддів зазначає, що у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі № 826/17201/17 вказано, що суб'єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документі, що оскаржується. За іншого підходу суб'єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування, які є фундаментальними для правової держави.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у Справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), прийнятому 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року), зазначено наступне:
1. Державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права,
2. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси
3. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.
4. Потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
5. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються.
Колегія суддів також враховує, що приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов'язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 року у справі № 754/5841/17.
Однак, у даному випадку, матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_2 призваний за мобілізацією та проходить військову службу, що могло унеможливити фактичне виконання ним обов'язків помічника ОСОБА_1 .
Безпідставними та такими, що не мають правового значення для вирішення справи, є доводи апеляційної скарги представника Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області про те, що позивачка не позбавлена права повторно звернутися до органу опіки та піклування із заявою про реєстрацію помічника, якщо перестануть існувати обставини, що стали причиною для відмови у реєстрації.
Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що опікунська рада надала згоду зареєструвати ОСОБА_2 помічником ОСОБА_1 , однак у реєстрації ОСОБА_2 помічником було відмовлено рішенням саме Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області без жодного обґрунтованого роз'яснення причин такої відмови, а відтак, не маючи інформації щодо переліку обставини, які стали причиною для відмови у реєстрації, ОСОБА_1 неправомірними діями відповідача позбавлена передбаченого законом права повторно звернутися до органу опіки та піклування із заявою про реєстрацію помічника.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду першої інстанції, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Южного міського суду Одеської області від 14.05.2024 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу представника Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області - залишити без задоволення.
Рішення Южного міського суду Одеської області від 14 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 03 грудня 2025 року.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді Є.С. Сєвєрова
О.М. Таварткіладзе