Справа № 947/34914/25
Провадження № 1-кс/947/15151/25
02.12.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.10.2025 року справа № 947/34914/25,
Слідчий звернувся до Київського районного суду м. Одеси із заявою про роз'яснення ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.10.2025 року справа № 947/34914/25, якою клопотання ОСОБА_4 про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні №42017000000001712 від 25.05.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.212, ч.3 ст.209, ч.2 ст.205-1 КК України задоволено. Речові докази у кримінальному провадженню №42017000000001712 від 25.05.2017 року, а саме: Ноутбук ASUS, серійний номер E6NOCYIRR00F23G, чорного кольору; Ноутбук Lenovo Y70-70 Touch, серійний номер MPO6PT10; Флеш-накопичувач Kingston DT101 G2 чорного кольору; Флеш-накопичувач GOOD-RAM 4GB, серійний № С291813BFF; Мобільний телефон NOKIA 1508, IMEI НОМЕР_1 ; SIM-карта мобільного оператора Київстар, № НОМЕР_2 - слід повернути власнику або його представнику.
Прокурор та власник вилученого майна направили заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, матеріали судової справи за №947/34914/25, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Згідно ч. 2 ст. 380 КПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Виходячи із системного тлумачення положень глави 29 КПК України, відповідно до вимог ст. 380 цього Кодексу, роз'яснено може бути вирок чи ухвалу суду в разі, якщо без такого роз'яснення їх складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
В той же час слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до протоколу обшуку від 06.09.2017 року за адресою АДРЕСА_1 , було вилучено Ноутбук ASUS, серійний номер E6NOCYIRR00F23G, чорного кольору; Ноутбук Lenovo Y70-70 Touch, серійний номер MPO6PT10; Флеш-накопичувач Kingston DT101 G2 чорного кольору; Флеш-накопичувач GOOD-RAM 4GB, серійний № С291813BFF; Мобільний телефон NOKIA 1508, IMEI НОМЕР_1 ; SIM-карта мобільного оператора Київстар, № НОМЕР_2 .
Постановою слідчого СУ ГУНП в Одеській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження №42017000000001712 від 25.05.2017 року у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).
Під час вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка визначає, що ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобовязує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року. У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також Європейський суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.
Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Так дослідивши наявну інформацію, щодо руху речових доказів в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, та з урахуванням про закриття кримінального провадження, в ході якого доля речових доказів не була вирішена, суддя бере до уваги положення ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю . Гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю).
Таким чином, оскільки досудове розслідування було завершено, у зв'язку із закриттям кримінального провадження, речі, які були вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 підлягають поверненню власнику, оскільки обтяження щодо не повернення майна власнику наносить шкоду інтересам законного власника.
З тексту вищезазначеної ухвали не вбачається положень, що потребують окремого роз'яснення, які передбачено згідно норма кримінально процесуального законодавства.
Фактична відсутність речових доказів не може бути підставою для відмови у вирішенні питання долі речових доказів.
З урахуванням викладеного, оскільки з заяви заявника не вбачається підстав для роз'яснення ухвали слідчого судді від 08.10.2025 року, вважаю необхідним у її задоволенні відмовити.
Керуючись ст.ст. 309, 310, 380 КПК України, -
У задоволенні заяви прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.10.2025 року справа № 947/34914/25 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1