02 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 372/6857/24
провадження № 61-13967 ск 25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАКСЕНС ПРОД», в інтересах якого діє адвокат Салій Максим Віталійович, на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 28 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, Товариства з обмеженою відповідальністю «СІСТЕМБУД», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАКСЕНС ПРОД», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалка Роман Олегович, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на такі ділянки,
1. У липні 2025 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на:
- земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:025:0038, площею 0,1206 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1139591332231), яка перебуває у власності в Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАКСЕНС ПРОД» (код ЄДРПОУ: 44358956) (далі - ТОВ «ВАКСЕНС ПРОД»);
- земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:025:0039, площею 0,139 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1139495832231), яка перебуває у власності в ТОВ «ВАКСЕНС ПРОД»;
- земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:025:0034, площею 0,5365 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2956617732231), яка перебуває у власності в ТОВ «ВАКСЕНС ПРОД».
2. Обухівський районний суд ухвалою від 28 липня 2025 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року, задовольнив зазначену заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
2.1. До набрання у справі рішення суду законної сили наклав арешт на земельні ділянки:
- з кадастровим номером 3223155400:03:025:0038, площею 0,1206 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1139591332231), яка перебуває у власності в ТОВ «ВАКСЕНС ПРОД»;
- з кадастровим номером 3223155400:03:025:0039, площею 0,139 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1139495832231), яка перебуває у власності в ТОВ «ВАКСЕНС ПРОД»;
- з кадастровим номером 3223155400:03:025:0004, площею 0,5365 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2956617732231), яка перебуває у власності в ТОВ «ВАКСЕНС ПРОД».
2.2. Заборонив ТОВ «ВАКСЕНС ПРОД» та іншим фізичним і юридичним особам вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок із зазначеними вище кадастровими номерами.
3. У листопаді 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла касаційна скарга ТОВ «ВАКСЕНС ПРОД», в інтересах якої діє адвокат Салій М. В., на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 28 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
4. Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права.
5. Водночас, заявник зазначає про застосування судом апеляційної інстанції процесуальних норм права - частини другої статті 149, частини третьої статті 150 та частини третьої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) без урахування висновків щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 753/2380/18-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2025 року у справі № 914/1570/20, постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 361/6799/14?ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2021 року у справі № 381/4019/18.
6. Також заявник зазначає, що в порушення норм процесуального права, апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні зазначено, що відсутність у заяві про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та не вирішення судом питання зустрічного забезпечення не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки не позбавляє відповідача права звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення позову окремо у порядку, встановленому законом.
7. Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржувані судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з огляду на таке.
8. Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
9. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема забороною вчиняти певні дії.
10. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
11. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
12. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
13. В постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14?729цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
14. Так, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що між сторонами дійсно виник спір щодо спірних земельних ділянок, а також існує можливість відчуження спірних земельних ділянок до вирішення спору.
15. При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 04 серпня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Д. В. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 . У межах вказаного виконавчого провадження 21 листопада 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Д. В. було подано заявки на реалізацію арештованого майна відносно всіх вищенаведених земельних ділянок через систему державних закупівель України ProZorro (zakupki.prom.ua).
16.1. За результатом проведених 22 грудня 2023 року електронних торгів приватним виконавцем було реалізовано чотири земельні ділянки, на підтвердження чого до позову додані відповідні протоколи про результати земельних торгів. В результаті торгів Земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:025:0039, 3223155400:03:025:0038 та 3223155400:03:025:0034 були відчужені на користь ТОВ «СІСТЕМБУД», а земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:03:025:0035 - на користь ОСОБА_2 .
16.2. Спочатку за результатом торгів приватним виконавцем було складено чотири акти про проведені електронні торги від 25 січня 2024 року та укладено із переможцями торгів чотири договори за результатами проведення земельних торгів від 25 січня 2024 року, які не були посвідчені нотаріально, оскільки нотаріус відмовляв в укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок та здійсненні державної реєстрації через наявні арешти земельних ділянок. У результаті після спливу п'яти місяців з дня проведення спірних електронних торгів між приватним виконавцем Ляпіним Д. В. та ТОВ «СІСТЕМБУД» були укладені договори купівлі-продажу земельних ділянок від 25 квітня 2024 року, а саме:
- договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 квітня 2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р. О. за реєстровим № 2328 (земельна ділянка 3223155400:03:025:0034);
- договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 квітня 2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р. О. за реєстровим № 2329 (земельна ділянка 3223155400:03:025:0038);
- договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 квітня 2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р. О. за реєстровим № 2330 (земельна ділянка 3223155400:03:025:0039).
16.3. В цей же день між приватним виконавцем Ляпіним Д. В. та ОСОБА_2 був укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 квітня 2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Р. О. за реєстровим № 2327 (земельна ділянка 3223155400:03:025:0035).
17. Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що вже був здійснений один перепродаж земельної ділянки, внаслідок чого останнім власником на даний час є ТОВ «ВАКСЕНС ПРОД». Тобто ризик того, що ділянки будуть знову продані, є великим, адже первісні покупці вже реалізувати такий намір і є обґрунтовані підстави вважати, що спірні земельні ділянки будуть відчужені.
18. З такими висновками суду першої інстанції погодився і апеляційний суд, крім цього зазначивши в оскаржуваній постанові, що відсутність у заяві про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та не вирішення судом питання зустрічного забезпечення не є підставою для скасування оскаржених судових рішень, оскільки не позбавляє відповідача права звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення окремо у встановленому законом порядку.
19. Зустрічне забезпечення - по суті це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків та має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути внаслідок застосування судом забезпечувальних заходів. Згідно з частиною першою статті 154 ЦПК України метою цього інституту є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
20. За приписами частини шостої статті 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
21. Таким чином, клопотання про зустрічне забезпечення може бути подане та вирішене судом після застосування судом заходів забезпечення позову та за клопотанням іншої сторони.
22. Отже, апеляційний суд ухвалюючи оскаржувану постанову врахував правові висновки Верховного Суду про те, що відсутність у заяві про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та не вирішення судом питання зустрічного забезпечення не є підставою для скасування ухвали суду про забезпечення позову, оскільки не позбавляє права обтяженої сторони звернутися з клопотанням про таке зустрічне забезпечення окремо у встановленому законом порядку (постанови Верховного Суду від 21 грудня 2020 року у справі № 487/5726/19, від 23 грудня 2022 року у справі № 760/34352/21 та від 30 червня 2021 року у справі № 752/2342/19 та інших).
23. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 вказано, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
24. Врахувавши доводи заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки із забороною ТОВ «ВАКСЕНС ПРОД» та іншим фізичним і юридичним особам вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок.
25. Такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій узгоджуються з вищенаведеними правовими висновками Верховного Суду, а доводи касаційної скарги не свідчать про неправильне застосування судами норм процесуального права.
26. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
27. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії))
28. Таким чином, враховуючи, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, Товариства з обмеженою відповідальністю «СІСТЕМБУД», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАКСЕНС ПРОД», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалка Роман Олегович, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на такі ділянки, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАКСЕНС ПРОД», в інтересах якого діє адвокат Салій Максим Віталійович, на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 28 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді /підпис/ В. В. Пророк
/підпис/ А. А. Калараш
/підпис/ Є. В. Петров