02 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 760/8513/21
провадження № 61-8349 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В., розглянувши на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження справу за позовом Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Стрюкової Ірини Олександрівни до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-В», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ? Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,касаційну скаргу Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ Банк» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2024 року,
1. У квітні 2023 року Акціонерне товариство (далі - АТ) «ВТБ БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Стрюкової І. О. звернулося до суду з указаним позовом, у якому просило застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину за рахунком ОСОБА_1 , відкритим в АТ «ВТБ Банк», шляхом повернення з рахунку ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «Альтернатива-В» грошових коштів в розмірі 197 848,90 грн, які були перераховані на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ «ВТБ Банк» з поточного рахунку ТОВ «Алтернатива-В» № НОМЕР_2 в АТ «ВТБ Банк».
2. Постановою Київського апеляційного суду від 13 травня 2024 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року- без змін.
3. У червні 2024 року до Верховного Суду, через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд», надійшла касаційна скарга АТ «ВТБ БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ Банк» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2024 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
4. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2024 року суддею-доповідачем, для розгляду справи № 760/8513/21 визначено ОСОБА_2 , судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Фаловська І. М.
5. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ОСОБА_2 (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. ухвалою від 14 серпня 2024 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи з Солом'янського районного суду міста Києва.
6. На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2024 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 , на підставі службової записки Секретаря Третьої судової палати Фаловської І. М.
7. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2024 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 760/8513/21 визначено Пророка В. В. , судді, які входять до складу колегії: Литвиненко І. В., Петров Є. В.
8. На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями на підставі службової записки судді Пророка В. В.
9. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 грудня 2025 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 760/8513/21 визначено Пророка В. В., судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.
10. Під час підготовки справи до розгляду з'ясовано, що касаційне провадження у цій справі відкрите Верховним Судом помилково та підлягає закриттю з огляду таке.
11. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
12. Також відповідно до положень статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який встановлює порядок здійснення цивільного судочинства, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
13. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
14. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
15. Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом повернення 197 848,90 грн.
16. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 вересня 2024 року у справі № 918/1043/21 (провадження № 12-35гс23) дійшла висновку, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (зокрема, стягнення коштів у порядку реституції) є майновим, а не процесуальним позовом.
17. Таким чином, вимога про повернення коштів, отриманих за недійсним нікчемним правочином, є майновим спором, що стосується захисту майнового права однієї зі сторін, яка зазнала збитків внаслідок такого правочину.
18. А відтак, ціна позову в цій справі становить 197 848,90 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн). Тобто судові рішення у справі № 760/8513/21 не підлягають касаційному перегляду в силу вимог закону.
19. Хоча касаційна скарга містить посилання на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відповідно до яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню, у випадках, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, в ухвалі про відкриття касаційного провадження Верховний Суд такої підстави не встановив.
20. Однак скаржниця, вказуючи на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення саме для неї, належним чином не обґрунтовує зазначені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України винятки, а лише формально посилається на них та вказує на свою незгоду з судовим рішенням.
21. Верховний Суд зауважує, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
22. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
23. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
24. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.
25. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
26. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
27. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
28. Вказане також узгоджується з висновками, викладеними в рішенні Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), яким, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Так, у вказаному рішенні серед іншого, зазначено, що внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики. Конституційний Суд України вважає, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (пункти 7.8-7.10).
29. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
30. В Постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, касаційне провадження у справі належить закрити.
31. Враховуючи наведене, оскільки АТ «ВТБ БАНК» подало касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню, а суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження не встановиввинятків для такого касаційного оскарження, касаційне провадження було відкрите помилково, а відтак підлягає закриттю.
Керуючись пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394, 396 ЦПК України,
1. Закрити касаційне провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Стрюкової Ірини Олександрівни до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-В», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ? Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,за касаційною скаргою Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ Банк» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді /підпис/ В. В. Пророк
/підпис/ А.А. Калараш
/підпис/ Є. В. Петров