01 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 331/2506/24
провадження № 61-14071 ск 25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ», в інтересах якої діє адвокат Швайковський Анатолій Анатолійович, на постанову Запорізького апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року, у справі за первісним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого об'єму та обсягу природного газу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ» про захист прав споживача,
1. У квітні 2022 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ» (далі - АТ «ОГС «ЗАПОРІЖГАЗ») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача на його користь вартість донарахованого не облікованого об'єму та обсягу природного газу в сумі 106 812,00 грн.
2. Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження.
3. У травні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вельможко О. О., звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просив визнати Рішення Комісії з розгляду актів про порушення АТ «ОГС «ЗАПОРІЖГАЗ» щодо задоволення акту від 27 липня 2022 року, затвердженого Протоколом засідання комісії № 673 з розгляду актів про порушення кодексу ГРМ від 12 серпня 2022 року та складання Акту-розрахунку необлікованого об'єму природного газу і його вартості в розмірі 106 812 грн на ім'я ОСОБА_1 неправомірними та стягнути судові витрати.
4. Олександрівський районний суд м. Запоріжжя ухвалою від 17 червня 2024 року зустрічну позовну заяву прийняв до спільного розгляду з первісним позовом, перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
5. Рішенням від 07 травня 2025 року Олександрівський районний суд м. Запоріжжя первісний позов АТ «ОГС «ЗАПОРІЖГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого об'єму та обсягу природного газу задовольнив.
5.1. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «ОГС «ЗАПОРІЖГАЗ» вартість донарахованого необлікованого об'єму природного газу в сумі 106 812,00 грн.
5.2. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.
5.3. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ «ОГС «ЗАПОРІЖГАЗ» про захист прав споживача відмовив.
6. Постановою від 01 жовтня 2025 року Запорізький апеляційний суд скасував рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 07 травня 2025 року та ухвалив нове судове рішення.
6.1. В задоволенні первісного позову АТ «ОГС «ЗАПОРІЖГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого об'єму та обсягу природного газу відмовив.
6.2. Зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ «ОГС «ЗАПОРІЖГАЗ» про захист прав споживача задовольнив.
6.3. Визнав Рішення Комісії з розгляду актів про порушення АТ «ОГС «ЗАПОРІЖГАЗ» щодо задоволення акту від 27 липня 2022 року, затвердженого Протоколом засідання комісії № 673 з розгляду актів про порушення кодексу ГРМ від 12 серпня 2022 року та складання Акту-розрахунку необлікованого об'єму природного газу і його вартості в розмірі 106 812 грн на ім'я ОСОБА_1 неправомірними.
7. У листопаді 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ «ОГС «ЗАПОРІЖГАЗ», в інтересах якого діє адвокат Швайковський А. А., на постанову Запорізького апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
9. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
10. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
11. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
12. У касаційній скарзі заявник зазначає, що зустрічний позов теж містить вимогу майнового характеру, однак, як убачається із рішень судів попередніх інстанцій, позивач за зустрічним позовом не заявляв вимогу про стягнення неправомірно нарахованих коштів, а тільки визнання рішення неправомірним, тому така вимога є немайновою.
13. Ціна позову в цій справі становить 106 812,00 грн, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн). Тобто судові рішення у справі № 331/2506/24 не підлягають касаційному перегляду в силу вимог закону.
14. Касаційна скарга містить посилання на підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відповідно до яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню у випадку, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
15. Так заявник, зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, яким є принцип правової визначеності та виправлення судової помилки, допущеної апеляційною інстанцією, та має непоодинокі випади ігнорування висновків Верховного Суду з аналогічних справ саме судами апеляційної інстанції, застосування норм матеріального права без врахування актуальних змін в діючому законодавстві та останньої судової практики.
16. Наведена скаржником обставина, передбачена підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зводиться виключно до незгоди із оскаржуваним судовим рішенням та встановленими судом обставинами справи і не містять належного обґрунтування наявності актуальної правової проблеми. Заявником не зазначено про неоднакове застосування касаційним судом (згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України саме його висновки, викладені в постановах, повинні враховуватися судами при виборі і застосуванні норм права) одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, що вказувало б на необхідність формування єдиної правозастосовчої практики. Тому таке формальне посилання заявника на підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не свідчить про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
17. Крім цього кількісний критерій має відображати той факт, що правова проблема наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
18. Верховний Суд зауважує, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
19. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
20. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
21. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.
22. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
23. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
24. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
25. Вказане також узгоджується з висновками, викладеними в рішенні Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), яким, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Так, у вказаному рішенні серед іншого, зазначено, що внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики. Конституційний Суд України вважає, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (пункти 7.8-7.10).
26. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
27. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
28. Враховуючи наведене, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
29. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
30. За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за первісним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого об'єму та обсягу природного газу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ» про захист прав споживача, за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ», в інтересах якого діє адвокат Швайковський Анатолій Анатолійович, на постанову Запорізького апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді /підпис/ В. В. Пророк
/підпис/ А. А. Калараш
/підпис/ Є. В. Петров