Справа № 758/18930/25
27 листопада 2025 року Подільський районний суд м. Києва у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП в ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025100070002265, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, пенсіонера, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-
Слідчий СВ Подільського УП в ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що в провадженні слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100070002265 від 15.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1 15 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.11.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за місцем свого мешкання: АДРЕСА_2 , разом із своїм племінником ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де разом розпивали спиртні напої.
В подальшому, 15.11.2025 у вечірній час доби, точного часу досудовим слідством не встановлено, між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які в цей час вживали спиртні напої на кухні квартири за вищевказаною адресою, виникла словесна сварка на ґрунті неприязних відносин один до одного.
Під час вказаного конфлікту, з мотиву особистих неприязних відносин, що раптово виникли, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_8 , і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з мотиву особистих неприязних відносин до останнього, ОСОБА_5 , перебуваючи на кухні, вказаної квартири, схопив предмет ззовні схожий на ніж та, перебуваючи прямо перед ОСОБА_8 , утримуючи ніж у руці, наніс вказаним ножом не менше одинадцяти ударів в область грудної клітини, живота та шиї ОСОБА_8 .
В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних поранень грудної клітини, живота та шиї, які знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням його смерті.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 16.11.2025 № 010-4418 причиною смерті ОСОБА_8 є: крововтрата, шок, множинні колото-різані поранення грудей та живота, з ушкодженням середньої стінки, печінки, сальника і кишечника, які утворились від дії гострого предмету. Смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .
16.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людини, обгрунтованість якої підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.
Вказує на те, що на даний час існують ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, у досудового слідства є достатні підстави вважати, що ризик переховування від слідства та/або суду є актуальний тому, що підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду. Максимальна санкція статті, що інкримінуються підозрюваному передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
На той факт, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків вказує те, що злочин вчинено із застосуванням насильства, яке пов'язане зі смертю особи, а одним зі свідків у кримінальному провадженні є сусід з квартири АДРЕСА_3 , за фактичним місцем проживання особи потерпілого ОСОБА_8 , до якого одним з перших звернувся підозрюваний ОСОБА_5 та розказав про наявність у квартирі побитого дядька, провівши безпосередньо до місця події останнього, де перебувало тіло мертвого ОСОБА_5 з наявними ушкодженнями. Таким чином підозрюваний ОСОБА_5 достеменно усвідомлений щодо місця проживання свідка ОСОБА_9 , тому існують реальні підстави вважати, що ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків шляхом погроз, вмовляння чи підбурювання до дачі неправдивих показань, чи безпідставної відмови від дачі показань. Також, враховуючи той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 з потерпілим ОСОБА_8 напередодні події перебували разом в присутності спільних родичів, які ще не надавали показань в рамках даного кримінального провадження, чим може скористатись ОСОБА_5 , здійснивши незаконний вплив на даних осіб, шляхом переконань і дачі неправдивих свідчень щодо обставин кримінальною правопорушення.
Щодо актуальності ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, то слід звернути увагу на те, що на даний час ще продовжуються слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на документування протиправної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , який вчинив злочин пов'язаний із застосуванням насильства, тобто характер інкримінованих дій свідчить про низький рівень правосвідомості підозрюваного, який користуючись фізичною перевагою, віковими характеристиками потерпілого ОСОБА_8 , вік якого на момент вчинення злочину становив 70 років, спричинив множинні колото-різані поранення в область грудної клітини, живота та шиї, чим заподіяв смерть останнього.
За таких обставин, прокурор вважає, що інші запобіжні заходи, не пов'язані з триманням особи під вартою не зможуть запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку особи. Також просив не визначати заставу.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, вважає, що підозра не обгрунтована, будь-які ризики відсутні, у підозрюваного наявні міцні соціальні зв'язки, тому просив розглянути можливість застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею становлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП в ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100070002265 від 15.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1 15 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
16.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Стороною обвинувачення на підтвердження обгрунтованості підозри та наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України долучено:
протокол обшуку від 15.07.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого вилучено речі та предмети вчинення кримінального правопорушення, з нашаруванням речовини бурого кольору;
протокол затримання ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину від 16.11.2025, під час особистого обшуку останнього, були вилучені особисті речі з нашаруванням речовини бурого кольору та предмет зовні схожий на ніж;
протокол допиту свідка ОСОБА_9 , який повідомив про те, що 15.11.2025 у вечірній час доби, приблизно о 20:30 год., перебував в кв. АДРЕСА_4 , в цей час у двері квартири постукав невідомий чоловік та попросив пройти з ним до кв. АДРЕСА_5 , де знаходився труп сусіда ОСОБА_8 , після чого останній здійснив виклик на спец, лінію «102»;
протокол допиту свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що 15.11.2025 у вечірній час доби, приблизно о 20:45 год., перебував в кв. АДРЕСА_6 , в цей час останній вийшов на загальний коридор поверху, де зустрів сусіда з кв. АДРЕСА_3 , який розповів, що сусід ОСОБА_8 лежить побитий у своїй квартирі АДРЕСА_5 ;
протокол допиту свідка ОСОБА_11 , яка пояснила, що 15.11.2025 приблизно о 15:30 год. ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 прибули до кафе, з приводу поминок брата потерпілого, де випивали поруч один з одним, по закінченню застілля останні на таксі відправились в напрямку дому; інші докази.
Таким чином, із долучених до клопотання та досліджених судом письмових доказів вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Суд також звертає увагу на те, що «обґрунтована підозра», відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Аналізуючи актуальність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та зазначених прокурором у клопотання, слідчий суддя дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, з огляду на наступне.
Зокрема, інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.115 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
З врахуванням викладеного, на думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування; у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96) за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує, що вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом. Існує також ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, з метою зміни ними показань чи відмови від дачі останніми показань. Показання останніх мають вирішальне значення для повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. Вплив на свідків матиме негативні наслідки для досудового розслідування та може перешкодити досягненню мети кримінальної відповідальності.
Надаючи оцінку ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає вказаний ризики доведеним, оскільки характер та спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення свідчить про низький рівень правосвідомості підозрюваного
Крім цього, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує відомості щодо особи підозрюваного, який є громадянином України, одружений, пенсіонер, раніше не судимий.
При цьому, слідчий суддя, враховуючи суспільну небезпеку інкримінованого органом досудового розслідування злочину проти життя та здоров'я особи, вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний значний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.
В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Слідчий суддя дійшов висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, що на даному етапі досудового розслідування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання вказаних ризиків.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки та долучив суду заяви від осіб, які виявили бажання взяти на поруку підозрювану.
Так, у судовому засіданні заслухано ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які зазначили, що є близькими родичами підозрюваного, не судимі, користуються повагою у суспільстві, завдяки чому зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного, ознайомлені з обов'язками та наслідками порушення підозрюваним процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 1,2 ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід.
Заслухавши осіб, які виявили намір взяти на поруки підозрюваного, суд дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді особистої поруки не у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, зважаючи на тяжкість інкримінованого злочину, а також те, що усі особи, які виявили намір бути поручителями є близькими родичами, а тому у можуть бути зацікавлені наданні допомоги підозрюваному щодо уникнення ним відповідальності, а тому у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
За таких обставин, враховуючи, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обґрунтованість підозри, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, зможе у повній мірі запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Разом із тим, щодо можливості визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає наступне.
У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно вимог п.2 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також обставини, встановлені у порядку ст.178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо відсутності підстав для визначення останньому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176 - 178, 181, 193 - 194, 196 - 197, 309 - 310 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Подільського УП в ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025100070002265, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утримання в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, починаючи з моменту фактичного затримання, тобто з 15 листопада 2025 року по 13 січня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважених осіб Подільської окружної прокуратури м. Києва.
Строк дії ухвали визначити по 13 січня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1