Справа № 758/18930/25
27 листопада 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП в ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025100070002316, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,3 ст.307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,-
Слідчий СВ Подільського УП в ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням у кримінальному провадженні №12025100070002316, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,3 ст.307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинила кримінальне правопорушення в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин за таких обставин.
Так, у невстановленому слідством місці та у невстановлений слідством час однак не пізніше 26.11.2025, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, з метою збуту з корисливих мотивів.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_5 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, однак не пізніше 26.11.2025, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, незаконно придбала особливо небезпечну психотропну речовину, яку залишила зберігати за адресою місця проживання, з метою подальшого збуту третім особам до 26.11.2025.
У подальшому, 26.11.2025 у період часу з 00 год. 28 хв. по 02 год. 49 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , за результатами якого виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 7,419 г, яку остання зберігала з метою подальшого збуту.
PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №234 від 08.04.2013), «Список №2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в Таблиці І, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу № 634 від 29.07.2010 року Міністерства охорони здоров'я України «Про внесення змін до наказу МОЗ від 01.08.2000 № 188» встановлено, що до 0,15 г PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-ону) є невеликим розміром, від 1,5 до 15,0 г є великим розміром, 15,0 і більше є особливо великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин з метою збуту, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Орган досудового розслідування вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інші кримінальні правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
При цьому, просить визначити підозрюваній заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ньому, посилаючись на наявність зазначених вище ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, вказав, що жодні інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, та запобігти встановленим ризикам. Наголосив, що до ухвали Подільського районного суду м. Києва, справа №758/8003/24, 1-кп/75 8/210/25 від 11.11.2025 ОСОБА_5 оголошено в розшук, оскільки остання, будучи достеменно обізнаною про перебування в провадженні районного суду кримінальної справи за її обвинуваченням, у судові засідання не з'являється, про причини своєї неявки до суду не повідомляє та продовжує вчиняти кримінально-протиправні дії.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просив розглянути можливість застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки заявлені стороною обвинувачення ризики не у повному обсязі є доведеними, у підозрюваної наявне постійне місце проживання у м. Києві та міцні соціальні зв'язки, на її утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей.
Підозрювана в судовому засіданні підтримала позицію захисника, просила суд розглянути можливість застосування щодо неї більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою. Проте на запитання суду пояснила, що її діти проживають у її матері.
Заслухавши прокурора, захисника, підозрювану, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею становлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП в ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12025100070002316, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,3 ст.307 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
26 листопада 2025 року органом досудового розслідування ОСОБА_5 повідомлено про підозру у у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Стороною обвинувачення на підтвердження обгрунтованості підозри та наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України долучено протокол затримання особи у порядку ст. 208 КПК України від 26.11.2025, у ході проведення якого виявлено та вилучено речові докази; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 26.11.2025 який був залучений до проведення затримання особи у порядку ст. 208 КПК України та проведення обшуку за місцем проживання, у якості понятого та який у ході проведення допиту надав інформацію стосовно обставин проведення слідчої дії та вилучення речових доказів; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 26.11.2025 який був залучений до проведення затримання особи у порядку ст. 208 КПК України та проведення обшуку за місцем проживання, у якості понятого та який у ході проведення допиту надав інформацію стосовно обставин проведення слідчої дії та вилучення речових доказів; протокол обшуку місця проживання ОСОБА_5 що за адресою: АДРЕСА_2 від 26.11.2025, у ході проведення якого виявлено та вилучено речові докази; висновок експерта №СЕ-19/111-25/72093-НЗПРАП від 26.11.2025; та інші матеріалаи кримінального провадження.
Таким чином, із долучених до клопотання та досліджених судом письмових доказів вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_9 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Суд також звертає увагу на те, що «обґрунтована підозра», відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Аналізуючи актуальність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та зазначених прокурором у клопотання, слідчий суддя дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, з огляду на наступне.
Зокрема, інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 307 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від шести до десяти років з конфіскацією майна
З врахуванням викладеного, на думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.
Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Крім того, відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва, справа №758/8003/24, 1-кп/75 8/210/25 від 11.11.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено в розшук, оскільки остання, будучи достеменно обізнаною про перебування в провадженні районного суду кримінальної справи за її обвинуваченням, у судові засідання не з'являється, про причини своєї неявки до суду не повідомляє та продовжує вчиняти кримінально-протиправні дії.
Про те, що підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином свідчить те, що на даний час перевіряються відомості щодо залучення інших осіб до вчинення тяжкого злочину, які могли сприяти їх вчиненню або подальшому переховуванню підозрюваного. Крім цього, приховання доказів, знищення речових доказів, повідомлення невстановленим співучасникам інформації, яка сприятиме їхньому переховуванню, є актуальною.
Ризик вчинення іншого кримінальне правопорушення підтверджується тим, що відсутність законного джерела доходу у підозрюваної та наявність корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, відповідно до встановлених фактичних обставин кримінального провадження, створюють підстави для висновку, що зазначена особа може продовжувати злочинну діяльність, збагачуючись шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень.
Доведеність ризику впливу на свідків підтверджується тим, що підозрювана, з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснювати незаконний вплив зі сторони підозрюваного на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень. При цьому, такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків і потерпілих та дослідження їх судом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя бере до уваги відомості щодо особи підозрюваної ОСОБА_5 , яка незаміжня, офіційно не працевлаштована, яка має двох неповнолітніх дітей, однак, як підтверджено останньою діти проживають з бабусею, раніше судима, має постійне місце проживання та реєстрації у м. Києві.
За таких обставин, враховуючи, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обґрунтованість підозри, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, зможе у повній мірі запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Разом із тим, щодо можливості визначення розміру застави, як альтернативного запобіжному заходу, слідчий суддя зазначає наступне.
У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведене, беручи до уваги обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Також відповідно до ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави на підозрюваного необхідно покласти обов'язки, визначені частиною 5 вказаної статті.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176 - 178, 181, 193 - 194, 196 - 197, 309 - 310 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП в ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025100070002316, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з моменту фактичного затримання, тобто з 26 листопада 2025 року по 24 січня 2026 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва для внесення застави. Реквізити депозитних рахунків для зарахування коштів, внесених у вигляді застави: код отримувача - код за ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО - 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, а саме з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали визначити по 24 січня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1