Справа № 674/1676/25
Провадження № 3/674/613/25
іменем України
04 грудня 2025 року м. Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі судді Барателі Д.Т, за участю секретаря судового засідання Калянової І.Ю., представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Наталюка Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 08.09.2025 о 05 год 05 хв в с. Залісці по вул. Гагаріна, 20 Кам'янець-Подільського району Хмельницької області керував автомобілем Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Наталюк Н.М. зазначив, що ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення заперечує, оскільки транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не керував. Факт керування не підтверджується жодними долученими до матеріалів справи доказами, в тому числі, і відеозаписом. Одночасно з відеозапису вбачається, що присутні на місці події особи неодноразово просили патрульних показати відезапис із зафіксованим фактом керуванням автомобілем, однак таке прохання було проігноровано. Працівники поліції вказують, що ОСОБА_1 не зупинився на вимогу про зупинку за допомогою проблискових маячків, однак жодних відповідних матеріалів за даних фактом не складено. Крім того, і протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП складався у відсутності ОСОБА_1 , оскільки поліцейські відпустили його, а лише приблизно за годину складали протокол. З наведених підстав просив закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Крім того, захисник пояснив, що особа, стосовно якої розглядається справа, представився працівникам поліції іншим іменем через страх мобілізації, оскільки на момент події не мав відстрочки від військової служби.
Також судом було задоволено клопотання сторони захисту про виклик свідка ОСОБА_2 , однак останній у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Заслухавши пояснення представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням адміністративного судочинства є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, з поміж іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Ознайомившись з матеріалами справи та встановивши обставини, визначені ст. 280 КУпАП, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не зважаючи на вказані адвокатом обставини, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 447021 від 08.09.2025, в якому зафіксовано обставини правопорушення, ознаки алкогольного сп'яніння у водія та його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння;
- довідкою інспектора ВАП Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області, якою підтверджується наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія та зареєстрованих адміністративних правопорушень;
- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.09.2025, згідно з яким уповноваженою особою патрульної служби у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів;
- актами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, якими підтверджується, що огляд на стан сп'яніння не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 ;
- рапортом поліцейського від 08.09.2025, в якому викладено обставини події та посилання на виявлення водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, ознак алкогольного сп'яніння, та відмову останнього від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки та у найближчому медичному закладі;
- відеозаписом, з якого вбачається, що працівниками поліції здійснювалось переслідування транспортного засобу, що рухався попереду, із застосуванням проблискових маячків синього та червоного кольору, після нетривалого переслідування зазначений автомобіль зупинився, особа, яка керувала ним, вийшла з автомобіля та почала тікати, намагаючись залишити місце події, забігши при цьому на територію домоволодіння. Працівники поліції наздогнали водія автомобіля на території вказаного подвір'я, яке, ймовірно, належить його знайомим. Під час спілкування у водія транспортного засобу, як було встановлено в подальшому - ОСОБА_1 , поліцейськими було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, проте ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження такого огляду, в результаті чого було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, із відеозапису вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 відмовлявся повідомити свої анкетні дані, натомість представлявся іншими іменами.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ознакою об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення, серед іншого, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
За змістом п. 2. 5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього ПДР не містять.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За змістом п. 3 розділу І цієї ж Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 за № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11 2015, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння необхідна наявність ознак відповідного виду сп'яніння, наявність вимоги поліцейського про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння та відмова особи від проходження огляду. Мотиви такої відмови не мають правового значення для притягнення особи до відповідальності.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, відомих цій особі, і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Долучений до матеріалів справи відеозапис надає суду можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, оскільки містить фіксацію реальних даних. Цей доказ дозволяє відновити послідовність події і не спростований учасниками провадження, незважаючи на суб'єктивне ставлення до події.
Версія сторони захисту про те, що у момент вчинення правопорушення автомобілем керувала інша особа, є надуманою та не підтвердженою належними доказами, оскільки як на місці зупинки транспортного засобу, так і в судовому засіданні, стороною захисту не було наведено достовірних відомостей на підтвердження того, що водієм був не ОСОБА_1 , зокрема, не вказано даних особи, яка начеб-то перебувала за кермом автомобіля під час події. Впродовж всього відеозапису, ні ОСОБА_1 , ні інші особи, які перебували на місці події, жодного разу не вказали та не повідомили, хто саме керував транспортним засобом.
Свідок ОСОБА_2 , клопотання про виклик якого було задоволено судом та який за посиланнями адвоката міг би вказати хто саме був за кермом автомобіля у момент зупинки, у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.
Таким чином, доводи ОСОБА_1 та його адвоката щодо заперечення факту керування транспортним засобом, розцінюються судом як обрана позиція захисту, спрямована уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення як на місці оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, так і в судовому засіданні.
Також з переглянутого відеозапису встановлено, що поліцейським було вказано водію про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було висунуто вимогу про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння, така вимога була чіткою і зрозумілою для сприйняття. Водночасвисловлена ОСОБА_1 відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була чіткою та однозначною.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , як водій, повинен був знати і розуміти, що його відмова від проходження відповідного огляду на стан сп'яніння тягне за собою порушення п. 2.5 ПДРУкраїни. Так, правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.
Крім того, при вирішенні питання про те, чи була наявною відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, слід виходити із того, що така відмова може виражатись як словесно, так і шляхом вчинення певних дій чи бездіяльності, які свідчать про небажання особи пройти такий огляд.
Активною поведінкою, що може свідчити про ухилення особою від проходження огляду слід визнавати спроби втекти з місця зупинки, зачинення дверей автомобіля і відмова вийти, фізичний опір при спробі проведення огляду, навмисне пошкодження приладу для огляду або виливання/викидання зразків біологічних рідин.
До пасивної поведінки (бездіяльності) слід відносити ігнорування законних вимог поліцейського щодо проходження огляду, відмову виконати вказівки щодо порядку проходження огляду (наприклад, не дути в алкотестер, не надавати зразки біологічних рідин), тривале мовчання у відповідь на вимогу, або ж удавання несвідомого стану, що унеможливлює проведення огляду.
За таких обставин, спроба ОСОБА_1 втекти з місця зупинки та представлення себе працівникам поліції іншою особою, є саме тією формою активної поведінки, що підтверджує відмову останнього від проходження огляду на стан сп'яніння.
Ці ж дії ОСОБА_1 спростовують і твердження сторони захисту про те, що транспортним засобом керувала інша особа, адже, як вбачається з відеозапису, інші особи на місці події, на відміну від ОСОБА_1 , вели себе спокійно, не робили спроб втекти від працівників поліції чи приховати свої анкетні дані.
Жодних обґрунтованих причин такої поведінки ОСОБА_1 адвокатом наведено не було. Водночас суд критично відноситься до посилань адвоката на страх ОСОБА_1 бути мобілізованим у зв'язку з відсутністю відстрочки від військової служби, оскільки з відеозапису чітко видно, що останнього наздоганяли саме працівники поліції після вимоги про зупинку, в той час як представників ТЦК та СП поруч не було. Також версія, висунута адвокатом не підтверджена на відеозаписі виходячи із змісту розмови між поліцейськими та ОСОБА_1 , а також не пояснює поведінку ОСОБА_1 після того, як він повернувся разом із працівниками поліції до автомобіля.
Суд враховує також загальний контекст розмови та обстановку на місці події, зафіксовані на відеозаписі, а саме зухвалу та неадекватну поведінку ОСОБА_1 , використання нецензурної лайки, надання відповідей не на ті запитання, які були поставлені поліцейськими, відмову вказати анкетні дані, що свідчить, на дкмку суду про бажання приховати факт керування авто та небажання проходити огляд у встановленому законом порядку.
Інші процедурні порушення, на які вказує захисник, зокрема, щодо складення протоколу у відсутності ОСОБА_1 , відмови працівників поліції під час оформлення адмінматеріалів надати для огляду відезапис із зафіксованим керуванням ним автомобілем та відсутність матеріалів за фактом невиконання останнім вимоги про зупинку, не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому порядку, що зафіксовано на відео та підтверджено в судовому засіданні. Ці недоліки не впливають на суть правопорушення і не підтверджують відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, суд розцінює посилання адвоката на порушення процедури оформлення адміністративних матеріалів та заперечення викладених в протоколі обставин лише як обраний спосіб захисту з метою уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності. Відтак суд вважає доведеним в судовому засіданні той факт, що зазначена в протоколі подія мала місце, ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від освідування на стан алкогольного сп'яніння.
Аналізуючи досліджені у судовому засiданнi докази, враховуючи вказані вище обставини справи, суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Сумніву у достовірності, законності та належності доказів, здобутих працівниками поліції згідно із встановленим законом порядком і перевірених під час розгляду матеріалів у суді у своїй сукупності, не виникло.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке становить значну суспільну небезпеку, особу порушника, ступінь його вини. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що, на думку суду, буде достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави 605,60 грн судового збору.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 280, 283-284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Реквізити для сплати штрафу:
номер рахунку (IBAN): UA748999980313060149000022001; код отримувача - 37971775; код класифікації доходів бюджету - 21081300; отримувач коштів - ГУК у Хмельницькій області /21081300; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; призначення платежу: адміністративні штрафи за порушення правил дорожнього руху протокол серія ЕПР1 № 447021.
Стягувач: Дунаєвецький районний суд Хмельницької області, адреса місцезнаходження: м. Дунаївці вул. Красінських, 11 Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, ідентифікаційний код юридичної особи 02886999.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , пенсіонер, РНОКПП НОМЕР_1 .
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Реквізити для зарахування судового збору:
отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Стягувач: Державна судова адміністрація України, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код юридичної особи 26255795.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , пенсіонер, РНОКПП НОМЕР_1 .
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя Давид БАРАТЕЛІ