Справа № 357/13744/21 Головуюча в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3826/2025 Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
06 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючого), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників кримінального провадження:
заявниці ОСОБА_6 ,
представника заявниці ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчої судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2025 року,-
ОСОБА_6 звернулась до слідчої судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2025 року зі скаргою на постанову слідчого слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 20 березня 2025 року про закриття кримінального провадження № 42021112030000279.
Ухвалою слідчої судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 . В обґрунтування мотивів прийнятого рішення слідча суддя вказав на те, що досудове провадження проведено достатньо повно, доказів вчинення кримінального правопорушення не встановлено, а прийняте слідчим рішення відповідає вимогам ст.110 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчої судді, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, у якій вказала на її необґрунтованість
В обґрунтування доводів поданої скарги, ОСОБА_6 вказала на неповноту досудового розслідування та судового розгляду. Зокрема, апелянтка звернула увагу на те, що під час досудового розслідування їй, к потерпілій, не було надано матеріалів досудового розслідування для ознайомлення. Окрім того, не проведено допит лікарів, які надавали медичну допомогу ОСОБА_8 . Також не було допитано осіб, показання яких суперечать одне одному, з метою з'ясування причин розбіжностей та належної кваліфікації дій медичних працівників, які, за її твердженням, вимагали кошти на придбання ліків. Наведене, на думку апелянтки, свідчить про те, що під час досудового розслідування не було всебічно, повно та об'єктивно досліджено всі обставин кримінального провадження, що у свою чергу, призвело до ухвалення незаконної та необґрунтованої постанови про закриття кримінального провадження. Просила поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчої судді від 11 квітня 2025 року у зв'язку із отриманням її копії поштовим зв'язком лише 01 травня 2025 року, ухвалу слідчої судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову слідчого від 20 березня 2025 року.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши пояснення:
ОСОБА_9 та її представника ОСОБА_7 , які підтримали подану скаргу, підтвердили доводи викладені у ній та просили її задовольнити;
перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Як вбачається із постанови від 20.03.2025 кримінальне провадження № 42021112030000279 в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України було закрите у зв'язку із відсутністю складу вказаного кримінального правопорушення. Між тим, колегія суддів вважає, що такі висновки слідчим зроблені у результаті неповного дослідження обставин кримінального правопорушення і безспірно із ними погодитися не можливо.
Так, відповідно до положень кримінального процесуального кодексу України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається за наявності обставин, що виключають кримінальне провадження. Тому таке рішення можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Крім того, постанова слідчого про закриття кримінального провадження згідно зі ст.110 КПК України має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи.
Згідно з п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» йдеться, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Аналіз матеріалів кримінального провадження № 42021112030000279 від 29.10.2021 дає підстави стверджувати, що у даному кримінальному провадження уповноваженими особами Білоцерківського РУП ГУ НП у Київській області систематично вчиняються дії, що направлені на порушення процесуальних прав особи, яка звернулась із заявою про вчинення злочину, а також дії, які проявляються у ігноруванні вимог ст. 9 КПК України в частині забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.
Внаслідок цього рішення дії та бездіяльність уповноважених осіб Білоцерківського РУП ГУ НП у Київській області у кримінальному провадженні № 42021112030000279 від 29.10.2021 неодноразово були предметом перегляду прокурорами та слідчими суддями Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. Так, у даному кримінальному провадженні неодноразово скасовувались ухвали слідчого про закриття кримінального провадження. Так, постанова слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 від 10.08.2022 року про закриття кримінального провадження № 4202111203000279 від 29.10.2021 року скасована ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2022 із мотивів неповноти проведеного досудового розслідування.
Своє рішення про встановлення відсутності події злочину, передбаченого ч.1 ст.140 КК України слідчий, окрім показань потерпілої ОСОБА_6 , мотивував фактичними даними встановленими із показань свідка ОСОБА_11 - завідуючої відділенням анестезіології та інтенсивної терапії Білоцерківської міської лікарні № 2, а також фактичними даними, які встановлені внаслідок тимчасового доступу до речей і документів. У будь-якому випадку, лише на указані джерела доказів слідчим зроблені посилання у оспорюваній постанові.
Сукупність фактичних даних встановлених із зазначених джерел привели слідчого до переконання про відсутність події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України. Слідчим у постанові не дана оцінка фактичним даним, встановленим у результаті проведення негласних розшукових дій, хоча ці дані також можуть впливати на рішення про наявність чи відсутність події злочину.
У ході досудового розслідування не були належним чином допитані лікарі та інші медичні працівники щодо подій та обставин, які зазначала ОСОБА_6 у своїй заяві. Зокрема, не було встановлено точних дат, осіб, які вимагали від ОСОБА_6 кошти, їх кількість та інших важливих обставин, що мають значення для кримінального провадження. Поряд із цим, за вказівкою прокурора Білоцерківської окружної прокуратури від 18.05.2023, не було здійснено більш детального допиту ОСОБА_6 щодо вимагання коштів працівниками медичної установи, що є необхідним для встановлення обставин справи. Зокрема, встановити дати, ідентифікувати осіб, які на думку ОСОБА_6 вимагали кошти, кількість коштів та інші вагомі для кримінального провадження обставини.
Окрім того, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_6 щодо однобічності та неефективності досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021112030000279 від 29.10.2021. Відповідно до частини другої статті 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Аналогічні положення визначені і в частині п'ятій ст.38 цього Кодексу, згідно якої на орган досудового розслідування покладено обов'язок застосування всіх передбачених законом заходів для забезпечення ефективності досудового розслідування. Відповідальність за законність та своєчасність дій несе орган досудового розслідування, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор.
Колегія суддів звертає увагу, що протягом певного періоду ОСОБА_6 заявляла про вимагання у неї неправомірної вигоди. Однак ця обставина не була перевірена у ході досудового розслідування, ані у постанові про закриття провадження, ані в ухвалі слідчого судді не надано належної правової оцінки вказаній обставині.
Колегія суддів звертає увагу на те, що досудове розслідування на підставі заяви ОСОБА_6 було проведене із порушенням ст. 9 КПК України в частині забезпечення всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, внаслідок чого не було як встановлено, так і спростовано існування ряду обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні. У оскаржуваній постанові прокурором не було проаналізовано усіх здобутих у кримінальному провадженні доказів внаслідок чого висновки, які зроблені у цій постанові не можливо визнати належним чином обґрунтованими.
Наведене у свої сукупності указує на те, що у ході кримінального провадження слідчим були допущені порушення вимог КПК України які покладають на слідчого обов'язок щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження (ч.2 ст.9 КПК України), а також тих вимог КПК України, які регламентують процес доказування, зокрема положень Глави 4 КПК України.
У зв'язку із наявністю зазначених вище порушень вимог кримінального процесуального закону постанова слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області від 20 березня 2025 року про закриття кримінального провадження № 42021112030000279 від 29.10.2021 в частині злочину, передбаченого ч.1 ст.140 КК України та ухвала слідчої судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на зазначену постанову не можуть визнаватись законними та обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню із поверненням матеріалів.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів,-
ОСОБА_6 поновити строк на подачу апеляційної скарги на ухвалу слідчої судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області від 20 березня 2025 року про закриття кримінального провадження № 42021112030000279 від 29.10.2021.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчої судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області від 20 березня 2025 року про закриття кримінального провадження № 42021112030000279 від 29.10.2021 скасувати.
Постановити у даній справі нову ухвалу.
Постанову слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 20 березня 2025 року про закриття кримінального провадження № 42021112030000279 від 29.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України скасувати.
Матеріали за скаргою ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області від 20 березня 2025 року про закриття кримінального провадження № 42021112030000279 від 29.10.2021 на підставі абзацу 14 ч.1 ст. 284 КПК України повернути до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для виконання вимог ст. ст. 306, 307 КПК України.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
____________________ _________________________ ________________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4