апеляційне провадження №33/824/3590/2025
справа №758/9624/24
20 жовтня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В.,
за участю:
представниці Енергетичної митниці Носко Ю.Ю.,
захисника ОСОБА_1 - адвоката Ковальського Г.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної митної служби України на постанову Подільського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року
у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання: АДРЕСА_1 , директора ТОВ "Західна Нафтогазова компанія", за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України,
встановив:
Відповідно до даних протоколів про порушення митних правил №0115/90300/24 від 06 травня 2024 року, складеного Державною митною службою України, убачається наступне:
13 лютого 2023 року через митний кордон України пункт пропуску "Ягодин-Дорогуск" відділу митного оформлення №3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки транспортним засобом р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , підприємство перевізник LLC AS-TRANS (08623, Україна, Київська обл., Фастівський р-н, смт. Калинівка, вул. Залізнична, буд.51, код ЄДРПОУ 34411604) на митну територію України на адресу ТОВ «Західна Нафтогазова Компанія» (станом на дату складення протоколу - Україна, 03035, м. Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, буд. 37-В, приміщення 1013, код ЄДРПОУ 33064160) ввезено товар "газ нафтовий скраплений для автомобільного транспорту, зимовий тип (клас А)" у кількості 19010 кг, 35,733 тис. л. при 15С, вартістю 8554,50 Євро.
Переміщення зазначеного товару через митний кордон України було здійснено на підставі наступних документів:
- митна декларація типу «ЕЕ» від 12.02.2023 № UA903000/2023/903745;
- міжнародна товаротранспортна накладна (CMR) від 11.02.2023 №RVA0063738;
- рахунок- фактура (invoice) від 11.02.2023 №RVA0063738;
- сертифікату (паспорт) якості від 11.02.2023 № 162778_4931888;
- контракт від 26.10.2022 № 92/22.
Зазначений товар був заявлений до митного оформлення у відділі митного оформлення "Ковель" митного поста "Західний" Енергетичної митниці та випущений у вільний обіг за митною декларацією типу "ІМ 40 ДЕ" №23UA903220003594U7.
Поставка товару відбулась в рамках зовнішньоекономічного контракту від 26.10.2022 №92/22 між литовським підприємством UAB "Naftos Dujos" (Registration numder: 166797537, VAT:LT6679753714, Algerdo 42, Mazeikian, Lithuania, LT-89104), іменована «Покупець», в особі директора ОСОБА_3, та ТОВ "Західна Нафтогазова Компанія", іменована "Покупець", в особі директора ОСОБА_1 .
Згідно умов вищезазначеного контракту продавець продає покупцеві товар «зріджений вуглеводневий газ». Якість товару підтверджується паспортом якості, виданим заводом-виробником при відвантаженні або незалежній інспекції, або специфікацій продавця.
Енергетичною митницею отримано лист Держмитслужби від 01 березня 2023 року №20/20-01-01/7.6/211 щодо вжиття заходів стосовно можливого шахрайства з боку постачальників пального шляхом надання підроблених сертифікатів якості «Orlen Lietuva» з метою приховування походження нафтопродуктів, особливо вироблених в РФ (з додатком листа компанії «Orlen Lietuva» від 17.02.2023 № 62). З метою перевірки законності ввезення на митну територію України паливо-мастильних матеріалів Енергетичною митницею було направлено та отримано відповідь від публічної компанії «Orlen Lietuva» від 09 лютого 2024 року №Д2 (12.11-9)-339 (вх. ЕМ від 12.02.2024 № 1039/13) щодо сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів компанії «Orlen Lietuva», стосовно яких існує ризик.
За результатами опрацювання відповіді, наданої публічною компанією «Orlen Lietuva» від 09 лютого 2024 року №Д2 (12.11-9)-339, установлено, що паспорт якості №162778_4931888 був виданий на партію товару «газ нафтовий скраплений для автомобільного транспорту, зимовий тип (клас А)» у кількості 18 400 кг, покупцем/одержувачем було підприємство UAB «Naftos Dujos». Фактично підприємством ТОВ "Західна Нафтогазова Компанія» за паспортом якості № 162778_4931888 ввезено на митну територію України товар «газ нафтовий скраплений для автомобільного транспорту, зимовий тип (клас А)» у кількості 19 010 кг, що більше на 610 кг ніж відвантажено компанією «Орлен Летува» підприємству UAB «Naftos Dujos».
Виходячи з вищезазначеного, директором ТОВ «Західна Нафтогазова Компанія» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «газ нафтовий скраплений для автомобільного транспорту, зимовий тип (клас А)» в кількості 610 кг, вартістю 274,5 евро або 10 723,18 грн (станом на 13.02.2023 курс становив 1 евро = 39,0644 грн) з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.
Відповідно до статті 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.
Відповідно до частини 2 статті 459 Митного кодексу України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, директором ТОВ «Західна Нафтогазова Компанія» є гр. ОСОБА_1 .
Таким чином, в діях директора ТОВ «Західна Нафтогазова Компанія» гр. ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених частини 1 статті 483 Митного кодексу України, а саме переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів в через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Не погодившись з прийнятою постановою, Енергетичною митницею подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ОСОБА_1 як посадова особа підприємства, відповідала за ввезення товару на митну територію України, організовувала процес поставки, подавала документи до митного органу, серед яких був сертифікат якості, що стосувався іншої кількості скрапленого газу, ніж фактично ввезена. Різниця становила 610 кг, які не були підтверджені жодними документами про походження та якість.
Зазначає, що подання сертифіката, який не охоплює повної кількості ввезеного товару, є поданням документів із неправдивими відомостями, що становить форму приховування від митного контролю. Виробник продукції «Orlen Lietuva» підтвердив, що сертифікати якості можуть використовуватись виключно на партію, на яку вони видані, і не можуть передаватися третім особам або використовуватись у частині. Цю інформацію митниця підтвердила офіційним листуванням з компанією, додавши до справи відповідний лист і конфіденційний додаток, завірений посадовими особами, який суд першої інстанції не взяв до уваги.
Крім того, митниця звертає увагу на помилковість судового висновку про відсутність доказів підробки сертифіката, оскільки питання фальсифікації не порушувалося - йшлося про використання документів із недостовірними даними, що є самостійним порушенням. Дії ОСОБА_1 свідчать про її обізнаність з обсягом ввезеного товару, характером і походженням продукції, вона діяла як директор і безпосередньо організовувала процес митного оформлення, що виключає її необізнаність або відсутність вини.
Скаржник вказує на наявність обтяжуючих обставин - ОСОБА_1 вже двічі притягувалась до відповідальності за аналогічні порушення, що підтверджується постановами Подільського районного суду м. Києва, залишеними без змін судом апеляційної інстанції. Наведене свідчить про системність порушень та зневажливе ставлення до вимог законодавства.
Скаржник уважає, що суд здійснив формальний підхід до розгляду справи, без глибокого аналізу доказів.
Мотивуючи наведеним, просить постанову Подільського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року скасувати, прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України.
04 липня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли заперечення захисника ОСОБА_1 - адвоката Ковальського Г.В. на апеляційну скаргу.
В обґрунтування заперечень посилається на необґрунтованість та невідповідність апеляційної скарги нормам митного законодавства та фактичним обставинам у справі.
Вказує, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність ґрунтується на конституційних принципах, у тому числі презумпції невинуватості, закріпленої у статті 62 Конституції України. Європейський суд з прав людини у справі «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008) визнав кримінально-правовий характер адміністративної відповідальності за порушення митних правил, що передбачає застосування стандарту доведення «поза розумним сумнівом». Верховний Суд у постановах від 21 січня 2020 року та 08 липня 2020 року роз'яснив, що всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи тлумачаться на її користь, а недоведеність прирівнюється до доведеної невинуватості.
Громадянка ОСОБА_1 не подавала митному органу митних декларацій чи будь-яких документів для переміщення чи митного оформлення товару, у тому числі й сертифіката № 162778_4931888, та не вчиняла жодних дій, які могли б становити об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МКУ. Відомості про суб'єкта декларування визначені у графах 54 митних декларацій типу ЕЕ № 23UA903000903745U8 від 12.02.2023 та ІМ 40 ДЕ № 23UA903220003594U7 від 14 лютого 2023 року де зазначено декларантом ТОВ «ЗНГК» - ОСОБА_2 , який працює митним брокером згідно наказу № 403/3 від 01 грудня 2015 року.
Суб'єктивна сторона правопорушення за статтею 483 МКУ передбачає наявність прямого умислу на подання документів із неправдивими даними. Суд першої інстанції правильно встановив, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 було відомо про можливу недостовірність відомостей у документах чи що вона вчиняла будь-які дії, які свідчили б про умисел на порушення митних правил.
При заповненні митної декларації уповноважений працівник підприємства користувався виключно інформацією товаросупровідних документів - CMR, інвойсу, митної декларації країни відправлення та сертифікату якості, тобто діяв відповідно до Порядку заповнення митної декларації, затвердженого наказом Мінфіну № 651 від 30 травня 2012 року. Законодавство не покладає на декларанта обов'язку перевіряти достовірність відомостей, зазначених у документах, що отримані від контрагента, а у суб'єкта господарювання взагалі відсутні інструменти для такої перевірки.
Сертифікат якості від 11 лютого 2023 року № 162778_4931888 із зазначеною масою 19010 кг переданий водієві продавцем відповідно до пункту 6.1 контракту. Інформація, отримана митницею від «Orlen Lietuva» про можливу іншу масу товару, не може підтверджувати умисел ОСОБА_1 або ОСОБА_2 , адже відповідальність за формування сертифікату несе саме продавець, який згідно контракту гарантує якість товару та видає відповідний сертифікат.
Сертифікат якості, окрім того, засвідчує фізико-хімічні характеристики товару, а не кількість; кількість визначається інвойсом та транспортними документами. Таким чином, відсутні будь-які докази обізнаності або умислу ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 щодо можливих розбіжностей у масі товару. Притягнення директора підприємства до відповідальності можливе лише за умови встановлення, що саме вона особисто вчиняла дії, які утворюють об'єктивну сторону правопорушення. Сам по собі факт зайняття посади не може слугувати підставою для відповідальності.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову залишити без змін.
В судовому засіданні представниця Енергетичної митниці - Носко Ю.Ю. підтримала подану апеляційну скаргу.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковальський Г.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, пославшись на її необґрунтованість.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд робить такі висновки.
Порядок провадження у справах про порушення митних правил встановлений розділом ХІХ Митного кодексу України.
Згідно статті 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.
Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи МК чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
За диспозицією частини 1 статті 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Таким чином, основним безпосереднім об'єктом є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України документів, які містять неправдиві дані.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
У відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до даних контракту №92/22, укладеного 26 жовтня 2022 року між UAB "Naftos Dujos" (Литва) "Продавець" та ТОВ "Західна нафтогазова компанія" (Україна) "Покупець" в особі директора ОСОБА_1 , убачається, що предметом контракту є поставка в період з 26 жовтня 2022 року по 31 грудня 2025 року товару «газу нафтового скрапленого».
Згідно пункту 6.1 Контракту, разом з товаром продавець надає покупцю оригінали наступних документів: рахунок - фактура (інвойс), декларація на товар, міжнародна товаро-транспортна накладна (CMR), паспорт якості, виданий Заводом-виробником при відвантаженні або незалежної лабораторії, або специфікацією товару (а.с. 29-33).
Згідно даних митної декларації №23UA903220003594U7убачається, що для декларування вуглеводного скрапленого газу подано, зокрема, інвойс RVA0063738, товаро-транспортну накладну та сертифікат якості.
Згідно даних інвойсу RVA00637378 від 11 лютого 2023 року убачається, що кількість товару значиться 19,010 тон (а.с. 18).
Згідно даних товаро-транспортної накладної RVA0063738убачається, що для оформлення товару «газу нафтового скрапленого» у кількості 19 010 тон (35 733 літрів) надано сертифікат (паспорт) якості 162778_4931888 (а.с. 19).
Згідно даних сертифікату якості №162778_4931888 убачається, що такий містить хімічні характеристики «газу нафтового скрапленого». Також сертифікат містить відомості що вага «газу нафтового скрапленого» становить 19 010, що при температурі 15Со становить 35 733 літрів (а.с. 26).
За умовами зазначеного контракту, всі документи надавались підприємством UAB Naftos Dujos як Продавцем, в тому числі і сертифікат якості від 10 лютого 2023 року №162778_4931888, оскільки такий обов'язок покладений саме на Продавця товару. ОСОБА_1 , ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа сертифікат якості від 10 лютого 2023 року №162778_4931888 в компетентних органах/організаціях не отримувала та не мала обов'язку його отримувати.
Ввезення на територію України та митне оформлення товарів здійснювалося на основі документів, наданих продавцем, яким у даному випадку є UAB «Naftos Dujos». Директор ТОВ "Західна нафтова компанія" ОСОБА_1 була кінцевим отримувачем товару, що виключає те, що її дії були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару - сертифікат якості від 10 лютого 2023 року №162778_4931888.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що директором ТОВ "Західна нафтова компанія" ОСОБА_1 , як імпортером цього товару, вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «газ вуглеводневий скраплений автомобільний» у кількості 19,010 тон, 35,733 тис. л при 15° С, вартістю 8 554,50 тис. Євро, з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу, як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару, а саме сертифікат якості від 10 лютого 2023 року №162778 4931888, є безпідставними, та такими, що спростовуються матеріалами справи.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що товаросупровідні документи разом з сертифікатом якості від 10 лютого 2023 року №162778_4931888 надавалися отримувачу відправником - компанією UAB «Naftos Dujos» при поставці товару, а отже були отримані ТОВ "Західна нафтова компанія" ОСОБА_1 законним шляхом та відповідно до умов Контракту.
Матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та належних і допустимих доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом.
Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.
Апеляційний суд звертає увагу, що до протоколу не додано будь-яких доказів, які б свідчили про подання ТОВ "Західна нафтова компанія" митному органу документів одержаних незаконним шляхом чи документів, що містять ознаки підробки, зокрема, доказів підробки печаток, підписів наданих для оформлення товару.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України(конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 № 1-р/2019.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Таким чином, особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, у тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.
Оскільки Енергетичною митницею не доведено вчинення ОСОБА_1 переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів одержаних незаконним шляхом та таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про недоведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України, а відтак правомірно закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та фактично зводяться до викладення обставин, що були зафіксовані в протоколі про порушення митних правил, яким суд надав належну правову оцінку.
Постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не убачає, у зв'язку з чим робить висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови - без змін.
Керуючись статтею 530 МК України, статтею 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної митної служби України залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Н.В. ПОЛІЩУК