26.11.2025 Справа № 363/1054/25
Іменем України
26 листопада 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді - Рукас О.В.;
за участю секретаря судових засідань - Ковальчука Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Димерської селищної ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Київський обласний державний нотаріальний архів, Вишгородська державна нотаріальна контора про встановлення факту прийняття спадщини, встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування,
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.
Зі змісту уточненої позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав померлому на підставі договору купівлі-продажу від 11.05.1990 р., № 54, посвідченого Катюжанською сільською радою (копія додається).
Право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою на нерухоме майно № 312 від 19.02.2025, виданої КП «Вишгородське БТІ». Відповідно до технічного паспорту від 21.02.2025р. (копія додається) вказаний житловий будинок загальною площею 63,4 кв.м., житловою площею 25,3 кв.м., з відповідними господарськими будівлями та спорудами.
На час відкриття спадщини період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини). ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.
Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла його дружина - ОСОБА_3 , шляхом фактичного вступу у володіння житловим будинком, що підтверджується відповідними доказами.
Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру № 79742492 від 20.01.2025р., спадкова справа після смерті ОСОБА_2 у спадковому реєстрі відсутня.
За життя ОСОБА_3 не встигла зареєструвати право власності на вищевказаний житловий будинок, тому відповідно до ст. 1265, 1266 ЦК України після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла її внучка - ОСОБА_1 (Позивачка).
Інших осіб, які б претендували на майно спадкодавця немає, а тому Позивачка є єдиною спадкоємицею відкритої спадщини.
Згідно довідки № 939/03-14 від 02.12.2024р., виданої Димерською селищною радою Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала разом зі своєю бабусею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 і вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка зверталася до приватного нотаріуса Вишгородського нотаріального округу Голуб Л.А. із заявою про прийняття спадщини, на що приватним нотаріусом була відкрита спадкова справа № 37/2021 після смерті ОСОБА_3 . Разом з тим, приватний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 177/02-14 від 23.11.2021. Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом стала відсутність доказів про постійне проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою.
Враховуючи, що позивачка не може реалізувати свої спадкові права у досудовому (нотаріальному) порядку, сторона позивача прохала суд встановити факт прийняття ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ; встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) разом зі спадкодавцем, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини; визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, загальною площею 63,4 кв.м., житловою площею 25,3 кв.м., з відповідними господарськими будівлями та спорудами (сарай - «Б», вбиральня - «Г», огорожа - «№1-3», питний колодязь - «І»), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.
Ухвалою суду від 04.03.2025 року провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено строк для реалізації учасниками своїх процесуальних прав, зокрема, шляхом подачі заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 03.04.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у порядку загального позовного провадження.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Коломієць І.О. не з'явилися, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Коломієць І.О. до судового засідання надав суду клопотання про долучення доказів у справі: Експертного висновку №056/1151-m/2 від 21 липня 2025 року, який виданий Українським бюро лінгвістичних експертиз, та нотаріальну копію заяви ОСОБА_4 , сестри позивачки, про відсутність претензій щодо оформлення спадщини, а також заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, та проводити подальший розгляд справи за відсутності сторони позивача.
У судове засідання представник відповідача - Димерської селищної ради не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення шляхом доставлення судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет Димерської селищної ради, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками з автоматизованої системи документообігу суду. До судового засідання від сторони відповідача Димерської селищної ради надходило клопотання (а.с. 89) про проведення судових засідань за відсутності сторони відповідача за наявними матеріалами справи.
У судове засідання представники третіх осіб Вишгородської державної нотаріальної контори та Київського обласного державного нотаріального архіву не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце його проведення. До судового засідання від третіх осіб надійшли клопотання про проведення судового розгляду за відсутності їх представників.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність клопотань сторін по справі про проведення судового розгляду за їх відсутності, а також враховуючи відсутність клопотань про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали позовної заяви, вислухавши в судовому засіданні під час судового розгляду позивача та представника позивача, допитавши свідків по справі, дослідивши письмові докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини: і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. ст. 319-321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема і з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Відповідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Місцем проживання фізичної особи згідно з частинами першою, другою та шостою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Згідно з пунктом 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Зі змісту наведених норм закону вбачається, що під постійним місцем проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.
Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом (Постанова КЦС ВС від 26.04.2023 року у справі № 204/1052/20).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17.
У постанові КЦС ВС від 01.07.2020 року у справі № 222/1109/17 було зроблено висновок, що при вирішенні питання, чи прийняв спадкоємець спадщину в порядку, визначеному частиною третьою статті 1268 ЦК України (шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час його смерті), місце реєстрації спадкодавця не має вирішального значення, якщо буде встановлено факт фактичного постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем.
Під час судового розгляду представник позивачки - адвокат Коломієць І.О. підтримав позовні вимоги що були викладені в позовній заяві, та просив їх задовольнити.
Під час судового розгляду будучи присутньою у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 суду зазначила, що її дід - ОСОБА_2 та баба ОСОБА_3 у 1990 році придбали житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , де проживали удвох. Після смерті діда ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , баба ОСОБА_3 залишилась проживати сама у будинку. Мати позивачки - ОСОБА_5 , 1961 року народження, яка була єдиною донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , тому позивач у 2009 році переїхала жити до своєї баби ОСОБА_3 , та стала за нею доглядати, оскільки ОСОБА_3 була особою похилого віку, дуже тяжко перенесла смерть єдиної доньки, тому потребувала стороннього догляду та піклування. Після смерті бабусі ОСОБА_3 15.01.2013 року, позивачка через час звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, оскільки за життя ОСОБА_3 заповіту не складала, та вважала себе такою, що фактично прийняла спадщину. Разом з тим позивач отримала відмову нотаріуса у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 свого часу не оформила право власності на будинок після смерті чоловіка ОСОБА_2 , тому позивач зараз вимушена звернутись до суду з цим позовом.
Також позивачка зазначила, що в неї є рідна сестра ОСОБА_4 , 1995 року народження, яка зі своєю родиною проживає в АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 на спадкове майно не претендує та не заперечує проти прийняття позивачкою спадщини, про що є відповідна заява.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , суду показала, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_3 з самого народження, та знайома з позивачкою, мають сусідськи відносини. Зазначає, що знала діда та бабу позивачки - родину ОСОБА_7 , які проживали за адресою АДРЕСА_1 , ще з 1990 років. ОСОБА_2 помер першим у 2002 році, та ОСОБА_3 залишилась проживати сама. Родина позивачки: матір ОСОБА_8 , батько ОСОБА_9 , сестра ОСОБА_10 проживали також у АДРЕСА_2 . У 2008 році померла донька ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , після чого ОСОБА_3 стала тяжко хворіти, тому позивач ОСОБА_1 приблизно у 2009 році переїхала жити до неї, та стала її доглядати, та піклувалася до самої смерті у 2013 році. На даний час позивач продовжує жити за адресою АДРЕСА_1 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зазначив, що він є батьком позивачки. У 1981 році він одружився із ОСОБА_12 , тож ОСОБА_2 та ОСОБА_3 це його тесть та теща. Він з дружиною ОСОБА_13 проживали у АДРЕСА_2 . У шлюбі в них народились дві доньки ОСОБА_14 , 1983 року народження та ОСОБА_10 , 1995 року народження. Наразі разом з ним за адресою АДРЕСА_2 , проживає молодша донька ОСОБА_10 разом зі своїм чоловіком, а донька ОСОБА_14 проживає окремо за адресою АДРЕСА_1 . Зазначає, що будинок по АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_2 , який помер у 2002 році, і після його смерті в будинку залишилась проживати ОСОБА_3 одна. Його дружина ОСОБА_5 була єдиною донькою, тому коли вона померла у 2008 році, ОСОБА_3 стала сильно хворіти і ОСОБА_1 переїхала до неї, щоб її доглядати. ОСОБА_1 з ОСОБА_3 проживала постійно з 2009 року і до самої смерті останньої, доглядала за нею, опікувалась, вела господарство. Похованням померлої ОСОБА_3 займалась також позивач ОСОБА_1 .
Відповідаючи на запитання суду зазначив, що наданий час ОСОБА_1 продовжує проживати за адресою: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні судом були досліджені наступні докази та встановлені відповідні обставини.
Зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 01.10.1975 року (а.с.20) вбачається, що 01.10.1975 року уклали шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дошлюбне прізвище ОСОБА_15 .
З повторного свідоцтва про народження № НОМЕР_3 від 19.11.1975 року (а.с. 21) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_10 народилась ОСОБА_12 , актовий запис № 50 від 09.10.1961 року; батько - ОСОБА_2 , мати ОСОБА_3 .
Відповідно до повторного свідоцтва про шлюб від 12.12.1984 № НОМЕР_4 (а.с.22) ОСОБА_11 , 1961 року народження, та ОСОБА_5 , 1961 року народження, (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ), 21.05.1983 року уклали шлюб, про що зроблено актовий запис №04.
Зі свідоцтва про народження Серії НОМЕР_5 від 21.01.1984 року (а.с. 23) судом встановлено, що у ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 народилась донька ОСОБА_1 .
Відповідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 01.01.2003 року (а.с. 18) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено актовий запис № 01.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 07.04.2008 року (а.с. 24) ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис №23.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 16.01.2013 року (а.с. 17) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №6.
З копії договору купівлі - продажу житлового будинку (а.с.25) від 11.05.1990 року судом встановлено, що ОСОБА_2 придбав у власність жилий будинок з надвірними будівлями, що находяться в с. Катюжанка Вишгородського району Київської області і розташований на присадибній землі радгоспу «Катюжанський».
Згідно довідки на нерухоме майно від 19.02.2025 року № 312 (а.с.26) право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Катюжанською сільською радою 11.05.1990р. №54.
Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , від 21.02.2025р. (а.с.27-33) встановлено, що вказаний житловий будинок загальною площею 63,4 кв.м., житловою площею 25,3 кв.м., з відповідними господарськими будівлями та спорудами (сарай - «Б», вбиральня - «Г», огорожа - «№1-3», питний колодязь - «І»).
З копії будинкової книги (а.с.35-41) йдеться, що ОСОБА_2 , 1928 р.н. та ОСОБА_3 1933 р.н. були зареєстровані у вказаному житловому будинку.
Відповідно до Довідок № 1181/02-25 від 16.11.2021 р., (а.с.34) та № 636/03-18 від 26.02.2025 року (а.с.43) виданих Димерською селищною радою Вишгородського району Київської області, судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована та проживала з 21.03.1996 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті в указаному житловому будинку була зареєстрована одна.
Актом про фактичне проживання № 2946/К-А від 23 листопада 2024 року (а.с.42) підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 фактично проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру № 79742492 від 20.01.2025р. (а.с.44) вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 у спадковому реєстрі відсутня.
Згідно довідки № 939/03-14 від 02.12.2024р., виданої Димерською селищною радою Вишгородського району Київської області (а.с. 45), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала разом зі своєю бабусею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 і вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Голуб Л.А. відкрита спадкова справа № 37/2021, що підтверджується витягом зі спадкового реєстру № 79742508 від 20.01.2025р. (а.с.46).
Відповідно до постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом № 177/02-14 від 23.11.2021 (а.с. 47) та копії спадкової справи (а.с. 74-85) ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом стала відсутність доказів про постійне проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою.
З наданого представником позивача Експертного висновку №056/1151-m/2 від 21 липня 2025 року, який виданий Українським бюро лінгвістичних експертиз, судом підтверджено ідентичність імен та по батькові ОСОБА_16 та ОСОБА_17 російськомовним « ОСОБА_18 » та « ОСОБА_19 ».
З нотаріально посвідченої заяви (НТТ 764787) від 06.11.2025 року, зареєстровано в реєстрі №405, ОСОБА_4 , яка є рідною сестрою позивача ОСОБА_1 , судом встановлено відсутність претензій щодо оформлення спадщини ОСОБА_1 на спадкове майно: житловий будинок загальною площею 63,4 кв.м., житловою площею 25,3 кв.м., з відповідними господарськими будівлями та спорудами (сарай - «Б», вбиральня - «Г», огорожа - «№1-3», питний колодязь - «І»), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до Листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року - необґрунтованою є практика місцевих судів щодо визнання поважності причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини фактичним користуванням і володінням майном спадкодавця або ж проживанням із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Таким чином, встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на момент смерті останнього свідчить про прийняття спадкоємцем спадщини та виключає необхідність встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
За результатами повного, всебічного дослідження доказів по справі, суд вважає доведеним, що ІНФОРМАЦІЯ_5 внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшов належний йому за життя на праві приватної власності житловий будинок, загальною площею 63,4 кв.м., житловою площею 25,3 кв.м., з відповідними господарськими будівлями та спорудами (сарай - «Б», вбиральня - «Г», огорожа - «№1-3», питний колодязь - «І»), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 заповіту складено не було, у зв'язку з чим спадкування здійснювалося за законом. На момент смерті ОСОБА_2 за однією адресою з ним постійно проживала його дружина ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Будь-яких інших спадкоємців, які б зверталися з заявою про прийняття спадщини та отримали свідоцтво про право на спадщину за законом, немає.
Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрилась спадщина на спадкове майно:житловий будинок, загальною площею 63,4 кв.м., житловою площею 25,3 кв.м., з відповідними господарськими будівлями та спорудами (сарай - «Б», вбиральня - «Г», огорожа - «№1-3», питний колодязь - «І»), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 заповіт не складала, у зв'язку з чим спадкування здійснювалося за законом. На момент смерті ОСОБА_3 за однією адресою з нею постійно без реєстрації проживала її онука ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Будь-яких інших спадкоємців, які б зверталися з заявою про прийняття спадщини та отримали свідоцтво про право на спадщину за законом, немає. Рідна сестра ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подала нотаріально засвідчену заяву про відсутність претензій щодо зазначеного спадкового майна.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що єдиним спадкоємцем першої черги у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 є позивач - ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину відповідно до приписів ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Однак належним чином реалізувати свої спадкові справа у нотаріальному порядку ОСОБА_1 позбавлена можливості, у зв'язку з чим є потреба в судовому захисті її прав.
На підставі вкладеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи відсутність клопотань про розподіл судових витрат, суд приходить до висновку про необхідність залишення понесених судових витрат за сторонами справи.
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст.ст. 12, 81, 133, 141, 265 ЦПК України, суд, -
Цивільний позов ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Димерської селищної ради (адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, селище Димер, вул. Соборна, буд. 19; код ЄДРПОУ: 04359488), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Київський обласний державний нотаріальний архів (адреса місцезнаходження: Київська обл., Бучанський р-н, місто Ірпінь, вул. Северинівська, будинок 34; код ЄДРПОУ: 26130007), Вишгородська державна нотаріальна контора (адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1, кімната 20; код ЄДРПОУ: 02884405) про встановлення факту прийняття спадщини, встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт прийняття ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) разом зі спадкодавцем, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок, загальною площею 63,4 кв.м., житловою площею 25,3 кв.м., з відповідними господарськими будівлями та спорудами (сарай - «Б», вбиральня - «Г», огорожа - «№1-3», питний колодязь - «І»), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено і проголошено 05.12.2025 року о 11 год. 00 хв.
Позивач:
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач:
Димерська селищна рада (адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, селище Димер, вул. Соборна, буд. 19; код ЄДРПОУ: 04359488)
Треті особи:
Київський обласний державний нотаріальний архів (адреса місцезнаходження: Київська обл., Бучанський р-н, місто Ірпінь, вул. Северинівська, будинок 34; код ЄДРПОУ: 26130007),
Вишгородська державна нотаріальна контора (адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1, кімната 20; код ЄДРПОУ: 02884405)
Суддя О.В. Рукас