Справа № 991/12402/25
Провадження 1-кс/991/12494/25
04 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
детектива ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
01.12.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга на бездіяльність уповноваженої особи, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за його заявою від 21.11.2025
1.Зміст поданої скарги
У своїй скарзі ОСОБА_3 вказує, що 21.11.2025 направив заяву про вчинення кримінального правопорушення, яка була отримана уповноваженою особою НАБУ.
Втім, станом на 30.11.2025 відсутня інформація щодо розгляду заяви заявника не повідомлено про внесення відомостей до ЄРДР щодо обставин, викладених у заяві, що є порушенням кримінального-процесуального законодавства, адже відомості не внесені у 24-годинний строк.
Тому, враховуючи вказані обставини, заявник просить розглянути його скаргу та задовольнити, зобов'язавши уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України негайне внести відомості до ЄРДР за його заявою.
2.Позиція учасників судового засідання
У судовому засіданні заявник просив задовольнити його скаргу та зобов'язати внести відомості за його заявою.
Детектив НАБУ ОСОБА_4 надіслав свої письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні скарги. Свою позицію детектив грунтував на тому, що заявнику було надано відповідь листом від 27.11.2025 № 514-294/36702, у якій описано причини відмови для внесення відомостей до ЄРДР. Зокрема, детектив вказав, що дії щодо передачі НКП «Львівська обласна клінічна лікарня» у державну власність здійснено у із дотриманням законодавства. Тому заява містить абстрактні відомості та грунтується виключно на припущеннях, тобто суб'єктивній оцінці певних фактів. Що не може бути підставою для реєстрації кримінального провадження.
У судовому засіданні детектив висловив аналогічні твердження та вказав про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки викладені у заяві обставини долучені до матеріалів кримінального провадження і у його межах будуть перевірені.
3.Мотиви та оцінка суду
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, право на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено статтею 303 КПК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вищезазначена бездіяльність виникає у зв'язку з невиконанням слідчим, дізнавачем чи прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.
Так, згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом п.4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).
Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.
З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.
Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує на такому:
(1) «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18);
(2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).
З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п.1. ч.1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
З поданої скарги та долученої до неї заяви вбачається, що у заяві порушується питання про необхідність внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за фактом протиправних дій Міністра охорони здоров'я України ОСОБА_5 , шляхом безпідставної реорганізації комунальних некомерційних підприємств Львівської обласної ради, що призвело до знищення комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» та порушення трудових прав його працівників.
Заявник пояснює, що виявив зміни засновника у комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня», зокрема замість Львівської обласної ради засновником стало Міністерство охорони здоров'я України». Такі зміни відбулися на підставі наказу Міністра охорони здоров'я України ОСОБА_6 від 13 серпня 2025 року № 1288 «Про затвердження акта приймання-передачі та статуту комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня (нова редакція)».
Заявник стверджує, що Міністерство охорони здоров?я України, що діє на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 267 від 25 березня 2015 року «Про затвердження Положення про Міністерство охорони здоров'я України» не наділено ані жодним законодавчим актом, ані Львівською обласною радою повноваженнями органу місцевого самоврядування, до відання якого належить функція та повноваження закріплення нерухомого майна за комунальним некомерційним підприємством Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня».
Такі дії, на думку заявника, містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.
Аналізуючи зазначені відомості та заяву, а також беручи до уваги відомості, слідчим суддею не наведено обставин, існування яких обґрунтовує необхідність початку досудового розслідування.
Зокрема, слідчий суддя вважає, що зазначені у заяві відомості не вказують які конкретні дії чи бездіяльність вказують на зловживання з боку службових осіб МОЗ та свідчать про використання наданих їм повноважень всупереч інтересам служби, а зводяться до незгоди з прийнятим рішенням.
Заявник вибірково посилається на прийняті Міністерством охорони здоров'я рішення, вважаючи їх протиправними. Втім, із долучених матеріалів вбачається, що наказ МОЗ прийнято, зокрема на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 травня 2025 року № 462-р «Про погодження передачі цілісного майнового комплексу комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» в державну власність». Відповідне рішення є реалізацією повноважень, передбачених ст. 5 Закону України «Прийняття рішень про передачу об'єктів комунальної власності у державну власність».
Також підставою для Наказу МОЗ від 13.08.2025 №1288, яким затверджено акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» стало рішення Львівської обласної ради від 06.08.2024 №597.
Повідомлені заявником відомості не містять будь-якого пояснення, у чому полягає корисливий інтерес службових осіб МОЗ при реалізації рішення Уряду, та з метою отримання неправомірної вигоди кого саме вчиняються такі дії. У скарзі та у заяві зазначається про потенційну шкоду, яка може настати від переходу некомерційного підприємства у державну власність, однак імовірнісний характер такої шкоди та її відповідність розміру, передбаченому для настання відповідальності за ст. 364 КК України, свідчить про відсутність обов'язкової ознаки такого злочину.
Слідчий суддя вважає, що припущень та побоювань заявника, а також незгоди з рішеннями недостатньо для висновку про наявність кримінального правопорушення, а тому такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування. У даному випадку невиправданим є застосування механізму кримінального переслідування та процесуального примусу для дослідження інформації, зазначеної у поданій заяві.
Керуючись статтями 214, 303-304, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
1.Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - залишити без задоволення.
2.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п'яти днів з дня її оголошення.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1