Справа № 991/12453/25
Провадження 1-кс/991/12546/25
04 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу голови ГО «Сірий корпус» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
02.12.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 25.11.2025.
Вказана скарга на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 02.12.2025 року була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданої скарги
У своїй скарзі ОСОБА_3 повідомляє, що 25.11.2025 подав заяву про вчинення кримінального правопорушення до НАБУ за фактом вчинення заступником директора Департаменту освіту і науки КМДА ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191, 209, 366-2, 368-5 КК України. У цій заяві містилися конкретні обставини про наявність істотних ознак злочинів, а саме заявник виклав інформацію про багатомільйонні подарунки у грошовій формі від особи з тотожними персональними даними ( ОСОБА_5 ) невідповідність між офіційними даними та обсягами статків, наявність величезних грошових активів у сумі 452 000 євро, 40 000 доларів США та 6 775 000 грн, а також обставини, пов'язані із статусом підозрюваного у ОСОБА_4 .
Заявник стверджує, що 26.11.2025 отримав відповідь від НАБУ про відсутність у заяві конкретних фактів, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування повноважень НАБУ. Він з цим не погоджується, а тому вважає дії НАБУ неправомірними, а відмову у внесенні відомостей до ЄРДР - незаконною бездіяльністю.
Враховуючи вказане, скаржник просить задовольнити скаргу та зобов'язати уповноважених осіб НАБУ негайно внести відомості про кримінальне правопорушення за заявою від 25.11.2025.
2.Позиція учасників судового засідання
У судовому засіданні скаржник голова ГО «Сірий корпус» ОСОБА_3 підтримав вимоги своєї скарги, просив задовольнити.
Представник НАБУ, будучи належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, також не з'явився у судове засідання, однак надіслав письмові заперечення на скаргу, у яких просив відмовити в її задоволенні. Представник НАБУ висловився, що заява не містить фактичних даних, які б свідчили про наявність ознак кримінальних правопорушень, підслідних НАБУ.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності вказаної особи, оскільки це не є перешкодою для розгляду відповідної скарги.
3.Мотиви та оцінка суду
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, право на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено статтею 303 КПК України.
3.1. Щодо предметної підсудності
Порядок звернення із такими скаргами та їх розгляду слідчим суддею врегульовано ст. 304-307 КПК України.
Частиною 1 статті 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС), - слідчим суддею ВАКС.
Питання предметної підсудності ВАКС врегульоване нормами ст. 33-1 КПК України, яка передбачає перелік кримінальних правопорушень та умови, за яких вони віднесені до предметної підсудності ВАКС. До вказаного переліку належать, зокрема, кримінальні правопорушення, передбачені статтями 368-5, 366-2 КК України у випадку вчинення їх одним із суб'єктів, перелічених у п.1ч.5 ст. 216 КПК України. Втім, як вбачається із такого переліку посада заступника директора Департаменту освіту і науки КМДА не входить.
У зв'язку з цим, слідчий суддя не розглядатиме доводи скарги, які стосуються невнесення відомостей про кримінальні правопорушення за ст. 368-5 та 366-2 КК України, що не відносяться до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а тому обмежується розглядом вказаної скарги лише у частині невнесення відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК України.
3.2. Щодо відсутності бездіяльності
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вищезазначена бездіяльність виникає у зв'язку з невиконанням слідчим, дізнавачем чи прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.
Так, згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом п.4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).
Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.
З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.
Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує на такому:
(1) «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18);
(2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).
З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п.1. ч.1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
З долученої до скарги заяви вбачається, що скаржниця порушує у ній питання про необхідність внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за фактом набуття заступником директора Департаменту освіту і науки КМДА ОСОБА_4 значних грошових сум. Як вбачається із заяви, заявник оглянув електронні декларації ОСОБА_4 та виявив, що останньому протягом 2022-2024 років надавалися подарунки у грошовій формі від особи ОСОБА_5 , а саме у 2022 - 2 530 000 грн, у 2023 - 1 114 000 грн, у 2024 році- 1 336 100 грн. Такі суми перевищують пороги декларування та свідчать про невідповідність між офіційними даними та обсягами статків. Також заявник зазначає про наявність величезних грошових активів у сумі 452 000 євро, 40 000 доларів США та 6 775 000 грн, при тому що ОСОБА_4 є підозрюваним у кримінальному провадженні і відповідні відомості можуть слугувати легалізацією незаконних коштів.
Вказані обставини, за твердженням скаржника , свідчать про наявність в діях службової особи злочину, передбаченого ст. 191 КК України.
Водночас, проаналізувавши подану скаргу та долучену до неї заяву, слідчий суддя вважає, що в них відсутні відомості, які могли б об'єктивно свідчити про ймовірність вчинення ОСОБА_4 кримінального корупційного правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, а заявником не наведено будь-яких вагомих обставин, існування яких обґрунтовує необхідність початку досудового розслідування.
У поданій заяві відсутні конкретні відомі обставини вчинення, які б містили хоча б загальні ознаки об'єктивної сторони злочину, відповідальність за яке передбачена ст. 191 КК України, а саме - привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.
Заявник не конкретизує які саме дії чи бездіяльність вказують на зловживання з боку посадовця та свідчать про використання наданих йому повноважень всупереч інтересам служби. Також, у поданій скарзі не зазначено фактів, які б свідчили про наявність заволодіння коштів у розмірі, що передбачений пунктом 4 примітки до ст. 185 КК України.
Натомість, у заяві висловлене загальне припущення про ймовірне вчинення протиправних дій, яке заявник робить, ґрунтуючись виключно на суб'єктивному уявленні щодо неправомірного набуття (отримання) грошових активів. При цьому, заявник ставить під сумнів справжність таких правочину дарування від ОСОБА_5 коштів ОСОБА_4 , не зазначаючи чим вони викликані.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що самих лише припущень заявника недостатньо для висновку про наявність кримінального правопорушення, тим більше, такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування.
Отже, у цьому випадку невиправданим є застосування механізму кримінального переслідування та процесуального примусу для дослідження інформації, зазначеної у поданій заяві.
Керуючись ст. 214, 303-304, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
1.Скаргу голови ГО «Сірий корпус» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,- залишити без задоволення.
2.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п'яти днів з дня її оголошення.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1