Рівненський апеляційний суд
Іменем України
02 грудня 2025 року м. Рівне
Справа № 572/2415/25
Провадження № 11-кп/4815/586/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025186200000101 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 13 травня 2025 року стосовно
ОСОБА_6 , котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Корост Сарненського району Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК),
Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 13 травня 2025 року ОСОБА_6 визнано винним та засуджено:
за ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 358 КК на 1 рік 6 місяців пробаційного нагляду;
за ч.4 ст. 358 КК на 1 рік пробаційного нагляду.
На підставі ч.1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 6 місяців з покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків.
Початок строку відбування покарання ухвалено рахувати з моменту звернення вироку до виконання, але не пізніше, ніж через три дні з дня набрання вироком законної сили.
Судом вирішено питання стосовно речового доказу у кримінальному провадженні.
Згідно цього вироку, ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10 листопада 2023 року за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 через мережу інтернет замовив у невстановленої особи, надавши їй власні анкетні дані (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження), фотокартку та грошову винагороду у розмірі 1000 грн, завідомо підроблену довідку ААЗ №250096 із внесенням до неї неправдивих відомостей щодо проходження ним первинного медичного огляду у ТзОВ «Меддопомога» та визнання його придатності до керування транспортними засобами категорії А1, А, В1, В, С1, С, D1, D, BE, C1E, CE, D1E, DE та тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівними машинами категорії А1, А2, В1, В2, хоча медичного огляду він не проходив.
У другій декаді листопада 2023 року невстановлена досудовим розслідуванням особа через відділення ТОВ «Нова пошта» по вул. Варшавській, 2є в м. Сарни Рівненської області передала ОСОБА_6 завідомо підроблену медичну довідку ААЗ №179342.
В один з днів березня 2024 року в приміщенні ТПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей» по вул. Демократичній, 15 в м. Сарни Рівненської області ОСОБА_6 з метою отримання посвідчення тракториста-машиніста категорії А1 подав до вказаної навчальної установи завідомо підроблену довідку ААЗ №179342 із внесенням до неї неправдивих відомостей щодо проходження ним первинного медичного огляду у ТзОВ «Меддопомога» та визнання його придатності до керування транспортними засобами категорії А1, А, В1, В, С1, С, D1, D, BE, C1E, CE, D1E, DE та тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівними машинами категорії А1, А2, В1, В2.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вказаний вирок змінити та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.
На обґрунтування цих вимог зазначив, що за місцем проживання він характеризується позитивно, наявні обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання, однак місцевий суд призначив йому не менш суворе покарання, передбачене санкціями інкримінованих йому статей.
Тому, на переконання обвинуваченого, місцевий суд, призначаючи йому покарання, порушив вимоги, встановлені ст. 65 КК.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог та залишення вироку без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить таких висновків.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК імперативно визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ці положення закону розповсюджуються не тільки на вирішення питання про доведеність чи не доведеність вини обвинуваченого, але й при призначенні покарання, у разі ухвалення обвинувального вироку.
Однак, місцевий суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, повною мірою не врахував вимог закону про кримінальну відповідальність.
Так, згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
При цьому, ч. 2 ст. 65 КК встановлює, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.1 Постанови від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Так, санкція ч. 1 ст. 358 КК передбачає покарання у виді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.
Санкція ч. 4 ст. 358 КК встановлює покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, місцевий суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, урахував ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які, у відповідності до приписів ст. 12 КК, відносяться до кримінальних проступків, наявність пом'якшуючих покарання обставин - щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно.
Також колегія суддів ураховує молодий вік обвинуваченого, відсутність у нього попередніх судимостей.
Окрім того, відомостей щодо вчинення ОСОБА_6 нових кримінальних правопорушень стороною обвинувачення надано не було та в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що призначене обвинуваченому місцевим судом покарання у виді пробаційного нагляду не відповідає ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок тяжкості, а тому ОСОБА_6 необхідно призначити більш м'яке покарання, передбачене санкціями інкримінованих йому статей, у виді штрафу.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 слід задовольнити частково, змінивши зазначений вирок в частині призначеного йому покарання.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 13 травня 2025 року стосовно ОСОБА_6 в частині призначеного покарання - змінити.
Вважати ОСОБА_6 засудженим:
за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 60 (шістдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (одна тисяча двадцять) грн;
за ч. 4 ст. 358 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 1 020 (одна тисяча двадцять) грн.
В решті вирок місцевого суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3