Рівненський апеляційний суд
Іменем України
02 грудня 2025 року м. Рівне
Справа № 570/1871/25
Провадження № 11-кп/4815/574/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 18 червня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні подання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_5 ,
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 18 червня 2025 року відмовлено у задоволенні подання державної установи (далі - ДУ) «Городоцький виправний центр №131» про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді виправних робіт засудженому ОСОБА_5 .
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 просить вказане судове рішення скасувати та постановити нову ухвалу, якою замінити засудженому ОСОБА_5 невідбуту частину покарання більш м'яким - виправними роботами.
На обґрунтування цих вимог зазначила, що засуджений за місцем відбування покарання характеризується позитивно - дотримується правомірних відносин з персоналом установи, у взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує соціально-корисні зв'язки з родиною, має заохочення та не має стягнень.
Захисник вказала, що місцевий суд, відмовляючи у задоволенні подання, покликався на відсутність відомостей про відшкодування шкоди потерпілій, водночас, у вироку Віньковецького районного суду Хмельницької області від 01.07.2024 зазначено, що ОСОБА_5 відшкодував потерпілій шкоду у розмірі 160 000 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили замінити йому невідбуту частину покарання на більш м'яке, міркування прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог, дослідивши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить таких висновків.
Як уачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 засуджений 01.07.2024 Віньковецьким районним судом Хмельницької області за ч.2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Зараховано у строк покарання термін попереднього ув'язнення з 18.03.2024 по 01.07.2024, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання 18.03.2024.
Кінець строку відбування покарання 18.03.2027.
На даний час ОСОБА_5 відбуває покарання у ДУ «Городоцький виправний центр №131».
Так, пунктом 1 ч.4 ст. 82 КК передбачено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше третини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
Тобто формальна дата настання заміни невідбутої частини покарання більш м'яким - 18.03.2025.
Згідно даних характеристики, наданої адміністрацією ДУ «Городоцький виправний центр №131», засуджений ОСОБА_5 працевлаштований у дільниця по виготовленню виробів з металу ДП «Підприємство ДКВС ( №131)». Зі слів ОСОБА_5 до засудження він працював на сезонних роботах, матеріально не залежав від сім'ї.
За період перебування в ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» засуджений до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заходи заохочення не застосовувалися. Разом з цим засудженому ОСОБА_5 за час відбування покарання у ДУ «Городоцький виправний центр №131» чотири рази оголошена подяка за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки. Заходи стягнення не застосовувалися.
Відповідно до ч.1 ст. 82 КК особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Частиною 3 цією статті встановлено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Як роз'яснив Верховний Суд України у Постанові Пленуму «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 №2 умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення.
Колегія суддів звертає увагу, що висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та ставленню до праці за весь період знаходження у виправних установах.
Як убачається з характеристики від 01.12.2025 із засудженого ОСОБА_5 , відповідно до вироку суду, стягнуто на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 10 601 грн 92 коп та на користь ОСОБА_8 1 840 000 грн. компенсації моральної шкоди. На адресу установи виконавчі листи не надходили, виконавчі провадження на засудженого не відкрито.
Проте, на думку колегії суддів, відсутність виконавчих листів та відкритих виконавчих проваджень не позбавляє засудженого ОСОБА_5 обов'язку сплати процесуальних витрат, відповідно до вироку, а також відшкодування потерпілій завданої їй моральної шкоди.
На переконання колегії суддів, позитивна характеристика засудженого ОСОБА_5 , відсутність у нього стягнень та наявність заохочень, свідчать про позитивний процес виправлення і ресоціалізації засудженого, який на даний час триває, проте ці обставини є недостатніми для заміни йому невідбутої частини покарання більш м'яким.
Зважаючи на вказане, колегія суддів приходить висновку, що ухвала місцевого суду є законною, обґрунтованою і мотивованою, постановленою з дотриманням вимог закону про кримінальну відповідальність, тому підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог сторони захисту не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 18 червня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні подання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_5 , залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ця ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3