Справа № 646/4151/25 Номер провадження 11-сс/814/866/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
27 листопада 2025 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання заявника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Основ'янського районного суду м. Харків від 27 травня 2025 року,
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Харківської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення, викладених у заяві від 01 травня 2025 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що в межах вказаного вище кримінального провадження №12021221230000608 розслідуються обставини щодо вчинення ОСОБА_7 , зокрема, домашнього насильства щодо малолітнього сина ОСОБА_6 - ОСОБА_8 , створення перешкод у вихованні, спілкуванні сина з батьком; невиконання рішень суду, в тому числі у справах №619/3051/17 та №619/4720/18, тобто за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382, ст.126-1 КК України, а тому наведена в заяві ОСОБА_6 від 01 травня 2025 року інформація про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ч.1 ст.382 КК України, в тому числі щодо ймовірного продовження триваючої кримінального протиправної діяльності підлягає оцінці в межах зазначеного вище існуючого кримінального провадження, зокрема, уповноваженою особою слідчого органу, на адресу якої Харківською обласною прокуратурою і було скеровано цю заяву, та підстав уважати, що наведена в заяві від 01 травня 2025 року інформація не може бути оцінена в межах існуючого кримінального проваджень, не вбачається.
З огляду на викладене вище, слідчий суддя дійшов висновку, що уповноважена особа Харківської обласної прокуратури діяла в межах чинного законодавства та наданих їй повноважень, відповідно до ст.ст.214, 218 КПК України та Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Основ'янського районного суду м. Харків від 27 травня 2025 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя: не врахував те, що уповноважена особа Харківської обласної прокуратури, не внісши до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його заявою про кримінальне правопорушення від 01 травня 2025 року, не дотрималась положень ч.1 ст.214 КПК України; попри визнані судом апеляційної інстанції істотні порушення в подібних скаргах та заявленому обгрунтованому відводі залишив поза увагою приписи ч.1 ст.214 КПК України.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про місце, дату, час розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явився та направив заяву, в якій просив здійснювати апеляційний розгляд за його відстуності та виклав заперечення щодо доводів апелянта.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку ОСОБА_6 , який просив задовольнити апеляційну скаргу та подав заяву, в якій просив подальший апеляційний розгляд здійснювати за його відсутності, оскільки в судовому засіданні ним було висловлено всі доводи на підтримку апеляційної скарги, та в заяві навів позицію про підтримку апеляційної скарги, перевірила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно зі ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України регламентовано, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За приписами ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стадія ж ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про кримінальне правопорушення, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.
КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, у силу вимог ч.ч.1 та 2 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається в тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Наведений вище підхід узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18 (провадження №51-4229км20), відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 (провадження №11-1263апп18) також наголосила на тому, що в межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У силу п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Метою наведеної вище норми є забезпечення слідчим суддею початку досудового розслідування за кожною подією ймовірного вчинення кримінального правопорушення, про яку особа (потерпілий чи заявник) повідомила уповноваженого суб'єкта, але останній допустив бездіяльність щодо початку досудового розслідування за такими обставинами. Ця мета є досягнутою, зокрема, в разі постановлення за скаргою особи ухвали про зобов'язання уповноваженого суб'єкта внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою особи. Реалізація ж положень вказаної вище норми забезпечує досягнення завдань кримінального провадження.
Виходячи із завдань, які вирішуються веденням Єдиного реєстру досудових розслідувань, Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог КПК України з метою: забезпечення реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; формування звітності про стан кримінальної протиправності та результати роботи органів досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів, у тому числі правоохоронних та судових відповідно до вимог законодавства, що закріплено в п.4 глави 1 Розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора №298 від 30 червня 2020 року (далі- Положення).
З метою недопущення випадку неодноразового внесення одних і тих же самих відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх повторної реєстрації, на етапі внесення даних здійснюється автоматичний контроль наявності в Реєстрі вже існуючого правопорушення з дублюючими даними. Перевірка здійснюється за сукупністю відомостей про кримінальні правопорушення, які внесені до Реєстру всіма Реєстраторами, щодо повного збігу даних кримінального правопорушення за такими полями: прізвище, ім'я, по батькові заявника або потерпілого (найменування юридичної особи); інше джерело, з якого виявлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; дата й територія вчинення правопорушення (п.2 глави 4 Розділу ІІ Положення).
У той же час, слідчий суддя, суд не наділені правом на збір доказів у кримінальному провадженні. Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому КПК України (ч.1 ст.93 КПК України).
Диспозицією ст.126-1 КК України передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Домашнє насильство майже ніколи не становить собою окремий епізод, а охоплює кумулятивне та взаємопов'язане фізичне, психологічне, сексуальне, емоційне, вербальне та фінансове насильство щодо близького члена сім'ї чи партнера, наслідки якого виходять за межі обставин окремого епізоду.
Повторення послідовних епізодів насильства в особистих стосунках становить собою особливий контекст і динаміку домашнього насильства. Це триваюче кримінальне правопорушення, що характеризується продовжуваним зразком поведінки, в якому кожен окремий інцидент лягає в основу більш загального зразка поведінки.
За ч.1 ст.382 КК України відповідальність настає за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
За нормативним змістом це кримінальне правопорушення є триваючим, оскільки особа, будучи зобов'язаною рішенням суду, яке набрало законної сили, вчинити певні дії, умисно утрималась від їх вчинення, тобто об'єктивна сторона кримінального правопорушення полягає у формі протиправної бездіяльності, яка тривала протягом певного періоду часу.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 подав до Харківської обласної прокуратури заяву від 01 травня 2025 року з доданими матералами, в якій просив унести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382, ст.126-1 КК України, за фактом систематичного умисного невиконання нею судового рішення у справі №619/3051/17 та вчинення нею систематичного домашнього насильства щодо малолітнього ОСОБА_8 та ОСОБА_6 (а.п.9).
Затим ОСОБА_6 подав до слідчого судді скаргу на бездіяльність прокурора Харківської обласної прокуратури щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за названою вище заявою, в якій просив: зобов'язати уповноважену особу Харківської обласної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ч.1 ст.382 КК України за заявою ОСОБА_6 від 01 травня 2025 року з доданими матеріалами та розпочати досудове розслідування (а.п.1-7).
Слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 , не встановивши в діях уповноваженої особи Харківської обласної прокуратури бездіяльності, яка полягає у невиконанні вимог ст.214 КПК України (а.п.85-88).
Як убачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, на підставі ухвал слідчих суддів було внесено за заявами/повідомленнями ОСОБА_6 відповідні відомості до цього Реєстру, зокрема, про вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень із попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.382, ст.126-1, ст.356 КК України, а саме за фактами: систематичного умисного невиконання ОСОБА_7 судових рішень, у тому числі у справі №619/3051/17, вчинення нею систематично домашнього насильства щодо малолітнього ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , перешкоджання ОСОБА_7 спілкуванню ОСОБА_6 із його сином - ОСОБА_8 , самовільної зміни місця проживання ОСОБА_8 , самоправства, що призводить до розриву родинних зв'язків дитини й батька.
Разом з цим, указані вище факти вже є предметом досудового розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні №12021221230000608, здійснюваному ВП №3 Харківського РУП №3 ГУНП у Харківській області. За змістом повідомлення Харківської обласної прокуратури заяву ОСОБА_6 від 01 травня 2025 року було направлено для організації розгляду та прийняття рішення згідно з вимогами законодавства до Дергачівської окружної прокуратури Харківської області, а затим відповідно вона надійшла до ВП №3 Харківського РУП №3 ГУНП у Харківській області, що підтверджується даними супровідного листа й повідомленнями Харківської обласної прокуратури, а також не оспорюється в скарзі, поданій до слідчого судді, та в апеляційній скарзі.
Ураховуючи викладене вище, права ОСОБА_6 вже були попередньо захищені слідчим суддею в порядку, передбаченому КПК України шляхом постановлення судових рішень про зобов'язання виконати вимоги ст.214 КПК України.
Тобто наведені в заяві ОСОБА_6 від 01 травня 2025 року відомості про вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382, ст.126-1 КК України - систематичного умисного систематичного невиконання нею судового рішення у справі №619/3051/17 та вчинення ОСОБА_7 домашнього насильства щодо малолітнього ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , вже є предметом досудового розслідування ВП №3 Харківського РУП №3 ГУНП у Харківській області в об'єднаному кримінальному провадженні №12021221230000608, здійснюваному, зокрема, за аналогічними ознаками, обставинами й фактами кримінальних правопорушень, що були зазначені в заяві ОСОБА_6 від 01 травня 2025 року. Розпочате кримінальне провадження та заява ОСОБА_6 від 01 травня 2025 року з доданими матеріалами стосуються обставин одних і тих же подій кримінальних правопорушень, які, виходячи зі змісту його заяв, є триваючими в часі.
Тому зазначена в заяві ОСОБА_6 від 01 травня 2025 року інформація, в тому числі щодо ймовірного продовження триваючих кримінальних правопорушень, підлягає оцінці в межах указаного вище існуючого кримінального провадження, зокрема, уповноваженою особою слідчого органу, на адресу якої органом прокуратури й було скеровано цю заяву ОСОБА_6 .
При цьому, законодавством України не передбачено повторне (неодноразове) внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про одну й ту ж саму подію, яка може бути кваліфікована як кримінальне правопорушення.
Між тим, паралельне досудове розслідування щодо фактичних обставин одних і тих же кримінальних правопорушень у рамках різних кримінальних проваджень, призвело би до порушення принципу правової визначеності як елементу засади верховенства права, наявності перешкод в ефективному досягненню завдань кримінального провадження, окреслених у ст.2 КПК України, а також неефективного витрачання людських і часових ресурсів органів досудового розслідування та прокуратури.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_6 та зобов'язання органу прокуратури щодо повторного внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою апелянта від 01 травня 2025 року, та, як наслідок, і для скасування оскаржуваної ухвали.
Що стосується посилань апелянта на заявлення відводу слідчого судді, то в матеріалах провадження наявна вмотивована ухвала слідчого судді Основ'янського районного суду м. Харків ОСОБА_9 , якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_6 про відвід слідчого судді Основ'янського районного суду м. Харків ОСОБА_1 (якою постановлено оскаржувану ухвалу) в цьому провадженні (а.п.54-55).
Усупереч доводам апелянта, перевіркою судом апеляціцйної інстанції матеріалів провадження не встановлено підтверджених обставин, передбачених ст.ст.75, 76 КПК України, які би свідчили про наявність сумнівів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_1 , та унеможливлювали її участь у згаданому вище провадженні.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне, обґрунтоване, вмотивоване судове рішення і були би визначеною законом підставою для призначення нового розгляду в першій судовій інстанції, про що порушується питання в апеляційній скарзі ОСОБА_6 , не встановлено.
Отже, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Основ'янського районного суду м. Харків від 27 травня 2025 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 - без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4