Іменем України
08 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/38233/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,
Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - позивач, АТ «Укргазвидобування») звернулося до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-02-18-005941-b від 17 грудня 2021 року.
В обґрунтування позову зазначено, що АТ «Укргазвидобування» проводилась процедура закупівлі (з оприлюдненням оголошення про проведення відкритих торгів відповідно до частини третьої статті 10 Закону) 21Т-010_32420000-3 - Мережеве обладнання (Мережеве обладнання), ідентифікатор закупівлі № UА-2021-02-18-005941-b.
Відповідно до наказу Західного офісу Держаудитслужби від 02.12.2021 № 764 було розпочато моніторинг даної процедури закупівлі, за результатами якого 17.12.2021 в електронній системі публічних закупівель РгоZorro оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2021-02-18-005941-b, який затверджено заступником начальника управління - начальником відділу Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області Гальчуком В.І. 17.12.2021.
У даному Висновку відповідач зазначає про встановлення ним порушення позивачем вимог частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», на підставі чого відповідач, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію, та/або документи, щодо вжиття таких заходів.
Позивач вважає викладені у Висновку помилкові, необґрунтовані твердження про те, що за результатами проведеного моніторингу встановлено порушення норм частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», та протиправні зобов'язання порушують ст. 19 Конституції України, оскільки зобов'язують позивача вчиняти дії, що суперечать вимогам законодавства України, порушують права позивача.
У зв'язку із цим, АТ «Укргазвидобування» не погоджується із висновком про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2021-02-18-005941-b, що затверджений заступником начальника управління - начальником відділу Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області 17.12.2021, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач до Окружного адміністративного суду міста Києва надіслав відзив №130313-15/293-2022 від 03.02.2022, в обґрунтування якого зазначив, що на підставі наказу Західного офісу Держаудитслужби від 02.12.2021 № 764 «Про початок моніторингу закупівель» Управлінням проведено моніторинг процедури закупівлі UА-2021-02-18-005941-b.
Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області за результатами моніторингу процедури закупівлі UА-2021-02-18-005941-b 17 грудня 2021 року оприлюднено на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Ргоzогго» Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 17.12.2021 № 241.
Висновок оприлюднено на офіційному веб-порталі з дотриманням усіх вимог передбачених наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241.
Відповідач зазначив, що Замовник не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи, на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.
Також відповідач зазначив, що у констатуючій частині висновку зазначається про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення) та зобов'язання щодо їх усунення, Управлінням в констатуючій частині оспорюваного Висновку (ІІ.КОНСТАТУЮЧА ЧАСТИНА) зафіксовано конкретні порушення при здійсненні публічної закупівлі UА-2021-02-18-005941-b і надано йому детальне обґрунтування. В контексті деталізованих обставин порушень міститься зобов'язання щодо їх усунення.
Окрім того, у констатуючій частині зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Управління зобов'язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення. Відтак, як вбачається, зобов'язання Замовнику є конкретизованим та чітким.
Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування висновку за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі UА-2021-02-18-005941-b.
Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року прийнято справу № 640/38233/21 до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропоновано сторонам протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали надіслати суду через підсистему "Електронний суд" додаткові письмові пояснення по справі та відповідні докази разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) іншій стороні копії письмових пояснень та доданих до них документів.
Ухвалу суду від 05.02.2025 отримано сторонами в підсистемі "Електронний суд".
Відповідачем через підсистему «Електронний суд» надіслано додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що оскаржуваний висновок Управління містить спосіб (шлях) усунення виявлених порушень, запропонований відповідачем замовнику, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 20 жовтня 2025 року №793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" код ЄДРПОУ 30019775, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Кудрявська, буд.26/28.
АТ "Укргазвидобування" відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в електронній системі закупівель Prozorro було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-02-18-005941-b, 21Т-010_32420000-3 - Мережеве обладнання (Мережеве обладнання), код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015: 32420000-3 - Мережеве обладнання.
Наказом від 02.12.2021 № 764 Західним офісом Держаудитслужби розпочато моніторинг закупівель відповідно до переліку, що додається. Відділу контролю у сфері закупівель забезпечити проведення моніторингу закупівлі, зазначеного у пункті 1 цього наказу.
Відповідачем оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 17.12.2021 № 241, в якому зазначено, що під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області 13.12.2022 звернулось через електрону систему закупівель до Замовника з метою отримання інформації та документів, на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного веб-сайту (або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів), на якій розміщено зазначену інформацію, відповідно до вимог п.4-1 Постанови КМУ від 11.10.2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів». Однак, Замовник на порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи, на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмету закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладення договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено. З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області зобов'язує здійснити заходи направлені на не допущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено п
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 (далі - Положення), визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» з відповідними змінами, чинними на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2939).
Відповідно до статті 2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Згідно зі статтею 5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 922-VIII).
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII передбачено, що електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.
Одним із способів контролю є моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 14 частина перша статті 1 Закону № 922-VIII).
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульований статтею 8 Закону № 922-VIII.
Частиною першою статті 8 Закону №922 визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Згідно з частинами шостою, десятою статті 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 (далі - Порядок № 552).
Відповідно до пунктів 3-5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
Згідно пункту 3 розділу ІІІ Порядку 552 у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону № 922 протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
При цьому вказаною нормою визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Тобто, виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону № 922 саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
Крім того, згідно частини п'ятої статті 8 Закону № 922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Так, в оскарженому Висновку зазначено, що під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області 13.12.2022 звернулось через електрону систему закупівель до Замовника з метою отримання інформації та документів, на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного веб-сайту (або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів), на якій розміщено зазначену інформацію, відповідно до вимог п.4-1 Постанови КМУ від 11.10.2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів». Однак, Замовник на порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи, на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.
Між тим, з такими висновками відповідача суд погодитись не може, оскільки 16 грудня 2021 року (протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень) позивачем на сайті https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021-02-18-005941-b/monitorings надано відповідачу Пояснення в рамках моніторингу процедури відкритих торгів з оприлюдненням оголошення про проведення відкритих торгів відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» по предмету закупівлі 32420000-3 - Мережеве обладнання (Мережеве обладнання), №21Т-010, ідентифікатор закупівлі № UA-2021-02-18-005941-b разом із документами, а саме Рішення суду № 9101415521 від 17.11.21.pdf, Договір УГВ149-30-21 від 21.05.21.pdf, Акт звірки.pdf, 8. Лист ТОВ ІТ Дістрібьюшн.pdf, 6. 2021_0127_Letter Re Cisco Authorized Distributor Status_IT DISTRIBUTION LLC_Contract (1) (1).pdf та 1. Лист ТОВ Діпнет Україна.pdf.
Відповідної оцінки вказаним документам та поясненням позивача відповідач не надав. Жодної аргументації з приводу неврахування наданих пояснень та документів ані висновок, ані відзив відповідача не містить.
Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає про те, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом вданих повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Про дотримання суб'єктом владних повноважень вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема у даному випадку врахування чи не врахування наданих позивачем письмових пояснень та запитуваних документів.
Ненаведення мотивів прийнятого рішення не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Системний аналіз наведеного вище в контексті встановлених обставини справи, дає підстави суду дійти висновку, що оскаржуваний висновок не містить належного обґрунтування прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення щодо встановлення порушення позивачем норм Закону № 922-VIII.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання протиправним та скасування висновку Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-02-18-005941-b від 17 грудня 2021 року.
За приписами частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Також у контексті оцінки доводів сторін, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши доводи сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем було сплачено при зверненні до Окружного адміністративного суду міста Києва судовий збір в сумі 2270,00 грн (платіжне доручення № 469258 від 20.12.2021).
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відшкодування понесених судових витрат у розмірі 2270,00 грн
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (код ЄДРПОУ 30019775, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Кудрявська, буд.26/28) до Західного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40479801, 79000, Львівська область, м.Львів, вул.Костюшка, буд. 8) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-02-18-005941-b від 17 грудня 2021 року.
Стягнути на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.М. Басова