08 грудня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/2216/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Воронкової Олени Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Воронкової Олени Ігорівни (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України (далі відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України щодо відмови провести перерахунок та виплату з 20.05.2023 по 27.02.2025 грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 відповідно на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також перерахування та виплату у зв'язку з цим компенсації за невикористану відпустку, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку;
- зобов'язати Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України перерахувати та виплатити з 20.05.2023 по 27.02.2025 грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 відповідно на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також перерахувати та виплатити у зв'язку з цим компенсацію за невикористану відпустку, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України щодо відмови в оформленні та надсиланні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 складених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України оформити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нові грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 , складені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з моменту її призначення;
- визнати протиправними дії Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України щодо відмови провести нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги на вирішення соціально - побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення за 2025 рік;
- зобов'язати Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на вирішення соціально - побутових питань та матеріальну допомогу на оздоровлення за 2025 рік в розмірах кожної допомоги, що не перевищує розміру місячного грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України від 27.02.2025 №89-НК/87 «Про кадрові питання» ОСОБА_1 полковника служби цивільного захисту, колишнього заступника начальника центру з оперативного реагування Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування України, який перебуває у розпорядженні начальника Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України, звільненого зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 4 (у зв'язку зі скороченням штату) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, звільненого наказом ДСНС України від 27.02.2025 №166 (по особовому складу цивільного захисту), з 27.02.2025 виключено з кадрів ДСНС України, списків особового складу Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України, всіх видів забезпечення.
Протягом 2018 - 2025 років при розрахунку розміру грошового забезпечення позивача посадовий оклад та оклад за спеціальним звання та, відповідно, додаткові види грошового забезпечення та премія були обчисленні шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт.
У зв'язку з визнанням протиправними та скасуванням п. 1, п. 2 та п. 6 Постанови КМУ № 103, а відповідно і відновленням попередньої редакції пункту 4 Постанови КМУ № 704 та п. 5 і додатку 2 Порядку №45, тобто у зв'язку зі змінами в законодавстві, Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок з 01.02.2020 розміру його грошового забезпечення, в якій посадовий оклад та оклад за спеціальним званням, додаткові види грошового забезпечення та премія будуть визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, а також про перерахунок та виплату виходячи з перерахованого грошового забезпечення сум виплат, належних йому при звільненні та оформленні й направленні до територіального органу Пенсійного фонду України нових грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії для перерахунку пенсії позивача, з моменту її призначення..
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 у справі №360/990/25 зобов'язано Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» , з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України оформити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області новий грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 , складені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з моменту її призначення.
Відповідач виконав вищезазначене рішення суду, а саме позивачу здійснено перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року.
Представник позивача зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року №320/29450/24, залишеним в законній силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними та визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
У зв'язку з чим, позивач має право і на подальший перерахунок грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по момент звільнення 27.02.2025.
Позивач звернувся із заявою до відповідача з заявою про перерахунок грошового забезпечення за вказаний період.
Листом від 09.09.2025 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав щодо перерахунку і виплати грошового забезпечення та інших виплат, а також оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Разом з тим, відповідач не повністю здійснив з позивачем належний розрахунок при звільненні. Позивачу не було виплачено допомогу на вирішення соціально - побутових питань та матеріальну допомогу на оздоровлення.
Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України листом від 14.05.2025 повідомив позивача про те, що відсутні підстави для виплати йому допомоги на вирішення соціально - побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення у зв'язку з тим, що кошторисом на 2025 рік грошові кошти не передбачені.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку грошового забезпечення позивача, виплат, належних йому при звільненні, а також щодо відмови оформити з метою наступного подання до ГУ ПФУ у Харківській області нових грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії для перерахунку пенсії Позивача, з моменту її призначення, та бездіяльність щодо невиплати допомоги на вирішення соціально побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 позовну заяву адвоката Воронкової Олени Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено буз руху. Запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску, оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн.
03.12.2025 на виконання ухвали суду від 24.11.2025 від представника позивача надійшли докази сплати судового збору та заява про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування заяви про поновлення строку представник позивача заначив наступне.
Позивача наказом Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України від 27.02.2025 №89-НК/87 «Про кадрові питання» з 27.02.2025 виключено з кадрів ДСНС України, списків особового складу Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України, всіх видів забезпечення.
Таким чином, під час служби з метою захисту державного суверенітету у позивача не виникало сумніву щодо того, що держава в особі відповідача належним чином нараховує та виплачує його грошове забезпечення.
Лише після звільнення з служби позивач в лютому 2025 року звернувся до юриста з метою отримання консультації з пенсійних питань та отримав інформацію про неправомірну діяльність відповідача щодо виплати позивачу грошового забезпечення в неналежному розмірі. Отримавши відмову відповідача в належному перерахунку грошового забезпечення та сум при звільненні, позивач в порядку оскарження рішення суб'єкта владних повноважень звернувся до суду в межах шестимісячного строку звернення, який передбачений законом.
Також представник позивача зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року №320/29450/24, залишеним в законній силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними та визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
У зв'язку з чим, позивач має право і на подальший перерахунок грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по момент звільнення - 27.02.2025.
З посиланням на висновки Верховного Суду у постанові від 12.06.2020 № 820/1106/16 представник позивача зазначив, що вимоги про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не обмежуються строком.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому до вимог щодо заробітної плати, які виникли до 19 липня 2022 року, відповідно до правового висновку, наведеного у пунктах 29, 33 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22, а також у пунктах 21-22 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, має бути застосована частина друга статті 233 КЗпП у редакції, чинній до 19 липня 2022 року.
Починаючи з 19 липня 2022 року, - дня набрання чинності Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, яким частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції, законодавчо був визначений тримісячний строк звернення до суду.
Таким чином, після 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.
Відтак, посилання представника позивача на рішення Верховного Суду у справі № 820/1106/16 від 12.06.2020 не є релевантними до цих правовідносин, оскільки 19.07.2022 внесено зміни до ст. 233 КЗпП України, якими строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Щодо посилання представника позивача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року №320/29450/24, залишеним в законній силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24, суд зазначає наступне.
Рішенням суду першої інстанції по справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
З системного аналізу положень КАС України та теорії права є відмінність у правових наслідках «визнання протиправним та скасування» і «визнання протиправним та нечинним» відповідного адміністративного акта.
Так, відповідно до вимог ст. 5 КАС України, ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до абзаців 3, 4 п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття. Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату ним чинності з моменту набрання відповідним судовим рішенням законної сили або з іншого, визначеного судом моменту.
Таким чином, визнаються протиправними та скасовуються індивідуальні акти, а нормативно-правові акти визнаються протиправними та нечинними. Такі відмінності у правовому регулюванні обумовлені тим, що відповідно до приписів нормативно-правових актів виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів невизначеного кола осіб. Відповідно, скасування нормативно-правового акту впливатиме на права, свободи, інтереси та обов'язки не лише позивача, а й інших осіб, а також поставить під сумнів легітимність дій та рішень, прийнятих на підставі скасованого нормативно-правового акту та може призвести до порушення необхідного балансу між захистом прав позивача та будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, які були учасниками правовідносин, у яких застосовано оскаржуваний нормативно-правовий акт; принципу правової визначеності.
У цьому контексті суд звертає увагу, що згідно положень ч.2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином суд наголошує, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 не впливає перебіг процесуального строку у цій справі, оскільки не має ретроактивної дії.
Також суд зазначає, що з листа відповідача № 87 010-2858/87 0250 від 09.09.2025 вбачається, що позивач проходив службу та був звільнений наказом МЦГР ШР ДСНС України від 27.02.2025 № 89-НК/87 з посади заступника начальника центру з оперативного реагування з правом на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відтак суд вважає, що з моменту звільнення (27.02.2025) позивач дізнався про виплачене грошове забезпечення при звільненні з військової служби, а тому саме з цієї дати слід починати відлік строку звернення з позовом у цій справі.
Позивач через свого представника звернувся до суду з цим позовом 18.11.2025 (через систему “Електронний суд»), тобто поза межами строку, встановленого ст. 233 КЗпП.
З наведеного слідує, що цей позов в частині позовних вимог з 20.05.2023 по 27.02.2025, подано з порушенням встановленого Законом строку.
З урахуванням наведеного, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду у частині позовних вимог (не виплата грошового забезпечення з 20.05.2023 по 27.02.2025) суд визнає не поважними, а тому заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктами 1 та 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов в частині позовних вимог за період 20.05.2023 по 27.02.2025 слід повернути позивачу.
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні заяви адвоката Воронкової Олени Ігорівни про поновлення строків звернення до суду відмовити.
Позовну заяву адвоката Воронкової Олени Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, повернути в частині позовних вимог про:
- визнання протиправними дій Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України щодо відмови провести перерахунок та виплату з 20.05.2023 по 27.02.2025 грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 відповідно на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також перерахування та виплату у зв'язку з цим компенсації за невикористану відпустку, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку;
- зобов'язання Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України перерахувати та виплатити з 20.05.2023 по 27.02.2025 грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 відповідно на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також перерахувати та виплатити у зв'язку з цим компенсацію за невикористану відпустку, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум;
- визнання протиправними дій Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України щодо відмови провести нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги на вирішення соціально - побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення за 2025 рік;
- зобов'язання Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на вирішення соціально - побутових питань та матеріальну допомогу на оздоровлення за 2025 рік в розмірах кожної допомоги, що не перевищує розміру місячного грошового забезпечення.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова