29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"03" грудня 2025 р.Справа № 924/124/24
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Нечаюк А.О., розглянувши матеріали скарги на дії приватного виконавця (вх. № 05-08/3379/25 від 11.11.25)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''К2000'', м. Київ
до:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю ''Компанія Укрінтек'', м. Хмельницький
2) ОСОБА_1 , м. Хмельницький
про солідарне стягнення 3608212,26 грн., з яких 2975256,05 грн. заборгованості за несплаченим кредитом, 632956,21 грн. заборгованості по нарахованих та несплачених процентах
За участі:
від Товариства з обмеженою відповідальністю ''К2000'': не з'явився
від Товариства з обмеженою відповідальністю ''Компанія Укрінтек'': не з'явився
від ОСОБА_1 : Савченко О.В. згідно ордера ВО. № 1122438 від 10.11.25
від приватного виконавця Банадиги В.В.: Залуцький В.Н. згідно ордера ВХ № 1101899 від 29.07.25
представник ОСОБА_3 : Керницька І.Р. згідно ордера ВХ № 1111219 від 17.11.25
Ухвала постановляється 03.12.2025, оскільки 26.11.2025 судове засідання відкладалося.
У судовому засіданні оголошено скорочену (вступну і резолютивну частини) ухвалу.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.04.2024 у справі №924/124/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю ''К2000'', м. Київ до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю ''Компанія Укрінтек'', м. Хмельницький 2) ОСОБА_1 , м. Хмельницький про солідарне стягнення 3608212,26 грн., з яких 2975256,05 грн. заборгованості за несплаченим кредитом, 632956,21 грн. заборгованості по нарахованих та несплачених процентах задоволено.
29.07.2024 на виконання зазначеного рішення Господарським судом Хмельницької області видано відповідні накази.
11.11.2025 (вх. № 05-08/3379/25) через систему ''Електронний суд'' від відповідача 2 - ОСОБА_1 надійшла скарга на дії приватного виконавця, в якій просить:
1) поновити ОСОБА_1 строк на подання скарги на дії приватного виконавця щодо визнання недійсною оцінки квартири АДРЕСА_1 , оформлену звітом фізичної особи - підприємця Аврамчука Ігоря Віталійовича про оцінку квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , № 167/25 , складеним в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 з виконання наказу Господарського суду Хмельницької області № 924/124/24 від 29 липня 2024 року.
2. Визнати недійсною оцінку квартири АДРЕСА_1 , оформлену звітом фізичної особи - підприємця Аврамчука Ігоря Віталійовича про оцінку квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , № 167/25 , складеним в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 з виконання наказу Господарського суду Хмельницької області № 924/124/24 від 29 липня 2024 року.
В обгрунтування поданої скарги, скаржник зазначає, що в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 для визначення вартості нерухомого майна, належну ОСОБА_1 на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Банадигою В.В. залучено суб'єкта оціночної діяльності - фізичну особу - підприємця Аврамчука Ігоря Віталійовича .
Вказує, що за наслідками проведення відповідної оцінки 23 червня 2025 року суб'єктом оціночної діяльності - ФОП Аврамчуком Ігорем Віталійовичем складено звіт про оцінку квартири, який не у повному обсязі отримано ОСОБА_1 лише 07 листопада 2025 року та зі змісту якого вбачається те, що ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 , становить 1 883 086 гривень.
Скаржник зазначає, що 10 листопада 2025 року ним здійснено замовлення у суб'єкта оціночної діяльності проведення оцінки належної йому на праві власності вказаної вище квартири та за результатами здійснення оцінювачем суб'єкта оціночної діяльності виїзду за адресою місцезнаходження квартири АДРЕСА_1 суб'єктом господарювання ТОВ ''Х.О.'' сформовано висновок про те, що дійсна ринкова вартість вказаної квартири (на дату проведення оспорюваної оцінки) становить 2 325 000 гривень.
Оскільки, як вважає скаржник, дійсна ринкова вартість квартири у понад 1,23 рази (на 441 914 гривень) перевищує вартість вказаного майна, з метою захисту майнового інтересу, в межах визначеного законом строку, коли на переконання скаржника йому стало відомо про порушення його прав та інтересів - 10 листопада 2025 року, враховуючи факт отримання скаржником неповної оспорюваної оцінки лише 07 листопада 2025 року, ОСОБА_1 звертається до суду із скаргою на дії приватного виконавця.
Ухвалою суду від 13 листопада 2025 року скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Банадиги В.В. (вх. № 05-08/3379/25 від 11.11.25) у справі № 924/124/24 призначено до розгляду у судовому засіданні на 15:30 год. 26.11.2025; визначено приватному виконавцю Банадизі В.В. надати суду до 26.11.2025 письмові пояснення з приводу доводів заявлених в скарзі, належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження щодо виконання рішення Господарського суду у справі №924/124/24; запропоновано позивачу, відповідачу 1 до 26.11.2025 надати суду письмові пояснення щодо скарги ОСОБА_1 (від 11.11.2025).
20.11.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ''К2000'' надійшов відзив на скаргу.
У відзиві на скаргу на дії приватного виконавця, стягувач вважає, що доводи викладені у скарзі не відповідають об'єктивній дійсності та просить суд скаргу на дії приватного виконавця залишити без розгляду, як таку, що подана після закінчення процесуальних строків.
21.11.2025 до суду від приватного виконавця Банадиги В.В. на виконання вимог ухвали суду надійшли копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1.
25.11.2025 через систему ''Електронний суд'' від представника приватного виконавця надійшло клопотання, згідно якого просить суд скаргу на дії приватного виконавця залишити без розгляду, оскільки на думку останнього, скарга подана після закінчення процесуального строку.
26.11.2025 через систему ''Електронний суд'' від представника ОСОБА_3 (переможця електронного аукціону) надійшли додаткові пояснення.
26.11.2025 судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про продовження строку розгляду скарги на дії приватного виконавця на 20 днів та відкладення судового засідання на 15год. 30хв. ''03 грудня 2025 року.
02.12.2025 від представника скаржника надійшла заява, відповідно до якої просить суд поновити скаржнику строк для подання скарги на дії приватного виконавця та відмовити у задоволенні клопотань приватного виконавця про залишення скарги без розгляду.
В судовому засіданні представник скаржника доводи викладені в скарзі на дії приватного виконавця та клопотання про поновлення строку підтримав.
Представник приватного виконавця щодо задоволення скарги заперечив.
Представник переможця електронного аукціону підтримав позицію представника приватного виконавця.
При розгляді матеріалів скарги на дії приватного виконавця судом встановлено наступне.
29.07.2024 на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.04.2024 судом видано каз про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''К2000'' 2975256,05 грн. заборгованості за кредитом, 632956,21грн. заборгованості по відсотках. Солідарний боржник: товариство з обмеженою відповідальністю ''Компанія Укрінтек''.
05.03.2025 приватним виконавцем Банадигою В.В. винесено постанову № НОМЕР_1 про відкриття виконавчого провадження.
Листом від 05.03.2025 № 3887 постанову про відкриття виконавчого провадження направлено ОСОБА_1 та ТОВ ''К2000''.
05.03.2025 приватним виконавцем Банадигою В.В. винесено постанову про арешт коштів боржника.
20.05.2025 приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
12.06.2025 приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності- суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Даною постановою призначено суб'єкта оціночної діяльності- суб'єкта господарювання ФОП Аврамчук Ігор Віталійович.
Відповідно до звіту № 167/25 про оцінку квартири, розташованої в житловому будинку АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_1 дата оцінки 19 червня 2025 року, дата складання звіту з оцінки 18-23 червня 2025 року.
10.07.2025 ОСОБА_1 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується відміткою про отримання постанови.
При розгляді скарги на дії приватного виконавця судом береться до уваги наступне.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Порядок примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, зокрема врегульовано Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження".
Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з частиною п'ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Водночас, положеннями статті 339 ГПК України унормовано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 340 ГПК України).
Приписами статей 339, 340 ГПК України передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій/бездіяльності державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.
Згідно із частиною першою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, законів України "Про міжнародне приватне право", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, за змістом цієї норми при здійсненні судочинства господарський суд керується положеннями ГПК України, а не Законом України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження".
Стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статей 339 - 341 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів державної виконавчої служби.
Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розділі VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень", зокрема, щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом "а" частини першої статті 341 цього Кодексу (такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18)).
При цьому дотримання строку звернення скаржника зі скаргою є однією з умов реалізації права на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Відповідно до пункту "а" частини першої статті 341 ГПК України відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (частина друга статті 341 ГПК України).
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г зазначив, що за змістом наведених норм, за порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях статті 341 ГПК України, він доходить висновку про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. У цьому висновку Суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності.
Верховний Суд, зазначив, що під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб'єкта, закріпленого у частини першої статті 341 ГПК України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з'ясування стану виконавчого провадження тощо).
Згідно з приписами частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За змістом статті 74 ГПК України обов'язок доказування поважності причин пропуску процесуальних строків та подача заяви про їх поновлення покладається на зацікавлену сторону.
Як вбачається з матеріалів справи та виконавчого провадження, скаржник ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Суд зазначає, що скаржнику як відповідачу у справі, який, відповідно до вимог процесуального закону, належним чином повідомлявся судом про час та місце судового розгляду, було відомо про наявність щодо нього рішення суду про стягнення заборгованості перед ТОВ ''К2000'', він повинен був вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та, відповідно, про хід виконавчого провадження.
Про обізнаність боржника про судовий розгляд свідчить наявна в матеріалах справи заява вх.№ 05-22/1528/24 від 28.02.24 підписана директором ТОВ ''Компанія Укрінтек'' ОСОБА_1, у якій останній просив суд відкласти судове засідання з метою реалізації права на отримання правової допомоги (т. 1 арк. 75).
В постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі N 755/8494/16-ц вказано про те, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03).
У висновку про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14.08.2019 у справі N 910/7221/17, від 12.01.2021 у справі N 910/8794/17, від 12.10.2021 у справі N 918/333/13-г, від якої суд не вбачає підстав для відступу.
З матеріалів справи вбачається, що 10.07.2025 ОСОБА_1 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження.
Отже, перебіг строку для звернення із скаргою на дії приватного виконавця почався після 10.07.2025.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 29.09.2022 р. у справі № 500/1912/22 зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
01.07.2025 № 18422 приватним виконавцем Банадигою В.В. складено повідомлення про оцінку майна боржника, відповідно до якого повідомлено, що вартість майна відповідно до звіту про оцінку становить 1883086 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України ''Про виконавче провадження'' виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Посилання скаржника на те, що звіт про оцінку квартири, отриманий ОСОБА_1 в неповному обсязі лише 07 листопада 2025 року, сприймається судом критично.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) виконавче провадження надається сторонам виконавчого провадження (їх представникам) або прокурору як учаснику виконавчого провадження для ознайомлення на підставі письмової заяви, в якій зазначаються бажана дата та час ознайомлення ( розділ 2, п.11). Ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження здійснюється у присутності виконавця або помічника приватного виконавця, про що у виконавчому провадженні робиться відмітка із зазначенням дати ознайомлення та підпису особи, яка ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження ( розділ 2, п.11). Сторона виконавчого провадження (її представник) та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право робити копії (фотокопії) з документів виконавчого провадження та виписки з них. Вилучення з матеріалів виконавчого провадження будь-яких документів не допускається ( розділ 2, п.11).
Отже скаржник 10.07.2025 мав можливість ознайомитися як з матеріалами виконавчого провадження так із звітом фізичної особи - підприємця Аврамчука Ігоря Віталійовича про оцінку квартири АДРЕСА_1 .
Таким чином, боржником не наведено у скарзі жодних поважних причин, які б свідчили про неможливість подання скарги як на дії приватного виконавця у встановлений законом строк.
Чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку господарського судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює їх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин та обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, ''повинна'' необхідно тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа ЗНАЛА про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли скаржник дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до господарського суду зі скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Разом з тим, не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строків, а тому, відповідно, вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції суду, до якого з звертається позивач чи скаржник. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є ОЦІНОЧНИМ та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що скаржником не спростовано наявності у нього можливості звернення з відповідною скаргою на дії приватного виконавця після 10.07.2025, а інших обставин, що не залежали від його волі, обставин пропуску строку на подання скарги на дії приватного виконавця скаржником не наведено.
Статтею 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Водночас, слід зауважити, що передумовою для розгляду скарги по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений частиною першою статті 341 ГПК України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин.
До того ж, з'ясування обставин дотримання заявником встановленого законом процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державного чи приватного виконавця, наявності клопотання про поновлення такого строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання зазначеного строку, відсутності клопотання про його поновлення, а також поважності причин для такого поновлення, є залишення скарги без розгляду в порядку частини другої статті 118 ГПК України.
В постанові Великої палати Верховного суду від 03 жовтня 2018 року у справі N 320/7888/16-ц вказано, що стосується дотримання процесуальних строків, то, слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись та пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії у даному випадку на подання скарги.
Враховуючи вищенаведене, посилання скаржника на те, що він був повідомлений про оцінку належної йому на праві власності квартири лише 07.11.2025, судом до уваги не приймаються, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку для звернення зі скаргою до суду.
Тому як наслідок у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання скарги (вх. №05-08/3565/25) на дії приватного виконавця Банадиги В.В. суд відмовляє.
За таких обставин, зважаючи на те, що судом відмовлено в поновленні строку з огляду на відсутність поважних причин такого пропуску, відповідно скаргу слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 341 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання скарги (вх. №05-08/3565/25) на дії приватного виконавця Банадиги В.В. відмовити.
Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Банадиги В.В. (вх. № 05-08/3379/25 від 11.11.25) у справі № 924/124/24 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку визначеному статтями 255-257 ГПК України.
Повну ухвалу складено 08.12.2025.
Суддя В.В. Димбовський