65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"25" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1384/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Чуйко О.О.
розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Євровектор Плюс» (вул. Січових Стрільців, 8, каб. 12, м. Козятин, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22100)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мирне» (вул. Центральна, 21, с. Северинівка, Березівський р-н, Одеська обл., 67232)
про стягнення 1419130,37 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Сніцаренко А.А.;
від відповідача: Киреєв О.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Євровектор Плюс» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мирне» про стягнення грошових коштів у розмірі 1419130,37 грн, з яких: 798287,13 грн основного боргу, 107717,14 грн пені, 395195,76 грн штрафу та 117930,34 грн 30% річних.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки від 13.02.2024 № 13/02-6 в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару.
02.05.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 51-131, т.1). Так, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з таких підстав: відповідач наполягає на тому, що поставлений позивачем товар не відповідає вимогам по якості відповідно до погоджених сторонами умов за договором; як вказує відповідач, для відбору зразків товару був викликаний представник позивача, який прибув 12.07.2024 та здійснив відбір проб товару для кожної із сторін, а в подальшому зібрані проби було передано на лабораторний аналіз, зокрема, позивачем - до ТОВ «Центр лабораторних досліджень та розробок «Мікро лаба», а відповідачем -до ТОВ «Науково-сервісна фірма «Оттава»; за твердженням відповідача, згідно з протоколом випробувань ТОВ «Центр лабораторних досліджень та розробок «Мікро лаба» встановлено відхилення зразків 2023 року та зразків 2024 року від заявлених постачальником якісних характеристик; за результатом проведених досліджень було виявлено невідповідність вмісту амінокислот у добривах, які заявлені постачальником; відповідач вважає, що враховуючі здійснення відбору зразків та проведення лабораторного дослідження, у відповідача був відсутній обов'язок додатково повідомляти позивача, оскільки він є обізнаним щодо здійснення поставки товару, якісні характеристики якого не відповідають вимогам договору поставки для мінеральних добрив «Фертекс Зернові»; з урахуванням вищевикладеного позивач вважає, що у нього відсутній обов'язок оплачувати товар неналежної якості, а також нараховані позивачем штрафні санкції. При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій, у випадку, якщо суд дійде висновку про обґрунтованість вимог позивача, посилаючись на те, що: позивач протягом тривалого часу не звертався до відповідача з вимогами про сплату боргу за договором, що за переконанням відповідача свідчить про наявність у позивача наміру отримати додатковий дохід за рахунок відповідача; позовна заява не містить доказів завдання збитків позивачу; відповідач наголошує на тому, що після отримання результатів лабораторних аналізів позивач усвідомлював, що поставлений ним товар є неякісним та за результатами аналізів сторони дійшли усної домовленості про те, що відповідач не має здійснювати оплату за неякісний товар, а відповідач не висуватиме вимогу про відшкодування вартості пошкодження посівів, що підтверджується конклюдентними діями позивача, зокрема, не заявлення позивачем вимог щодо сплати товару після настання визначеного договором строку оплати; відповідач наголошує на тому, що при здійсненні розрахунку суми пені позивачем не дотримано вимог ч. 6 ст. 232 ГК України; відповідач вказує, що наразі на підприємстві існує складна економічна ситуація, яка виникла внаслідок сукупної дії низки факторів, як-то: наслідки війни в Україні; несприятливі погодні умови (засуха), що спричинило значне зниження врожайності у 2023 році, а відповідно і відсутність прибутку; значне зниження врожайності у 2024 році внаслідок пригнічення росту та розвитку рослин, у зв'язку з застосуванням неякісних добрив «Фертекс Зернові»; наявність поточних кредитних зобов'язань перед банківськими установами; сезонність робіт, наявність поточних зобов'язань зі сплати орендної плати, заробітної плати, що особливо гостро буде відчуватись до моменту збору врожаю 2025 року; відповідач просить суд врахувати, що він є виробником сільськогосподарської продукції, а здійснення господарської діяльності у цій сфері залежить від сезону та погодних факторів.
У відповіді на відзив (а.с. 137-149, т.1) позивач наголосив про таке: позивач заперечує обставину здійснення поставки товару неналежної якості; позивач звертає увагу на тому, що в матеріалах справи відсутні докази дотримання відповідачем умов договору щодо пред'явлення претензії відносно якості товару, зокрема, відповідачем не надано доказів на підтвердження виклику представника позивача для відібрання зразків товару у встановлені договором строки та порядку; відповідачем до відзиву не додано такого доказу як акт відбору зразків, який є обов'язковим; з наданих відповідачем копій звіту № 2272/2024 про наукове дослідження зразків мікродобрив від 12.08.2024 ТОВ «Науково-сервісна фірма «Отава» та протоколу випробувань № СF-106 вiд 18.07.2024 ТОВ «Центр лабораторних досліджень та розробок «Мікро лаба» вбачається, що дослідження проводились більше ніж через 4 місяці після отримання відповідачем товару від позивача, що не відповідає умовам договору; позивач заперечує обставину замовлення ним результатів перевірки якості товару Фертекс зернові, який було поставлено відповідачу за умовами договору поставки та категорично заперечує, що уповноваженими представниками сторін у встановленому договором порядку та строки здійснювався відбір зразків для проведення досліджень якості поставленого товару; відповідачем не надано доказів, що вищевказані дослідження були проведені у спеціалізованих контрольно-насіннєвих лабораторіях, лабораторіях, акредитованих в системі Держстандарту або Національному агентстві з акредитації на проведення відповідних досліджень, тоді як з відкритої інформації, розміщеної на сайтах таких лабораторій, не вбачається наявність станом на момент проведення досліджень акредитації на проведення випробувань мінеральних добрив; до моменту пред'явлення позову у даній справі відповідач не висував позивачу будь-яких претензій щодо якості поставленого товару, обґрунтованих вимог щодо заміни неякісного товару або вимог про відшкодування збитків, у зв'язку з поставкою неякісного товару тощо; відповідач у встановленому законом порядку не заявляв й про відмову від договору, не повертав неякісний товар позивачу тощо, а відповідна позиція виникла у відповідача лише після відкриття провадження у даній справі; позивач наголошує, що на якість мінеральних добрив беззаперечно впливають умови їх зберігання, за які, з моменту передачі товару, позивач будь-якої відповідальності нести не може, оскільки не може контролювати процес зберігання товару відповідачем; позивач наполягає на тому, що нарахування штрафних санкцій ним здійснено відповідно до умов договору та заперечує щодо клопотання відповідача про їх зменшення.
12.06.2025 відповідачем було подано суду клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу звіту про наукове дослідження зразків мікродобрив від 18.07.2024 № 2272/2024, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-сервісна фірма «Оттава» (а.с. 159-160, т.1). При цьому, у вказаному клопотанні відповідач пояснив суду, що у його розпорядженні відсутній оригінал протоколу випробувань від 17.07.2024 № CF-106 Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр лабораторних досліджень та розробок «Мікробіо лаба», оскільки дослідження проводилось за замовленням позивача, а позивачу було надано лише копію цього документу.
Також, 12.06.2025 відповідачем було подано суду клопотання про витребування доказів (а.с. 161-185, т.1), яке у судовому засіданні 20.06.2025 було відкликано заявником.
03.07.2025 відповідачем були подані суду додаткові пояснення (а.с. 9-36, т.2), в яких останній наголосив про таке: наявними у справі доказами підтверджується, що якість поставленого позивачем товару не відповідає як мінімум по двом показникам, а саме: загальна кількість вмісту амінокислот не відповідає (є значно менше) заявленого постачальником показника в 12%; замість набору амінокислот, присутній лише один компонент - гліцин, що також не відповідає умовам щодо якості товару та негативно впливає на врожай; відповідач стверджує, що ним представник постачальника був викликаний, що підтверджується прибуттям представника на відбір зразків поставленого товару, який здійснювався за адресою місцезнаходження відповідача (с. Севериновка); відповідач вказує, що умовами п. 6.6. договору передбачено, що відбір зразків оформлюється відповідним актом, разом з тим, умовами договору не встановлено оформлення акту відбору зразків як обов'язкову умову, натомість відповідач вважає, що сторонами не заперечується, що відбір зразків здійснювався 12.05.2024 саме представником позивача, в цей же час, результати аналізів, які проводились позивачем за цими зразками, були направлені відповідачу 20.05.2024 саме представником ТОВ «Євровектор плюс».
Далі відповідачем до матеріалів справи долучались проекти мирової угоди, з метою вирішення спору між сторонами (а.с. 39-60, т.2), проте останні не були схвалені позивачем.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.04.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Євровектор Плюс» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1384/25; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 15.05.2025 судом за клопотанням відповідача було призначено розгляд справи № 916/1384/25 за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; постановлено розпочати розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі; призначено у справі підготовче засідання на 30 травня 2025 року о 14:00.
Ухвалою суду від 20.05.2025 судом було задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
30.05.2025 судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 20.06.2025 о 12:00, а 20 червня 2025 року - на 04.07.2025 о 12:00.
04 липня 2025 року судом було постановлено протокольну ухвалу, згідно з якою суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та призначив розгляд справи по суті на 02.09.2025 о 12:00.
Судове засідання 02.09.2025 о 12:00 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. на лікарняному. Ухвалою суду від 08.09.2025 судом було призначено судове засідання у справі на 23 вересня 2025 року об 11:40.
Далі, при розгляді справи по суті судом оголошувались перерви у судових засіданнях: 23.09.2025 - до 17.10.2025 о 10:00; 17 жовтня 2025 року - до 07.11.2025 о 10:00; 07 листопада 2025 року - до 25.11.2025 о 14:00.
У судовому засіданні 25 листопада 2025 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
13.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Євровектор Плюс» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мирне» (покупець) був укладений договір поставки № 13/02-6 (а.с. 8-11, т.1; далі - договір), згідно з п. 1.1. якого у строки, передбачені цим договором, постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар (насіння сільськогосподарських культур, та/або засоби захисту рослин, та/або мінеральні добрива та/або інший товар, погоджений сторонами у специфікаціях до даного договору), визначений сторонами у специфікаціях до даного договору (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених цим договором (специфікаціями до нього).
Відповідно до п. 2.4., 2.5. договору якість товару повинна відповідати вимогам державних стандартів та/або технічних умов, які діють на території Україні, що підтверджується відповідними висновками (сертифікатами). Постачальник гарантує відповідність якості товару, однак, не надає інших гарантій щодо нього, зокрема, не гарантує певну врожайність сільськогосподарських культур, оскільки врожайність залежить від факторів, що знаходяться поза межами контролю постачальника.
За змістом п. 3.1., 3.2. договору ціна товару, що є предметом даного договору, вказується у специфікаціях до даного договору в національній валюті. Сторони встановлюють ціну на вартість товару у гривнях, а також визначають її еквівалент у іноземній валюті (доларах США та ЄВРО). Загальна сума договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору.
Відповідно до п. 4.1., 4.4., 4.5. договору поставка товару покупцю здійснюється постачальником на умовах ЕХW у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року), якщо інше не передбачено у специфікації. Право власності на товар та ризики його випадкового знищення чи пошкодження переходить до покупця в момент фактичної передачі товару покупцю (його представнику або визначеному покупцем перевізнику). Разом з товаром постачальник повинен передати покупцю документи, які належать до передачі разом з товаром відповідно до чинного законодавства України. До таких документів належать бухгалтерські документи та документи, що засвідчують якість товару.
За умовами п. 5.1., 5.2., 5.5. договору ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривні, з визначенням її еквіваленту у доларах США та євро за курсом, що встановлений АТ «Таскомбанк» для операцій з продажу долара США. Розрахунки за товар за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі. Відсутність виписаного постачальником рахунку-фактури не звільняє покупця від оплати за товар та не являється простроченням кредитора. У такому випадку покупець зобов'язується здійснити оплату на підставі даного договору. Порядок та строки оплати товару визначаються у відповідних специфікаціях щодо умов поставки такого товару.
Згідно з п. 5.6., 5.8. договору у зв'язку із тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в момент укладення договору та підписання специфікації, то всі платежі, що передбачені договором, підлягають індексації, а покупець зобов'язується сплатити постачальнику проіндексовані суми відповідних платежів у строки, встановлені договором. У тому випадку, коли курс іноземної валюти (долара США) до гривні, що встановлений АТ «Таскомбанк» для операцій з продажу даної іноземної валюти, на день проведення розрахунків є вищим за такий курс на день укладення договору, сторони для визначення належної до сплати суми вартості товару використовують наступну формулу: S=(А2/А1) * В, де: S - ціна на момент оплати; В - ціна на момент підписання; А1 - курс долара США до гривні, що встановлений АТ «Таскомбанк» для операцій з продажу долара США на день підписання договору/специфікації; А2 - курс долара США до гривні, що встановлений АТ «Таскомбанк» для операцій з продажу долара США на день перерахування грошових коштів згідно вказаних валютних змін. У випадку прострочення покупцем сплати платежу за договором, то сума такого платежу визначається у вказаному вище порядку, але показник А2 береться на дату повної сплати цього платежу. Проіндексована сума платежу у цьому випадку не може бути меншою від проіндексованої суми платежу на дату здійснення цього платежу за договором. Якщо на якусь дату АТ «Таскомбанк» курс долара США до гривні для операцій з продажу долара США не встановлений, то сторони беруть курс долара США до гривні, що встановлений АТ «Таскомбанк» для операцій з продажу долара США в найближчий до такої дати попередній банківський день. Якщо показники А1 та/або А2 неможливо визначити по причині не встановлення АТ «Таскомбанк» курсу долара США до гривні для операцій з продажу долара США на відповідну дату або найближчий до такої дати попередній банківський день, сторони для визначення показників А1 та/або А2 використовують офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України на відповідну дату.
Пунктом 5.9. договору передбачено, що проіндексовані суми платежів є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару, які покупець повинен виконати. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують вартість договору, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару. Сума індексації ціни товару (різниця між сумою проіндексованих платежів і сумою платежів) є доплатою частиною ціни товару, що разом із цінами за специфікацією становлять повну ціну товару. При цьому сторони погодили, що така зміна товару не є зміною ціни товару в односторонньому порядку з ініціативи постачальника, а також не потребує внесення змін до цього договору, додатків та специфікацій до нього. Порядок індексації платежів за товар не є відповідальністю покупця або іншим правовим наслідком порушення ним свого зобов'язання.
Відповідно до п. 5.10-5.14. договору на дату здійснення платежу за договором покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку із збоку постачальника, проводить його індексацію у вище встановленому порядку та перераховує постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо до дати здійснення платежу за договором покупець перераховував постачальнику гроші в оплату товару, то на дату здійснення платежу за договором покупець зобов'язується сплатити постачальнику різницю між вже перерахованими сумами і проіндексованою сумою платежу. При зверненні постачальника до суду з позовною заявою про стягнення з покупця заборгованості за цим договором, суми прострочених і несплачених покупцем платежів індексуються у вищевказаному порядку, але показник А2 для них визначається станом на дату складання позовної заяви постачальником про стягнення із покупця заборгованості за цим договором. Проіндексована сума прострочених і несплачених покупцем платежів не може бути меншою від проіндексованої суми таких платежів на дату їх здійснення за договором. Якщо показник А2 під час розгляду справи в суді зменшується, то перерахунок суми індексації ціни товару не проводиться. Якщо показник А2 під час розгляду справи в суді збільшується порівняно із таким показником на дату складання позовної заяви, то постачальник має право провести перерахунок суми індексації ціни товару на день подання заяви про збільшення позовних вимог. У випадку, якщо на момент складання претензії або позовної заяви до суду покупцем було здійснено часткову оплату за товар, залишок основного боргу в еквіваленті доларів США визначається як різниця між загальною ціною товару у доларах США, вказаною у відповідній специфікації, та еквівалентом у доларах США фактично здійснених покупцем оплат з урахуванням положень про індексацію та курсу долара США на момент здійснення таких оплат. Якщо в специфікації замість курсу гривні до долару США буде вказаний курс гривні до євро, то сторони у всіх умовах договору для цієї специфікації замість доларів США застосовують євро на тих самих умовах, що вказані в договорі. Сторони дійшли взаємної згоди про те, що постачальник має право на відображення ціни товару (обсягу господарської операції) з урахуванням вищенаведених положень щодо її індексації у документах бухгалтерської та фінансової звітності (у тому числі шляхом відповідних коригувань та/або уточнень) після належного виконання покупцем відповідних зобов'язань у повному обсязі.
Згідно з п. 6.2.-6.4. договору товар має відповідати: за найменуванням та кількістю - даним, зазначеним у видатковій накладній, а за якістю - даним сертифіката (паспорта, висновка) якості та цьому договору. Покупець зобов'язується перевірити кількість товару, його вагу, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони повинні бути присутніми), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару (пакування). У момент приймання товару покупець зобов'язаний повідомити постачальника про усі виявлені ним недоліки товару, які можна визначити під час візуального огляду товару (у випадку їх наявності), та разом з представником постачальника скласти відповідний акт. Якщо покупець під час приймання товару не заявив про його недоліки, які можна виявити безпосередньо в момент приймання товару шляхом його візуального огляду, товар вважається належним чином прийнятим, в тому числі у відповідності до вимог цього договору щодо найменування, кількості та якості товару, а покупець у подальшому не має право висувати до постачальника будь-які претензії щодо найменування, кількості та якості товару у зв'язку з недоліками, які можна було виявити під час приймання товару шляхом його візуального огляду.
Відповідно до п. 6.6. договору претензії щодо якості товару приймаються постачальником протягом 5 (п'яти) календарних днів після його передачі покупцю. При невиконанні покупцем цієї вимоги будь-які претензії щодо якості товару постачальником не приймаються, а товар вважається належним чином прийняти, в тому числі у відповідності до вимог цього договору щодо якості товару. При виявлені невідповідності якості товару, виклик представника постачальника для відбору зразків в межах строків, передбачених даним пунктом договору, є обов'язковим. Відбір зразків оформлюється відповідним актом, який складається в 3 (трьох) примірниках: по одному для кожної із сторін і один для передачі до спеціалізованих контрольно-насіннєвих лабораторій, лабораторій, акредитованих в системі Держстандарту або Національному агентстві з акредитації на проведення відповідних досліджень, для проведення аналізів разом з відібраним зразком. Проведення аналізів оплачується покупцем, а у випадку, якщо за їх результатами буде встановлена невідповідність якості товару, понесені покупцем витрати на проведення аналізів мають бути відшкодовані останньому постачальником.
Згідно з п. 6.7. договору постачальник зобов'язаний замінити неякісний товар на товар належної якості, а у випадку неможливості заміни - повернути покупцю грошові кошти, сплачені за неякісний товар. Невідповідність товару вимогам щодо його якості має бути підтверджена відповідним висновком лише спеціалізованих контрольно-насіннєвих лабораторій, лабораторій, акредитованих в системі Держстандарту або Національному агентстві з акредитації на проведення відповідних досліджень. Результати перевірки якості товару в інших лабораторіях або організаціях не враховуються у спірних ситуаціях між сторонами та не можуть бути підставою для будь-яких претензій покупця до постачальника.
Пунктом 6.8. договору визначено, що підписанням видаткової накладної покупець засвідчує факт передачі йому постачальником товару, вказаного у відповідній видатковій накладній, а також разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікатів якості (відповідності), інструкції щодо використання та застосування даного товару. Датою фактичної передачі товару покупцю є дата, зазначена у видатковій накладній.
Відповідно до п. 6.9. договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: за кількістю (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; за якістю - відповідно до якості, вказаної у документі про якість.
За умовами п. 7.4. договору у разі порушення покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим договором, покупець на першу письмову вимогу постачальника сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неперерахованої у строк суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 10 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної суми договору, визначеної в порядку п. 3.2. договору.
В цей же час, сторінка 7 договору містить застереження щодо зміни пункту 7.4. договору на таку редакцію: «У разі порушення покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим договором, покупець на першу письмову вимогу постачальника сплачує пеню у розмірі 0,05%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від неперерахованої у строк суми за кожен день прострочення. Це застереження завірене печаткою відповідача та як з'ясовано судом у судовому засіданні, договір з відповідними змінами редакції п. 7.4. був узгоджений позивачем, оскільки жодних заперечень останній щодо такої редакції п. 7.4. договору не висловив та прийняв його умови та договір в цілому до виконання.
Відповідно до п. 7.8., 7.9. договору у разі невиконання чи неналежного виконання покупцем грошових зобов'язань щодо оплати вартості товару, покупець, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, сплачує на користь постачальника тридцять процентів річних, нарахованих на суму заборгованості. Відповідно до ст. 259 ЦК України, сторони домовились про те, що стосовно вимог по оплаті вартості товару, а також вимог, пов'язаних з несвоєчасною оплатою товару (штрафних санкцій), застосовується збільшений строк позовної давності у п'ять років. Крім цього, сторони відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за даним договором, здійснюється без обмеження строку.
За умовами п. 9.10. договору для обміну повідомленнями та документами сторони можуть використовувати: електроні пошти сторін; сервіси для обміну електронних документів; програми та застосунки Viber, WatsApp, Telegram, Direct, Facebook Messenger, а також будь-які інші месенджери, які дозволяють обмінюватися текстовими повідомленнями, файлами тощо. До отримання оригіналу відповідного документу на паперовому носії, електронні копії документів мають силу оригіналу. Повідомлення, заявки, підтвердження отримання заявок, договір, доповнення, зміни, специфікації, інші додатки до договору, первинні документи, що засвідчують факти господарських операцій, надіслані постачальником або покупцем у будь-які з вищевказаних способів, мають повну юридичну силу та покладають на сторони відповідні права та зобов'язання. Датою підписання документа є дата, визначена у документі. Дані документи можуть бути представлені в судових інстанціях в якості належних доказів і не можуть заперечуватись сторонами. Належним підтвердженням направлення/отримання документу є звичайне технічне підтвердження відповідного обладнання про направлення/отримання документу: звіт факсимільного апарату, звіт серверу про відправлення електронного повідомлення тощо.
Специфікацією № 1 від 13.02.2024 (а.с. 11-зворотна сторінка, т.1) сторони погодили поставку товару на загальну суму 1317319,20 грн, що еквівалентно 31973,77 євро за встановленим курсом АТ «Таскомбанк» на день підписання специфікації. За цієї специфікацією погоджено поставку такого товару: 1) фертекс зернові (відповідно до внутрішньої інструкції та наказу підприємства) у кількості 870 кг на суму 661206,96 грн, що еквівалентно 16048,71 євро; 2) Growstim мікродобриво (відповідно до внутрішньої інструкції та наказу підприємства) у кількості 1530 л на суму 566112,24 грн, що еквівалентно 13740,59 євро; 3) Aminofoska Мікродобриво, ТМ RougeVert (відповідно до внутрішньої інструкції та наказу підприємства) у кількості 150 л на суму 90000,00 грн, що еквівалентно 2184,47 євро. Порядок оплати товару сторони погодили наступним чином: 10000,00 грн сплачується покупцем в строк до 14.02.2024; 1307319,20 грн оплачується покупцем в строк до 30 серпня 2024 року. Термін поставки за узгодженням сторін.
За видатковою накладною від 13.03.2024 № 80 (а.с. 12, т.1) позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар на суму 1317319,20 грн відповідно до погодженої сторонами специфікації.
За отриманий товар відповідач розрахувався частково, сплативши позивачу грошові кошти у загальному розмірі 656112,24 грн, на підтвердження чого позивач подав виписки по власному рахунку (а.с. 13-25, т. 1), а відповідач платіжні інструкції (а.с. 62-68, т.1). При цьому, за поясненнями відповідача, частину платіжних інструкцій було долучено помилково по іншим поставкам, які не стосуються предмету спору у цій справі. В цей же час, сторони не заперечують того, що відповідачем за отриманий товар за вищевказаними специфікацією та накладною були сплачені грошові кошти саме у розмірі 656112,24 грн, що еквіваленто 14543,92 євро за встановленим АТ «Таскомбанк» курсом на відповідну дату проведеного платежу.
Інших доказів здійснення відповідачем оплати отриманого товару матеріали справи не містять, а тому судом встановлено, що станом на цей час, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки від 13.02.2024 № 13/02-6 становить 798287,13 грн, що еквівалентно 17429,85 євро по встановленому АТ «Таскомбанк» курсу, станом на дату складання позовної заяви позивачем.
У зв'язку з тим, що відповідач допустив прострочення виконання договору, позивачем в межах цієї справи нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 107717,14 грн пені, 395195,76 грн штрафу та 117930,34 грн 30% річних. Сума штрафу нарахована позивачем у розмірі 30% від суми договору (а.с. 26-зворотна сторінка, т.1), пені - на суму боргу 661206,96 грн, тобто без застосування курсової різниці, в межах періоду з 31.08.2024 по 04.04.2025, 30% річних також нараховані на суму боргу у розмірі 661206,96 грн за період з 31.08.2024 по 04.04.2025.
Водночас, не погоджуючись з позовними вимогами позивача, під час розгляду справи відповідач наголошував на тому, що поставлений позивачем товар в частині позиції «фертекс зернові» не відповідав по якості умовам договору. Так, за твердженням відповідача, під час приймання товару позивачем не було надано відповідачу висновків (сертифікатів) щодо відповідності товару, натомість був наданий каталог продукції ТОВ «Євровектор плюс», який містить якісні характеристики поставленого товару. За даними цього каталогу (а.с. 68-зворотна сторінка - 70, т.1), продукція «Фертекс зернові» має відповідати таким якісним характеристикам: SO3- оксид сірки - 162 г/кг; В - бор - 20 г/кг; Сu - мідь - 72 г/кг; Fe - залізо - 30 г/кг; Mn - марганець - 72 г/кг; Zn - цинк - 51 г/кг; амінокіслоти - 12%.
Як повідомляє відповідач, 12.07.2024 був здійснений відбір зразків поставленої продукції, з метою проведення дослідження її якісних характеристик за участі представників обох сторін. На підтвердження того, що представник позивача був присутнім при здійсненні відбору зразків, позивачем до матеріалів справи були долучені фотокартки продукції та особи (а.с.72-73, т.1), проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б дозволити ідентифікувати зображену на фотокартці особу, відповідач зазначив, що прізвище цієї особи йому невідоме, а позивач не підтвердив, що ця особа має відношення до ТОВ «Євровектор плюс».
Так, до матеріалів справи відповідачем було долучено копію протоколу випробувань від 18.07.2024 № CF-106 (а.с. 74-зворотна сторінка-75, т.1), складеного ТОВ «Центр лабораторних досліджень та розробок «Мікро лаба», в якому наведені результати випробувань зразків товару «Фертекс зернові» за 2024 та 2023 роки. З цих даних вбачається, що за результатом дослідження було виявлено, у зразках 2023 року вміст амінокислот у продукції становив 4%, а у 2024 році - 7%. За поясненнями відповідача, вказане дослідження було проведено за замовленням позивача та направлено відповідачу через мобільний застосунок (а.с. 33, т. 2), у зв'язку з чим відповідач був позбавлений можливості надати суду для огляду оригінал протоколу від 18.07.2024 № CF-106. В цей же час, позивач заперечив обставину замовлення ним проведення цього дослідження та зазначив, що йому не відомо про осіб переписки, роздруківку якої відповідач долучив до матеріалів справи.
Також, до матеріалів справи відповідачем долучено копію звіту про наукове дослідження зразків мікродобрив № 2272/2024, складеного ТОВ «Науково-сервісна фірма «Отава» за поданим відповідачем 18.07.2024 зразком продукції «Фертекс зернові» 2023 року та «Фертекс зернові» 2024 року. За результатом проведеного дослідження було встановлено, що подані зразки містять одну амінокислоту - гліцин, зокрема, продукція 2023 року містить показник вмісту амінокислоти 2,8+/-0,4%, а продукція 2024 року - 10,1+/-1,5%, що відрізняється від відомостей у протоколі від 18.07.2024 № CF-106. До звіту долучено копію свідоцтва Міністерства освіти і науки України про державну атестацію наукової установи з віднесенням ТОВ «Науково-сервісна фірма «Отава» до ІІ класифікаційної групи. Оригінал цього звіту судом був досліджений у судовому засіданні.
При цьому, з урахуванням заявлених відповідачем заперечень, позивачем до матеріалів справи долучено копію сертифікату заводу виробника продукції «Фертекс зернові» та фотокартки етикетки на пакуванні поставленої продукції (а.с. 3-6, т.2), які містять дані про вміст у продукції амінокислот у кількості 12%.
Між цим, як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виклику відповідачем позивача протягом п'яти календарних днів після приймання товару для відбору зразків, оформлення відбору зразків відповідним актом у трьох примірниках, а також щодо акредитації в системі Держстандарту або Національному агентстві з акредитації на проведення досліджень, які здійснені ТОВ «Центр лабораторних досліджень та розробок «Мікро лаба» та ТОВ «Науково-сервісна фірма «Отава». Також в матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача продукції «Фертекс зернові», придбаної за договором від 13.02.2024, та її не використання відповідачем за призначенням, а також докази щодо умов зберігання цієї продукції відповідачем.
Водночас, під час розгляду справи відповідачем було заявлено суду клопотання про зменшення судом розміру штрафних санкцій, у разі задоволення судом цих позовних вимог позивача, посилаючись на те, що наразі на підприємстві існує складна економічна ситуація, яка виникла внаслідок, зокрема, зниження обсягу урожаю, у тому числі, через погодні умови та неякісну продукцію, поставлену позивачем. На підтвердження зниження кількості зібраного урожаю у 2024 році, в порівнянні з 2023 роком, відповідачем до матеріалів справи долучено звіти про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай у відповідних роках, а також звіти про збирання врожаю сільськогосподарських культур (а.с. 81-87, т.1).
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ст. 175 ГК України (тут і далі в редакції, чинній на час укладення договору та виникнення спірних правовідносин) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 184 ГК України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
У відповідності зі статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Статтею 679 ЦК України встановлено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Відповідно до ст. 680 ЦК України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк. Якщо встановити день передання нерухомого майна неможливо або якщо покупець володів нерухомим майном до укладення договору, зазначені строки обчислюються від дня укладення договору. Строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці призначення. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку. Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками комплектуючого виробу, якщо ці недоліки були виявлені протягом гарантійного строку на основний виріб. Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк більшої тривалості, ніж гарантійний строк на основний виріб, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, якщо недоліки у комплектуючому виробі виявлені протягом гарантійного строку на нього, незалежно від спливу гарантійного строку на основний виріб. Покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару. Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.
Частиною 1 статті 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Статтею 691 ЦК України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
За змістом статті 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позиція суду
Як встановлено судом, між сторонами у справі на підставі договору поставки від 13.02.2024 № 13/02-6 виникли договірні відносини, за якими позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а відповідач, у свою чергу, прийняти поставлений товар та сплатити його вартість у порядку та строки, визначені договором.
Так, матеріалами справи та поясненнями сторін підтверджується, що на виконання умов договору позивачем був поставлений відповідачу товар на суму 1317319,20 грн, що еквівалентно 31973,77 євро на час підписання сторонами специфікації щодо поставки цього товару. Судом встановлено, що за отриманий товар відповідач розрахувався частково, сплативши позивачу грошові кошти у загальному розмірі 656112,24 грн, що еквівалентно 14543,92 євро за встановленим АТ «Таскомбанк» курсом на відповідну дату проведеного платежу. Оскільки інших доказів здійснення відповідачем оплати вартості отриманого товару матеріали справи не містять, судом встановлено, що станом на цей час, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки від 13.02.2024 № 13/02-6 становить 798287,13 грн, що еквівалентно 17429,85 євро по встановленому АТ «Таскомбанк» курсу, станом на дату складання позовної заяви позивачем.
Під час розгляду справи відповідач обставину несплати у повному обсязі вартості отриманого від позивача товару не заперечив, проте, відповідач вважає, що у нього відсутній обов'язок сплачувати вартість товару, якісні характеристики якого не відповідають умовам договору та заявленим виробником показникам щодо вмісту амінокислот.
Отже, вирішуючи питання щодо заперечень відповідача, суд зазначає про таке.
Так, умовами укладеного між сторонами договору, на підставі якого здійснювалась спірна поставка, передбачений алгоритм дій сторін при наявності у покупця претензій щодо якості поставленого товару, який передбачає, зокрема, наступне: здійснення виклику позивача протягом п'яти календарних днів після приймання товару для відбору зразків поставленого товару; оформлення відбору зразків відповідним актом у трьох примірниках; передачу зразків товару для проведення дослідження до установи, яка акредитована в системі Держстандарту або Національному агентстві з акредитації на проведення досліджень.
Разом з цим, як встановлено судом, у спірних правовідносинах відповідач вищевказаного порядку не дотримався, а з поданих до матеріалів справи доказів не вбачається можливості достовірно встановити осіб, які приймали участь у відборі зразків, дату відбору, а також, відповідно, що зразки відібрані саме зі спірного товару.
Крім того, судом встановлено, що згідно з каталогом продукція «Фертекс зернові» має містити вміст амінокислот 12% без конкретизації яких саме, а поданий відповідачем звіт № 2272/2024, виконаний (як вказано у звіті) по зразку 2024 року має вміст амінокислоти гліцин - 10,1+/-1,5%, тобто фактично 11,6%.
Більше того, нормами ЦК України передбачено право покупця, у випадку доведення факту продажу неякісного товару, вимагати від продавця: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару; відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару. Натомість, відповідачем не подано суду доказів на підтвердження того, що він звертався до позивача з претензією щодо якості поставленого товару з часу його приймання, яке мало місце ще 13.03.2024, та навіть після отримання висновку лабораторії 18.07.2024. Також судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача продукції «Фертекс зернові», придбаної за договором від 13.02.2024, та її не використання відповідачем за призначенням, а також докази щодо умов зберігання цієї продукції відповідачем.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд виснує, що відповідачем не доведена обставина здійснення позивачем поставки товару неналежної якості, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, з урахуванням погодженої у договору курсової різниці, а саме у розмірі 798287,13 грн, слід задовольнити.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 107717,14 грн та штрафу в сумі 395195,76 грн, суд зазначає про таке. Так, первісна редакція договору, а саме п. 7.4., містила умову щодо права позивача на нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення строків оплати товару та додатково штрафу у розмірі 30% від суми договору, у випадку, якщо таке прострочення має місце понад 10 календарних днів. В цей же час, як встановлено судом, відповідач підписав договір із власним застереженням, змінивши редакцію п. 7.4. договору, яка не передбачає права позивача на нарахування штрафу та визначає ставку пені у розмірі 0,05%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. З пояснень сторін судом встановлено, що договір виконувався сторонами саме в редакції, яка містить вищевказане застереження відповідача, а тому суд дійшов висновку, що позивач прийняв зміни до договору, внесені відповідачем, відповідно, у спірних правовідносинах відсутні підстави для нарахування позивачем штрафу у розмірі 395195,76 грн. Крім цього, при перевірці розрахунку суми пені, здійсненого позивачем, судом було встановлено, що сума пені не відповідає договору, оскільки вірною сумою цієї штрафної санкції у розмірі 0,05% від суми боргу за кожен день прострочення є 71740,96 грн. При цьому судом відхиляються заперечення відповідача щодо періоду нарахування пені, який перевищує шість місяців від дня, в який мало бути виконане грошове зобов'язання, адже сторони на власний розсуд у п. 7.9. договору погодили виключити обмеження щодо нарахування штрафних санкцій відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України в редакції, що діяла на момент укладення договору.
Водночас, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 30% річних, суд встановив його вірність, а також відповідність умовам договору та нормам застосованих до спірних відносин норм законодавства.
В цей же час, вирішуючи питання щодо можливості зменшення за клопотанням відповідача сум пені та відсотків річних, що підлягають стягненню з відповідача, суд, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає таке.
Так, при зменшенні розміру пені, суд бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявленої до стягнення неустойки, зокрема, із розміром збитків позивача. Якщо порушення зобов'язання відповідачем не потягло за собою значні збитки для інших господарюючих суб'єктів, то суд може з урахуванням інтересів сторін зменшити розмір належної до сплати пені. При цьому як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Водночас, за своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності та стягується в разі порушення такого зобов'язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
При цьому, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Між цим, у постанові від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних. Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Отже, вирішуючи питання щодо доцільності зменшення суми пені та відсотків річних у цій справі суд враховує те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач або інші особи зазнали збитків, у зв'язку із простроченням виконання зобов'язання у спірних відносинах, а також пояснення та докази відповідача щодо зменшення обсягу урожаю на час виникнення спірних правовідносин сторін. З іншого боку суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази щодо дійсного майнового стану обох сторін, а також те, що господарська діяльність відповідачем здійснюється на власний ризик.
За цих обставин, суд доходить висновку щодо можливості зменшення розміру заявлених санкцій у вигляді пені та відсотків річних, що підлягають стягненню з відповідача, на 50%, при цьому, таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, що запобігатиме настанню для них негативних наслідків.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Євровектор Плюс» слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 798287,13 грн, пеню в сумі 35870,48 грн та відсотки річних в сумі 58965,17 грн.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов'язані із проведенням експертизи.
Згідно з ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
У п. 4.3. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Приймаючи до уваги вищезазначене, суд зазначає, що зменшення судом за власною ініціативою штрафних санкцій не впливає на розподіл судових витрат. В цей же час, з урахуванням пропорційності задоволених вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути 11855,51 грн судового збору.
Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мирне» (вул. Центральна, 21, с. Северинівка, Березівський р-н, Одеська обл., 67232, код ЄДРПОУ 03769221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євровектор Плюс» (вул. Січових Стрільців, 8, каб. 12, м. Козятин, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22100, код ЄДРПОУ 39286927) борг в сумі 798287 грн 13 коп, пеню в сумі 35870 грн 48 коп, відсотки річних в сумі 58965 грн 17 коп та судовий збір в сумі 11855 грн 51 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 05 грудня 2025 р.
Суддя Д.О. Бездоля