10 жовтня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/489/25
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу (вх. № 13865/25 від 30.09.2025) у справі № 915/489/25 за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» про стягнення неустойки у розмірі 107623,56 грн., -
Акціонерне товариство “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» про стягнення заборгованості в загальній сумі 210558,50 грн., з яких сума попередньої оплати в розмірі 178575,74 грн., пеня в розмірі - 16978,37 грн., інфляційні втрати в розмірі 12398,23 грн. та 3% річних в розмірі 2606,16 грн.
В обґрунтування позовних вимог послався на неналежне виконання умов договору №268/2024-д-ЦВОЮ від 28.06.2024 про надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговуванням, а саме на порушення замовником узгоджених сторонами умов договору щодо внесення передоплати.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2025 матеріали справи №915/489/25 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буцефал" про стягнення 210558,50 грн. передано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 р. позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буцефал" про стягнення 210558,50 грн. передано за встановленою підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2025 вказану позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" у справі № 915/489/25 передано на розгляд судді Ільєвої Л.М.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2025 р. вказану позовну заяву Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» (вх. №7805/25 від 22.05.2025 р.) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 ГПК України не надано доказів на підтвердження суми додаткових зборів на станції та перевезення рухомого складу, позовна заява не містила правових підстав для стягнення з відповідача в якості попередньої оплати суми додаткових зборів на станції та перевезення рухомого складу, зазначено невірну адресу відповідача та не надано доказів направлення відповідачу позовної заяви за правильним місцезнаходженням. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2025 р. вказану позовну заяву Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/489/25, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16.07.2025 р. о 10:30.
27.06.2025 від Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» до господарського суду поштою надійшла заява про зміну предмету позову № ЦВО-22/9011 від 18.06.2025 (вх. № 9650/25), згідно з якою заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» на користь позивача неустойку у розмірі 107623,56 грн. за договором про надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговування №268/2024-дЦВОЮ від 28.06.2025.
27.06.2025 від представника відповідача - Макарчук Л.Л. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 9664/25), згідно з яким відповідач вважає позов Укрзалізниці безпідставним, необґрунтованим, таким, що не підтверджений належними доказами, а тому не визнає його в повному обсязі і повністю заперечує щодо його задоволення. У відзиві також відповідач вказано орієнтовний розрахунок судових витрат на правову допомогу, який становить 60 000,00 грн.
07.07.2025 від Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» до господарського суду поштою надійшла заява про зміну предмету позову № ЦВО-22/9011 від 18.06.2025 (вх. № 10100/25), в якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» на користь позивача неустойку у розмірі 107623,56 грн. за договором про надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговування №268/2024-дЦВОЮ від 28.06.2025.
Також 07.07.2025 від Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» до господарського суду поштою надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у матеріалах справи документами (вх. № 101101/25), в якому заявник вказує, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
14.07.2025 р. від представника відповідача - Макарчука Л.Л. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 10398/25), згідно з яким відповідач просить відкласти розгляд справи №915/489/25 на інший час та дату та не розглядати справу без представника відповідача у зв'язку із неможливістю адвоката Макарчука Л.Л. прибути у судове засідання, оскільки прийматиме участь під час розгляду справи № 400/10039/24, що проходитиме в П'ятому апеляційному адміністративному суді 16.07.2025 р. о 10:00.
Між тим судове засідання у даній справі 16.07.2025 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Ільєвої Л.М. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2025 розгляд справи № 915/489/25 призначено в судовому засіданні на 23.07.2025 о 15:30.
21.07.2025 та 22.07.2025 від представника відповідача - Макарчука Л.Л. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшли заяви про участь в усіх судових засіданнях у справі № 915/489/25, у тому числі в засіданні суду, що призначено на 23.07.2025 о 15:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon (вх. № 10675/25, № 10763/25).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.07.2025 р. по справі № 915/489/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» про участь в усіх судових засіданнях у справі № 915/489/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
Під час судового засідання представник відповідача не заперечував проти поданої позивачем заяви про зміну предмету позову.
В судовому засіданні 23.07.2025 судом розглянуто заяву позивача про зміну предмету позову (вх. № 10100/25 від 07.07.2025), за наслідками чого судом постановлено протокольну ухвалу про прийняття вказаної заяви позивача про зміну предмету позову, яка відповідає вимогами ч. 3 ст. 46 ГПК України, у зв'язку з чим судом постановлено здійснювати розгляд позовних вимог в редакції, викладеній у заяві про зміну предмету позову.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2025 у справі № 915/489/25 у задоволенні позову Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» про стягнення неустойки у розмірі 107623,56 грн. відмовлено, витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.
30.09.2025 р. від представника відповідача - Макарчука Л.Л. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про відшкодування витрат на правову допомогу шляхом прийняття додаткового рішення (вх. № 13865/25), в якій відповідач просить стягнути з позивача витрати на правову допомогу у розмірі 18700,00 грн. з посиланням на ст. 129 ГПК України.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що у відзиві на позовну заяву ТОВ «Буцефа» заявив про орієнтовний розмір судових витрат, зокрема, витрат на правову допомогу, що складає 60 000,00 грн, що відповідає положенню ст. 124 ГПК України.
Так, відповідач зазначає, що витрати ТОВ «Буцефал» на професійну правничу допомогу складає 18700,00 грн., які складаються з наступного розрахунку витрат:
- підготовлено відзив на позовну заяву - 4500,00 грн без ПДВ.
- прийнято участь в судових засіданнях 23.07.2025, 03.09.2025 та 22.09.2025 - 10 500,00 грн без ПДВ.
- вивчено матеріали позовної заяви та відповіді на відзив з додатками - 2000,00 грн без ПДВ за 02 години роботи.
- підготовлено заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції - 1000,00 грн без ПДВ.
- підготовлено клопотання про відкладення розгляду справи - 700 грн без ПДВ.
За ствердженнями відповідача, понесені судові витрати (витрати на правову/правничу допомогу) підтверджуються копіями: договору про надання правової допомоги від 14.08.2024 з додатком та актом приймання-передачі наданих послуг від 26.09.2025.
Відтак, відповідач просить стягнути з позивача витрати на сплату правової (правничої) допомоги у розмірі 18700,00 грн.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно ч. 3 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Так, з наведених положень ГПК України випливає, що вирішення питання про судові витрати здійснюється шляхом ухвалення судом додаткового рішення.
Відповідно до ч. 2-4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.10.2025 р. у справі № 915/489/25 вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу (вх. № 13865/25 від 30.09.2025) прийнято до провадження та розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 10.10.2025 р. о 12:45.
08.10.2025 від представника відповідача - Макарчука Л.Л. до господарського суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №14244/25), в якій заявник просить суд провести судове засідання без участі представника відповідача та повідомляє, що підтримує та просить задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу.
В засідання суду, призначене на 10.10.2025 року, представники сторін не з'явились, про розгляд заяви сторони повідомлені належним чином.
Від відповідача на день розгляду вказаної заяви відповідача будь-яких клопотань та заяв із запереченнями щодо розподілу витрат на правничу допомогу не надходило.
За приписами ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Отже, неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду вищевказаної заяви позивача, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути таку заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» за відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
З матеріалів справи вбачається, що в описовій частині відзиву заявником наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми cудових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. У вказаному розрахунку вказано, що попередньо зазначені судові витрати будуть складатися із витрат на правову допомогу у розмірі 60000,00 грн. При цьому в прохальній частині відзиву відповідач просив усі судові витрати, пов'язані із розглядом справи, зокрема, на правову допомогу, покласти на позивача.
Під час розгляду справи в судовому засіданні 03.09.2025 року представник відповідача повідомив, що докази щодо розміру витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Частина 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Наразі слід зазначити, що під час ухвалення Господарським судом Миколаївської області рішення від 22.09.2025 р. у справі № 915/489/25 про відмову у задоволенні позову АТ “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» було вирішено питання щодо розподілу судових витрат в частині сплаченого судового збору, питання розподілу судових витрат на професійну правову допомогу не вирішувалось.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
В ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що під час ухвалення господарським судом рішення по даній справі питання стосовно розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось, при цьому відповідачем надано докази на підтвердження розміру понесених таких судових витрат з дотриманням вимог ст. 129 ГПК України, господарський суд вважає, що є підстави для ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.
Слід зазначити, що ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2024 між Адвокатським бюро «Макарчук і партнери» (бюро) в особі керуючого Макарчука Леоніда Леонідовича та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буцефал» (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до розділу «Предмет договору» договору бюро приймає на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань;
- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;
- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);
- представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, органах державної виконавчої служби, органах внутрішніх справ та усіх інших правоохоронних органах України, органах Міністерства юстиції України, зокрема, у Дніпровському відділі Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центральною міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та у інших відділах державної реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України з будь-яких питань.
Згідно розділу «Повноваження бюро щодо представництва інтересів клієнта» договору клієнт надає бюро наступні повноваження: бути представником клієнта у судових органах України будь-якої ланки, усіх інстанцій з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві, відповідачу, третій особі, заявнику, зацікавленій особі, потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, з питань, пов'язаних із захистом прав, у тому числі право: пред'явити від імені клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови) та підписувати їх; брати участь у судових засіданнях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу клієнта; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; укладати мирові угоди; передавати справу на розгляд третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії); подавати виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати та підписувати від імені клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, позовні заяви, заяви, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо; представляти інтереси клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов'язана із вирішенням питань, передбачених договором; ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження - про звернення виконавчого документа до виконання; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до апеляційної та касаційної інстанцій; апелювати до вищої судової інстанції; оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати державне мито, обов'язкові збори та інші необхідні платежі; вчиняти всі інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку представника, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов'язань, передбачених Договором.
Подавати та отримувати будь-які заяви, свідоцтва, зокрема, заяву про державну реєстрацію смерті та свідоцтво про смерть у Дніпровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та у інших відділах державної реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України.
Для виконання доручення клієнта щодо представництва його інтересів бюро залучає на договірних засадах адвокатів. При цьому бюро зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Визначений цим договором об'єм правової допомоги може бути змінений (збільшений/зменшений) виключно за згодою сторін, шляхом укладення додаткової письмової угоди.
Відповідно до розділу «Гонорар» договору розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову (правничу) допомогу, визначається сторонами окремим Додатком, який є невід'ємною частиною цього договору і набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до абз. 1, 2 розділу «Строк дії договору» цей Договір діє з моменту погодження Сторонами усіх істотних умов Договору та підписання тексту Договору і до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором. Дія цього Договору припиняється його належним виконанням.
Додатком № 1 до договору є «Протокол погодження договірної ціни» від 14.06.2024, яким сторони погодили наступну вартість оплати послуг за Договором про надання правової допомоги від 08.04.2024:
- підготовка позовної заяви - 4500,00 грн. без ПДВ;
- підготовка апеляційної скарги - 6000,00 грн. без ПДВ;
- підготовка касаційної скарги - 7000,00 грн. без ПДВ;
- підготовка відзиву на позовну заяву/апеляційну/касаційну скаргу - 4500,00 грн. без ПДВ;
- участь в одному судовому засіданні - 3500,00 грн. без ПДВ;
- ознайомлення з матеріалами справи/вивчення матеріалів справи - 1000,00 грн. без ПДВ за 01 годину роботи;
- заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження- 2500,00 грн. без ПДВ;
- заява (клопотання) про закриття провадження по справі - 1500,00 грн. без ПДВ;
- заява (клопотання) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції- 1000,00 грн. без ПДВ;
- заява (клопотання) про залучення третьої особи - 1500,00 грн. без ПДВ;
- інші заяви/клопотання з процесуальних питань - 700,00 грн. без ПДВ.
26.09.2025 між Адвокатським бюро «Макарчук і партнери» (бюро) в особі керуючого Макарчука Леоніда Леонідовича та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буцефал» (клієнт) складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 14.06.2024, згідно з яким сторони підтверджують, що бюро надало клієнту в рамках судової справи № 915/489/25 наступні послуги за договором про надання правової допомоги від 14.06.2024:
- підготовлено відзив на позовну заяву - 4500,00 грн. без ПДВ (п. 1.1);
- прийнято участь в судових засіданнях 23.07.2025, 03.09.2025 та 22.09.2025 - 10500,00 грн. без ПДВ (п. 1.2);
- вивчено матеріали позовної заяви та заяви про усунення недоліків з додатками - 2000,00 грн. без ПДВ за 02 години роботи (п. 1.3);
- підготовлено заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції - 1000,00 грн. без ПДВ (п. 1.4);
- підготовлено клопотання про відкладення розгляду справи - 700 грн. без ПДВ (п. 1.5).
Згідно з п. 2 акту загальна вартість наданих бюро послуг за договором склала 18700,00 грн. без ПДВ.
Відповідно до п. 3, 4, 5, 6 акту клієнт отримав та прийняв надані послуги та підтверджує, що послуги надані належним чином, у повному обсязі та з дотриманням всіх умов договору. Цей акт є підставою для здійснення взаєморозрахунків за договором. Сторони підтверджують, що послуги надано у повному обсязі. Сторони підтверджують, що не мають претензій одна до одної.
Таким чином, відповідно до даного акту приймання-передачі наданих послуг від 26.09.2025 бюро надано клієнту послуги на загальну суму 18700,00 грн.
Між тим в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу Україниу разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Виходячи зі змісту наведених положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України(а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України(а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов'язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Такий обов'язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правиламистатті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд і ухвалює рішення в цій частині.
В пунктах 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Судусуд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір(позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов'язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Разом з тим слід зазначити, що наявні в матеріалах справи копії договору про надання правової допомоги від 14.06.2024 р. з додатком, акту від 26.09.2025 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 14.06.2024 не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у заявленому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Наразі, дослідивши надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Буцефал» докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, суд при вирішенні питання щодо відшкодування витрат ТОВ «Буцефал» на правову допомогу у справі № 915/489/25 в розмірі 18700,00 грн., керуючись правилами, встановленими у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку не покладати на позивача всі витрати відповідача на надані послуги за договором про надання правової допомоги від 14.06.2024 р., виходячи з наступного.
Щодо витрат на підготовку заяви про розгляд справи в режимі відеоконференції (п. 1.4 акту приймання-передачі наданих послуг від 26.09.2025 - 1000 грн.) суд зазначає, що такі судові витрати не є неминучими та невідворотними, оскільки сторони наділені правом брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, проте неучасть у судовому засіданні представника відповідача за власною ініціативою не може бути наслідком для позивача у вигляді відшкодування витрат, пов'язаних з участю представника відповідача в засіданні суду. Так само суд вважає за необґрунтованим включення до складу судових витрат на правову допомогу витрати на оплату послуг з підготовки клопотання про відкладення розгляду справи (п. 1.5. акту приймання-передачі наданих послуг від 26.09.2025 - 700 грн.), оскільки брати участь в судових засіданнях чи заявляти клопотання про відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком учасника справи.
Щодо витрат на вивчення матеріалів позовної заяви та заяви про усунення недоліків з додатками (п. 1.3 акту приймання-передачі наданих послуг від 26.09.2025 - 2000 грн.) суд зазначає, що відповідно до правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду у справі № 925/1287/24 від 06.08.2025 послуги щодо зустрічі з клієнтом, вивчення правової проблеми, матеріалів господарської справи, консультування, вивчення матеріалів, складання правової позиції, підготовка відзиву та доповнень до відзиву є єдиним комплексом юридичних послуг з формування правової позиції клієнта, що знаходить своє вираження у відзиві та доповненні до відзиву. Таким чином, послуги з дослідження матеріалів позовної заяви та заяви про усунення недоліків з додатками є складовою послуги з підготовки відзиву на позовну заяву (п. 1.1. акту приймання-передачі наданих послуг від 26.09.2025 - 4500,00 грн.).
Водночас суд вважає цілком обґрунтованими віднесення до складу судових витрат на правову допомогу витрати в сумі 4500,00 грн. за підготовку відзиву на позовну заяву, а також витрати в сумі 10500,00 грн. за участь адвоката у судових засіданнях (23.07.2025 р.; 03.09.2025 р.; 22.09.2025 р.).
В свою чергу з урахуванням критеріїв обґрунтованості, пропорційності та розумності, суд вважає, що вище встановлений необхідно неминучий розмір витрат на правову допомогу у даній справі в сумі 15000,00 грн. може вважатись розумним та співмірним у заявленому спорі.
Таким чином, враховуючи вищенаведене та відмову позивачу у задоволенні позову, господарський суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Буцефал» про стягнення з АТ “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи № 915/489/25, підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 15000,00 грн., в іншій частині - у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 129, 221, 232, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу (вх. № 13865/25 від 30.09.2025) у справі № 915/489/25 задовольнити частково.
2. СТЯГНУТИ з Акціонерного товариства “Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Ежи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32; код ЄДРПОУ 45232900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» (54034, м. Миколаїв, проспект Центральний, 10; код ЄДРПОУ 36270579) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000/п'ятнадцять тисяч/грн. 00 коп.
3. В задоволенні решти частини вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» в заяві щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 05.12.2025 року, з урахуванням умов воєнного стану та навантаженості.
Суддя Л.М. Ільєва