25 вересня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/386/25
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Підприємства "Універсал-Юг" Товариства з обмеженою відповідальністю до Миколаївської міської ради про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною,-
Підприємство "Універсал-Юг" Товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 15.07.2002, зареєстрованого у Книзі реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 22.07.2002 за № 1196, в запропонованій позивачем редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
15.07.2002 р. між Миколаївською міською радою як орендодавцем та Підприємством «Універсал-Юг» Товариством з обмеженою відповідальністю як орендарем було укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н.П. (реєстровий номер 5315), який зареєстровано у книзі реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради за №1196 від 22.07.2002 р.
Відповідно до умов п. 1.1. договору Миколаївська міська рада на підставі рішення Миколаївської міської ради від 07.06.2002 р. за № 2/18 передає, а Підприємство «Універсал-Юг» Товариство з обмеженою відповідальністю приймає в оренду додаткову земельну ділянку площею 840 кв.м для розширення ринку, до раніше наданої рішенням міської ради від 11.12.1999 року №15/37 площею 864 кв.м, загальна площа земельної ділянки для обслуговування ринку по вул. Комсомольській ріг пр. Леніна складає 1704 кв.м /Центральний район/. Згідно з п.п. 2.1., 2.2. договору земельна ділянка передається в оренду без права передачі в суборенду строком до 01.01.2025 року з дати прийняття рішення. Договір набуває чинності з моменту дати його державної реєстрації.
Таким чином, позивач вказує, що строк дії договору з дати прийняття рішення (07.06.2002 р.) до 01.01.2025 р. складає 22 роки 5 місяців.
Наразі позивач зауважує, 06.02.2008 р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренді землі, зареєстровану Миколаївською міською радою 21.03.2008 р. за №373-08, якою до договору внесені зміни в частині сплати орендної плати за земельну ділянку розмірі 3% відсотка від її нормативної грошової оцінки.
Позивач також зазначає, що ним було здійснено будівельні роботи з розширення ринку, та згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області від 19.09.2011 р. №М 14211044134 введено в експлуатацію об'єкт будівництва «Реконструкція ринку «Україна» з заміною частини старих павільйонів на нові по пр. Леніна, 200 в м. Миколаєві». Так, позивач стверджує, що йому на праві власності належить нежитловий об'єкт (ринок) за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 200, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія САЕ №463385 від 07.11.2011 р, витягом про державну реєстрацію прав №32025668 від 14.11.2011 р., інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №396245738 від 24.09.2024 р.
Як стверджує позивач, 07.12.2021 р. він звернувся до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди землі, додавши до такої заяви копії документів, що посвідчують право власності на будівлі та споруди розташовані на вказаній земельній ділянці, лист-повідомлення про поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди про поновлення такого договору оренди. На вказане звернення отримав відповідь виконавчого комітету Миколаївської міської ради №490/02.02.01-40/02.02/14/22 від 21.01.2022, в якій виконком зазначив, що на підставі рішень від 07.06.2002 №2/18, від 16.10.2003 №15/11, від 12.12.2003 №17/7 Миколаївською міською радою позивачу була надана земельна ділянка в оренду строком до 01.01.2025 р.; на теперішній час договір оренди №1196 діючий, а тому відповідач повернув дозвільну справу від 07.12.2021 №23001-000548481-007-03.
Наразі позивач, посилаючись на положення п.п. «г» п. 9.4. договору, вказує, що орендар зобов'язаний у трьох місячний термін до закінчення строку договору оренди, звернутися до міської ради з клопотанням про продовження строку оренди, при цьому орендна плата за землю вноситься по день фактичного використання земельної ділянки, або до укладання нового договору оренди землі.
За ствердженням позивача, 27.09.2024 р. він звернувся до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди землі, додавши до заяви необхідний комплект документів, зокрема: установчі документи позивача, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.09.2024 р., витяг №НВ-4800564502024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 20.09.2024 р., довідку ГУ ДПС у Миколаївській області від 25.09.2024 р. про відсутність заборгованості, документи, що посвідчують право власності на будівлі та споруди, розташовані на вказаній у заяві земельній ділянці, лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк, проект додаткової угоди до договору оренди землі тощо, що підтверджується описом №19.04-06/35879/2024 прийняття документів від 27.09.2024 р.
Однак, як стверджує позивач, до цього часу відповіді щодо результатів розгляду звернення від 27.09.2024 р. про поновлення договору оренди землі ним не отримано, рішення відповідача про поновлення або відмову у поновлені договору оренди не прийнято, додаткова угода уповноваженою особою не підписана.
Крім того, позивач зазначає, що він продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та об'єктами нерухомого майна (ринок за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 200), які розташовані на земельній ділянці, та виконувати інші умови договору оренди землі, зокрема сплачує орендну плату, що підтверджується платіжними інструкціями кредитового переказу коштів, а саме: №868 від 02.01.2025 р. на суму 52626,90 грн, №883 від 04.02.2025 р. на суму 105253,80 грн, №892 від 11.02.2025 р. на суму 6315,20 грн., №916 від 12.03.2025 р. на суму 24000,00 грн. Позивач стверджує, що станом на час звернення до суду (17.03.2025 р.) у нього відсутня заборгованість зі сплати орендної плати, водночас переплата (надмірно сплачені суми та суми, які будуть нараховані в наступних звітних періодах) становить 23999,90 грн.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що оскільки він належно виконував та далі виконує умови договору, має у власності об'єкт нерухомого майна, розташований на даній земельній ділянці, користується цією земельною ділянкою після закінчення строку договору, сплачує оренду плату, а також те, що як орендар звернувся до відповідача як орендодавця із заявою про намір поновити договір оренди землі та проектом відповідної додаткової угоди у встановлений підпунктом г) пункту 9.4. договору оренди землі строк, з дотриманням положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а відповідач у місячний строк не заперечував в такому поновленні договору, відповідно позивач має право на поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
На думку позивача, своєю бездіяльністю відповідач порушує право позивача як орендаря на отримання підписаного Миколаївською міською радою договору про поновлення договору оренди землі та укладання додаткової угоди до такого договору на той самий строк і на тих самих умовах, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом, який обґрунтовано приписами ст. 626, 729, 764, 777 ЦК України, ст. 116, 124, 126-1 ЗК України, ст. 2, 13, 33 Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» та правовими позиціями, що сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 05.06.2023 у справі №904/8884/21, та постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі №924/856/20.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.03.2025 р. вказану позовну заяву Підприємства "Універсал-Юг" Товариства з обмеженою відповідальністю прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/386/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 17.04.2025 р. о 10:30.
08.04.2025 р. від представника відповідача - Авраменко Т.М. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5333/25), згідно з яким відповідач позовні вимоги не визнає з огляду на наступне.
Відповідач з посиланням на приписи ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та умови п. 2.1. та п.п. г) п. 9.4. договору зазначає, що орендар зобов'язаний був повідомити орендодавця про намір поновити договір на новий строк до 01.10.2024. Так, відповідач зазначає, що відповідно до інформації Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради 27.09.2024 до департаменту надійшло звернення від ТОВ «Універсал-Юг» стосовно видачі рішення Миколаївської міської ради про поновлення (продовження) договору оренди земельної ділянки за адресою:вул. 6 Слобідська ріг пр. Центральний у м. Миколаєві, що було зареєстровано за № 19.04-06/35879/2024 адміністратором департаменту та разом з описом справи передано на розгляд заступника міського голови, до повноважень якого відносяться архітектурно-земельні питання.
Як стверджує відповідач, станом на 04.04.2025 інформація щодо розгляду даного звернення та видачі рішення Миколаївської міської ради в Департаменті відсутня.
Відповідач зазначає, що відповідно службової записки Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 03.04.2025 № 18729/12.02.18/25-2 Дозвільна справа від 27.09.2024 № 19.04-06/35879/2024 знаходиться на розгляді у вказаному Департаменті. Разом з цим відповідач повідомляє, що наразі підготовлено рішення про відмову Підприємству «Універсал-Юг» ТОВ у продовженні договору оренди землі для обслуговування ринку по вул. 6 Слобідській ріг просп. Центрального у Центральному районі м. Миколаєва, надані пропозиції.
Так, відповідач з посиланням на приписи ст. 19 Конституції України, ч. 34 ст. 26, ст. 46, 47, ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та Порядок прийняття рішень міською радою передбачений регламентом Миколаївської міської ради VІІІ скликання, затвердженого рішенням міської ради від 24.12.2020 № 2/35, зазначає, що вирішення та врегулювання земельних відносин є виключними повноваженнями міської ради. Наразі міська рада здійснює відповідні дії щодо розгляду заяви про поновлення договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим задоволення заявлених позовних вимог є передчасним та буде наслідком порушених прав Миколаївської міської ради на врегулювання даних питань, передбачених ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Під час підготовчого засідання 17.04.2025 року представник відповідача просив надати строк для подання додаткових пояснень та доказів.
Так, у підготовчому засіданні господарського суду 17 квітня 2025 року по справі №915/386/25 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 19 травня 2025 року о 16 год. 00 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.
19.05.2025 р. від представника відповідача - Грумінської Д.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли додаткові пояснення (вх. № 7625/25), в яких відповідач в доповнення до відзиву на позов наводить обставини неналежного виконання орендарем - Підприємством "Універсал-Юг" ТОВ умов спірного договору оренди землі.
Так, відповідач з посиланням на лист ГУ ДПС у Миколаївській області від 04.02.2025 № 1107/5/14-29-04- 01-08 зазначає, що ГУ ДПС у Миколаївській області було виявлено заниження податкового-грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб на 2023 рік у сумі 585468,24 грн., зокрема за січень-грудень по 48789,02 грн. щомісячно, про що складено акт камеральної перевірки від 19.12.2023 № 12602/14-2904-06-08/13850935, у зв'язку з чим Головним управлінням ДПС у Миколаївській області 30.01.2024 було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 00014300406, яким нараховано суму грошового зобов'язання по орендній платі за землю в сумі 585468,24 грн. та штрафних санкцій в сумі 58546,82 (всього 644015,06 грн.).
Відповідач з посиланням на висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 383/708/16-ц, вважає, що позивач неналежно виконував умови договору шляхом порушення умов такого договору, зокрема п. 9.1., 9.4. договору оренди землі від 22.07.2002 № 1196, у вигляді систематичної несплати орендної плати за землю; абз. 7 ст. 25 ЗУ «Про оренду землі» в частині обов'язку орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Крім того, позивач зазначає, що факт порушення позивачем меж земельної ділянки підтверджується висновком експерта № 8303 судової земельно-технічної експертизи за справою № 915/1660/14 (позов Підприємства «Універсал-Юг» до Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування п. 5 рішення Миколаївської міської ради від 16.09.2014).
Відповідач з посиланням на правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 у справі № 272/440/18 зазначає, що орендодавець не повинен якимось чином обґрунтовувати свою відмову від продовження орендних відносин, а переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця як власника земельної ділянки щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі. Таким чином, розглядаючи пропозиції щодо переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, орендодавець має право відмовитися від укладання договору на новий строк.
Під час підготовчого засідання 19.05.2025 представник позивача усно заперечував проти долучення до матеріалів справи поданих відповідачем додаткових пояснень із наданими до них доказами, натомість представник відповідача усно навів обставини щодо строку на подання доказів, наданих до додаткових пояснень.
Подані відповідачем додаткові пояснення судом залучено до матеріалів справи, про що у підготовчому засіданні 19.05.2025 судом постановлено протокольну ухвалу, стосовно доданих доказів суд зазначив про необхідність надання відповідачем письмового обґрунтування щодо строку їх подачі.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.05.2025 р. по справі № 915/386/25 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
Також у підготовчому засіданні господарського суду 19 травня 2025 року по справі №915/386/25 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 03 червня 2025 року о 09 год. 15 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.
03.06.2025 р. від представника відповідача - Авраменко Т.М. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 8305/25), згідно з яким позивач зазначає, що у зв'язку зі зміною 19.05.2025 р. представника позивача, була відсутня можливість подати додаткові пояснення разом з відповідними доказами. Відтак, позивач вважає, що є необхідність поновлення строку на подання пояснень разом з доказами.
Також 03.06.2025 р. від представника позивача - Хорошева В.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли заперечення проти прийняття до розгляду додаткових пояснень та доказів, та клопотання у справі (вх. №№ 8363/25, 8365/25), згідно з якими відповідач просить відмовити у прийнятті до розгляду додаткові пояснення відповідача у справі від 19.05.2025р із доданими до них доказами, а також поновити строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи копії рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.12.2023р., постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024р. у справі №400/13319/23, платіжних інструкцій №916 від 12.03.2025р., №935 від 04.04.2025р., №965 від 06.05.2025р., рішень Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2014р. у справі №915/534/14, від 08.12.2015р., постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2016 р. №915/1660/14, рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.04.2021 р. №915/476/19, рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.06.2021 р., постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 р. №915/189/21.
У додаткових поясненнях представник позивача також зазначає, що позивачем було оскаржено рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області про від 29.09.2023 року № 4014-29-04-06-08/13850935 до Миколаївського окружного адміністративного суду. Так, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.12.2023р., залишеним без змін Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024р., у справі №400/13319/23 було встановлено порушення під час проведення перевірки, за результатами якої і було складено Акт № 9023/14-29-04- 06-08/13850935 від 29.09.2023 р., у якому ГУ ДПС у Миколаївській області дійшов висновку про наявність податкового боргу з орендної плати юридичних осіб.
Разом з цим позивач зазначає, що відповідач як сторона за договором оренди землі та отримувач орендної плати не звертався ані до позивача із претензіями, ані до суду з приводу сплати орендної плати та стягнення заборгованості. Така поведінка відповідача свідчить про однакове з позивачем розуміння наведених вище положень податкового законодавства України, які надають право звільнення від орендної плати за землю за 2022-2023 роки.
Щодо твердження відповідача про порушення меж відведення земельної ділянки шляхом розміщення об'єктів поза її межами та надання разом з додатковими поясненнями у справі від 19.05.2025р висновку експерта №8303 судової земельно-технічної експертизи за справою №915/1660/14, позивач зазначає, що Господарським судом Миколаївської області вже розглядались справи, в яких брали участь ті самі особи (Підприємство "Універсал-Юг" ТОВ та Миколаївська міська рада), у цих справах надавалась оцінка наведеним аргументам та доказам, і такі обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили.
Під час підготовчого засідання 03.06.2025 року представник відповідача зазначив, що не отримав подані представником позивача заперечення з документами, тому просив надати час для ознайомлення з ними.
Так, у підготовчому засіданні господарського суду 03 червня 2025 року по справі №915/386/25 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 09 червня 2025 року о 16 год. 00 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.
09.06.2025 р. від представника відповідача - Грумінської Д.О. до господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 8649/25), згідно з яким представник позивача просить відкласти підготовче засідання по справі у зв'язку з неможливістю участі в підготовчому засіданні через перебування в засіданні з розгляду іншої судової справи в Заводському районному суді м. Миколаєва.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 р. у справі № 915/386/25 підготовче засідання відкладено на 16 липня 2025 року о 10:00 з огляду на клопотання відповідача, при цьому постановлено підготовче провадження провести в розумний строк, понад встановлений ГПК України.
Між тим підготовче засідання у даній справі 16.07.2025 р. не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Ільєвої Л.М. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2025 р. у справі № 915/386/25 призначено підготовче засідання на 25.07.2025 р. о 15:00.
25.07.2025 р. від представника відповідача - Грумінської Д.О. до господарського суду надійшло клопотання (вх. № 10923/25), в якому відповідач вважає, що є необхідність поновлення строку на подання пояснень разом з доказами.
25.07.2025 р. від представника відповідача - Грумінської Д.О. до господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача (вх. № 10977/25).
Під час підготовчого засідання 25.07.2025 р. судом було розглянуто клопотання відповідача щодо поновлення строку на подання доказів (вх. 8360/25 від 03.06.2025), які були надані разом з додатковими поясненнями (вх. № 7625 від 19.05.2025), також задоволено клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів і долучення до матеріалів справи доказів (вх. №№ 8363/25, 8365/25 від 03.06.2025), про що постановлено протокольні ухвали.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.07.2025 у справі №915/386/25 закрито підготовче провадження, та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 08.09.2025 р. о 14:30.
Так, розгляд справи в судовому засіданні 08.09.2025 р. о 14:30 не відбувся у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Миколаєві та Миколаївській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2025 у справі №915/386/25 призначено розгляд справи в судовому засідання на 12 вересня 2025 о 10:30.
Під час розгляду справи по суті в судовому засіданні 12.09.2025 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, а представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
Так, у судовому засіданні господарського суду 12.09.2025 року по справі №915/386/25 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 22 вересня 2025 року о 09 год. 00 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.
25.09.2025 від представника відповідача - Грумінської Д.О. до господарського суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №13644/25), в якій заявник просить суд розглядати справу без участі представника міської ради, та зазначає, що Миколаївська міська рада підтримує відзив на позовну заяву та додаткові пояснення у справі, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
25.09.2025 від представника позивача - Хорошева В.В. до господарського суду надійшла заява (вх. №13659/25), в якій представник просить суд розглядати справу за відсутності позивача, та повідомляє, що позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
У судове засідання 22.09.2025 р. представники сторін не з'явились.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та враховуючи наявність заяв від сторін про розгляд справи в судовому засіданні 22.09.2025 без їх участі, суд дійшов висновку, що неявка у судове засідання сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
15.07.2002 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та Підприємством «Універсал-Юг» Товариством з обмеженою відповідальністю (орендар) був укладений договір оренди землі, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н.П. та зареєстровано в реєстрі за №5315.
Відповідно до п. 1. договору Миколаївська міська рада на підставі рішення Миколаївської міської ради від 07.06.2002 року за №2/18 передає, а підприємство «Універсал-Юг» Товариство з обмеженою відповідальністю приймає в оренду додаткову земельну ділянку площею 840 кв.м для розширення ринку, до раніше наданої рішенням міської ради від 11.12.1999 року №15/37 площею 864 кв.м, загальна площа земельної ділянки для обслуговування ринку по вул. Комсомольській ріг пр. Леніна складає 1704 кв.м /Центральний район/ згідно додатку, який є невід'ємною частиною договору. Межі земельної ділянки перенесені у натурі встановленому порядку.
Згідно з п. 2.1. договору земельна ділянка передається в оренду без права її передачі в суборенду, строком до 01.01.25 /першого січня дві тисячі двадцять п'ятого/ року з дати прийняття рішення.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту дати його державної реєстрації.
Відповідно до п. 3.1. договору за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.
Пунктом 3.2. договору визначено, що річна орендна плата за земельну ділянку для обслуговування /1704 кв.м/ встановлюється у розмірі 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки.
Пунктом 4.1. договору визначено, що земельна ділянка передається загальна площа земельної ділянки для обслуговування ринку площею 1704 кв.м, по вул. Комсомольській ріг пр. Леніна /Центральний район/.
Відповідно до п. 4.2. договору умови використання:
- орендарю надається право користування правами, передбаченими ст. 95 Земельного кодексу України;
- використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.
Пунктом 9.1. договору передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря:
а) використання земельної ділянки за цільовим призначенням,згідно з договором оренди;
б)додержання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів;
в) своєчасного внесення орендної плати;
г) припинення або розірвання договору у випадках: порушення земельного законодавства, виникнення необхідності відведення земельної ділянки на інші цілі, згідно з Генпланом розвитку міста, у випадку несплати /несвоєчасної сплати/ орендних платежів, у випадку зміни цільового призначення використання земельної ділянки, у разі невиконання правил дотримання і тиші в громадських місцях.
Згідно з п.п. г) п. 9.4. договору орендар зобов'язаний, зокрема: у трьох місячний термін до закінчення строку договору оренди звернутися до міської ради з клопотанням про продовження строку оренди, при цьому орендна плата за землю вноситься по день фактичного використання земельної ділянки, або до укладення нового договору оренди землі.
Відповідно до п. 10.4. договору спори, пов'язані з орендою земельної ділянки, вирішуються у судовому порядку.
Додатком до договору є план земельної ділянки.
Договір зареєстровано в книзі записів договорів оренди землі Миколаївської міської ради від 22.07.2002 за №1196.
В подальшому рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1141 від 25.07.2003 «Про зміну та надання адрес» закінченому реконструкцією ринку по вул. Комсомольській ріг пр. Леніна, який належить товариству з обмеженою відповідальністю підприємству «Універсал-Юг», надано адресу: пр. Леніна, 200 (п. 8 рішення).
09.02.2004 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та Підприємством «Універсал-Юг» Товариством з обмеженою відповідальністю (орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди землі, яку посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н.П. та зареєстровано в реєстрі за №264, а також зареєстровано в книзі записів додаткових угод на право тимчасового користування землею Миколаївської міської ради від 25.02.2004 року за №31-04.
Так, відповідно до п. 1 додаткової угоди пункт 1.1. договору з 16.10.2003 року викладено в такій редакції: «Миколаївська міська рада на підставі рішень від 07.06.2002 року № 2/18, від 16.10.2003 року № 15/11, від 12.12.2003 року № 17/7 передає, а Підприємство «Універсал-Юг» товариство з обмеженою відповідальністю приймає в оренду строком до 01.01.2025 року додаткову земельну ділянку 793 /сімсот дев'яносто три/ кв.м до раніше наданої рішенням міської ради від 11.12.1999 року площею 864 кв.м для розширення ринку по вул. Комсомольській ріг пр. Леніна. Загальна площа земельної ділянки складе 1657 кв.м, згідно з планом земельної ділянки, актом встановлення і погодженням меж, актом приймання-передачі об'єкта оренди, кадастровим планом, що є невід'ємними частинами цього договору».
Згідно з п. 2 додаткової угоди пункт 3.2. договору доповнено наступним:
«-річна орендна плата з 16.10.2003 за земельну ділянку для обслуговування ринку (1657 к.вм) установлюється у розмірі 1,5 (одної цілої та п'яти десятих) відсотка від її грошової оцінки.
Грошова оцінка земельної ділянки /1657 кв.м/ згідно з розрахунком, складеним земельним управлінням Миколаївської міської ради 21.06.02 за №593 на сам укладання цієї угоди складає 1260960 (один мільйон двісті шістдесят тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 43 коп. (з урахуванням коефіцієнту щорічної індексації 1,02).
Розмір грошової оцінки не є сталим і змінюється в зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства й інших нормативних документів. Розмір грошової оцінки земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору».
Відповідно до акту передачі-приймання від 25.02.2004 р. орендодавцем було передано, а орендарем прийнято в оренду земельну ділянку загальною площею 1657 кв.м, у тому числі 172 кв.м під капітальною забудовою, 774 кв.м під тимчасовою забудовою, 491 під проїздами та проходами, 220 кв.м під спорудами по вул. Комсомольській ріг пр. Леніна для обслуговування продовольчого ринку «Україна». Як зазначено в акті, він складений відповідно до рішення міської ради від 12.12.03 №17/7.
06.02.2008 між орендодавцем - Миколаївською міською радою та орендарем - підприємством «Універсал-Юг» ТОВ укладено договір про зміни до договору оренди землі, який був зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації додаткових угод до договорів оренди землі вчинено запис від 21.03.2008 за №373-08, п. 1 якого визначено, що з 01.01.08 річна орендна плата за земельну ділянку (1657 кв.м) встановлюється у розмірі 3% (три) відсотка від її нормативної грошової оцінки, та розмір орендної плати за рік за цим договором на момент його укладення складає 40249,10 грн.
Як випливає з матеріалів справи, 19.09.2011 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації №14211044134 від 19.09.20211 на об'єкт «Реконструкція ринку: «Україна» з заміною частини старих павільйонів на нові по пр. Леніна, 200, в м. Миколаєві».
Згодом, 07.11.2011 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради /замість свідоцтва про право власності від 31.05.2011 р./ від 28.10.2011 №1127 видано Підприємству «Універсал-Юг» Товариство з обмеженою відповідальністю свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САЕ №463385 від 07.11.2011 на нежитловий об'єкт (ринок), що розташований за адресою Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Леніна, будинок 200. Державна реєстрація права власності позивача на зазначений нежитловий об'єкт (реєстраційний номер майна 2844213) здійснено 14.11.2011, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом про державну реєстрацію прав №32025668 від 14.11.2011 та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №396245738 від 24.09.2024).
В подальшому 07.07.2014 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було здійснено запис 6277004 про інше речове право, а саме право оренди ТОВ підприємством «Універсал-Юг» на земельну ділянку з кадастровим номером 4810137200:08:002:0027 площею 0,1657 га, що розташована за адресою Миколаївська область, м. Миколаїв, вулиця Комсомольська (Заводський, Центральний, Ленінський райони) з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на підставі договору оренди землі №5315 від 15.07.2002 та додаткової угоди до договору оренди землі №264 від 09.02.2004 зі строком дії: 01.01.2025, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (індексний номер витягу 24030641 від 09.07.2014) та інформаційною довідкою 396463237 від 25.09.2024
Як випливає з матеріалів справи, 07.12.2021 позивач звернувся до відповідача через центр надання адміністративних послуг з заявою (реєстраційна справа від 07.12.2021 №23001-000548481-007-03), в якій просив передати йому в оренду (поновити договір оренди землі) земельну ділянку кадастровий номер 4810137200:08:002:0027, що знаходиться за адресою вул. Комсомольська ріг пр-т Центральний. Разом з заявою позивачем було подано відповідний комплект документів, про що адміністратором складено опис документів, що надано до ЦНАП суб'єктом господарювання, громадянином для виконання адміністративної послуги, що наявний в матеріалах справи.
За результатом розгляду зазначеного вище звернення, відповідачем було направлено позивачу листа №490/02.02.01-40/02.02/14/22 від 21.01.2022, який повідомляє останнього, що на підставі рішень від 07.06.200 №2/18, від 16.10.2003 №15/11, від 12.12.2003 №17/7 Миколаївською міською радою була передана земельна ділянка в оренду строком до 01.01.2024, на теперішній момент договір оренди №1196 діючий. У зв'язку з наведеним відповідачем було повернуто реєстраційну справу від 07.12.2021 №23001-000548481-007-03 згідно опису.
Як з'ясовано судом, 27.09.2024 позивач звернувся до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з відповідною заявою про поновлення (продовження) договору оренди землі від 15.07.2002 року, зареєстрованого Миколаївською міською радою 22.07.2002 року за №1196, кадастровий номер 4810137200:08:002:0027, для обслуговування ринку, будівель торгівлі по вул. 6-а Слобідська (раніше - Комсомольська) ріг пр. Центральний /Центральний район/ у м. Миколаєві, надавши опис прийняття документів №19.04-06/35879/2024, яку було отримано департаментом 27.09.2024 (вх. №19.04-06/35879/2024). До вказаного листа позивачем додано, зокрема: заяву про видачу рішення Миколаївської міської ради про поновлення (продовження) договору оренди землі; лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк; проект додаткової угоди до договору оренди, довідку ГУ ДПС у Миколаївській області від 25.09.2024 р., інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №396463237 від 25.09.2024 р.
Як вбачається зі змісту довідки Головного управління ДПС у Миколаївській області №1605/13-28 від 25.09.2024, Підприємство «Універсал-Юг» станом на 25.09.2024 не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Як випливає зі змісту наданого позивачем проекту додаткової угоди року до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 22.07.2002 за № 1196, позивач запропонував поновити договір на наступні 22 роки (до 01.01.2047 р.).
При цьому позивач, стверджуючи про продовження належного виконання умов договору оренди щодо сплати орендної плати, надав до суду копії платіжних документів щодо перерахування на рахунок Головного управління УДКСУ у Миколаївській області грошових коштів у загальній сумі 306138,05 грн., а саме:
- платіжної інструкції №868 від 02.01.2025 на суму 52626,90 грн. з призначенням платежу « 101 52626,90 грн. орендна плата з юридичних осіб»;
- платіжної інструкції №883 від 04.02.2025 на суму 105253,80 грн. з призначенням платежу « 101 105253,80 грн.; орендна плата з юридичних осіб за грудень 20024р та січень 2025р»;
- платіжної інструкції №892 від 11.02.202 на суму 6315,20 грн. з призначенням платежу « 101 6315,20 грн.; орендна плата з юридичних осіб за січень 2025р»;
- платіжної інструкції №916 від 12.03.2025 на суму 24000,00 грн. з призначенням платежу « 101 24000,00 грн.; орендна плата з юридичних осіб»;
- платіжної інструкції №916 від 12.03.2025 на суму 24000,00 грн. з призначенням платежу « 101 24000,00 грн.; орендна плата з юридичних осіб»;
- платіжної інструкції №935 від 04.04.2025 на суму 35000,00 грн. з призначенням платежу « 101 35000,00 грн.; орендна плата з юридичних осіб»;
- платіжної інструкції №965 від 06.05.2025 на суму 58942,15 грн. з призначенням платежу « 101 58942,15 грн.; орендна плата з юридичних осіб»;
Разом з цим в матеріалах справи наявний скріншот з електронного кабінету позивача з сайту cabinet.tax.gov.ua, що датований 17.03.2025, відповідно до якого у позивача наявна надмірно сплачена сума за кодом платежу 18010600 орендна плата з юридичних осіб у розмірі 23999,90 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.01.2025 головним спеціалістом відділу контролю міського простору та комісійних обстежень департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради Борисенком О.А. з метою відпрацювання доручення директора Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської рад - головного архітектора міста від 02.01.2025 №266/12.02.18/25-2 стосовно використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 4810137200:08:002:0027 по пр. Центральний ріг 6 Слобідська у місті Миколаєві було складено акт обстеження земельної ділянки від 07.01.2025 №1, в якому зазначено, що в ході візуального огляду встановлено, що на земельній ділянці розміщена група стаціонарних тимчасових споруд, об'єктів комерційного призначення та порушені межи відведення земельної ділянки шляхом розміщення об'єктів поза її межами.
Водночас, за ствердженням відповідача, наразі підготовлено проєкт рішення Миколаївської міської ради S-zr-155/331 «Про відмову Підприємству «Універсал-Юг» Товариству з обмеженою відповідальністю у продовженні договору оренди землі для обслуговування ринку по вул. 6 Слобідській ріг просп. Центрального у Центральному районі м. Миколаєва». Як вбачається зі змісту наявного в матеріалах справи проєкту рішення Миколаївської міської ради S-zr-155/331, позивачу міськрада має відмовити у продовженні договору оренди землі від 22.07.2002 №1196 (п. 1 проєкту рішення), також визнається договір оренди землі, який зареєстровано в книзі записів договорів оренди землі від 22.07.2002 №1196, припиненим (п. 1.1. проєкту рішення), а позивач буде зобов'язаний повернути територіальній громаді міста Миколаєва земельну ділянку (п. 2 проєкту рішення). Підставою для прийняття зазначеного висновку є: ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в частині неналежного виконання обов'язків за умовами пунктів 9.1, 9.4 договору оренди землі від 22.07.2002 № 1196, а саме систематична несплата орендної плати за землю; абзац 7 частини 2 статті 25 Закону України «Про оренду землі» в частині обов'язку орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (лист Головного управління ДПС у Миколаївській області від 04.02.2025 № 1107/5/14-29-04-01-08); порушення межі відведення земельної ділянки шляхом розміщення об'єктів поза її межами (акт обстеження земельної ділянки від 07.01.2025 № 1).
Водночас, відповідно до пропозицій юридичного департаменту Миколаївської міської ради до проєкту рішення S-zr-155/331 від 18.03.2025 №14806/02.06.01.01-04/25-2 вбачається наступне:
- «…орендар звернувся до Миколаївської міської ради із заявою щодо поновлення договору оренди землі від 27.09.2024 з дотриманням строків встановлених в договорі оренди, а також із долученням проєкту додаткової угоди»;
- «…необхідним є до винесення проєкту рішення на розгляд Миколаївської міської ради встановити, чи знаходяться на земельній ділянці (кадастровий номер 4810137200:08:002:0027) об'єкти нерухомого майна, які належать на праві власності Підприємству «Універсал-Юг» Товариству з обмеженою відповідальністю»;
- «Підтвердженням систематичної несплати орендної плати за землю Підприємством «Універсал-Юг» Товариство з обмеженою відповідальністю розробник в проєкті рішення зазначає лист Головного управління ДПС у Миколаївській області від 04.02.2025 № 1107/5/14-29-04-01-08. Однак з аналізу зазначеного листа не вдається за можливе однозначно встановити систематичну несплату орендної плати за землю орендарем по договору оренди землі від 22.07.2002 № 1196; … необхідним є долучення належних та допустимих доказів, які підтверджують систематичну несплату орендної плати за землю орендарем, саме за договором оренди землі від 22.07.2002 № 1196».
Відповідно до інформації з службової записки Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради №18729/12.02.18/25-2 від 03.04.2025 за результатом аналізу меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810137200:08:002:0027 з Геоінформаційною системою містобудівного кадастру Миколаївської міської ради (SoftPro) споруди літ. О-1, П-1 та Ш-1 знаходяться поза межами вказаної земельної ділянки. Разом з цим, у вказаній службовій записці повідомлено, що дозвільна справа від 27.09.2024 №19.04-06/35879/2024 знаходиться на розгляді в Департаменті архітектури та містобудування Миколаївської міської ради.
Згідно з листом Головного управління ДПС у Миколаївській області №1107/5/14-29-04-01-08 від 04.02.2025 за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС України Підприємством «Універсал-Юг» Товариством з обмеженою відповідальністю надавались податкові декларації з плати за землю до ГУ ДПС у Миколаївській області, зокрема, за 2020-2024 за земельні ділянки, зокрема, за земельну ділянку площею 1657 кв.м, договір оренди землі № 1196 від 22.07.2002, нарахування орендної плати за вказану земельну ділянку складає:
- за 2020 рік (за 11 місяців з врахуванням п. 52 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) - 131013,85 грн.;
- за 2021 рік - 142924,20 грн.;
- за 2022 рік (за січень-лютий згідно із Законом України №3050-ІХ від 11.04.2023) - 26202,80 грн.;
- за 2023 рік - 0,00 грн.;
- за 2024 190019,95 грн.
Як зазначено у листі ГУ ДПС, в ході контролю за правильністю обчислення величини податкових зобов'язань з орендної плати в уточнюючій податковій декларації від 23.11.2023 № 42151641 з урахуванням отриманої від Миколаївської міської ради податкової інформації у розділі ІІ Розрахунок суми орендної плати у кол. 18 рядках 1, 2, 4 декларації, виявлено заниження податкового/грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб на 2023 рік у сумі 585468,24 грн., зокрема за січень - грудень по 48789,02 грн. щомісячно, про що складено акт камеральної перевірки від 19.12.2023 № 12602/14-29-04-06-08/13850935.
Разом з цим, судом встановлено, що у провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебуває справа №400/1434/24 за позовом ТОВ «Універсал-Юг» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2024 №00014300406, підстава позову - збільшення суми грошового зобов'язання із сплати орендної плати з юридичних осіб, застосування штрафних (фінансових) санкцій).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9949244142024 від 25.09.2024 земельна ділянка площею 0,1657 га з кадастровим номером 4810137200:08:002:0027, розташована за адресою Миколаївська область, м. Миколаїв, по вулиці Комсомольській ріг просп. Леніна, належить до земель житлової та громадської забудови.
Наразі, як вказує позивач, Миколаївська міська рада не прийняла будь-яких рішень щодо поновлення або відмови у поновленні договору оренди, що обумовило звернення позивача до суду із заявленим позовом, оскільки останній вважає, що має право на поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання додаткової угоди до спірного договору оренди землі укладеною.
Згідно зі статтею 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон України "Про оренду землі".
Наразі слід зазначити, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону про оренду землі, яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.
Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту: "Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України "Про оренду землі").
Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом про оренду землі врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв'язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов'язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
Наразі господарський суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" законодавець фактично розмежував два механізми, які раніше були закладені в попередній редакції статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме: реалізації переважного права на укладення нового договору оренди землі (який відповідно до чинних приписів Закону України "Про оренду землі" врегульовано статтею 33) та реалізації права на поновлення договору оренди землі (який регулюється субсидіарно приписами статті 32-2 Закону України "Про оренду землі" та статті 126-1 ЗК України). Положення частин першої-п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" як до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", так і після цього залишилися схожими.
При цьому назву статті 33 Закону України "Про оренду землі" було змінено з "Поновлення договору оренди землі" на "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк", а з тексту фактично вилучено частини 6-8, які використовувались як механізм реалізації права орендаря на автоматичну пролонгацію за умови відсутності заперечень орендодавця, та опис процедури поновлення.
Відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення з позовом у цій справі) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді шляхом реалізації стороною права на звернення до суду для укладення нового договору. Подібні висновки містяться в п. 8.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 143/591/20.
Таким чином, нова редакція статті 33 Закону України "Про оренду землі" на відміну від попередньої редакції цієї статті надає орендарю переважне право перед іншими особами на укладення нового договору, а не поновлення попереднього. Сторони договору оренди можуть погодити істотні умови і укласти новий договір оренди на тих самих або нових погоджених сторонами умовах, при цьому укладення нового договору у відповідності до цієї статті здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі статтею 122 ЗК України. Також нова редакція цієї статті вже не містить положення про можливість поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк, яке раніше було зазначено в частині шостій цієї статті та фактично встановлювало механізм "мовчазної згоди", який (механізм) після розмежування процедур переважного права та поновлення договору оренди врегульований законодавцем саме у статті 126-1 ЗК України.
При цьому господарський суд зазначає, що Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності за результатами розгляду справи № 906/1314/21 у постанові від 23.11.2023 висловив правову позицію щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі", яку суд відповідно до статті 236 ГПК України повинен враховувати у подібних правовідносинах.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 зазначив, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).
При цьому Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п'ята статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33 Закону України "Про оренду землі") тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.
Відповідно до абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Згідно із ч. 2 ст. 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Також відповідно до ч. 1 статті 126-1 ЗК України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, оскільки стаття 126-1 ЗК України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого письмовий правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до зазначеного реєстру про виключення відомостей про поновлення).
Наведене свідчить про те, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону України "Про оренду землі", базується саме на положеннях статті 126-1 ЗК України, що пов'язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов'язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.
При цьому укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.
Натомість поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" відповідно до розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Як встановлено судом вище, Підприємству «Універсал-Юг» ТОВ в оренду передана земельна ділянка площею 1657 кв.м з кадастровим номером 4810137200:08:002:0027, що розташована за адресою Миколаївська обл., м. Миколаїв, вулиця Комсомольська (Заводський, Центральний, Ленінський райони).
Водночас господарським судом встановлено, що договором оренди землі, який зареєстровано в книзі записів договорів оренди землі Миколаївської міської ради від 22.07.2002 за №1196 (з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 25.02.2004 року за №31-04 та договором про зміни від 21.03.2008 за №373-08), було встановлено строк дії договору до 01.01.2025 року з дати прийняття рішення.
При цьому обставин того, що цей договір змінювався сторонами після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" судом не встановлено.
Згідно з абз. 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Оскільки договір оренди землі був укладений 15.07.2002, що посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №5315, та який зареєстровано в книзі записів договорів оренди землі Миколаївської міської ради від 22.07.2002 за №1196, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", то поновлення договору оренди землі, укладеного до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", здійснюється на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення.
За змістом положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству") після закінчення строку договору оренди орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, мав за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. При цьому у разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови могли бути змінені за згодою сторін. Також згідно з положеннями цієї статті, у разі якщо орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягав поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
З метою використання свого переважного права щодо поновлення договору оренди землі від 22.07.2002 року Підприємство «Універсал-ЮГ» ТОВ як користувач вищевказаної земельної ділянки, із посиланнями на положення ст. 33 Закону України «Про оренду землі» 27.09.2024 р. звернулось до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди від 27.09.2024, до якої було зокрема додано: лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди до договору оренди землі. Вказану заяву було отримано Департаментом 27.09.2024 р. за вх. № 19.04 -06/35879/2024.
Відтак, вказане свідчить, що Підприємство «Універсал-ЮГ» ТОВ своєчасно, за три місяці до закінчення строку дії договору №1196 від 22.07.2002 р. звернулось до Миколаївської міської ради із відповідною заявою про поновлення (продовження) договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах.
Службовою запискою Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради №18729/12.02.18/25-2 від 03.04.2025 р. було повідомлено що дозвільна справа від 27.09.2024 №19.04-06/35879/2024 знаходиться на розгляді в Департаменті архітектури та містобудування Миколаївської міської ради.
Таким чином, господарським судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду із заявленим позовом Миколаївською міською радою не було прийнято жодних рішень щодо поновлення або відмови у поновленні договору оренди протягом місця після закінчення строку спірного договору оренди (01.02.2025), що обумовило звернення Підприємства «Універсал-Юг» ТОВ до суду із заявленим позовом, оскільки останній вважає, що має право на поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Щодо посилань відповідача на те, що ним підготовлено проєкт рішення Миколаївської міської ради S-zr-155/331, згідно з яким позивачу має бути відмовлено у продовженні договору оренди землі від 22.07.2002 №1196 з підстав неналежного виконання позивачем обов'язків за умовами пунктів 9.1, 9.4 договору оренди землі від 22.07.2002 № 1196, а саме систематичної несплати орендної плати за землю; абз. 7 частини 2 статті 25 Закону України «Про оренду землі» в частині обов'язку орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (лист Головного управління ДПС у Миколаївській області від 04.02.2025 № 1107/5/14-29-04-01-08), порушення меж відведення земельної ділянки шляхом розміщення об'єктів поза її межами (акт обстеження земельної ділянки від 07.01.2025 № 1), суд зазначає наступне.
Так, відповідачем не надано належних і допустимих доказів саме допущення позивачем порушень умов договору у вигляді систематичної несплати орендної плати за землю. При цьому, як вбачається з наявних у матеріалах справи пропозиціях юридичного департаменту Миколаївської міської ради до проєкту рішення S-zr-155/331 від 18.03.2025 №14806/02.06.01.01-04/25-2, з листа Головного управління ДПС у Миколаївській області від 04.02.2025 № 1107/5/14-29-04-01-08 не вдається за можливе однозначно встановити систематичну несплату орендної плати за землю орендарем по договору оренди землі від 22.07.2002 № 1196.
Щодо підстави відмови у поновленні договору з підстав порушення позивачем меж відведення земельної ділянки шляхом розміщення об'єктів поза її межами, яка, на думку відповідача підтверджується актом обстеження від 07.01.2025 №1 та висновком експерта № 8303 від 29.09.2015, що складений у справі №915/1660/14, суд зазначає наступне.
В рішенні Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2015 у справі №915/1660/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 та постановою Вищого господарського суду України, надано оцінку вказаному висновку експерта та зазначено: «Виходячи з вказаних норм Земельного кодексу України та висновків судової будівельно-технічної експертизи, загальна площа земельних ділянок комунальної власності, які не могли були передані у приватну власність, становити 402 кв.м та входить до складу земельної ділянки площею 2930 кв.м, яка орієнтовно визначені у заяві позивача, та до складу земельної ділянки площею 2974 кв.м, яка визначена експертом як необхідна для обслуговування об'єктів, які належать позивачу на праві власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.11.2011 серія САЕ №463385. Таким чином, стосовно земельної ділянки площею 2572 кв.м (2974 кв.м - 402 кв.м) будь-яка заборона відсутня, і крім того, вказана площа необхідна для обслуговування об'єктів, які належать позивачу на праві власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.11.2011 серія САЕ №463385».
Крім того, з наданого до суду акту обстеження №1 від 07.01.2025 та доданих до нього фотографій неможливо встановити факт порушення позивачем меж земельної ділянки, оскільки даний акт не містить визначення на місцевості меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810137200:08:002:0027.
Отже, відповідачем не надано доказів неналежного виконання позивачем умов договору оренди землі.
Разом з тим, відповідач, заперечуючи проти заявленого позову вказує, що міська рада здійснює відповідні дії щодо розгляду заяви про поновлення договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим задоволення заявлених позовних вимог є передчасним та, на думку відповідача, буде наслідком порушених прав Миколаївської міської ради на врегулювання даних питань, передбачених ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Так, господарський суд враховує, що відповідач ні з дати отримання листа позивача про поновлення спірного договору оренди землі від 22.07.2002 (27.09.2024р.), ні протягом місяця, ні протягом наступного періоду, жодних заперечень проти поновлення договору не висловив, звернення позивача не розглянув, наявність проєкту рішення про відмову у продовженні договору оренди землі не свідчить про те, що відповідач у встановлені законом строки висловлені заперечення щодо продовження договору оренди землі.
Натомість позивач продовжує використовувати спірну земельну ділянку і сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями № 868 від 02.01.2025, №883 від 04.02.2025, №892 від 11.02.2025, №916 від 12.03.2025, №935 від 04.04.2025, №965 від 06.05.2025.
Отже, суд доходить висновку, що відповідач ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, яка відповідно до частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" мала бути укладена в обов'язковому порядку у місячний строк.
Наразі господарський суд зазначає, що у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.
Суд зауважував, що відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.
При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.
Отже, законодавець, задекларувавши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.
Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 ЦК України та статті 33 Закону про оренду землі орган державної влади чи місцевого самоврядування власник зобов'язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.
Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.
Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов'язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.
Судовий захист в таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов'язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря; водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист. Інакше передбачене частиною дев'ятою статті 33 Закону про оренду землі право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права.
Наразі господарським судом встановлено, що позивач дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу.
Судом встановлено, що позивач дотримався процедури поновлення договору оренди на новий строк, у встановлені строки повідомив орендодавця про намір продовжити орендні правовідносини з додаванням проекту відповідної додаткової угоди, орендар продовжує належним чином користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, проте відповідач не прийняв рішення про поновлення договору оренди або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору у строки, встановлені законом, тим самим відповідач порушив права позивача зволіканням від вчинення дій щодо поновлення дії спірного договору оренди.
Cуд зауважує, що при наданні оцінки всім доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.
Наразі суд не вбачає необхідності надавати оцінку решті доводам сторін, оскільки така оцінка не впливає на вказані вище висновки суду щодо невисловлення відповідачем заперечень щодо продовження/поновлення спірного договору оренди землі у строки, встановлені законом, та водночас ухилення від укладення додаткової угоди щодо продовження вказаного договору на той самий строк і на тих самих умовах.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Підприємства «Універсал-Юг» ТОВ обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача, що складають 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
суд -
1. Позов Підприємства "Універсал-Юг" Товариства з обмеженою відповідальністю (54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 242-В; e-mail: universalug1992@gmail.com; код ЄДРПОУ 13850935) до Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд.20; код ЄДРПОУ 26565573) про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною задовольнити.
2. Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, укладеного 15.07.2002 року між Миколаївською міською радою (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд.20; код ЄДРПОУ 26565573) та Підприємством "Універсал-Юг" Товариство з обмеженою відповідальністю (54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 242-В; e-mail: universalug1992@gmail.com; код ЄДРПОУ 13850935) реєстровий номер 5315, який зареєстровано у книзі реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 22.07.2002 року за № 1196, в наступній редакції:
«ДОДАТКОВА УГОДА № _______
до договору оренди землі, який зареєстровано у
Миколаївській міській раді 22.07.2002 за № 1196
м. Миколаїв "____" ___________20__р.
Миколаївська міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи 26565573, що надалі іменується Орендодавець, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з однієї сторони, та Підприємство "Універсал-Юг" Товариство з обмеженою відповідальністю, в особі Генерального директора Гордієнко Тетяни Володимирівни, яка діє на підставі Статуту Товариства та протоколу загальних зборів учасників від 25.09.2024 р., надалі «Орендар», з другої сторони, відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі», підпункту г) пункту 9.4. Договору оренди землі № 1196 від 22.07.2002), уклали цю Додаткову угоду про нижченаведене:
1. Миколаївська міська рада ПРОДОВЖУЄ Підприємству «УНІВЕРСАЛ-ЮГ» Товариству з обмеженою відповідальністю оренду земельної ділянки площею 1657 кв.м, кадастровий номер 4810137200:08:002:0027, для обслуговування ринку, будівель торгівлі по вул. 6-а Слобідська (раніше - Комсомольська) ріг пр. Центральний /Центральний район/ у м. Миколаєві.
2. Пункт 2.1. договору викласти в такій редакції:
"Договір поновлено на 22/Двадцять два/роки (до 01.01.2047 /першого січня дві тисячі сорок сьомого/ року). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний письмово повідомити про це Орендодавця у трьох місячний термін до спливу строку цього Договору".
3. Цю додаткову угоду укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий в Орендаря.
4. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення.
5. У п'ятиденний строк після укладення Додаткової угоди Орендарю надати її копію до органу державної фіскальної служби.
Реквізити та підписи сторін:
Орендодавець: Орендар:
Миколаївська міська рада Підприємство «УНІВЕРСАЛ-ЮГ» ТОВ
код ЄДРПОУ 26565573 код ЄДРПОУ 13850935
54001, м. Миколаїв, 54003, м. Миколаїв,
вул. Адміральська, 20 вул. Погранична, 242-В
тел. +38(0512)37-22-59 тел.: +38(066)2447597
______________________ _____________________________
М.П. М.П.»
3. СТЯГНУТИ з Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; код ЄДРПОУ 26565573) на користь Підприємства "Універсал-Юг" Товариства з обмеженою відповідальністю (54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 242-В; e-mail: universalug1992@gmail.com; код ЄДРПОУ 13850935) витрати по сплаті судового збору в сумі 2422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн. 40 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 05.12.2025 року з урахуванням умов воєнного стану та навантаженості.
Суддя Л.М. Ільєва