22 вересня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/489/25
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Макарчук Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» про стягнення неустойки у розмірі 107623,56 грн., -
Акціонерне товариство “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» про стягнення заборгованості в загальній сумі 210558,50 грн., з яких сума попередньої оплати в розмірі 178575,74 грн., пеня в розмірі - 16978,37 грн., інфляційні втрати в розмірі 12398,23 грн. та 3% річних в розмірі 2606,16 грн., посилаючись на наступне.
28.06.2024 між Акціонерним товариством “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Буцефал» (замовник) укладено договір про надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговуванням № 268/2024-д-ЦВОЮ, за яким виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги в порядку та розмірі, які визначені цим договором.
Згідно п. 1.2. договору перелік послуг, що надаються за цим договором, Графік надання послуг та їх вартість передбачені у додатку 2 до договору, який є невід'ємною частиною цього договору. Так, додатком 2 до договору передбачено надання послуги, а саме перевірка метрологічних характеристик зважувальних приладів на дату обслуговування 08.07.2024 на суму 129148,27 грн. з ПДВ. За умовами п. 3.1 договору виконавець згідно з графіком надання послуг (додаток 2 до договору) здійснює попередній розрахунок вартості за послуги та супутні послуги і повідомляє замовника про необхідну суму попередньої оплати на електронну адресу, зазначену у розділі 15 договору, у вигляді інформаційного листа.
Як вказує позивач, такий інформаційний лист (№ЦВО-23/560) з попереднім розрахунком вартості за послуги та супутні послуги на суму 178575,74 грн. з ПДВ виконавцем 02.07.2024 направлено на електронну адресу замовника, зазначену у розділі 15 договору.
Відповідно до умов договору замовник не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до дати надання послуг оплачує виконавцю 100 % вартості послуг згідно з попереднім розрахунком (п. 3.2. договору), а виконавець розпочинає надання послуг замовнику після отримання на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії “Єдиний розрахунковий центр» АТ “Укрзалізниця» передоплати у розмірі 100% вартості послуги відповідно до попереднього розрахунку (п. 3.12. договору).
Наразі позивач зазначає, що зазначені умови кореспондуються з п.п. 4.1.1, 4.2.2, що передбачають обов'язок замовника оплачувати виконавцю послуги та супутні послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника, та обов'язок виконавця надавати замовнику послуги відповідно до умов цього договору, за умови здійснення 100% попередньої оплати.
Відповідно до п. 5.3. договору оплата послуг здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання виконавця, вказаний у розділі 15 договору. Одержані кошти виконавець зараховує на особовий рахунок замовника (п. 5.5. договору).
Відповідно до п. 5.15. договору послуги надаються за цінами, що діють на день надання послуги.
Також позивач вказує, що вартість послуг, які надаються за цим договором може змінюватися виконавцем, шляхом розміщення переліку цін на надання послуг на офіційному веб-сайті АТ «Укрзалізниця» (www.uz.gov.ua), де виконавець повідомляє замовника про нові тарифи та відповідно зазначає про такі у розрахункових документах. Така зміна тарифів у період дії договору узгодженню сторін не підлягає та відповідно не потребує укладення додаткової угоди (п. 9.1. та п. 9.2. договору).
За п. 6.3. договору у разі порушення строків оплати послуг, що надаються виконавцем замовнику за цим договором, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплачених у строк послуг, передбачених цим договором, за кожен день прострочення платежу. Обов'язок сплати пені наступає у замовника у випадку надсилання йому виконавцем відповідного інформаційного листа та/або вимоги (претензії).
За наявності заборгованості із перерахованих замовником грошових коштів за договором у першу чергу погашається пеня, у другу чергу - основна сума боргу, а залишок коштів зараховується як попередня оплата.
За ствердженнями позивача, замовник допустив порушення узгоджених сторонами умов договору щодо внесення передоплати та дотримання графіку обслуговування на дату 08.07.2024.
При цьому позивач вказує, що претензію від 23.09.2024 № ЦВО-23/1078 було надіслано на електронну адресу відповідача, зазначену в розділі 15 цього договору. Проте, станом на дату подання позовної заяви відсутні кошти на особовому рахунку замовника з кодом платника № 2582975.
Як зазначає позивач, нездійснення відповідачем оплати 100% вартості послуг згідно з попереднім розрахунком, а саме 178575,74 грн. є порушення взятих зобов'язань за договором та передбачає застосування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплачених у строк послуг, за кожен день прострочення платежу, а саме 16978,37 грн.
Окрім того, позивач відповідно до ст. 625 ЦК України за період з липня 2024 року по лютий 2025 року здійснив нарахування 12398,23 грн. інфляційних втрат, а також 3% річних у розмірі 2606,16 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2025 матеріали справи №915/489/25 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буцефал" про стягнення 210558,50 грн. передано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.
28.04.2025 Господарським судом міста Києва сформовано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Буцефал" є: 54034, Миколаївська область, місто Миколаїв, пр. Центральний, будинок 10. Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу здійснена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.04.2025, про що зроблено запис №1000741070038109495.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буцефал" про стягнення 210558,50 грн. передано за встановленою підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2025 вказану позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" Акціонерного товариства "Укрзалізниця"у справі № 915/489/25 передано на розгляд судді Ільєвої Л.М.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2025 вказану позовну заяву Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» (вх. №7805/25 від 22.05.2025 р.) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 ГПК України не надано доказів на підтвердження суми додаткових зборів на станції та перевезення рухомого складу, позовна заява не містила правових підстав для стягнення з відповідача в якості попередньої оплати суми додаткових зборів на станції та перевезення рухомого складу, зазначено невірну адресу відповідача та не надано доказів направлення відповідачу позовної заяви за правильним місцезнаходженням. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
10.06.2025 від позивача до господарського суду поштою надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 8685/25), в якій заявник наводить розрахунок суми попередньої оплати суми додаткових зборів на станції та перевезення рухомого складу із зазначенням правових підстав для стягнення заборгованості, також до заяви долучено докази направлення відповідачу позовної заяви за його місцезнаходженням.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2025 вказану позовну заяву Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/489/25, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16.07.2025 о 10:30.
27.06.2025 від Господарського суду міста Києва до суду надійшов супровідний лист № 07-16/160/25 від 20.06.2025 (вх. № 9648/25), згідно з яким останнім у порядку п. 5 Розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України скеровано за належністю помилково доставлені на адресу Господарського суду міста Києва документи, які надійшли від Філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця», зокрема, заява про зміну предмету позову № ЦВО-22/9011 від 18.06.2025.
27.06.2025 від Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» до господарського суду поштою надійшла заява про зміну предмету позову № ЦВО-22/9011 від 18.06.2025 (вх. № 9650/25), згідно з якою заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» на користь позивача неустойку у розмірі 107623,56 грн. за договором про надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговування №268/2024-дЦВОЮ від 28.06.2025.
27.06.2025 від представника відповідача - Макарчук Л.Л. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 9664/25), згідно з яким відповідач вважає позов Укрзалізниці безпідставним, необґрунтованим, таким, що не підтверджений належними доказами, а тому не визнає його в повному обсязі і повністю заперечує щодо його задоволення.
Як зазначає відповідач у відзиві, відповідно до п. 1.1. договору останній регламентує взаємовідносини між виконавцем і замовником щодо надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговуванням.
У відповідності до п. 2.1. договору послуги за цим договором надаються ваговими поїздами у складі спеціального рухомого складу та локомотива вагового поїзда.
При цьому відповідач вказує, що за умовами п. 3.1. цього договору виконавець здійснює згідно з графіком надання послуг (додаток 2 до договору) попередній розрахунок вартості за послуги та супутні послуги і повідомляє замовника про необхідну суму попередньої оплати на електронну адресу, зазначену у розділі 15 договору, у вигляді інформаційного листа.
Як зазначає відповідач, позивач жодним чином не повідомляв відповідача про суму попередньої оплати, лист №ЦВО-23/560 від 02.07.2024 та претензію відповідач не отримував, доказів отримання зазначених документів відповідачем не надано, а тому відповідач вважає, що позивач не дотримався порядку, встановленого в п. 3.1. договору, що свідчить про необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення.
Наразі відповідач вказує, що він не міг сплатити вартість попередньої оплати, оскільки не знав її і не був належним чином проінформований з боку позивача в порядку, передбаченому п. 3.1. договору. При цьому зауважує, що позивач не був позбавлений можливості відправити відповідне повідомлення, чи лист в будь-який інший доступний спосіб.
Також відповідач з посиланням на умови п. 3.2-3.7. договору вказує, що виконавець готує відповідні первинні документи, що підтверджують надання послуг, зокрема, на рухомий склад, а також пам'ятки, відомості, накопичувальні картки та акти загальної форми для розрахунку за послуги та супутні послуги із зазначенням платника особового рахунку замовника (п. 3.7. договору). Так, вищевказані документи підтверджують факт надання послугу та фактичне вибуття рухомого складу до місця надання послуг, але, як зауважує відповідач, зазначені документи в матеріалах справи відсутні, що свідчить про те, що послуги не надавались.
При цьому відповідач вказує, що в силу положень ч. 1 ст. 903 ЦК України, оплаті підлягають лише надані послуги.
За п. 3.12 договору виконавець розпочинає надання послуг замовнику після отримання на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії «Єдиний розрахунковий центр» АТ «Укрзалізниця» передоплати у розмірі 100% вартості послуги відповідно до попереднього розрахунку.
Водночас відповідач, що інформації про відкриття такого рахунку на ім'я замовника немає, як і стану цього рахунку, щоб пересвідчитись про відсутність у виконавця можливості надати послуги. При цьому виконавець не надавав замовнику інформацію про відкриття такого рахунку.
Крім того, відповідач зауважує, що за п. 3.23 договору виконавець інформує замовника про призначення вагових поїздів, орієнтовний графік їх руху та можливість замовлення послуги з періодичної перевірки метрологічних характеристик. Жодної інформації на виконання цього пункту від виконавця до замовника не надходило.
За пунктом 4.2.2. виконавець зобов'язаний надавати послуги замовнику відповідно до умов цього договору за умови здійснення 100% попередньої оплати.
Отже, за ствердженнями відповідача, за відсутності належного повідомлення про розмір попередньої оплати, що виконавець мав надати замовнику у відповідності до п. 3.1. цього договору, то у замовника не виникло зустрічного зобов'язання здійснити попередню оплату, і як наслідок за відсутності такої попередньої оплати зі сторони замовника у виконавця не виникло зустрічного зобов'язання надати послуги за цим договором.
Відтак, відповідач вважає, що законні права та інтереси позивача не порушені, а тому позов є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Наразі відповідач звертає увагу також на безпідставність позовних вимог про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних. Зокрема, відповідач зазначає, що пеня за договором нараховується лише за надані послуги, зокрема, в силу положень п. 1.1. договору, а обов'язок сплатити пеню за умовами 6.3 договору виникає у замовника лише після отримання відповідного інформаційного листа та/або вимоги (претензії), яких відповідач від позивача не отримував, а тому обов'язок зі сплати пені за ненадані послуги без відповідного листа/ претензії у відповідача не настав.
При цьому відповідач звертає увагу на те, що відповідно до п. 13.1. цього договору останній набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до моменту його припинення. Тому відповідач вважає, що договір чинний і договором не передбачено чітких строків здійснення попередньої оплати, як і немає обов'язку у відповідача оплачувати ненадані позивачем послуги.
Крім того, відповідач вказує, що договором чітко передбачені наслідки несплати або неповної сплати попередньої оплати. Так, за п. 4.4.2. цього договору у разі відмови замовника здійснювати попередню оплату згідно з умовами цього договору або у разі недостатньої суми коштів, перерахованих замовником на рахунок виконавця, виконавець має право не надавати/призупинити надання послуг за цим договором до перерахування передплати в повному обсязі суми коштів згідно з наданим виконавцем розрахунком. Натомість жодних фінансових чи штрафних санкцій цим пунктом договору не передбачено.
За п. 5.7. та п. 5.8. договору виконавець зобов'язаний надати перелік наданих послуг та виписки з особового рахунку, за якими можна встановити та в яких відображаються дати утворення заборгованості, пені та неустойки.
Проте, без відповідних виписок та доказів надання послуг за договором, на думку відповідача, неможливо стверджувати про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем передчасно, а тому вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
У відзиві також відповідач наводить орієнтовний розрахунок судових витрат на правову допомогу, який становить 60 000,00 грн.
07.07.2025 від Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» до господарського суду поштою надійшла заява про зміну предмету позову № ЦВО-22/9011 від 18.06.2025 (вх. № 10100/25), в якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» на користь позивача неустойку у розмірі 107623,56 грн. за договором про надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговування №268/2024-дЦВОЮ від 28.06.2025.
Також 07.07.2025 від Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» до господарського суду поштою надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у матеріалах справи документами (вх. № 101101/25), в якому заявник вказує, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
14.07.2025 р. від представника відповідача - Макарчука Л.Л. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 10398/25), згідно з яким відповідач просить відкласти розгляд справи №915/489/25 на інший час та дату та не розглядати справу без представника відповідача у зв'язку із неможливістю адвоката Макарчука Л.Л. прибути у судове засідання, оскільки прийматиме участь під час розгляду справи № 400/10039/24, що проходитиме в П'ятому апеляційному адміністративному суді 16.07.2025 р. о 10:00.
Між тим судове засідання у даній справі 16.07.2025 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Ільєвої Л.М. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2025 розгляд справи № 915/489/25 призначено в судовому засіданні на 23.07.2025 о 15:30.
21.07.2025 від представника відповідача - Макарчука Л.Л. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про участь в усіх судових засіданнях у справі № 915/489/25, у тому числі в засіданні суду, що призначено на 23.07.2025 о 15:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon (вх. № 10675/25). Так, відповідач зазначає, що враховуючи, що ухвала про призначення судового засідання на 23.07.2025, була надіслана відповідачеві 21.07.2025, що підтверджується витягом з електронної пошти, то раніше це клопотання відповідач до суду подати не міг, оскільки не знав про дату наступного судового засідання, а тому на підставі ст. 119 ГПК України просив поновити строк на подачу цієї заяви та призначити наступне судове засідання в режимі відеоконференції, у разі неможливості провести відеоконференцію відповідач просив відкласти розгляд справи на інший час та дату.
Також 22.07.2025 від представника відповідача - Макарчука Л.Л. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла аналогічна заява від 21.07.2025 про участь в усіх судових засіданнях у справі № 915/489/25, у тому числі в засіданні суду, що призначено на 23.07.2025 о 15:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon (вх. № 10763/25), до вказаної заяви додані докази її надіслання іншим учасникам справи.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.07.2025 по справі № 915/489/25 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» про участь в усіх судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
В судовому засіданні 23.07.2025 судом розглянуто заяву позивача про зміну предмету позову (вх. № 10100/25 від 07.07.2025), за наслідками чого судом постановлено протокольну ухвалу про прийняття вказаної заяви позивача про зміну предмету позову, яка відповідає вимогами ч. 3 ст. 46 ГПК України, у зв'язку з чим судом постановлено здійснювати розгляд позовних вимог в редакції, викладеній у заяві про зміну предмету позову.
Так, у судовому засіданні господарського суду 23 липня 2025 року по справі № 915/489/25 за участю представника відповідача судом було протокольно оголошено перерву до 03 вересня 2025 року о 09 год. 00 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, про що ухвалою суду від 23.07.2025 повідомлено позивача в порядку ст. 120 ГПК України.
04.08.2025 від Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» до господарського суду поштою надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у матеріалах справи документами (вх. № 11304/25), в якому заявник вказує, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі з урахуванням заяви про зміну предмету позову та просить судові витрати покласти на відповідача.
У судовому засіданні господарського суду 03.09.2025 по справі № 915/489/25 за участю представника відповідача судом було протокольно оголошено перерву до 22 вересня 2025 року о 10 год. 00 хв., про що ухвалою суду від 03.09.2025 в порядку ст. 120 ГПК України повідомлено позивача.
В судове засідання 22.09.2025 представник позивача не з'явився.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо належного повідомлення позивача щодо дати розгляду справи, суд вважає, що неявка позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Під час розгляду справи по суті в судовому засіданні 22.09.2025 представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
28.06.2024 між Акціонерним товариством “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Буцефал» (замовник) укладено договір № 268/2024-д-ЦВОЮ про надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговування.
Відповідно до п. 1.1. договору останній регламентує взаємовідносини між виконавцем і замовником щодо надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговуванням (далі - послуги). Виконавець (позивач) приймає на себе зобов'язання надати послуги за цим договором, а замовник (відповідач) зобов'язується оплатити надані виконавцем послуги в порядку та розмірі, визначені цим договором.
В п. 1.2. договору вказано, що перелік зважувальних приладів, за якими надаються послуги за цим договором передбачений у додатку 1 до договору, який є невід'ємною частиною цього договору. Перелік послуг, що надаються за цим договором, графік надання послуг та їх вартість, передбачені у додатку 2 до договору, який є невід'ємною частиною цього договору.
За умовами п. 2.1. договору послуги за цим договором надаються ваговими поїздами у складі спеціальної рухомого складу та локомотива вагового поїзда (далі - вагові поїзда). Використовується наступний спеціальний рухомий склад: вагоповірочні вагони, вагони-вагові майстерні, побутові пасажирські вагони (далі - спеціальний рухомий склад). Для перевірки метрологічних характеристик використовуються відкалібровані робочі еталони: гирі та вагоповірочні візки масою 2000 кг.
Відповідно до п. 3.1. договору виконавець згідно з графіком надання послуг (додаток 2 до договору) здійснює попередній розрахунок вартості за послуги та супутні послуги і повідомляє замовника про необхідну суму попередньої оплати на електронну адресу, зазначену у розділі 15 договору, в вигляді інформаційного листа.
Згідно з п. 3.2. договору замовник не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до дати надання послуги оплачує виконавцю 100% вартості послуг згідно з попереднім розрахунком.
Відповідно до п. 3.3. договору виконавець до направлення спеціального рухомого складу перевіряє наявність достатньої суми коштів на особовому рахунку замовника та може резервувати їх.
В п. 3.4. договору передбачено, що виконавець з урахування терміну доставки вантажів та графіка надання послуг (додаток 2 до договору) оформлює перевізний документ для направлення спеціального рухомого складу на станцію призначення.
Згідно з п. 3.5. договору виконавець виступає відправником та одержувачем спеціального рухомого складу за перевізним документом, а замовник платником за перевезення.
За умовами п. 3.6. договору виконавець надає заявки на подачу і забирання (виконання маневрової роботи спеціального рухомого складу до місця надання послуг працівникам станції або іншим підрозділам АТ «Укрзалізниця», або замовнику - у разі обслуговування під'їзної колії локомотивом власника (користувача) під'їзної колії.
Відповідно до п. 3.7 договору виконавець оформлює первинні облікові документи: пам'ятки, відомості, накопичувальні картки та акти загальної форми для розрахунку за послуги та супутні послуги з зазначенням платника особового рахунку замовника.
В п. 3.12. договору передбачено, що виконавець розпочинає надання послуги замовнику після отримання на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії «Єдиний розрахунковий центр АТ «Укрзалізниця» передоплати у розмірі 100% вартості послуги відповідно до попереднього розрахунку.
В п. 4.1.1. договору визначені обов'язки замовника: оплачувати виконавцю послуги та супутні послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника.
В п. 4.2.2. договору вказані обов'язки виконавця: надавати замовнику послуги відповідно до умов цього договору, за умов здійснення 100% попередньої оплати.
В п. 5.1 договору встановлена загальна ціна цього договору, яка визначається як сума всіх сплачених платежів. Послуги та супутні послуги протягом дії договору та орієнтовно становить 129148,27 грн. з ПДВ, у тому числі: ПДВ - 21524,71 грн.
Відповідно до п. 5.3. договору оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання виконавця, вказаний у р. 15 договору.
Датою надходження платежів вважається дата зарахування сум обслуговуючим банком на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання виконавця. Одержані кошти виконавець зараховує на особовий рахунок замовника (п. 5.4., п. 5.5. договору).
Згідно з п. 5.7. договору виконавець при стягненні плати за послуги та супутні послуги надає замовнику переліки на електронну адресу, зазначену в р.15 договору.
Відповідно до п. 5.8. договору по закінченню звітного місяця, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним виконавець надає замовнику в електронному вигляді на електронну адресу, зазначену у р. 15 договору, виписки з його особового рахунку. Виписки з особового рахунку відображають облік коштів, перерахованих замовником виконання цього договору, та коштів, витрачених замовником на послуги та супутні послуги наданих виконавцем. При цьому у виписці відображаються дати утворення та розмір заборгованості, неустойка, пеня.
За п. 6.3. договору у разі порушення строків оплати послуг, що надаються виконавцем замовнику за цим договором, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплачених у строк послуг передбачених цим договором, зо кожен день прострочення платежу. Обов'язок сплати наступає у замовника у випадку надсилання йому виконавцем відповідного інформаційного листа та/або вимоги (претензії). За наявності заборгованості, із перерахованих замовником грошових коштів договором у першу чергу погашається пеня, у другу чергу - основна сума боргу, а залишок коштів зараховується як попередня оплата.
Відповідно до п. 6.4. договору замовник сплачує виконавцю неустойку, у розмірі вартості послуги згідно з додатком до договору у разі повідомлення замовником про відмову від отримання послуги або зменшення їх кількості.
Відповідно до п. 13.1. договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту його припинення.
Невід'ємною частиною цього договору є додатки (п. 14.1 договору): перелік зважувальних приладів (додаток 1); послуги, що надаються за договором, графік їх надання та вартість договору (додаток 2).
Договір та додатки до договору підписані та скріплені печатками сторін.
В додатку 2 до договору зазначено послуги, що надаються за договором, графік їх надання та вартість договору, а саме: перевірка метрологічних характеристик зважувальних приладів, зважувальний прилад - РС-150, №3637, дата обслуговування - 08.07.2024, кількість послуги - 1 послуга, сума з ПДВ - 129148,27 грн.; компенсація витрат за 1 годину простою (затримки) вагової бригади та спеціального рухомого складу вагового поїзда, кількість послуг - 1 година, ціна послуги без ПДВ - 4800,81 грн. Загальна сума з ПДВ - 129148,27 грн.
Матеріали справи містять лист Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» №ЦВО-23/560 від 02.07.2024 на адресу ТОВ “Буцефал», в якому позивач повідомляє, що попередній розрахунок вартості послуг з перевірки метрологічних характеристик вагонних ваг по ст. Кулевча Регіональної філії Одеська залізниця на під'їзній колії ТОВ «Буцефал» - 107623,56 грн., без ПДВ (ПДВ - 21524,71 грн.). Також позивач повідомляє, що загальна сума попередньої оплати становить 178575,74 грн., водночас для своєчасного направлення персоналу і Спеціального рухомого складу до місяця надання послуг позивач просить перерахувати зазначену суму коштів на розрахунковий рахунок філії ЄРЦ, який вказаний у р. 15 договору та повідомляє, що остаточний розрахунок буде наданий після надання послуги та супутніх послуг з перевірки метрологічних характеристик зважувальних приладів.
Відповідно до претензії на суму 188343,74 грн. (№ ЦВО-23/1078 від 23.09.2024), позивач просить відповідача сплатити суму попереднього розрахунку вартості за послуги та супутні послуги у розмірі 178575,74 грн., вказану в інформаційному листі від 02.07.2024 № ЦВО-23/560, зазначаючи, що вказаний лист направлявся відповідачу на електронну адресу, зазначену у п. 15 договору; сплатити суму пені за порушення строків оплати послуг у розмірі 9768,00 грн. (на дату претензії).
Згідно з листом Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» №ЦВО-23/1490 від 12.12.2024 на адресу ТОВ «Буцефал», який міститься в матеріалах справи, позивач просить повідомити про намір отримання послуг, передбачених додатком №2 до договору, та зазначає, що в такому випадку необхідно буде сплатити відповідно до п. 6.3. договору пеню у розмірі у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплачених у строк послуг, передбачених цим договором, за кожен день прострочення платежу; чи повідомити про відмову від отримання послуг. Також у вказаному листі позивач повідомляє, що відповідно до п. 6.4. договору у випадку відмови від отримання послуги або зменшення їх кількості замовник зобов'язаний сплатити виконавцю неустойку у розмірі вартості такої послуги, передбаченої у додатку 2 до договору.
Як вказує позивач, за період часу з моменту узгодженої сторонами дати обслуговування до пред'явлення позову відповідач не виявив жодного наміру щодо її отримання, в т.ч. не оплатив суму попереднього розрахунку за послугу та зазначає, що без відповіді також залишився лист виконавця до замовника від 12.12.2024 № ЦВО 23/1490 щодо повідомлення про отримання послуги або про відмову від її отримання. В такому випадку відповідач у відповідності до п. 6.4. договору сплачує позивачу неустойку у розмірі вартості послуги згідно з додатком 2 до договору у разі відмови від отримання послуги або зменшення їх кількості.
Так, предметом спору у даній справі з урахуванням заяви про зміну предмету позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованої суми неустойки у розмірі 107623,56 грн. за п. 6.4 договору.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, укладений між сторонами договір № 268/2024-д-ЦВОЮ від 28.06.2024 про надання послуг є підставою для виникнення у сторін договору зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України, ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, та згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору надання послуг врегульовані положеннями ст.ст. 901- 906 ЦК України (послуги).
У відповідності до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Предметом розгляду у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім суми неустойки у розмірі 107623,56 грн.
У відповідності до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, такі як сплата неустойки.
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що по своїй суті неустойка - це конструкція, яка є видом забезпечення виконання зобов'язання та правовим наслідком його порушення (мірою цивільно-правової відповідальності). У статті 549 та в § 2 глави 49 ЦК України регулювання неустойки відбувається тільки з позицій забезпечення виконання зобов'язання. Неустойка (штраф чи пеня) може бути передбачена для забезпечення виконання зобов'язання. При цьому навіть визначення неустойки дозволяє констатувати, що законодавець пов'язує її стягнення саме з порушенням зобов'язання. Це підтверджується застосуванням таких понять та словосполучень, як "забезпечення зобов'язання", "порушення зобов'язання". Тому недопустимим є встановлення неустойки (штрафу чи пені) за правомірну відмову від виконання зобов'язання або односторонню відмову від договору.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 591/3176/17.
Дослідивши зміст спірних правовідносин щодо надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговуванням, суд зауважує, що за умовами п. 3.1. договору позивач здійснює згідно з графіком надання послуг (додаток 2 до договору) попередній розрахунок вартості за послуги та супутні послуги і повідомляє відповідача про необхідну суму попередньої оплати на електронну адресу, зазначену у розділі 15 договору, у вигляді інформаційного листа.
При цьому за положеннями п. 4.2.2. договору у позивача виникає зобов'язання з надання послуг відповідачу за умови здійснення останнім 100% попередньої оплати.
За ствердженнями позивача, в листі №ЦВО-23/560 від 02.07.2024 відповідач повідомлявся про те, що попередній розрахунок вартості послуг з перевірки метрологічних характеристик вагонних ваг по ст. Кулевча Регіональної філії Одеська залізниця на під'їзній колії ТОВ «Буцефал» становить 107623,56 грн., без ПДВ (ПДВ - 21524,71 грн.). При цьому, як вбачається з претензії на суму 188343,74 грн. (№ ЦВО-23/1078 від 23.09.2024), позивач просив відповідача сплатити суму попереднього розрахунку вартості за послуги та супутні послуги у розмірі 178575,74 грн., вказану в інформаційному листі від 02.07.2024 № ЦВО-23/560, зазначаючи, що вказаний лист направлявся відповідачу на електронну адресу, зазначену у п. 15 договору.
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачем на адресу відповідача зазначених вище листів та претензії, що в свою чергу спростовує твердження позивача про виконання ним п. 3.1. договору.
Відповідно до ст. 538 ЦК виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Отже, за відсутності належного повідомлення про розмір попередньої оплати, що позивач мав надати відповідачу у відповідності до п. 3.1. цього договору, у відповідача не виникло зустрічного зобов'язання здійснити попередню оплату, і як наслідок за відсутності такої попередньої оплати зі сторони відповідача, у позивача не виникло зустрічного зобов'язання надати послуги за цим договором.
До того ж за положеннями п. 3.12 договору позивач мав розпочати надання послуг замовнику після отримання на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії «Єдиний розрахунковий центр» АТ «Укрзалізниця» предоплати у розмірі 100% вартості послуги відповідно до попереднього розрахунку.
Так, відповідач, заперечуючи проти позову, у відзиві вказує про відсутність у нього інформації про відкриття такого рахунку на ім'я замовник, як і інформації про стан такого рахунку, щоб пересвідчитись про відсутність у виконавця можливості надати послуги. Водночас позивачем не спростовані доводи відповідача про те, що виконавцем не надавалась замовнику інформація про відкриття такого рахунку.
Наразі позивач в обґрунтування підстав для нарахування відповідачу заявленої до стягнення неустойки вказує положення п. 6.4 договору.
Сторонами в п. 6.4. договору узгоджено, що замовник сплачує виконавцю неустойку у розмірі вартості послуги згідно з додатком до договору у разі повідомлення замовником про відмову від отримання послуги або зменшення їх кількості.
При цьому до заяви про зміну предмету позову позивачем надано копію листа №ЦВО-23/1490 від 12.12.2024, в якому позивач просить відповідача повідомити про намір отримання послуг, передбачених додатком №2 до договору.
Однак, матеріали справи не містять доказів направлення відповідачу вказаного листа.
Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем повідомлення позивача про відмову від отримання послуги або зменшення їх кількості за спірним договором.
При цьому, виходячи зі змісту п. 13.1. цього договору останній є чинним, договором не передбачено строків здійснення відповідачем як замовником попередньої оплати.
З урахуванням викладеного та встановлених обставин, суд доходить висновку про відсутність порушень зобов'язань з боку відповідача як замовника послуг. До того ж з огляду на відсутність доказів повідомлення відповідачем про відмову від отримання послуги або зменшення її кількості, суд вважає, що відсутні підстави для нарахування неустойки у відповідності до п. 6.4. договору.
Cуд зауважує, що при наданні оцінки всім доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.
Наразі суд не вбачає необхідності надавати оцінку решті доводам сторін, оскільки така оцінка не впливає на вказані вище висновки суду щодо відсутності у позивача підстав для нарахування відповідачу неустойки відповідно до п. 6.4 договору.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги товариства “Українська залізниця» в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» необґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за його рахунок.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову Акціонерного товариства “Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Ежи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії “Ваговий оператор» Акціонерного товариства “Українська залізниця» (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32; код ЄДРПОУ 45232900) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал» (54034, м. Миколаїв, проспект Центральний, 10; код ЄДРПОУ 36270579) про стягнення неустойки у розмірі 107623,56 грн. - відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 05.12.2025 року з урахуванням умов воєнного стану та навантаженості.
Суддя Л.М. Ільєва