13.11.2025 м. Дніпро Справа № 908/1114/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ліквідатора Агропромислового кооперативу «Старосільський» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.05.2025 (суддя Черкаський В.І.; повне судове рішення складено 26.05.2025) у справі № 908/1114/24
про банкрутство Агропромислового кооперативу «Старосільський», с. Старосілля, Городнянського району, Чернігівської області,-
1. Короткий зміст заяви і ухвали місцевого господарського суду.
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/1114/24 про банкрутство Агропромислового кооперативу «Старосільський».
Головне управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби звернулося до Господарського суду Запорізької області з клопотанням витребувати у ліквідатора Агропромислового кооперативу «Старосільский» оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів за період діяльності боржника у справі № 908/1114/24 з 01.01.2018 по теперішній час.
Клопотання мотивоване наявністю перешкод для реалізації контролювальним органом функцій здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів та платежів шляхом проведення перевірки через відсутність посадових осіб боржника або його законних (уповноважених) представників за адресою місцезнаходження, а також тим, що ліквідатор не надає документи фінансового-господарської діяльності, внаслідок чого контролювальний орган не може зробити остаточні висновки щодо дотримання боржником вимог податкового законодавства і визначити розмір грошових вимог зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) з їх подальшим зверненням у справі про банкрутство.
Господарський суд Запорізької області ухвалою від 19.05.2025, між іншим, задовольнив клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про витребування у ліквідатора оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів боржника у справі № 908/1114/24.
Ухвала місцевого господарського суду, з посиланням на висновки Верховного Суду у справі № 904/5635/19 (904/9817/21), мотивована наявністю у контролювального органу повноважень щодо проведення позапланової податкової перевірки платника податків, у разі порушення стосовно нього провадження у справі про банкрутство, реалізація якого може бути здійснена шляхом вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів на підставі положень підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Ліквідатор Агропромислового кооперативу «Старосільський», - арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.05.2025 у справі № 908/1114/24 скасувати в частині витребування у нього оригіналів первинних документів боржника.
Скаржник зазначає, що первинну фінансово-господарську документацію ні керівник боржника, ні розпорядник майна йому не передавали, на запити ліквідатора щодо надання йому цих документів не відповіли, тобто така документація у ліквідатора відсутня, тому він не може виконати рішення суду щодо її передачі контролювальному органу для здійснення податкової перевірки. Водночас боржником за оскаржуваним судовим рішенням є Кучак Юрій Федорович, у якого не має запитуваних контролювальним органом документів.
Скаржник вважає, що контролювальний орган не має права звертатися до господарського суду з клопотанням про витребування у боржника первинних документів, оскільки він не є учасником даної справи про банкрутство.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу учасники справи не надали.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 08.07.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора Агропромислового кооперативу «Старосільський» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.05.2025 у справі № 908/1114/24.
У судовому засіданні 13.11.2025 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.
5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Господарський суд Запорізької області ухвалою від 25.04.2024 відкрив провадження у справі № 908/1114/24 про банкрутство Агропромислового кооперативу «Старосільський».
Головне управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України 17.05.2024 видало наказ № 973-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Агропромислового кооперативу «Старосільський» на підставі якого вирішено провести з 17.05.2024 документальну позапланову виїзну перевірку діяльності товариства за період 01.01.201 по 23.05.2024 тривалістю 5 робочих днів.
Головне управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України 17.05.2024 склало акт № 1484/08-01-0704/03798636, яким зафіксовано, що проведення перевірки здійснити неможливо, у зв'язку з відсутністю підприємства (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників за податковою адресою Агропромислового кооперативу «Старосільський» - вул. Дніпрова, 7, селище Відрадне, Запорізького району, Запорізької області.
Головне управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України звернулося до керівника Агропромислового кооперативу «Старосільський», Савенку Володимиру Григоровичу, з листом від 14.05.2024 № 19973/08010704-10, у якому просило надати первинну документацію, необхідну для проведення податкової перевірки боржника у справі № 908/1114/24.
Господарський суд Запорізької області постановою від 05.09.2024 визнав Агропромисловий кооператив «Старосільський» банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру і призначив ліквідатором боржника у справі № 908/1114/24 арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.
Господарський суд Запорізької області ухвалою від 19.05.2025 задовольнив клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про витребування у ліквідатора боржника у справі № 908/1114/24 оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів.
6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Тобто, відкриття провадження у справі про банкрутство є безумовною підставою для проведення позапланової перевірки платника податків згідно із приписами підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Суб'єктом документальної перевірки з боку контролюючого органу також може бути платник податку, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство (підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України), за деякими особливостями у правовому регулюванні, що настають для такого платника податку з відкриттям провадження у справі про банкрутство та визнанням юридичної особи-боржника банкрутом.
У межах проведення такої перевірки у платника податку виникає обов'язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки; такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України).
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності); відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 Податкового кодексу України).
Водночас, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати; зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником; у разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (пункт 85.6 статті 85 Податкового кодексу України).
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов'язань належать зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов'язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов'язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, кінцевою метою здійснення перевірки контролюючим органом в порядку підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є, зокрема, повне та достовірне формування грошових вимог податкових органів до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство. За результатами такої перевірки можуть бути виявлені, між іншим, ознаки фіктивного банкрутства, встановлення недоброчесної поведінки як боржника так і кредиторів, яка суперечить меті та принципам процедур банкрутства.
Апеляційний господарський суд зауважує, що провадження у справі про банкрутство за своєю суттю є самостійним видом судового провадження, який характеризується особливим порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань банкрутства, суб'єктного складу учасників, способів захисту учасників справи про банкрутство, тривалістю судового провадження тощо.
Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є пропорційне і якомога максимальне задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Водночас однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Тобто, процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес. Захист приватного інтересу полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Своєю чергою, захист публічного інтересу знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 16617 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України).
Провадження у справі про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із принципів, які характерні для правового інституту банкрутства є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов'язує суд з достатньою повнотою встановити об'єктивній обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможність). Тож, на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невідємною складовою цього провадження.
Аналогічні висновки викладені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
У даній справі, у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною (податковою) адресою та неможливістю проведення позапланової документальної перевірки передбаченої Податковим кодексом України, відсутністю первинних документів та наявністю сумнівів у реальності кредиторських вимог, Головне управління ДПС у Запорізькій області, з метою сприянню у здійсненні аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, звернулося до місцевого господарського суду з клопотанням про зобов'язання ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника на предмет наявності або відсутності ознак фіктивного банкрутства, зокрема перевірити реальність вимог кредитора, закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, документи, підтверджуючі інформацію надану у балансі (у тому числі, що підтверджують кредиторську заборгованість), результати проведеної інвентаризації основних фондів, вилучення документів фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2018.
Таким чином, відсутність у контролювального органу первинної фінансово-господарської документації унеможливлює проведення податкової перевірки, обов'язковість проведення якої передбачена положеннями підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з порушенням провадження у справі про визнання банкрутом платника податків, тому відмова місцевого господарського суду у задоволенні клопотання про вилучення документів фінансово-господарської діяльності боржника контролювального органу фактично обмежує контролювальний орган у реалізації права на формування та подання обґрунтованих грошових вимог у справі про банкрутство і набуття цим органом статусу кредитора, що суперечить меті господарського судочинства у справах про банкрутство, оскільки не дотримується захисту публічного інтересу.
Верховний Суд у постанові від 30.05.2023 у справі № 904/5635/19 (904/9817/21) зазначив, що податковий орган, має право звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Податковим кодексом України (підпункт 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).
Верховний Суд у вказаній справі дійшов висновку, що податковий орган, у разі перешкод для проведення визначеної положеннями підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та порушення передбаченого статтею 85 Податкового кодексу України обов'язку платника податків з надання контролювальним органам документів у визначених цим Кодексом випадках, має звернутись до суду не із заявою у межах провадження у справі про банкрутство, зокрема про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом, що відповідає повноваженням податкового органу, визначеним в підпункті 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України. Звернення з такою заявою кореспондує тим повноваженням ліквідатора, якими він наділяється з дня свого призначення, а саме щодо виконання повноваження керівника (органів управління) банкрута, та до виконання яких належним чином, зокрема задля забезпечення здійснення контролюючим органом документальної позапланової перевірки, ліквідатор може бути примушений судом за результатами розгляду поданої у межах провадження у справі про банкрутство відповідної заяви контролюючого органу (підпункт 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України тощо).
При цьому ліквідатор, як керівник боржника, та суд, здійснюючи судовий контроль у справі відповідно до вимог КУзПБ, повинні сприяти у здійсненні фіскальними органами своїх функцій щодо виявлення та заявлення, як майнових вимог, податкового боргу в межах провадження у справі про банкрутство, що не підтверджується обставинами справи.
У зв'язку з викладеним, клопотання ДПС про вилучення оригіналів первинної документації у боржника підлягає задоволенню.
Посилання скаржника на відсутність у нього первинної документації боржника, не є підставою для відмови у задоволення клопотання контролювального органу про їх витребування, зважаючи на такі обставини.
Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органи (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), яка здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Таким чином, відповідальною особою за збереження фінансовою документації підприємства, зокрема є його керівник.
Податковий кодексу України прямо встановлює обов'язок платника податків відновити втрачені первинні документи. Пункт 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, встановлюють, що у разі пропажі або знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також територіальним органам центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи, підприємствами та місцевому фінансовому органу установами, в 10-денний строк.
Пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень. Платник податків зобов'язаній відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Апеляційний господарський суд зауважує, що з дня свого призначення ліквідатор, зокрема виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, водночас матеріали справи не містять доказів вчинення ним дій, обов'язковість яких у разі втрати первинної документації встановлена вищенаведеними нормативно-правовими актами, зокрема щодо повідомлення компетентних органів влади, встановлення переліку відсутніх документів та з'ясування причин їх пропажі, а також виконання обов'язку по відновленню втраченої первинної документації.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ліквідатора Агропромислового кооперативу «Старосільський» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.05.2025 у справі № 908/1114/24 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.05.2025 у справі № 908/1114/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 05.12.2025
Головуючий суддя Ю ПАРУСНІКОВ
Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД
Суддя О. ІВАНОВ