Дата документу 05.12.2025 Справа № 337/2137/24
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 337/2137/24 Пр. № 22-ц/807/1862/25Головуючий у 1 інстанції: Котляр А.М. Суддя-доповідач Гончар М.С.
05 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Онищенка Е.А., Подліянової Г.С.
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2025 року у справі за позовом МОТОРНОГО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ (надалі - М(Т)СБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу
У квітні 2024 року М(Т)СБУ звернулось до суду з вищезазначеним позовом (а.с.1-3), в якому просило: стягнути з ОСОБА_1 на користь М(Т)СБУ матеріальну шкоду у розмірі 74957,54 грн., а також понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 20.07.2022 року в Запорізькому районі м. Запоріжжя, були заподіяні матеріальні збитки ТОВ «УЛФ-ФІНАНС». Згідно з постановою Запорізького районного суду від 21.09.2022 року, ДТП сталася через порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля «ЗАЗ» ОСОБА_1 , державний № НОМЕР_1 . Оскільки, власник цього автомобіля не мав обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» звернулося до М(Т)СБУ для отримання відшкодування збитків. На підставі оцінки збитків, вартість ремонту становила 79423,53 грн., а після розрахунку відповідно до закону здійснено регламентну виплату в розмірі 73175,54 грн.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Котляра А.М. (а.с.19). Ухвалою суду першої інстанції (а.с.23) відкрито провадження у цій справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2024 року (а.с.27-29) позов позивача у цій справі задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь М(Т)СБУ (ЄДРПОУ 21647131) матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 74957,54 грн. та судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Ухвалою суду першої інстанції (а.с.49а-50) вищезазначене заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2024 року скасовано, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду першої інстанції (а.с.56-57) витребувано: - у суб'єкта оціночної діяльності - ОСОБА_3 повний звіт №200722 з оцінки вартості матеріальних збитків, завданих внаслідок нанесених пошкоджень автомобілю RENAULT LOGAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 в дорожньо-транспортній пригоді, з усіма додатками; - у М(Т)СБУ повний Звіт №200722 з оцінки вартості матеріальних збитків, завданих внаслідок нанесених пошкоджень автомобілю RENAULT LOGAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 в дорожньо-транспортній пригоді, з усіма додатками.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду першої інстанції надано відвповідні докази (а.с.62-84).
Ухвалою суду першої інстанції (а.с.96-97) призначено по справі судову автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: - яка величина матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу RENAULT LOGAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 в наслідок ДТП? На період проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Запорізьке відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз повідомило суд першої інстанції, що ухвала про призначення судової експертизи у цій справі залишається без виконання (а.с.113-115).
Ухвалою суду першої інстанції (а.с.116) провадження у цій справі поновлено.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2025 року (а.с.122-125) позов позивача у цій справі задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь М(Т)СБУ (ЄДРПОУ 21647131) матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 74957,54 грн. та судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції у цій справі,посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 127-134) просив поновити строк апеляційного оскарження рішення, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В автоматизованому порядку 02.09.2025 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кухаря С.В., Подліянову Г.С. (а.с.135). Ухвалою апеляційного суду від 03.09.2025 року (а.с.136) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 16.09.2025 року (а.с.139). Ухвалою апеляційного суду від 17.09.2025 року клопотання ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2025 року у цій справі задоволено, строк поновлено, апеляційну скаргу апелянта залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків (а.с.140), які було усунуто 30.09.2025 року (а.с.142-143). 04.10.2025 року - 05.10.2025 року мали місце вихідні дні. В автоматизованому порядку 06.10.2025 року суддею Онищенко Е.А. у цій справі замінено суддю Кухаря С.В. у зв'язку з тривалою відпусткою останнього (а.с.144-145). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 06.10.2025 року (а.с.146), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду в порядку в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (а.с.147). Оскільки, відповідно до ст. 369 ч. 1 ЦПК України в редакції ЗУ від 19.06.2024 року № 3831-ІХ, якій набрав чинності з 19.07.2024 року, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (розрахунок: 3028,00 грн. * 30 = 90840,00 грн., у цій справі ціна позову 74957,54грн. - а.с.1), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Позивач не скористався своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу сторони відповідача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі підлягає залишенню без задоволення у цій справі з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Судовими рішеннями є: … рішення, постанови… (ст. 258 ч. 1 п.2,3 ЦПК України).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача у цій справі у повному обсязі, керувався ст.ст. 263-265 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності всіх позовних вимог позивача у цій справі.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене із додержанням вимог закону, є правильним та законним.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.
Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що між сторонами по справі склались правовідносини з приводу відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Так, постановою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 21.09.2022 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за статтею 124 КУпАП (а.с.7).
Постановою судді було встановлено, що 20.07.2022 о 17:20 год. в Запорізькому районі, 5 км + 200 м а/м Запоріжжя-Біленьке, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ-Део, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не витримав безпечну швидкість руху та безпечну дистанцію, в наслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Рено Логан, д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався попереду в попутному напрямку під керуванням водія ОСОБА_4 .
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП не була застрахована, оскільки у нього був відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Представник власника потерпілого ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» звернувся до М(Т)СБУ із заявою про виплату страхового відшкодування.
Згідно із звітом автотоварознавчого дослідження №200722 від 13.09.2022, вартість матеріальних збитків, завданих внаслідок нанесених пошкоджень автомобілю RENAULT LOGAN реєстраційний номер НОМЕР_3 в дорожньо-транспортній пригоді становить 79423,53 грн. з ПДВ. (73175,54 грн. без ПДВ) (а.с.12-13).
28.11.2022 позивач склав довідку про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, відповідно якої визначив суму до сплати у розмірі 73175,54 грн. (а.с.15 зворот).
30.11.2022 вказана сума була перерахована згідно платіжного доручення ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» (а.с.16 зворот).
Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV з урахуванням положень п.21.3 цієї статті, на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою М(Т)СБУ укладено угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Згідно з пп. а) п.41.1 ст. 41 зазначеного закону, М(Т)СБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п.1.7 ст.1 цього закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
За змістом п.36.2 ст.36 Закону України №1961-IV, страховик М(Т)СБУ протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього закону, повідомлення про ДТП, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
В силу вимог ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно із ч. 2 ст.38 Закону України №1961-IV, М(Т)СБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
В силу вимог ст. 109 ч. 1 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Судом першої інстанції правильновстановлено, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні ДТП, що мало місце 21.09.2022 року. При цьому, відповідач не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. У зв'язку із цим, позивач М(Т)СБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовував шкоду потерпілій особі ТОВ «УЛФ-ФІНАНС».
Після виплати до позивача М(Т)СБУ перейшло право вимагати від ОСОБА_1 відшкодування завданої шкоди.
Суд першої інстанції правильно не взяв до уваги доводи відповідача про те, що звіт про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ є необґрунтованим, сума відшкодування шкоди є завищеною, характер пошкоджень не відповідає сумі, яка зазначена у звіті.
Оскільки, на спростування суми шкоди ОСОБА_1 не надав суду першої інстанції належних та допустимих доказів у цій справі.
Хоча, суд першої інстанції на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин цієї справи, та зокрема в порядку задоволення клопотання сторони відповідача призначав у справі судову автотоварознавчу експертизу, проте, відповідач ухилився від проведення експертизи, не оплатив рахунок експертної установи, мотивуючи це завищеною ціною послуг експерта.
Враховуючи, що ОСОБА_1 сам обрав експертну установу, суд першої інстанції правильно відхилив його доводи.
Суд першої інстанції також правильно керувався положеннями статті 109 ЦПК України та сприйняв відмову ОСОБА_1 від оплати вартості експертизи, як ухилення відповідача від участі в експертизі. Відповідно, суд першої інстанції правильно оцінив вартість матеріальних збитків, завданих внаслідок нанесених пошкоджень автомобілю RENAULT LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 в дорожньо-транспортній пригоді, відповідно звіту автотоварознавчого дослідження №200722 від 13.09.2022.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги М(Т)СБУ про стягнення з ОСОБА_1 суми страхового відшкодування в сумі 73175,54 грн. та суми витрат на послуги оцінювача в розмірі 1782,00 грн. у цій справі є законними, правомірними, а тому підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 є такими, що фактично дублюють доводи заперечень відповідача на позов позивача у цій справі у суді першої інстанції, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію відповідача, яку він та його представник вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.
В силу вимог ст. 20 ч. 1 ЦК України право на захист ОСОБА_1 здійснює у цій справі на свій розсуд. Проте, здійснюючи правосуддя, суд захищає права…фізичних осіб… у спосіб, визначений законом… (ст. 5 ч. 1 ЦПК України).
Суд першої інстанції правильно у цій справі застосував вимоги ст. 109 ч. 1 ЦПК України - наслідки ухилення від участі в експертизі відповідача за клопотанням останнього. Оскільки, в силу вимог ст. 44 ч.1 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання правами не допускається.
В силу вимог ст. 13 ч. 1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи… В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ст. 367 ч. 6 ЦПК України).
Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України. За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування відповідача, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні. Відповідач та його представник не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову позивача та, відповідно, у спростування останнього у цій справі.
Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги сторони відповідача. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України, у цій справі відсутні та зокрема стороною відповідача (відповідний висновок відповідної експертизи на замовлення сторони відповідача в порядку ст. 102 ч. 3 ЦПК України тощо) апеляційному суду не надані.
Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування або зміни рішення. В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення. Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення по суті цієї справи.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.
Крім того, судом першої інстанції правильно, з додержанням вимог ст. 141 ЦПК України було вирішено питання про розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції у цій справі.
Також, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови відповідачу у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок позивача будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повна постанова апеляційним судом складена 05.12.2025 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Онищенко Е.А.Подліянова Г.С.