05 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 320/16949/23
адміністративне провадження № К/990/37666/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,
суддів: Білак М. В., Жука А. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих Міністерства юстиції України про визнання протиправним протоколу та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року (головуючий суддя Лисенко В. І.) постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року (головуючий суддя Собків Я. М., судді: Сорочко Є. О., Чаку Є. В.)
І. Суть спору
У березні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст), Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих Міністерства юстиції України (далі - Комісія), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати протокол засідання Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих від 16 лютого 2023 року № 51 у частині відхилення скарги ОСОБА_1 від 05 січня 2023 року б/н «Щодо результатів іспиту для осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого» та доповнення до неї (з урахуванням ознайомлення з результатами тестування) від 03 лютого 2023 року б/н;
- зобов'язати Кваліфікаційну комісію арбітражних керуючих Міністерства юстиції України рекомендувати Міністерству юстиції України видати свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого в установленому законодавством порядку ОСОБА_1 .
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що під час складення кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, 15 грудня 2022 року у позивача виникли проблеми із деякими відповідями на питання, оскільки вони містили дві однакові відповіді та неточності із законодавством, про що було повідомлено відповідного члена Комісії. Після опублікування 22 грудня 2022 року результатів кваліфікаційного іспиту, ОСОБА_1 дізнався про те, що він не склав іспит, оскільки набрав 47 балів за виконання другого екзаменаційного завдання при необхідних 49 балів. 05 січня 2023 року позивачем було подано до Комісії скаргу щодо результатів іспиту, а 03 лютого 2023 року - доповнення до скарги, у яких останній висловив незгоду із результатами іспиту та зазначив про неоднозначне та варіативне тлумачення питань № 51, 14, 40 та 15. За результатами розгляду скарги Комісією прийнято рішення від 16 лютого 2023 року № 51, яким відхилено скаргу ОСОБА_1 . На думку позивача, відповідачі своїми діями фактично не розглянули його скаргу, не встановили, що фактично йому не вистачило 1 балу для складання кваліфікаційного іспиту (через неоднозначні питання та відповіді, які містять варіативності їх тлумачення) та відмовили позивачу в виданні свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, чим обмежили позивача в професії, а саме здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Крім того, на думку позивача, розгляд його скарги відбувся з порушенням процедури, оскільки засідання Комісії відбулося в форматі онлайн, однак відсутній відповідний акт голови Комісії щодо скликання засідання в такому режимі, а також протокол засідання Комісії підписаний її членами з порушенням строку, визначеного положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, та має статус «частково підписаний».
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи.
15 грудня 2022 року ОСОБА_1 приймав участь у складанні кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, та був зареєстрований в електронній системі для проведення автоматизованого анонімного тестування осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, під логіном «Arbker536».
Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії від 15 грудня 2022 року № 49, убачається, що після проведення членами Комісії ідентифікації отриманих логінів та паролів з особами, які склали кваліфікаційний іспит, зокрема ОСОБА_1 , установлено, що за результатами цього іспиту позивач набрав: 77 балів (з необхідних не менше ніж 71 бал за першу частину екзаменаційних завдань) та 47 балів (з необхідних не менше 49 балів за другу частину екзаменаційних завдань).
05 січня 2023 року ОСОБА_1 подав до Комісії скаргу щодо результатів іспиту для осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, проведеного 15 грудня 2022 року. У скарзі позивач зазначив, що не погоджується із результатами іспиту, що відображені у протоколі засідання Комісії від 15 грудня 2022 року № 49, оскільки при виконанні другої частини екзаменаційного завдання позивачем було виявлено, що питання стосовно строків допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, містить дві однакові відповіді. Позивач зауважив, що під час складання іспиту він повідомив про це члена Комісії та попередив, що він залишить це питання без відповіді для подальшого його коригування. У свою чергу, членом Комісії було зроблено знімок екрану тестового завдання та повідомлено, що відповіді потрібно надати на всі запитання у будь-якому вигляді. Також ОСОБА_1 у скарзі наголосив, що він повідомив члена Комісії про те, що ним буде вказана неправильна відповідь для зазначення в подальшому на некоректність відповідей на тестові завдання. Крім того, скарга вмотивована тим, що при виконанні другої частини екзаменаційного завдання позивачем було виявлено, що деякі тестові завдання, які стосуються практичної діяльності Арбітражного керуючого, не відповідають сучасній практиці Верховного Суду. Просив розглянути скаргу щодо результатів іспиту та рекомендувати Мін'юсту видати йому свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
31 січня 2023 року Комісією протокольним рішенням № 50 вирішено доручити Департаменту з питань банкрутства Мін'юста забезпечити ознайомлення ОСОБА_1 з результатами його іспиту та відкласти розгляд його скарги від 05 січня 2023 року до наступного засідання Комісії, яке призначено на 16 лютого 2023 року на 10:00 год.
03 лютого 2023 року з урахуванням ознайомлення з результатами тестування від ОСОБА_1 до Міністерства надійшли доповнення до скарги, відповідно до яких скаржник просив комплексно розглянути його скаргу по суті. В цих доповненнях до скарги позивачем було надано заперечення щодо окремих питань другої частини екзаменаційного завдання кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, шляхом автоматизованого анонімного тестування від 15 грудня 2022 року. Зокрема, звернув увагу на питання № 51, 14, 40, 15, у яких, на його думку, мають бути змінені відповіді.
16 лютого 2023 року під час розгляду скарги Комісією встановлено, що надану скаржником відповідь на питання № 40 не можна однозначно розцінювати, як неправильну, а тому за питання № 40 позивачеві було додано 1 (один) бал. Водночас, з урахуванням такого висновку Комісії загальна кількість балів, набраних позивачем за результатами виконання другої частини іспиту, становить 48 балів із 49 необхідних для успішного складення цієї частини, що є недостатнім для визнання ОСОБА_1 таким, що склав іспит.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 05 січня 2023 року «Щодо результатів іспиту для осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого» та доповнень до неї (з урахуванням ознайомлення з результатами тестування) від 03 лютого 2023 року, Комісія прийняла протокольне рішення від 16 лютого 2023 року № 51, яким, серед іншого, відхилила подану позивачем скаргу.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно з повідомленням засідання Комісії 16 лютого 2023 року проводилось в режимі онлайн, відповідна інформація про засідання Комісії була розміщена на офіційному вебсайті Міністерства. У засіданні Комісії, призначеного на 16 лютого 2023 року, брали участь 6 її членів: Коломієць В. Р., Коломеєць І. В., Курінна О. О., Крикун В. Б., Звєздічев М. О. та Лихопьок Д. П. Результати її роботи оформлені шляхом підписання членами Комісії, які брали участь у засіданні, протоколу за результатами її засідання в електронній формі за допомогою ЕДО EDIN (сучасної системи електронного документообігу в Україні). На підтвердження підписання протоколу № 51 всіма учасниками засідання Комісії 16 лютого 2023 року, долучено до матеріалів справи копію протоколу, до якого додано лист підписання, сформований системою електронного документообігу ЕДО EDIN під час підписання протоколу членами Комісії.
При цьому, суди попередніх інстанцій зауважили, що нормами Положення про Кваліфікаційну комісію арбітражних керуючих, не визначено, в якому форматі необхідно проводити засідання Комісії, та не встановлено особливостей проведення засідань, відповідно відсутні обмеження щодо варіантів вибору існуючих форм проведення засідань.
З урахуванням вищевикладеного, суди першої та апеляційної інстанцій уважають, що позивачем не надано беззаперечних, однозначних та достовірних доказів щодо протиправних дій Кваліфікаційної комісії Арбітражних керуючих Міністерства юстиції України під час прийняття оспорюваного рішення, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Водночас, суди зауважили, що аргументи ОСОБА_1 про неоднозначне трактування питань, зареєстрованих в системі тестування за № 51, 14, 40, 15 та на які позивачем було надано неправильні відповіді, є безпідставними, оскільки перелік питань автоматизованого анонімного тестування (тестові питання) для іспиту, які розробляє та затверджує Комісія, в судовому порядку не оскаржувався, є чинним та не є предметом даного та будь-якого іншого спору, у зв'язку з чим відсутні підстави давати оцінку повному переліку питань з точки зору їх неоднозначного тлумачення.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
10 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року визнано необґрунтованим відвід, заявлений ОСОБА_1 колегії суддів у складі: Мацедонської В. Е., Білак М. В., Жука А. В. від участі в розгляді справи № 320/16949/23. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Мацедонської В. Е., Білак М. В., Жука А. В. від участі в розгляді справи № 320/16949/23 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви.
Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі: Мацедонської В. Е., Білак М. В., Жука А. В. від участі у розгляді справи № 320/16949/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих Міністерства юстиції України про визнання протиправним протоколу та зобов'язання вчинити певні дії (провадження № Зі/990/161/25).
V. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
На обґрунтування позиції скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
- абзацу шостого частини четвертої статті 15, частини четвертої статті 16 Кодексу України з процедур банкрутства;
- частини першої статті 16 Закону України «Про звернення громадян»;
- абзацу сьомого пункту 4, пункту 11 Положення про Кваліфікаційну комісію арбітражних керуючих, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України від 25 вересня 2019 року № 2994/5;
- абзаців першого, другого пункту 27 Порядку складання кваліфікаційного іспиту особами, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 13 серпня 2019 року № 2535/5.
Водночас, Верховний Суд в ухвалі від 21 грудня 2023 року дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме надання висновку Верховного Суду щодо: частини першої статті 16 Закону України «Про звернення громадян»; абзацу сьомого пункту 4 Положення про Кваліфікаційну комісію арбітражних керуючих, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 25 вересня 2019 року № 2994/5; абзаців першого, другого пункту 27 Порядку складання кваліфікаційного іспиту особами, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 13 серпня 2019 року № 2535/5. При цьому, Суд відхилив посилання скаржника щодо відсутності висновку Верховного Суду у частині норм, а саме: абзацу шостого частини четвертої статті 15, частини четвертої статті 16 Кодексу України з процедур банкрутства та пункту 11 Положення про Кваліфікаційну комісію арбітражних керуючих, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 25 вересня 2019 року № 2994/5, оскільки такі норми законодавства є загальними.
Позивач уважає, що суди попередніх інстанцій помилково дійшли висновку про те, що питання тестового завдання № 51, 14, 40, 15 не підлягають дослідженню на предмет відповідності їх пункту 5 Порядку складання кваліфікаційного іспиту особами, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, оскільки, на переконання ОСОБА_1 , зазначені питання були сформульовані не однозначно та містили декілька варіантів відповідей.
Крім того, скаржник стверджує про порушення судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо доказування, оскільки під час розгляду цієї справи ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не витребували і не дослідили у судовому засіданні результати другої частини завдань кваліфікаційного іспиту особи, яка має намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого (автоматизоване анонімне тестування) під ім'ям входу 536 від 15 грудня 2022 року, а також відмовлено позивачу у клопотанні про допит свідків - членів Комісії, які розглядали його скаргу.
ОСОБА_1 уважає, що спірне рішення Комісії було прийнято з істотним порушенням Положення про Кваліфікаційну комісію арбітражних керуючих, а саме: відсутній розпорядчий акт голови Комісії щодо скликання засідання в режимі відеоконференції; статус протоколу Комісії від 16 грудня 2023 року № 51 - «частково підписаний»; місце проведення засідання Комісії 16 лютого 2023 року зазначено: пров. Рильський, 10, м. Київ (приміщення Міністерства юстиції України), що вказує про відсутність проведення засідання у режимі онлайн. При цьому, скаржник зауважує, що Положення про Кваліфікаційну комісію арбітражних керуючих не передбачає проведення засідання щодо розгляду скарг у форматі онлайн.
На думку позивача, фактично відповідачами порушено норми частини першої статті 16 Закону України «Про звернення громадян» щодо порядку підлеглості розгляду скарг, оскільки Кваліфікаційна комісія Арбітражних керуючих Міністерства юстиції України розробляє та затверджує перелік питань, проводить кваліфікаційні іспити та розглядає скарги щодо результатів кваліфікаційних іспитів.
Комісією та Мін'юстом подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просять відмовити у її задоволенні, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін. Уважають, що скарга ОСОБА_1 та доповнення до неї були розглянуті Комісією по суті та прийнято обґрунтоване рішення в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений законами України.
Відповідачі наголошують, що з аналізу пункту 23 Положення про Кваліфікаційну комісію арбітражних керуючих убачається, що за результатами розгляду питання порядку денного засідання Комісія приймає рішення, зокрема, про відхилення або задоволення скарги щодо результатів складення кваліфікаційного іспиту особами, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого. Тобто, прийняттю рішення, у даному випадку, передує розгляд скарги по суті та відповідно наданні оцінки викладених в ній обставинам. Ураховуючи те, що з переліку питань тестового завдання, з якими не згодний ОСОБА_1 , Комісією враховано лише одне питання № 40, яке зараховане позивачу як вірна відповідь (загалом результат 48 з 49 балів), та відхилення аргументів скаржника стосовно інших питань (№ 51, 14 та 15), прийняти інше, крім указаного, рішення у Комісії не було правових підстав.
Також, Мін'юст та Комісія вважають, що відповідальність за рівень підготовки до складання кваліфікаційного іспиту лежить безпосередньо на особі, яка має намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого. Нескладання іспиту через неналежний рівень підготовки не позбавляє особу скласти його повторно (не раніше ніж через шість місяців) та жодним чином не обмежує його права в професії, здобути яку можна лише за умови успішного проходження всіх етапів автоматизованого анонімного тестування осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого. При цьому, ОСОБА_1 був обізнаний з умовами та процедурою його проведення, і взявши участь в такому іспиті він фактично погодився на їх застосування, тобто розумів наслідки неуспішного проходження одного з етапів тестування. Відповідальність за отримання негативної/позитивної оцінки кваліфікаційного іспиту несе особа, яка його складає, і незгода з отриманою оцінкою не призводить до автоматичного виникнення публічно-правових відносин між сторонами.
На спростування твердження позивача про порушення судами норм процесуального права щодо доказування та недослідження спірних питань і відповідей тестового завдання на предмет відповідності їх пункту 5 Порядку № 2535/5, відповідачі зауважили, що предметом спору у цій справі є саме рішення Комісії, оформлене протоколом від 16 лютого 2023 року № 51, у частині відхилення скарги ОСОБА_1 та доповнення до неї. Водночас, перелік питань автоматизованого анонімного тестування для іспиту розробляє та затверджує Комісія, і позивач попередньо не ставив під сумнів та не оскаржував тестові питання кваліфікаційного іспиту.
Мін'юст та Комісія наголошують, що для огляду в судових засіданнях 15 червня 2023 року та 02 серпня 2023 року суду першої інстанції представником відповідачів надавались копії витягу з протоколу засідання Комісії від 15 грудня 2022 року № 49 та від 16 лютого 2023 року № 51, а також перелік питань другої частини автоматизованого тестування ОСОБА_1 , відповіді на які визначені Системою тестування як неправильні, та варіанти відповідей на такі питання із зазначенням правильної відповіді. Як наслідок, відповідачі вважають, що твердження позивача про порушення судом норм процесуального права, зокрема статті 80 КАС України, є безпідставними.
Щодо проведення засідання Комісії в режимі онлайн, відповідачі звернули увагу, що враховуючи норми Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та приписи Положення про Кваліфікаційну комісію арбітражних керуючих не передбачено можливості проведення засідання в період воєнного стану лише у форматі офлайн, а тому зважаючи на статтю 3 Конституції України, проведення Комісією засідання в режимі відеоконференції не є порушенням норм матеріального права.
VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади проведення кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, регулюються Порядком складання кваліфікаційного іспиту особами, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, затвердженого наказом Міністерства від 13 серпня 2019 року № 2535/5 (далі - Порядок № 2535/5).
Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку № 2535/5 іспит проводиться шляхом проходження особами автоматизованого анонімного тестування відповідно до переліку обов'язкових питань, за якими проводиться навчання осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, визначеного Міністерством юстиції. Іспит проводить Кваліфікаційна комісія арбітражних керуючих (далі - Кваліфікаційна комісія).
Пунктами 3, 4 розділу I Порядку № 2535/5 визначено, що перелік питань автоматизованого анонімного тестування (тестові питання) для іспиту розробляє та затверджує Кваліфікаційна комісія. Тестові питання та варіанти відповідей на них мають бути сформульовані однозначно, не викликати варіативності їх тлумачення.
Відповідно до пункту 9 розділу IIІ Порядку № 2535/5 автоматизоване анонімне тестування складається з двох частин і проводиться одночасно для всіх осіб, які беруть участь у складанні іспиту.
Згідно з пунктом 10 розділу IIІ Порядку № 2535/5 передбачено, що перша частина екзаменаційного завдання включає сто тестових питань з дисциплін «Банкрутство», «Економіка», «Цивільне законодавство та договірні відносини», «Господарське законодавство», «Господарський процес», «Трудове та пенсійне законодавство», «Виконавче провадження», «Приватизація та оцінка майна», «Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Контроль за господарською діяльністю суб'єктів господарювання та відповідальність за порушення законодавства у сфері банкрутства». До кожного тестового питання додаються два варіанти відповіді: «Правильно» чи «Неправильно».
Перша частина вважається виконаною, якщо особа набрала не менше ніж 71 бал. У цьому разі особа автоматично допускається Системою тестування до другої частини екзаменаційного завдання.
За приписами пункту 11 розділу IIІ Порядку № 2535/5 визначено, що друга частина екзаменаційного завдання складається із сімдесяти тестових питань з дисциплін «Банкрутство», «Економіка», «Цивільне законодавство та договірні відносини», «Господарське законодавство», «Господарський процес», «Трудове та пенсійне законодавство», «Виконавче провадження», «Приватизація та оцінка майна», «Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Контроль за господарською діяльністю суб'єктів господарювання та відповідальність за порушення законодавства у сфері банкрутства». До кожного тестового питання надається перелік із чотирьох відповідей у формі тверджень.
Друга частина вважається виконаною, якщо особа набрала не менш як 49 балів.
Відповідно до пункту 13 розділу IIІ Порядку № 2535/5 кожна правильна відповідь оцінюється Системою тестування в 1 бал, неправильна - в 0 балів.
Пунктом 16 Розділу IIІ Порядку № 2535/5 передбачено, що оцінювання екзаменаційного завдання автоматизованого анонімного тестування здійснюється Системою тестування. У разі набрання меншої кількості балів, у тому числі через закінчення часу, відведеного для виконання екзаменаційного завдання, автоматизоване анонімне тестування автоматично припиняється Системою тестування й особа вважається такою, що не склала іспит.
Відповідно до пункту 21 розділу IIІ Порядку № 2535/5 протягом десятиденного строку з дня складання іспиту Кваліфікаційна комісія надсилає протокол його проведення до структурного підрозділу Мін'юсту та оголошує шляхом розміщення відповідного повідомлення на офіційному вебсайті Міністерства юстиції в мережі Інтернет, в якому зазначаються прізвища, імена, по батькові (за наявності) осіб, яким за результатами складеного іспиту Кваліфікаційна комісія рекомендує Мін'юсту видати свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, а також прізвища, імена, по батькові (за наявності) осіб, які не склали іспит, та кількість отриманих балів кожної особи.
Згідно з пунктом 26 розділу III Порядку № 2535/5 особа, яка не склала іспит, може оскаржити результати іспиту протягом місяця до Кваліфікаційної комісії.
Поряд з цим, відповідно до статті 15 Кодексу України з процедур банкрутства, Кваліфікаційна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для перевірки спеціальних знань осіб, які претендують на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
До складу кваліфікаційної комісії входять сім осіб, три з яких призначаються державним органом з питань банкрутства, а чотири призначаються з'їздом арбітражних керуючих. Строк повноважень членів кваліфікаційної комісії становить два роки.
Очолює кваліфікаційну комісію керівник державного органу з питань банкрутства або визначена ним відповідальна особа зазначеного органу.
Кваліфікаційна комісія: розробляє та затверджує перелік питань автоматизованого анонімного тестування; розглядає документи, подані особами, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, на відповідність вимогам, визначеним цим Кодексом; формує графік складення кваліфікаційних іспитів; проводить кваліфікаційні іспити та затверджує їх результати; розглядає скарги щодо результатів кваліфікаційних іспитів; приймає рішення про видачу свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Рішення кваліфікаційної комісії приймаються на її засіданні шляхом голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Засідання кваліфікаційної комісії вважається повноважним, якщо в ньому беруть участь не менше п'яти членів комісії. Засідання кваліфікаційної комісії є відкритим. Рішення кваліфікаційної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії.
Аналогічні норми викладені у Положенні про Кваліфікаційну комісію арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства від 25 вересня 2019 року № 2994/5 (далі - Положення про Кваліфікаційну комісію).
Пункти 22 та 23 Положення про Кваліфікаційну комісію передбачають, що скарга щодо результату складення кваліфікаційного іспиту особами, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, розглядається Комісією на її засіданні протягом місяця з дня надходження скарги.
За результатами розгляду питання порядку денного засідання Комісія приймає рішення, зокрема, про: відхилення або задоволення скарги щодо результатів складення кваліфікаційного іспиту особами, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого; рекомендування Мін'юсту видати свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого в установленому законодавством порядку особі, скаргу якої щодо результатів складення кваліфікаційного іспиту було задоволено.
Відповідно до пункту 11 Положення про Кваліфікаційну комісію арбітражних керуючих, формою роботи Комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання Комісії визначає її голова.
VІІ. Висновки Верховного Суду
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
Предметом спору у цій справі є рішення Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих, ухвалене протоколом засідання від 16 лютого 2023 року № 51, у частині відхилення скарги ОСОБА_1 від 05 січня 2023 року б/н «Щодо результатів іспиту для осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого» та доповнення до неї (з урахуванням ознайомлення з результатами тестування) від 03 лютого 2023 року б/н, а також зобов'язання відповідача рекомендувати Мін'юсту видати свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого в установленому законодавством порядку ОСОБА_1
Касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 16 Закону України «Про звернення громадян», абзацу сьомого пункту 4 Положення про Кваліфікаційну комісію, абзаців першого, другого пункту 27 Порядку № 2535/5.
Водночас, з огляду на підстави позову та доводи касаційної скарги убачається, що ОСОБА_1 не погоджується з формулюванням та варіативністю тлумачення питань, зареєстрованих в системі тестування за № 51, 14, 40 та 15 (на які позивач надав відповіді під час складання другої частини екзаменаційного завдання), і вважає, що Комісією та судами попередніх інстанцій безпідставно відхилено його доводи в цій частині і не надано оцінки згаданим питанням тестування на предмет відповідності їх пункту 5 Порядку № 2535/5.
З цього приводу Верховний Суд уважає за доцільне зазначити, що надаючи оцінку рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Так, з аналізу положень Порядку № 2535/5 (пункт 3 розділу І), Кодексу України з процедур банкрутства (стаття 15) та Положення про Кваліфікаційну комісію (пункт 4) чітко визначено, що розробка та затвердження переліку питань автоматизованого анонімного тестування для складення кваліфікаційного іспиту особами, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, здійснюється виключно Кваліфікаційною комісією арбітражних керуючих, утвореною при Міністерстві юстиції України.
Отже, саме до дискреційних повноважень Комісії належить вирішення питання щодо затвердження переліку питань автоматизованого анонімного тестування для складання кваліфікаційного іспиту.
Поряд з цим, колегія суддів уважає за доцільне зазначити, що суб'єктивне трактування та незгода позивача з тестовими питаннями та їх варіантами відповідей, запропонованих Системою тестування, не свідчить про невідповідність цих питань вимогам Порядку № 2535/5.
При цьому, як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами попередніх інстанцій, під час розгляду скарги позивача, Комісією було враховано її доводи стосовно питання № 40 та додатково зараховано 1 бал до загальної кількості набраних балів ОСОБА_1 , проте навіть з урахуванням цього позивач не набрав установлену приписами пункту 11 розділу IIІ Порядку № 2535/5 кількість балів (48 з 49), яка б дозволяла вважати позивача особою, яка успішно склала іспит. Більш того, як установлено судами попередніх інстанцій та не заперечується й самим позивачем, під час складання другої частини екзаменаційного завдання, останній свідомо обрав на одне з запропонованих питань неправильну відповідь (питання № 53), а тому мав передбачати та усвідомлювати результат, який може виникнути внаслідок вчинення таких дій.
Також, Верховний Суд погоджується з твердженнями судів попередніх інстанцій про те, що перелік питань автоматизованого анонімного тестування (тестові питання) для іспиту, які були попередньо розроблені та затверджені Комісією, не оскаржувалися в судовому порядку, а також як на момент складання позивачем іспиту, розгляду його скарги, так і на час розгляду цієї справи перелік тестових питань є чинним і не скасованим.
Що стосується аргументів ОСОБА_1 у частині процедурних порушень Комісією під час розгляду скарги позивача та доповнень до неї (у тому числі, у контексті підстав касаційного оскарження щодо відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 16 Закону України «Про звернення громадян», абзацу сьомого пункту 4 Положення про Кваліфікаційну комісію, абзаців першого, другого пункту 27 Порядку № 2535/5), Верховний Суд уважає за доцільне зазначити таке.
Частина перша статті 16 Закону України «Про звернення громадян» передбачає, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Тобто, норма статті 16 Закону України «Про звернення громадян» є загальною, оскільки вона встановлює загальні правила подання та розгляду скарг, які застосовуються до більшості випадків звернень громадян. При цьому, ключовим в цьому питанні є саме те, що відповідна скарга подана з питань, які регулюються положеннями цього Закону.
Водночас, абзацом сьомим пункту 4 Положення про Кваліфікаційну комісію визначено, що Комісія відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, розглядає скарги щодо результатів кваліфікаційних іспитів осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого.
Скарга щодо проведення іспиту та/або результату іспиту може бути подана до Кваліфікаційної комісії особою, яка не складала іспит, протягом місяця з дня складання іспиту. Скарга розглядається Кваліфікаційною комісією на її засіданні у термін, не більше одного місяця від дня її надходження (абзаци перший, другий пункту 27 розділу ІІІ Порядку № 2535/5, у редакції наказу Міністерства від 27 червня 2023 року № 2363/5).
Водночас, на момент розгляду скарги ОСОБА_1 , пунктом 26 розділу ІІІ Порядку № 2535/5 було передбачено також право особи, яка не склала іспит, на оскарження його результатів протягом місяця до Кваліфікаційної комісії.
Тобто, Положення про Кваліфікаційну комісію та Порядок № 2535/5 розроблені та затверджені Мін'юстом на виконання спеціального нормативно-правового документа - Кодексу України з процедур банкрутства. При цьому, саме норми Положення про Кваліфікаційну комісію встановлюють порядок утворення, мету та основні завдання Комісії, а Порядок № 2535/5 визначає організаційні засади проведення кваліфікаційного іспиту, порядок його складання особами, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, порядок оцінювання знань на іспиті та встановлення його результату.
З огляду на викладене, колегія судів уважає безпідставними та помилковими доводи скаржника про порушення Комісією порядку підлеглості розгляду скарг, оскільки виключно Комісія є уповноваженим органом з розгляду скарг щодо результатів кваліфікаційних іспитів осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого. Будь-якого іншого органу законом не визначено.
Щодо твердження скаржника про порушення відповідачем порядку проведення засідання, оскільки Положення про Кваліфікаційну комісію не передбачає проведення засідання щодо розгляду скарг у форматі онлайн, та незгоди позивача стосовно статусу оскаржуваного рішення (частково підписане), колегія суддів наголошує на такому.
За приписами пункту 11 Положення про Кваліфікаційну комісію встановлено, що основною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання Комісії визначає її голова.
Засідання Комісії є відкритим та вважається повноважним, якщо в ньому беруть участь не менше п'яти її членів. Комісія приймає рішення шляхом голосування простою більшістю голосів членів Комісії, які беруть участь у її засіданні. Обговорення питань, що розглядаються під час засідання Комісії, і рішення, що приймаються Комісією, оформлюються протоколом, який підписують усі члени Комісії, які брали участь у її засіданні протягом двох робочих днів після цього засідання (пункти 13, 15, 16 цього Положення).
Отже, Положення про Кваліфікаційну комісію не містить вимог щодо форми проведення засідання Комісії. Єдиною умовою для проведення засідання Комісією є присутність на ньому відповідної кількості її членів.
Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами попередніх інстанцій, згідно повідомлення засідання Комісії 16 лютого 2023 року проводилось в режимі онлайн, відповідна інформація про засідання Комісії була розміщена на офіційному вебсайті Міністерства.
У засіданні Комісії 16 лютого 2023 року брали участь шість членів Комісії: Коломієць В. Р., Коломеєць І. В., Курінна О. О., Крикун В. Б., Звєздічев М. О. та Лихопьок Д. П., що свідчить про повноважність її складу.
Результати її роботи оформлені шляхом підписання членами Комісії, які брали участь у засіданні, протоколу за результатами її засідання в електронній формі за допомогою ЕДО EDIN - сучасної системи електронного документообігу в Україні.
На підтвердження підписання протоколу № 51 всіма учасниками засідання Комісії 16 лютого 2023 року, представником відповідачів долучено до матеріалів справи копію протоколу, до якого додано лист підписання, сформований системою електронного документообігу ЕДО EDIN під час підписання протоколу членами Комісії.
Поряд з цим, колегія суддів ураховує, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (наразі дія воєнного стану продовжується на підставі відповідного Указу Президента).
Відповідно статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Додатково колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання можливості проведення дистанційних засідань суб'єктами владних повноважень Верховний Суд в постанові від 18 грудня 2023 року у справі № 160/7583/22 дійшов наступних висновків: «…Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій щодо доцільності проведення засідання сесії за згодою голови Ради саме у дистанційному режимі, враховуючи наявність одразу двох надзвичайних виняткових обставин - дію воєнного стану та запроваджених обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19. Як влучно зазначив суд першої інстанції, з висновком якого погоджується Верховний Суд, проведення такого формату зумовлено складною ситуацією у країні, неможливістю усіх бути присутніми у місті Дніпрі, ризиком пов'язаним із масовим скупченням осіб та виконанням інших функцій, що потребують у воєнний час.
Також Верховний Суд погоджується із судами попередніх інстанцій, що чинним законодавством не заборонено проводити пленарні засіданні районної ради з урахуванням участі у них частини депутатів в режимі відеоконференції, а частини в залі засідань.»
За такого правового регулювання та зазначеної правової позиції Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що проведення Комісією 16 лютого 2023 року засідання в дистанційному форматі відповідає вимогам закону та не може бути безумовною підставою для визнання прийнятих в такому форматі рішень протиправними.
При цьому, Верховний Суд уважає, що реалізація членами Комісії свого права на участь в її засіданні шляхом відеоконференції (в режимі онлайн) з дотриманням порядку проведення такого засідання, жодним чином не впливає на права позивача та не може слугувати підставою для скасування її рішень.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що під час прийняття спірного рішення Комісія діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, Верховний Суд уважає безпідставними й доводи скаржника щодо статусу протоколу засідання Комісії від 16 лютого 2023 року, як «частково підписано», оскільки листом підписання, який міститься в матеріалах справи підтверджується те, що цей протокол був підписаний усіма члена Комісії, які брали участь в засіданні 16 лютого 2023 року та здійснювали розгляд скарги позивача.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій та не впливають на законність й обґрунтованість ухвалених судових рішень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року залишити без змін.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
А. В. Жук