05 грудня 2025 рокусправа № 380/10922/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівської митниці із вимогою визнати протиправним та скасувати:
- акт від 09.04.2025 №48/25/7.4-19/3435307584 “Про результати документальної невиїзної перевірки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита при переміщенні через митний кордон України товарів за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/046019»;
- податкове повідомлення-рішення від 16.05.2025 №UA2090002025172 про збільшення суми грошового зобов'язання на загальну суму 29238,72 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 16.05.2025 №UA2090002025173 про збільшення суми грошового зобов'язання на загальну суму 112268,03 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 16.05.2025 №UA2090002025174 про збільшення суми грошового зобов'язання на загальну суму 102860,09 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що оскарженими збільшено суми грошового зобов'язання за платежем «Мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами» на загальну суму 29238,72 грн, за платежем «Акциз на фізособи Транспортні засоби (крім мотоциклів і велосипедів; транспортних засобів особистого користування, що оподатковуються відповідно до пункту 36 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення»» на загальну суму 112268,03 грн, та за платежем «Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів фізичними особами (крім транспортних засобів особистого користування, що оподатковуються відповідно до пункту 77 підрозділу 2»» на загальну суму 102860,09 грн (із них основне зобов'язання 82288,07 грн, штрафна санкція 20572,02 грн. Вказала, що Позивач є власником автомобіля марки BMW X5, 2008 р.в., номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який заїхав в зону митного контролю пункту пропуску «Краківець Корчова» митного поста «Краковець» Львівської митниці 30.06.2022 о 22 год. 13 хв., виїхав із зони митного контролю - 30.06.2022 о 23 год. 38 хв. Автомобіль було пропущено на митну територію України за декларацією типу ІМ ЕЕ UA209000/2022/993851 від 29.06.2022. Після здійснення пропуску на митну територію України Автомобіль був доставлений у зону митного контролю відділу митного оформлення №2 митного поста «Городок» Львівської митниці , де був оформлений за митною декларацією UA209180/2022/046019. та випущений у вільний обіг на митній території України. Вказав, що митна декларація UA209180/2022/046019 не скасована, рішення органу митної служби щодо неї не оскаржені, і вона досі має статус «Оформлена», що підтверджується Листом Львівської митниці Державної митної служби України вих. № 7.4-2/28-09-02/8.19/29826 від 01.11.2024, наданим у відповідь на адвокатський запит. Повідомив, що митна декларація UA209180/2022/046019 щодо митного оформлення Автомобіля засвідчує факт подання її до митного органу саме 30.06.2022. На підставі статті 295 Митного кодексу України для цілей нарахування митних платежів декларантом застосовано ставки, що діяли 30.06.2022 - на день подання митному органу митної декларації на Автомобіль. Станом на цю дату була чинною норма Закону України від 24.03.2022 №2142-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», відповідно до якої було застосовано код пільг “311» із звільнення від оподаткування ввізним митом, акцизним податком та податком на додану вартість. Стверджує, що приписами статті 3 Митного кодексу України встановлено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України. А у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян. Тому звернулася до суду із цим позовом.
Ухвалою від 02.06.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що На підставі пункту 7 частини 1 статті 336, пункту 2 частини 3 статті 345, пункту 1 частини 2 статті 351, підпункту 1 пункту 912 та з урахуванням пункту 934 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до наказу Львівської митниці від 19.03.2025 №98 проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита при переміщенні через митний кордон України товарів за митною декларацією від 01.07.2022 № UA209180/2022/046019. За результатами проведеної перевірки складено акт від 09.04.2025 № 48/25/7.4 19/3435307584, яким встановлено порушення ОСОБА_1 вимог: частини 1 статті 257, частини першої статті 263, частини шостої статті 280, статті 292, частини 1 статті 297 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/046019 на загальну суму 29238,72 грн.; пункту 206.1 статті 206, підпункту 215.3.51 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті акцизного податку за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/046019 на загальну суму 89814,42 грн.; підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/046019 на загальну суму 82288,07 гривень. В ході перевірки встановлено наявність обставин, які свідчать про недобросовісні діяння ОСОБА_1 за умови існування можливості дотримуватися правил і норм Митного кодексу України, зокрема про обізнаність платника, визначеної статтями 257 та 263 Митного кодексу України, процедури та порядку декларування товарів в частині заявлення точних відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення. ОСОБА_1 за митною декларацією від 01.07.2022 № UA209180/2022/046019 ввезено товар, описаний в пункті 3.1 частини III акта перевірки - "автомобіль легковий, що був у використанні, призначений для перевезення пасажирів марка: BMW, модель: X5, номер кузова: НОМЕР_2 ", який декларувався платником податків із застосуванням преференції за кодом "311" (автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, що ввозяться на митну територію України громадянами) і, як наслідок, з умовним нарахуванням та без сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість. Вказав, що застосування пільги за кодом « 311» було здійснено відповідно до положень Закону України № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24 березня 2022 року, який набрав законної сили 05.04.2022. Зазначив, що згідно відомостей, які містяться у АСМО «Інспектор» встановлено, що ОСОБА_1 для здійснення митного оформлення автомобіля 30.06.2022 подано до ВМО № 2 митного поста «Городок» Львівської митниці електронну додаткову митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA209180/2022/046019. Разом з тим, відповідно до висновків Акта про результати перевірки з окремих питань від 27.12.2022 № 7.4-17/21/794 встановлено, що транспортний засіб, оформлений за митною декларацією №UA209180/2022/046019, заїхав в зону митного контролю №2 митного поста «Городок» Львівської митниці лише 01.07.2022 о 01:10 год. згідно перепустки № D-058083. Відтак, виходячи з того, що транспортний засіб доставлено в зону митного контролю 01.07.2022, що підтверджується перепусткою № D-058083, подання додаткової митної декларації на транспортний засіб у день, який передує дню доставки до митного органу, а саме 30.06.2022, суперечить вимогам частини 1 статті 263 Митного кодексу України. Відповідач стверджує, що звільнення від сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість за кодом пільги « 311», запроваджене Законом №2142-IX, діяло в період з 01 квітня до 00:00 годин 01 липня 2022 року. Згідно з відомостями, які містяться у автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», встановлено, що транспортний засіб, оформлений за митною декларацією №UA209180/2022/046019 о 13:51:23 годин 01.07.2022. Отже, митне оформлення товару, ввезеного за митною декларацією № UA209180/2022/046019, було здійснено після припинення строку дії пільги за кодом « 311», встановленої Законом №2142-IX. Передбачене нормами Закону № 2142-ІХ звільнення від оподаткування митними платежами товарів при їх ввезенні на митну територію України може застосовуватися виключно у період дії такого звільнення. Вважає, що надані пояснення ОСОБА_1 не містять жодних обґрунтувань в частині правомірності застосування пільги за кодом « 311», тому вважає оскаржені рішення правомірними та просить відмовити у задоволенні позову.
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій наголосив на тому, що митна декларація № UA209180/2022/046019 відповідно до ч.8 статті 264 Митного кодексу України продовжує засвідчувати факти, які мають юридичне значення - дату подання митному органу митної декларації 30.06.2022 та відповідно законність застосування декларантом на підставі статті 295 Митного кодексу України для цілей нарахування митних платежів ставки, що діяли 30.06.2022. Станом на цю дату була чинною норма Закону України від 24.03.2022 №2142-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», відповідно до якої було застосовано код пільг “311» із звільнення від оподаткування ввізним митом, акцизним податком та податком на додану вартість. Стверджує, що доводи відповідача не доводять законність та правомірність оскаржуваних актів індивідуальної дії, які стосуються позивача та порушують його законні права та інтереси. Просив позов задовольнити.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 є власником автомобіля марки BMW X5, 2008 р.в., номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .
ОСОБА_1 за митною декларацією від 01.07.2022 № UA209180/2022/046019 ввезено товар, описаний в пункті 3.1 частини III акта перевірки - «автомобіль легковий, що був у використанні, призначений для перевезення пасажирів марка: BMW, модель: X5, номер кузова: НОМЕР_2 », який декларувався платником податків із застосуванням преференції за кодом « 311» (автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, що ввозяться на митну територію України громадянами) і, як наслідок, з умовним нарахуванням та без сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість.
На підставі пункту 7 частини 1 статті 336, пункту 2 частини 3 статті 345, пункту 1 частини 2 статті 351, підпункту 1 пункту 912 та з урахуванням пункту 934 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до наказу Львівської митниці від 19.03.2025 № 98 проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання(отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита при переміщенні через митний кордон України товарів за митною декларацією від 01.07.2022 № UA209180/2022/046019.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 09.04.2025 № 48/25/7.4 19/3435307584, яким встановлено порушення ОСОБА_1 вимог:
- частини 1 статті 257, частини першої статті 263, частини шостої статті 280, статті 292, частини 1 статті 297 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/046019 на загальну суму 29238,72 грн;
- пункту 206.1 статті 206, підпункту 215.3.51 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті акцизного податку за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/046019 на загальну суму 89814,42 грн;
- підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/046019 на загальну суму 82288,07 гривень.
На підставі висновків акта перевірки прийнято такі податкові повідомлення-рішення
- податкове повідомлення-рішення від 16.05.2025 № UA2090002025172 яким визначено грошові зобов'язання за платежем мито на товари на загальну суму 29238,72 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 16.05.2025 № UA2090002025173 яким визначено грошові зобов'язання за платежем акциз на транспортні засоби на загальну суму 112268,03 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 16.05.2025 № UA2090002025174 яким визначено грошові зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 102860,09 грн.
Не погоджуючись із згаданими податковими повідомленнями-рішеннями, а також із актом від 09.04.2025 № 48/25/7.4-19/3435307584 позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Норми права, що підлягають до застосування.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Статтею 3 Митного кодексу України визначено особливості застосування законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, де частиною 1 передбачено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
Пунктом 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України встановлено, що митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно з частиною 3 ст. 75 Митного Кодексу України для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна подати митному органу, що здійснює викуп товарів, документи на дані товари та сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту.
Частиною першою статті 194 Митного кодексу України визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють митний орган, у зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.
Відповідно до частини 1 статті 259 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент здійснення митного оформлення) попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.
Попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для: 1) ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення; або 2) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пропуску цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та без пред'явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація; або 3) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пред'явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація (частина 3 статті 259 Митного кодексу України в редакції, чинній на момент здійснення митного оформлення).
При ввезенні на митну територію України підакцизних товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред'явлення цих товарів контролюючому органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов'язковими (частина 6 статті 259 Митного кодексу України).
Згідно з частиною 13 статті 259 Митного кодексу України якщо попередня митна декларація містить лише відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, або після оформлення попередньої митної декларації змінюються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, для випуску товарів декларантом або уповноваженою ним особою подається додаткова декларація.
Згідно з ч.1 ст.261 МК України у разі подання відповідно до статей 259-260-1 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.
Частинами 1, 6, 7 ст.263 МК України встановлено, що митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.
Для продовження строків пред'явлення або декларування митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення власник або уповноважена ним особа звертається до митного органу з письмовою заявою, у тому числі в електронній формі. До заяви додаються відповідні документи, які підтверджують обставини та події, зазначені у частині четвертій цієї статті.
Митний орган на підставі заяви та доданих до неї документів продовжує строк декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення на час, необхідний для усунення причин, що не дали змоги своєчасно задекларувати ці товари, транспортні засоби.
Згідно з ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до Класифікатора типів декларацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) літерний код типу декларації означає: ЕА - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для випуску товарів у митний режим; ЕЕ - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.
Отже, приписи ч.ч.12 та 13 ст.259 МК України виділяють два різновиди попередніх митних декларацій: попередня митна декларація, яка містить всі відомостей необхідні для поміщення товарів до відповідного митного режиму (наприклад, імпорту); попередня митна декларація, яка містить лише відомості, які є достатні для ввезення товарів на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення.
Частиною 1 статті 200 Митного кодексу України встановлено, що після надання митним органом дозволу на пропуск товарів через митний кордон України власник товарів або уповноважена ним особа зобов'язані доставити товари та документи на них без будь-якої зміни їх стану у визначене митним органом місце і забезпечити перебування їх у цьому місці до прибуття посадових осіб митного органу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 200 Митного кодексу України у місці доставки товари і транспортні засоби пред'являються, а документи на них передаються митному органу у мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу.
Отже, положення Митного кодексу України встановлюють момент подачі митної декларації до митного органу, тобто після доставлення таких товарів до цього органу.
У випадку, коли попередня митна декларація містить всі відомості необхідні для поміщення товарів у відповідний режим, то митне оформлення на підставі рішення митного органу може здійснюватися без пред'явлення (доставлення) товарів до цього органу, оскільки митне оформлення здійснюється на підставі попередньої митної декларація як декларації заповненої у звичайному порядку.
Статтею 270 Митного кодексу України встановлено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України митом встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами. Правила оподаткування товарів, що переміщуються через кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з врахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.
Податок на додану вартість нараховується за ставкою 20% бази оподаткування відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПК України.
Відповідно до підпункту в) пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.
Згідно з статтею 278 Митного кодексу України та пункту 187.8 ст.187, п.216.4 ст.216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита, податку на додану вартість та акцизного податку, у разі ввезення товарів на митну територію України є, зокрема, дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення.
Статтею 281 Митного кодексу України передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок митного товару України, зокрема у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом.
Відповідно до статті 289 Митного кодексу України обов'язок із сплати митних платежів у разі ввезення товарів на митну територію України виникає з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.
Згідно з статтею 292 Митного кодексу України митні платежі не сплачуються зокрема у разі, якщо відповідного до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів: 1) товари не є об'єктом оподаткування митними платежами; 2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів.
Законом №2142-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (Закон №2142-IX, який набрав чинності 5 квітня 2022 року), яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, внесено до Податкового та Митного кодексів України такі зміни:
-у розділ XXI “Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України доповнено пунктом 911 такого змісту: “Установити, що тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», але не раніше 1 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей: 1) звільняються від оподаткування ввізним митом автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу»;
-у розділ XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України пункт 69 підрозділу 10 доповнено підпунктом 69.24 такого змісту: “Тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту».
В подальшому абзаци 1-4 підпункту 1 пункту 911 розділу XXI Митного кодексу України та підпункт 69.24 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України виключені на підставі Закону України №2325-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» від 21 червня 2022 року (далі - Закон №2325-IX), який набрав чинності з 00 годин 01 липня 2022 року.
Висновки щодо правозастосування.
Отже, звільнення від сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість за кодом пільги “311», запроваджене Законом №2142-IX, діяло в період з 01 квітня до 00:00 годин 01 липня 2022 року.
Застосування пільги за кодом “311» було здійснено відповідно до положень Закону України №2142-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24 березня 2022 року, який набрав законної сили 05.04.2022 року.
згідно відомостей, які містяться у АСМО «Інспектор» встановлено, що ОСОБА_1 для здійснення митного оформлення автомобіля 30.06.2022 подано до ВМО № 2 митного поста «Городок» Львівської митниці електронну додаткову митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA209180/2022/046019.
Разом з тим, відповідно до висновків Акта про результати перевірки з окремих питань від 27.12.2022 № 7.4-17/21/794 встановлено, що транспортний засіб , оформлений за митною декларацією №UA209180/2022/046019, заїхав в зону митного контролю №2 митного поста «Городок» Львівської митниці лише 01.07.2022 о 01:10 год. згідно перепустки № D-058083.
Відповідно до частини другої статті 194 Митного кодексу України такий вид попередньої митної декларації є попереднім повідомлення про намір ввезти товари на митну територію України, яке здійснюється шляхом її надання митному органу, в зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені для митного оформлення.
З огляду на це, згідно з частиною тринадцятою статті 259 Митного кодексу України для випуску товарів у відповідний режим подається додаткова митна декларація.
Суд встановив, що транспортний засіб був ввезений в Україну за попередньою декларацією типу ЕЕ, з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.
При цьому, попередня декларація з обсягом даних, необхідним для випуску в митний режим (тип ЕА) до митного оформлення не подавалась.
Отже, на підставі попередньої декларації типу ЕЕ не здійснювалося митне оформлення та випуск товарів у вільний обіг.
Відповідно до відомостей, які містяться у АСМО “Інспектор» позивач для здійснення митного оформлення автомобіля 30.06.2022 подала до ВМО №2 митного поста “Городок» Львівської митниці електронну додаткову митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA209180/2022/046019.
Отже, митне оформлення ввезеного транспортного засобу проведено на підставі додаткової декларацій типу ІМ 40 ДЕ.
У свою чергу, додаткова декларація могла бути подана до митного оформлення лише після доставки транспортного засобу до митного органу.
Відповідно до висновків Акта про результати перевірки з окремих питань від 27.12.2022 № 7.4-17/21/794 встановлено, що транспортний засіб , оформлений за митною декларацією №UA209180/2022/046019, заїхав в зону митного контролю №2 митного поста «Городок» Львівської митниці лише 01.07.2022 о 01:10 год. згідно перепустки № D-058083.
Оскільки транспортний засіб доставлено в зону митного контролю 01.07.2022, що підтверджується перепусткою № D-058083, подання додаткової митної декларації на транспортний засіб у день, який передує дню доставки до митного органу, а саме 30.06.2022, суперечить вимогам частини 1 статті 263 Митного кодексу України
Відповідно до частини першої статті 263 МК України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.
Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, зокрема для автомобільного транспорту строк доставки товару становить 10 діб (у разі переміщення в зоні однієї митниці - 5 діб) (пункт 3 частини першої статті 93 МК України).
Отже, інспектор, який здійснював митне оформлення транспортного засобу за митною декларацією №UA209180/2022/046019, повинен був відмовити в прийнятті вказаної додаткової митної декларації від 30 червня 2022 року через те, що така декларація подана без дотримання строків, визначених частиною першою статті 263 МК України.
Відтак, митна декларація на легковий автомобіль, що був у використанні, призначений для перевезення пасажирів, BMW X5, 2008 р.в., номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 бути подана до митного оформлення після 30 червня 2022 року з нарахуванням та сплатою митних платежів на загальних підставах.
Вказані дії призвели до надання преференції за кодом пільги 311 передбачених Законом України від 24.03.2022 № 2142-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» та як наслідок, до неправомірного звільнення від сплати митних платежів.
Отже, митне оформлення товару, ввезеного за митною декларацією № UA209180/2022/046019, було здійснено після припинення строку дії пільги за кодом “311», встановленої Законом № 2142-IX.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих рішень, а тому у задоволенні позову належить відмовити.
В силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.