04 грудня 2025 року
м. Рівне
Справа № 570/2228/25
Провадження № 22-ц/4815/1278/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2
розглянув в порядку письмового провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Зарицької К.Ю. на додаткову ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2025 року, ухвалене в складі судді Гнатущенко Ю.В., дата складання повного тексту рішення не вказана у справі № 570/2228/25,
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 19 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики залишено без розгляду.
Повернуто позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету, сплачений нею судовий збір у розмірі 4150 грн., згідно квитанції про сплату №ID 2759-1757-4882-2726 від 09.05.2025 року.
23 червня 2025 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_2 адвоката Зарицької К.Ю. про ухвалення додаткового рішення по справі, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн.
Додатковою ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись із вказаною додатковою ухвалою, представник ОСОБА_2 адвокат Зарицька К.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не були враховані положення ч. 9 ст. 141 ЦПК України та ч.5 ст.142 ЦПК України. Вказує, що судом встановлено необґрунтованість дій з боку позивача, а тому заява підлягає до задоволення.
Окрім того, наголошує на підтвердженні понесення відповідачем судових витрат, оскільки у додатку до поданої до суду першої інстанції заяви долучалися
докази понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам закону ухвала суду в повній мірі не підповідає.
Встановлено, що ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 19 червня 2025 року вказаний позов залишено без розгляду за заявою позивача відповідно до п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України. Питання про розподіл між сторонами судових витрат не вирішувалося.
23 червня 2025 року представником ОСОБА_2 адвокатом Зарицькою К.Ю. подано заяву про ухвалення додаткового рішення.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина п'ята статті 142 ЦПК України).
Частиною шостою статті 142 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених частинами третьою-п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до частини дев'ятої статті 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Для вирішення питання про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачу згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 202/2600/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 758/12381/18-ц,
від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28 січня 2019 року у справі № 619/1146/17, від 02 грудня 2020 року у справі № 202/2600/15, від 17 грудня 2020 року у справі № 758/12381/18, від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18 саме по собі звернення з позовом до суду чи неявка сторони у судове засідання не свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивача, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Доводи апеляційної скарги про те, що саме подання позивачем заяви про залишення його позову без розгляду і є тією обставиною, яка підтверджує необґрунтованість дій позивача у даній справі не заслуговують на увагу у зв'язку з наступним.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 295/2963/21 зазначено, що звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов'язок відшкодувати понесені відповідачем витрати.
Для задоволення заявлених вимог відповідач повинен довести, а суд встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Матеріали справи не містять об'єктивних даних про те, що позивачка ОСОБА_1 чи її представник ОСОБА_3 вчиняли необгрунтовані дії у межах розгляду цієї справи, тому у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 адвоката Зарицької К.Ю. слід відмовити саме з цих мотивів.
Таким чином, слід дійти висновку, що відповідачем не надано доказів, які б підтвердили необґрунтованість дій позивача у даній справі, що зумовили понесення відповідачем заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а тому підстави для вирішення питання про покладення відповідних судових витрат на позивача відсутні.
Суд першої інстанції прийняв правильне судове рішення про відмову в задоволенні заявлених вимог представника ОСОБА_2 адвоката Зарицької К.Ю., однак допустив помилку при його мотивуванні.
З огляду на викладене, ухвалу суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу необхідно змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали у редакції цієї постанови.
Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Зарицької К.Ю. задовольнити частково.
Додаткову ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2025 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 04 грудня 2025 року.
Головуючий суддя: Гордійчук С.О.
Судді : Боймиструк С.В.
Ковальчук Н.М.