Справа № 554/9904/25 Номер провадження 22-ц/814/4020/25Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н.В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
03 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання: Буйновій О.П., -
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Процай Володимира Миколайовичана ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2025 року за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дубова Тетяна Володимирівна про визнання недійсним договору іпотеки,-
У липні 2025 року до Шевченківського районного суду міста Полтави надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій заявлено вимоги немайнового характеру про визнання недійсним договору іпотеки та скасування запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Шевченківського районного суду від 12 серпня 2025 року матеріали позовної заявиадвоката Процай Володимира Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дубова Тетяна Володимирівна про визнання недійсним договору іпотеки передано за підсудністю до Київського районного суду м. Полтави.
З вказаною ухвалою суду не погодився представник ОСОБА_1 - адвокат Процай В.М. та подав апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дубова Тетяна Володимирівна про визнання недійсним договору іпотеки, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В доводах апеляційної скарги, зазначає, що спір у даній справі виник з приводу скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про обтяження квартири, яка знаходиться в межах територіальної юрисдикція (підсудності) Шевченківського районного суду м. Полтави.
Акцентує увагу, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Зокрема вказує, що предметом позову у цій справі є визнання недійсним договору іпотеки нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до території Шевченківського району м. Полтави, позов ОСОБА_1 , повинен розглядатись у суді за правилами виключної підсудності, за місцезнаходженням нерухомого майна.
Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Постановляючи ухвалу суд першої інстанції виходив з положень ст. 27, 30 ЦПК України, зокрема вважав, що в даному випадку позов є немайновим та не спрямований на безпосереднє вирішення спору про право власності чи користування нерухомим майном, а стосується визнання недійсним договору та скасування записів обтяження.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення, (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Частина 3 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (надалі Постанова Пленуму)зобов'язує суди при вирішенні питання про відкриття провадження у справі перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності. Тобто, вирішуючи питання про відкриття провадження, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, дотримання позивачем вимог, передбачених відповідним процесуальним законодавством України, а також юрисдикційну підсудність.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного суду по справі № 211/2390/18 від 16 лютого 2021 року, словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У цій справі предметом позову є визнання недійсним договору іпотеки нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи вище зазначене вказана справи підсудна Шевченківському районну суду м. Полтави, оскільки позов повинен розглядатися за правилами виключної підсудності, а саме за місцем знаходження нерухомого майна, тому суд першої інстанції не врахував зазначене і дійшов помилкового висновку про те, що вказана цивільна справа підлягає передачі за підсудністю до Київського районного суду м. Полтави.
Отже висновок суду першої інстанції про порушення позивачем правил територіальної підсудності є безпідставним.
Таким чином, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, яким за обставин, що склалися є Київський районний суд м. Полтави, оскільки з 09.09.2025 року справа розподілена між суддями та перебуває на стадії відкриття провадження. При цьому суд першої інстанції, у провадженні якого справа перебуває на розгляді, в разі категоричної позиції позивача щодо вибору суду, в якому має розглядатися справа, має право вирішити це питання згідно вимог ЦПК України.
Керуючись статтями 367, 379, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Процай Володимира Миколайовича - задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2025 року - скасувати, а матеріали справи направити до Київського районного суду м. Полтави для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 03 грудня 2025 року.
Головуючий суддя : ___________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: ___________________ С.Б. Бутенко ___________________ О.І. Обідіна