Справа№ 953/11885/25
н/п 3/953/3077/25
"03" грудня 2025 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В. розглянувши адміністративний матеріал стосовний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
31 жовтня 2025 року о 00:20 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Focus», р.н. НОМЕР_1 , по вул. Скрипника, буд. 7 у м. Харкові з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду н стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ відмовився на місці зупинки транспортного засобу.
До судового засідання ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не з'явився, причину неявки не сповістив.
Захисник ОСОБА_2 просила закрити провадження у праві про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення. Повідомила, що ОСОБА_1 відмовся від огляду на стан наркотичного сп'яніння внаслідок залякування викликом ВСП. Також захисник просила застосувати аналогію закону, - ст.69 КК України та не призначати ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами за його перебування на військовій службі. Вважає, що позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом на один рік фактично паралізує не тільки його особисту військову службу, але й решти військовослужбовців, оскільки без права керування транспортним засобом ОСОБА_1 буде позбавлений можливості виконувати безпосередні свої службові військові обов'язки.
Вислухавши захисника, дослідивши матеріали справи, доходжу наступного:
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння… проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння… поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння… здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Згідно п. 2.9 "а" ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Положення пункту 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., ЄСПЛ у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбачено ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №1 3498831 від 31.10.2025; відеозаписом; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.10.2025; рапортом працівника поліції від 31.10.2025.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суду не надано.
Належних та допустимих доказів на спростування вищевикладеного висновку суду та, відповідно, обґрунтованості підстав закриття провадження у справі, захисником не надано. Істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для закриття провадження у справі, судом також не встановлено.
При накладенні стягнення суд, враховуючи обставини справи, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав застосування ст.69 КК України, суд не вбачає, зважаючи на наступне:
Стаття 69 КК України визначає можливість призначення судом більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Тоді як законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м'якого, ніж передбачено законом.
Положення КУпАП містять певні види адміністративних стягнень, які мають застосовуватись за вчинення адміністративних правопорушень.
При тому, аналогія закону можлива при застосуванні норм процесуального закону, а не матеріального права, тобто КПК України, а не КК України.
Натомість ч. 4 ст. 3 КК України прямо визначає заборону застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією.
Так, за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Даний вид стягнення, визначений законодавцем як основний і є безальтернативним.
При тому, загальні засади призначення адміністративного стягнення, визначені ч.1 ст.33 КУпАП визначають обов'язок суду застосувати стягнення у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, тобто не наділяють можливістю часткового застосування законодавчо визначеної безальтернативної санкції.
У відповідності зі ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст.40-1 КУпАП, суд стягує з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в дохід Держави судовий збір.
Разом з тим, військовослужбовці звільняються від сплати судового збору на підставі п. 12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Керуючись ст. 130, 283, 284, 294 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір»,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до вимог ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується штраф в подвійному розмірі, тобто 34 000 грн.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Н.В. Єфіменко