Справа № 490/3222/25
нп 2/490/2656/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
02 грудня 2025 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Черенкової Н.П.,
при секретарі - Романовій К.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію,-
В квітня 2025 року ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» звернулось до суду з позовом у якому просить стягнути з ОСОБА_1 боргу за спожиту електричну енергію в сумі 47 391,80 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 . Станом на 01.04.2025 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 існує заборгованість в сумі 47391,80 грн за період 01.11.2022 по 04.01.2025.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 року дана справа передана на розгляд судді Черенковій Н.П.
Ухвалою судді від 03.06.2025 року дану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
13.06.2025 року від представниці позивача - ОСОБА_3 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, шляхом залучення співвідповідача ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Після виконання приписів ст.187 ЦПК України, ухвалою судді від 16.06.2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
24.06.2025 року представниця ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» надала до суду уточнюючу позовну заяву, в якій просила стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 борг за спожиту електричну енергію в сумі 47 391,80 грн.
Відділом ДРАЦС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса) 11.11.2025 року, на виконання запиту суду, надано відповідь витяг з актового запису про смерть 15.07.2024 року гр. ОСОБА_2 , актовий запис №1725 від 16.07.2024 року.
За такого, судом, з огляду на отримані докази, встановлено, що даний позов заявлено до одного з відповідачів, який вже на той час помер.
Відповідно до ст. 46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Згідно зі ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
При цьому цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).
Оскільки цивільна правоздатність виникає у момент народження фізичної особи і припиняється у момент її смерті, ОСОБА_2 на момент звернення позивачем до суду з даним позовом не мав цивільної правоздатності, а отже не міг бути учасником цивільних правовідносин.
Згідно з ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Таким чином, з наведеного вбачається, що дана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі. Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.
З аналізу зазначених правових норм суд приходить до висновку, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред'явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася, а відповідно такий позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі, відповідно і на підставі ст. 255 ч.1 п.1 ЦПК України.
При цьому, у разі встановлення під час судового розгляду факту пред'явлення позову до померлої особи формальні підстави для встановлення судом правонаступників відповідача відсутні у зв'язку з тим, що підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише обставини, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку, тобто до відкриття провадження у справі.
Зазначений висновок викладено у пунктах 33-38 постанови Великої Палати Верховного суду від 07.04.2020 в справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20).
З матеріалів справи вбачається, що на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі один із відповідачів - ОСОБА_2 значиться померлим, його цивільна правоздатність і дієздатність припинились його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відкриття провадження у справі.
Смерть одного із співвідповідачів є підставою для закриття провадження в справі в частині позовних вимог саме да цього співвідповідача.
Враховуючи вищевикладене, провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 підлягає закриттю.
Щодо позовних вимог до ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 03.06.2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію залишено без руху, та зазначено наступне.
Як вбачається з довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Миколаївській області відповідач ОСОБА_1 зареєстрованим у Миколаївській області не значиться.
Згідно відповіді №1445192 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.06.2025 року, даних щодо наявності у власності ОСОБА_1 будь-якого нерухомого майна немає.
За такого, позивачу необхідно надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги а саме: дані щодо місця реєстрації відповідача та інформацію про власника будинку АДРЕСА_1 .
24.06.2025 року від представника ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» надійшла уточнена позовна заява, в якій позивачем залучено співвідповідачем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та який значиться зареєєстрованим за адресою за якою виникла заборгованість, а саме: АДРЕСА_1 .
Інші вимоги ухвали судді від 03.06.2025 року позивачем не виконано, жодних даних щодо місця реєстрації чи власника будинку АДРЕСА_1 суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процес. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (ч.ч.1, 2, п. 10 ч. 3ст. 2 ЦПК України)
Частиною 4 ст. 12 ЦПК встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, заявник як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
П. 8 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
За такого, враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне позовні вимоги до ОСОБА_1 залишити без розгляду.
На підставі вимог ч. 2 ст. 257 ЦПК України суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
У зв'язку з наведеним, залишення заяви без розгляду відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Керуючись ст.ст. 12, ч.1 ст.44, 81, 255, 256, 257, 259, 260 ЦПК України, суд, -
1. Провадження в цивільній справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію - закрити.
2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію - залишити без розгляду.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42129888), сплачений 10.04.2025 року судовий збір у розмірі 2759,60 грн, згідно платіжної інструкції №12857 від 10.04.2025 року.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Н.П. Черенкова