Справа № 490/6037/20
нп 2/490/1772/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
02 грудня 2025року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Черенкової Н.П.,
при секретарі - Романовій К.Т.,
прокурора - Жимилінської С.С.,
представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу, повернення земельної ділянки, третя особа - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», -
У вересні 2020 року Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати незаконним та скасувати пункти 122, 122.1, 122.2, 122.3 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради від 19.06.2009 № 35/54 в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 4810137200:01:052:0047 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 999 кв.м. по АДРЕСА_1 ; визнати недійсним виданий ОСОБА_3 державний акт на право власності серії ЯК №839945 від від 26.03.2012 року на земельну ділянку, площею 0,099 га з кадастровим номером 4810137200:01:052:0047; визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки від 25.04.2012 №977, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; зобов'язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації вказану земельну ділянку.
Ухвалою від 09.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.
Ухвалою від 09.10.2020 року задоволено заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 про забезпечення позову, вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,099 га по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 4810137200:01:052:0016.
22.02.2021 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Бортиком Р.О, подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до виготовлення повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 359/3373/16 щодо подібних правовідносин.
Ухвалою від 15 квітня 2021 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі.
11 жовтня 2022 року представником заявника ОСОБА_4 подано до суду клопотання про поновлення провадження у справі у зв'язку з тим, що 23.11.2021 року Великою Палатою Верховного Суду розглянуто справу №359/3373/16-ц, винесено постанову.
Ухвалою суду від 17.10.2022 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 06.03.2023 року замінено третю особу - ДП «Миколаївське лісове господарство» на його правонаступника - державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», підготовче судове засідання відкладено.
Ухвалою суду від 17.05.2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 25.10.2023 року, на підставі ч. 2 ст. 244 ЦПК України, поновлено судовий розгляд цивільної справи за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Миколаївської ОДА до Миколаївської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу, повернення земельної ділянки, третя особа - ДСГП «Ліси України»; витребувано у Державного нотаріального архіву у Миколаївській області копії документів на підставі яких між договору купівлі-продажу земельної ділянки 4810137200:01:052:0047 від 25.04.2012 №977, по АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , судове засідання відкладено на 11.12.2023 року.
Ухвалою суду від 11.12.2023 року судове засідання відкладено, витребувано у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ласурії Світлани Анатоліївни копію договору купівлі-продажу земельної ділянки 4810137200:01:052:0047 від 25.04.2012 №977, по АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та копії інших правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку.
16.02.2024 року заступником керівника окружної прокуратури Д.Чобану подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справи №490/6040/20 щодо подібних правовідносин.
Ухвалою суду від 20.02.2024 року зупинено провадження до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справи №490/6040/20.
Ухвалою суду від 15.08.2024 року поновлено провадження у справі, призначено судове засідання.
14.10.2024 року від заступника керівника окружної прокуратури Д.Чобану подано до суду заяву про повернення до розгляду справи в підготовче провадження, мотивуючи це наступним.
У даній справі прокурором заявлено негаторний позов, керуючись тим, що зайняття земельних ділянок лісового фонду треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном. Водночас, у зв'язку з тривалим розглядом справи № 490/6037/20 та зміною правозастосовної практики, що викладена у правових висновках та постановах Верховного Суду за результатами розгляду спорів у подібних правовідносинах, виникла необхідність у зміні предмету позову. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16, у постанові від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 та інших вчергове розмежовано два способи захисту порушених прав - негаторний та віндикаційний позови.
Необхідність у зміні предмету позову у спірних відносинах виникла через те, що початкові вимоги прокурора не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать захист порушених прав та інтересів.
Ухвалою суду від 17.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 490/6037/20 до розгляду по суті. Таким чином, на стадії розгляду справи по суті у прокурора відсутня процесуальна можливість змінити предмет позову у справі.
15.05.2025 року від представника Окружної прокуратури надійшла зава про зміну предмету позову, в якій зазначив, що в зв'язку із зміною судової практики щодо належного способу захисту порушених інтересів держави у правовідносинах, пов'язаних з незаконним вилученням земель державного лісового фонду та зміни у законодавстві щодо належного способу захисту порушених інтересів держави у правовідносинах, де органом державної влади або органом місцевого самоврядування, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, що відбулися вже після пред'явлення прокурором позову у справі № 490/6041/20, наявні підстави для зміни предмету позову шляхом:
- вилучення трьох позовних вимог щодо: визнання незаконними і скасування пунктів 122, 122.1, 122.2, 122.3 розділу 4 рішення Миколаївської міської від 19.06.2009 № 35/54 в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0999 га з кадастровим номером 4810137200:01:052:0047 по АДРЕСА_1 ; визнання недійсним виданого ОСОБА_3 державного акту від 26.03.2012 ЯК № 839945 на вказану ділянку; визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки від 25.04.2012 № 977 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;
- заміни позовної вимоги «про зобов'язання ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,0999 га з кадастровим номером 4810137200:01:052:0047, грошовою оцінкою 326403,27 грн. по вул. Аеродромній, 65-Б у місті Миколаєві» на вимогу: «витребувати на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації, код ЄДРПОУ 00022579) від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 0,0999 га з кадастровим номером 4810137200:01:052:0047, розташовану по АДРЕСА_1 ».
За такого прокурор просив розглянути наступні позовні вимоги:
«Витребувати на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації, код ЄДРПОУ 00022579) від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 0,0999 га з кадастровим номером 4810137200:01:052:0047, розташовану по АДРЕСА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048 Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) сплачений судовий збір за подачу позову».
До судового засідання не з'явилися відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , представники Миколаївської міської ради та третьої особи, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
В судовому засіданні прокурор клопотання про повернення до розгляду справи в підготовче провадження підтримала, та вказала, що оскільки змінена правозастосовна практика і прокуратурою подано негаторний позов, а не віндикаційний, з'явилася необхідність у зміні предмету позову.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Бортик Р.В. заперечував проти заявленого клопотання, посилаючись на відсутність на це підстав, передбачених ЦПК.
Суд приходить до наступного.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статі 12 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з положенням частиною 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини 3 статті 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого судового засідання є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина 2 статті 200 ЦПК України).
Розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених ЦПК України стадій судового процесу, а саме: подання до відповідного суду позову, який відповідає вимогам процесуального закону; вирішення питання про відкриття провадження у справі (або залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відмова у відкритті провадження); підготовче провадження, за результатами якого суд може залишити позов без розгляду, закрити провадження у справі або закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. У випадку визнання позову відповідачем суд може у підготовчому засіданні ухвалити рішення по суті спору. Та розгляд справи по суті, що включає такі етапи: відкриття розгляду справи по суті, з'ясування обставин справи та дослідження доказів, судові дебати, ухвалення судом рішення по суті справи.
Суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, заявник має навести вагомі обставини необхідності повернення на стадію підготовчого провадження, для вчинення процесуальних дій, невчинення яких суттєво вплине на права сторін в майбутньому та які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги. Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання.
Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
При цьому, прокурором не надано до суду змінених позовних вимог.
Виходячи з положень ч.8 ст.83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено справу до розгляду по суті.
Разом з тим, прокурор в клопотанні посилається на зміну правозастосованої практики, що викладена у правових висновках та постановах ВС від 23.11.2021 у справі №359/3373/16 та від 18.01.2023 року у справі №488/2807/17, як на підставу повернення до стадії підготовчого провадження для зміни предмету позову.
Однак, враховуючи проміжок часу з дати постановлення вищевказаних постанов ВС (23.11.2021 р., 18.01.2023 р.) до дати закриття підготовчого провадження (17.05.2023 р.), та кількості проведених засідань, суд вважає, що позивач мав достатньо часу для того, щоб визначитися з предметом та підставами позову.
Суд вважає, що обставини, якими обґрунтовано клопотання прокурором, були відомі позивачу до моменту закриття підготовчого судового засідання.
Тобто, наведені факти по суті, не є вагомими та як наслідок, нівелюють значення послідовності стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Позивачем не наведено ґрунтовних обставин необхідності повернення на стадію підготовчого провадження для вчинення процесуальних дій.
На думку суду відмова у поверненні на стадію підготовчого провадження після його закриття для розгляду питання щодо зміни предмету позову не виключає можливість реалізації захисту прав позивача у інший спосіб, в той час як безпідставне повернення на стадію підготовчого провадження може викликати сумніви щодо неупередженості судді у сторін по справі.
За такого, суд приходить до переконання, що підстави для повернення на стадію підготовчого провадження відсутні.
Таким чином, оскільки відсутні вагомі обставини, що є підставою для повернення на стадію підготовчого провадження, а повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу, то суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання прокурора щодо повернення на стадію підготовчого провадження після його закриття слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 258, 260, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання заступником керівника окружної прокуратури міста Миколаєва Чобану Дмитра Георгійовича про повернення до стадії підготовчого судового розгляду - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Черенкова Н.П.