Провадження № 22-ц/803/9770/25 Справа № 175/10688/25 Суддя у 1-й інстанції - Васюченко О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
03 грудня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,
за участю секретаря - Триполець В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2025 року,-
30 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування (а.с. 1-2).
Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування - передано за підсудністю до Дарницького районного суду міста Києва (а.с. 40).
Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про її скасування та направлення справи для продовження розгляду до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області .
Апеляційна скарга мотивована тим, що правовідносини, що склалися між позивачем і відповідачем підпадають під дію Закону України “Про захист прав споживачів».
З позовною заявою позивач звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області, оскільки шкоду було завдано саме в цьому районі (а.с. 43-45).
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Передаючи на розгляд до Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування, суд першої інстанції виходив із того, що дана справа не підсудна Дніпровському районному суду Дніпропетровської області враховуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, предмет та підстави позову.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, з огляду на таке.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п. 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За загальним правилом, визначеним у статті 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб,фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Стаття 28 ЦПК України, унормовує альтернативну підсудність справ за вибором позивача. Зокрема, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди (частина шоста ст. 28 ЦПК України).
Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята ст. 28 ЦПК України).
Із системного аналізу вищевказаних норм можна дійти висновку, що, не виключаючи можливість для позивача звернутися до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), альтернативна підсудність надає йому можливість також звернутися до іншого суду з відповідним позовом, тобто встановлює альтернативу можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів.
Судом встановлено, що 30 липня 2025 року до Дніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до ПАТ «НАСК«Оранта» про стягнення страхового відшкодування.
З матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, якою було спричинено шкоду позивачеві, згідно електронного європротоколу, сформованого 18.05.2025 року за номером ЕВ18В99ААС6, відбулася за координатами ДТП обраних користувачем на мапі, широта: 48,550599345, довгота: 35,078023527, що відноситься до Дніпровського району Дніпропетровської області та юрисдикції Дніпровського районного суду Дніпропетровської області (а.с.3).
Підставою звернення до суду про стягнення зі страховика недоплаченої частини страхового відшкодування є завдання позивачеві матеріальної шкоди у зв'язку з пошкодженням його транспортного засобу в результаті ДТП.
Спеціальним Законом, який унормовує спірні правовідносини між сторонами у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до підпункту першого п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю,здоров'ю, майну третьої особи.
За таких обставин, ОСОБА_1 має право скористатися положеннями ч. 6 ст. 28 ЦПК України, яка надає йому можливість звернутися за відшкодуванням шкоди, заподіяної його майну, за місцем заподіяння такої, а посилання Дніпровського районного суду Дніпропетровської області на те, що позивач зобов'язаний звернутися за розглядом спору до суду за місцезнаходженням відповідача є помилковим, оскільки не ґрунтуються на нормах процесуального права.
Право вибору належить саме позивачеві, оскільки виключної підсудності у даному випадку не встановлено, чим останній і скористався.
Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, є підставою для її скасування з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. У даному випадку для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2025 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Повний текст постанови складено 04 грудня 2025 року.
Судді: