Єдиний унікальний № 371/1454/25
Номер провадження № 2/371/979/25
"27" листопада 2025 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кириленко М.О.
за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2025 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 23.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №1646881 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». 20.01.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-01/25, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ «Селфі Кредит» відступає (передає) ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуває права вимоги від ТОВ «Селфі Кредит». Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-01/25 від 20.01.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1646881 від 23.07.2024 складає 37 035, 00 грн, з яких: 9 000, 00 грн - заборгованість по тілу, 23 535, 00 грн - заборгованість по відсотках, 4 500, 00 грн - пеня. Вказує, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. У зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №1646881 від 23.07.2024 складає 37 035, 00 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, а також стягнути судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 11.09.2025 відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.
Ухвалою суду від 21.10.2025 розгляд справи відкладено, виклик відповідача здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
В судове засідання представник позивача не з'явився, заявою просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», окрім цього виклик відповідача в судове засідання було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Причина неявки суду ненадав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 23.07.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №1646881 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort». Договір підписано одноразовим ідентифікатором Е874.
Відповідно до п. 1.2, 1.3, 1.4 договору сума кредиту (загальний розмір) складає 5 000, 00 грн, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Пунктами 1.5, 1.7 договору визначено тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом клієнт сплачує товариству відсотки, що становлять 1,5 % в день. Стандартна процентна ставка яка застосовується в межах строку кредиту.
Відповідно до п. 1.10, 1.10.1 договору орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 32 000, 00 грн.
Відповідно до додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту №1646881 встановлено графік платежів, підписаний одноразовим ідентифікатором Е874.
06.08.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до Договору №1646881 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 23.07.2024. Додаткову угоду до Договору підписано одноразовим ідентифікатором Е375.Сторони домовилися збільшити суму кредиту на 4 000, 00 грн, в зв'язку з чим погодили внести зміни до Договору: сума кредиту складає 9 000, 00 грн, денна процентна ставка складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,47% в день.
Відповідно до додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту №1646881 від 23.07.2024 в редакції Додаткової угоди від 06.08.2024 встановлено графік платежів, підписаний одноразовим ідентифікатором Е375.
Умови договору погоджуються з викладеними умовами в Паспорті споживчого кредиту, який підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Е375. Згідно з умовами кредитного договору первісний кредитор надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за користуванням кредитом відповідно до умов цього договору та Правил.
ТОВ «Селфі Кредит» перерахувало на належний картковий рахунок відповідача кошти в сумі 5 000, 00 грн та 4 000, 00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями довідок ТОВ «ПЕЙТЕК» (сервіс онлайн платежів PayTech) № 20250120-2585 від 20.01.2025 та № 20250120-2586 від 20.01.2025.
20.01.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-01/25, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає ТОВ «Свеа Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1646881 від 23.07.2024.
Згідно п. 2.1 договору факторингу, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.
Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору факторингу сторони домовились, що фінансування (ціна договору) складає 1 664 956, 63 грн фактор сплачує клієнту фінансування, шляхом перерахування клієнту грошових коштів на рахунок клієнта, вказаний в договорі, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами договору.
Факт укладення вказаного договору підтверджується платіжною інструкцією №9897 від 21.05.2025 про сплату фінансування згідно Договору факторингу № 01.02-01/25 від 20.01.2025.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу від 20.01.2025 № 01.02-01/25, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло грошової вимоги до відповідача на загальну суму 37 035, 00 грн, з якої: 9 000, 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23 535, 00 грн - сума заборгованості за відсотками, 4 500, 00 грн - сума штрафних санкцій.
З надано представником позивача розрахунку заборгованості за договором №1646881 від 23.07.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, станом на 20.01.2025 у відповідача наявна заборгованість у розмірі 37 035, 00 грн, з яких: 9 000, 00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 23 535, 00 грн - сума заборгованості за нарахованими відсотками, 4 500, 00 грн - сума штрафних санкцій.
Зазначені документи підписані відповідачем за допомогою електронного підпису - одноразовим ідентифікатором, що свідчить про те, що він був ознайомлений з усіма істотними умовами договору та погодився на їх виконання.
Електронний кредитний договір, частиною якого є дана заявка, укладається у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Паперову копію кредитного договору, паспорт споживчого кредиту, та інші долучені до позову документи суд вважає допустимими, належними та достовірними доказами, до яких входить довідка про стан заборгованості, де період заборгованості має розраховуватись з 23.07.2024 до 20.01.2025.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом положення ст. 626 ЦК України договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, доведено, що сторонами підписано кредитний договір, у якому вказано особисті дані відповідача, що співпадають з відповіддю на запит суду про зареєстроване місце проживання.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом у розмірі 9 000, 00 грн підлягають задоволенню.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за користування кредитом за період з 23.07.2024 до 20.01.2025 у розмірі 23 535, 00 грн.
З огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №1646881 від 23.07.2024 належним чином не виконав, кредитні кошти разом з відсотками не повертає, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем ТОВ «Свеа Фінанс», до якого перейшло право вимоги, розмір якої підтверджено позивачем та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Свеа Фінанс» в частині стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9 000, 00 грн та заборгованості по нарахованим відсоткам в розмірі 23 535, 00 грн.
Щодо позовних вимог у частині стягнення з відповідача суми штрафних санкцій у розмірі 4 500, 00 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан, який триває до тепер.
У цій справі кредитний договір №1646881 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 23.07.2024 та додаткова угода від 06.08.2024 до Договору №1646881 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 23.07.2024 укладені між сторонами 23.07.2024 та 06.08.2024, тобто в період дії воєнного стану в Україні, а, отже, згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) штрафних санкцій за прострочення зобов'язань.
Відтак, оскільки стягнення штрафних санкцій у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 4 500, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (87,85%) в сумі 2 128, 08 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,89,263-265,279,280 ЦПК України, ст.ст.526,530,625,1050,1054 ЦК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221,заборгованість за договором №1646881 від 23.07.2024 в розмірі 32 535 (тридцять дві тисячі п'ятсот тридцять п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221 витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 128, 08 (дві тисячі сто двадцять вісім гривень вісім копійок) грн 08 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.О. Кириленко