Єдиний унікальний № 371/1495/25
Номер провадження № 2/371/997/25
"27" листопада 2025 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кириленко М.О.
за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У вересні 2025 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 13.09.2022 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписано Заяву-договір на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування, який слід розуміти як кредитний договір №002/16928156-СК_SB від 13.09.2022. Відповідно до умов Договору про комплексне банківське обслуговування, позичальник підтвердив, що невід'ємною частиною Заяви-договору є Згода та запевнення клієнта до Договору, з підписанням якого в Мобільному застосунку izibank Договір набуває чинності. Кредитні кошти Відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі. Позивач свої обов'язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі. В подальшому відповідач перестала виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестала сплачувати заборгованість по кредиту, процентах. Як наслідок, станом на травень 2025 року заборгованість за кредитним договором №002/16928156-СК_SB від 13.09.2022 становить 57 365, 71 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 28 021, 66 грн; заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) - 29 344, 05 грн. У зв'язку з чим, просить суд стягнути вказаний розмір заборгованості з відповідача, а також стягнути судові витрати.
Ухвалою суду від 18.09.2025 відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.
Ухвалою суду від 21.10.2025 розгляд справи відкладено, виклик відповідача здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
В судове засідання представник позивача не з'явився, заявою просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», окрім цього виклик відповідача в судове засідання було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Причина неявки суду ненадав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «Таскомбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 13.09.2022 підписала Заяву-договір на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування в межах проєкту «izibank», яка разом з Публічною пропозицією (офертою) АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в межах проєкту «izibank» та Тарифами Банку, що розміщені на сайті АТ «Таскомбанк», складають Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в Мобільному застосунку izibank.
Згідно з п. 1 Заяви-договору відповідач просила позивача: відкрити на її ім'я поточний рахунок у гривні НОМЕР_1 , оформити на її ім'я платіжну картку Master Card World та встановити кредитний ліміт на споживчі цілі на суму відповідно запиту або на суму вказану в Мобільному додатку в подальшому, в період дії поточного рахунку. Відповідач погодилася, що строк користування кредитним лімітом становить 12 місяців з можливістю пролонгації; кредит буде нараховуватися процентна ставка 59% річних, починаючи з дня виходу із пільгового періоду.
Згідно з п.5 Заяви-договору відповідач підтвердила генерацію ключової пари Удосконаленого Електронного Підпису (УЕП) з особистим ключем та відповідним відкритим ключем, що буде використовуватися нею в Мобільному додатку izibank для вчинення правочинів (у вигляді електронного документа), розрахунково-касовому обслуговуванні та/або при отриманні банківських та інших фінансових послуг. Визнає, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису, його накладення має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумцію його відповідності власноручному підпису.
Згідно з п.5 Заяви-договору невід'ємною її частиною є Згода та запевнення клієнта до договору, з підписанням якого в Мобільному додатку izibank Договір набуває чинності.
Заяву-договір відповідачка підписала за допомогою цифрового власноручного підпису на екрані власного смартфону у Мобільному додатку izibank.
13.09.2022 ОСОБА_1 підписала Згоду та запевнення клієнта до договору. Підписанням Згоди відповідач підтверджує, що ознайомлена з умовами Договору, умовами відкриття та обслуговування рахунків, розміщення вкладу, отримання споживчого кредиту, надання та/або зміни банківських послуг в строки та в розмірах, передбачених Тарифами банку; згодна, що банк може змінювати умови ДКБО та/або Тарифи шляхом публікації оголошення про зміну/доповнення Тарифів на офіційному веб-сайті банку та в підрозділах банку, що здійснюють обслуговування фізичних осіб, а також в мобільному додатку, при цьому зобов'язується самостійно відслідковувати зміни/доповнення до умов ДКБО та/або Тарифів, що будуть оприлюднені на сайті Банку.
Відповідно до п. 9 Згоди відповідач погоджується, що пропозиція банку з надання/встановлення кредиту є відкличною, перегляд/зміна суми кредиту може бути здійснено протягом строку дії останнього, строк дії кредиту може бути продовжено; встановлення кредитного ліміту є видом споживчого кредиту в формі кредитування поточного рахунка на максимальну суму коштів, в межах якої клієнт має право здійснювати операції за поточним рахунком при відсутності власних коштів за рахунок коштів банку та що банк має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження клієнта про таку вимогу; процентна ставка за кредитом фіксована та не може бути змінена без згоди позичальника. Проценти нараховуються за кредитом щомісячно на суму залишку заборгованості на кінець кожного дня методом факт/факт та сплачуються позичальником щомісячно в складі обов'язкового мінімального платежу згідно умов кредитування, визначених продуктом «Картка izibank», Тарифами банку та зазначених у Паспорті споживчого кредиту.
Відповідно до Довідки АТ «Таскомбанк» № 20690/47.7 від 27.05.2025 ОСОБА_1 з 13.09.2022 є власником поточного рахунку у валюті гривня НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-Анкети на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору №002/16928156-СК_SB від 13.09.2022, № картки НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Таскомбанк».
Відповідачу було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку, видано кредитні кошти у спосіб, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується випискою по особовим рахункам кредитного договору №002/16928156-СК_SB від 13.09.2022.
Заборгованість по кредитному договору №002/16928156-СК_SB від 13.09.2022 та виписки по особовому рахунку за період з 13.09.2022 по 05.05.2025 заборгованість відповідача станом на травень 2025 року становить 57 365, 71 грн, з яких: 28 021, 66 грн - заборгованість по тілу кредиту, 29 344, 05 грн - прострочена заборгованість за процентами.
АТ «Таскомбанк» направив відповідачці повідомлення-вимогу за адресою її реєстрації щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №002/16928156-СК_SB від 13.09.2022. В листі банк повідомив розмір боргу, попередив про необхідність його повернення, протягом 30 днів з дня отримання цієї вимоги, але в будь-якому випадку не пізніше 45 календарних днів з дня направлення Банком повідомлення позичальнику та попередив про ініціювання примусового стягнення.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України підставами виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 р., який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач підписала Заяву-договір на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування в межах проєкту «izibank».
Відповідно до пункту 14 Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України, затвердженого постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про застосування електронного підпису в банківській системі та електронної печатки в банківській системі України» використання удосконаленого електронного підпису, удосконаленої електронної печатки та простого електронного підпису здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим електронним підписом) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
З огляду на викладене, договір та Умови і правила надання банківських послуг в АТ «Таскомбанк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів з використанням електронного підпису є правомірними, та вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.
Крім того, без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Банку за допомогою Логіну Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Отже, судом встановлено, що кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису та вважається таким, що укладений у письмовій формі у відповідності до ст. ст. 205, 207 ЦК України.
Аналіз змісту умов договору засвідчує, що останній містить усі істотні умови для відповідного виду договору, з яких сторони досягли згоди.
Таким чином, між сторонами склались кредитні правовідносини, які регулюються параграфом 2 (кредит) глави 71 Цивільного кодексу України.
Таким чином, вищенаведене свідчить про укладення сторонами в установлений законом спосіб кредитного договору, в тому числі погодження сторонами Умов і правил надання банківських послуг в АТ «Таскомбанк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів з додатками, шляхом проставляння ними електронного цифрового підпису.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, в постанові від 16 грудня 2020 року в справі № 561/77/19, в якій, ухвалюючи рішення про стягнення боргу за кредитним договором, суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року в справі № 234/7159/20.
Отже, наведені обставини підтверджують факт звернення відповідача до банку та отримання нею кредитних коштів, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов'язків, які ґрунтуються на кредитних правовідносинах, врегульованих параграфом 2 глави 71 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 57 365, 71 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 2 422, 40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк», ЄДРПОУ 09806443 заборгованість за кредитним договором №002/16928156-СК_SB від 13.09.2022 у розмірі 57 365 (п'ятдесят сім тисяч триста шістдесят п'ять гривень сімдесят одну копійку) гривні 71 копійку, а також судові витрати у розмірі 2 422, 40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.О. Кириленко