Єдиний унікальний № 371/1541/25
Номер провадження № 2/371/1028/25
"27" листопада 2025 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кириленко М.О.
за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2025 року до Миронівського районного суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним: 18.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №17276, на підставі якого відповідач отримала кредит у розмірі 7 000 грн, строком на 365 днів (до 18.08.2025), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,50% від суми кредиту за кожен день користування (547,50% річних). Кредитний договір був підписаний відповідачем шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua. Однак, відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання по погашенню заборгованості, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №17276 від 18.08.2024 у розмірі 45 325, 00 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн та судові витрати у розмірі 2 422, 40 грн.
Ухвалою суду від 25.09.2025 відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін. Задоволено клопотання про витребування доказів.
13.10.2025 на адресу суду надійшла витребувана інформація.
Ухвалою суду від 21.10.2025 розгляд справи відкладено, виклик відповідача здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника. На позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», окрім цього виклик відповідача в судове засідання було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Причина неявки суду не надала, клопотань про відкладення розгляду справи від останньої не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надала.
Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи https://procent.com.ua встановлено, що 18.08.2024 ОСОБА_1 створено позичальником даних по заяві на кредит; автоматичні перевірки по заяві; перевірка позичальника за даними БКІ; скорингована оцінка позичальника; створено пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) в особистому кабінеті позичальника; відправлено позичальнику SMS повідомлення про погодження кредиту з ідентифікатором (кодом) для підписання акцепту та укладення договору; позичальником підписано одноразовим ідентифікатором та відправлено Товариству електронне повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір (акцепт);друкована форма укладеного кредитного договору надіслана позичальнику в особистий кабінет позичальника для завантаження (а.с. 33).
Судом встановлено, що 18.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 у електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, було укладено Кредитний договір №17276 (а.с. 17-23).
Відповідно до п.1.1 Кредитного договору, Товариство зобов'язується надати Позичальникові грошові кошти в розмірі 7 000, 00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом в строки, визначені цим Договором.
Пунктом 1.2 Кредитного договору, передбачено, що процентна ставка за користування Кредитом становить - 1.5% від суми Кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 547.50%) користування Кредитом. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою.
Згідно п.1.3 Кредитного договору, строк надання Кредиту та строк дії Договору становить 365 днів, з сплатою Кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є Додатком №1 до цього Договору.
Відповідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов'язується у встановлений строк сплатити нараховані проценти за користування Кредитом та повернути кредит.
Згідно п. 4.1 Кредитного договору, сума Кредиту та проценти за користування Кредитом підлягають сплаті Позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 9 цього Договору у строки відповідно до графіку визначеному у Додатку №1.
У п. 1.7. договору вказано, що товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальникові.
Кредитний договір був підписаний ОСОБА_1 18.08.2024 о 14:22:41 год шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 584579 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua.
Того ж дня відповідачем підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту, інформаційне повідомлення та інформацію щодо власних контактних номерів (а.с. 21зв.-22).
Також матеріали справи містять квитанцію про виплату, з якої вбачається, що на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція та було перераховано кошти у розмірі 7 000, 00 грн за договором №17276 від 18.08.2024 на умовах фінансового кредиту на картку № НОМЕР_1 (а.с. 27).
До позову додана копія Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «Фінансова компанія «Процент» (а.с. 34-42).
Із детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за Кредитним договором №17276 від 18.08.2024 встановлено, що загальна сума заборгованості відповідача за вказаним договором станом на 05.09.2025 становить 45 325, 00 грн, яка складається з 7 000, 00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 38 325, 00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом (а.с. 28-32).
З листа АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та виписки про рух коштів по картці за період з 18.08.2024 по 23.08.2024 вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 . Номер телефону НОМЕР_3 був фінансовим номером телефону за картковим рахунком платіжної картки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в період з 18.08.2024 по 23.08.2024, на який відправлялась інформація про підтвердження здійснення операцій. Номер телефону НОМЕР_5 , НОМЕР_3 знаходяться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ЦК України.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі №732/670/19.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статей 527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у встановлений договором строк.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В силу вимог статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частини другою статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положенням статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов'язання в строки, передбачені умовами договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості, обґрунтованими.
Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування, відтак доходить переконання про обґрунтованість цієї суми.
Оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання по погашенню заборгованості за Кредитним договором №17276 від 18.08.2024, внаслідок чого кредитна заборгованість становить у розмірі 45 325, 00 грн, тому дана заборгованість підлягає стягненню з відповідача, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн, суд дійшов наступного висновку.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000, 00 грн, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано договір про надання правової допомоги №03/06/2024 від 03.06.2024 укладений між ТОВ «ФК «Процент» та ФОП Руденко К.В.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; довіреність від 03.06.2024; Акт приймання-передачі наданих послуг №55 від 24.07.2025, яким сторони обумовили обсяг та вартість послуг правничої допомоги по боржником ТОВ «ФК «Процент» згідно витягу з реєстру №1 від 24.07.2025, так підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , клопотання про витребування доказів та складання адвокатського запиту складає 10 000 грн; платіжна інструкція №2941 від 01.08.2025, згідно з якою ТОВ «ФК «Процент» здійснило оплату адвокату Руденку К.В. в сумі 100 000, 00 грн за надану ним юридичних послуг по Договору №03/06/2024 від 03.06.2024 згідно акту №55 від 24.07.2025 (а.с. 52-53, 54, 55, 56, 57, 58).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема у рішеннях від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також ураховуючи критерій складності справи, яка є малозначною та розглядалася за правилами спрощеного провадження, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн, що відповідатимуть критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 422, 40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279, 280 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», ЄДРПОУ 41466388, кредитну заборгованість за кредитним договором №17276 від 18.08.2024 у розмірі 45 325, 00 (сорок п'ять тисяч триста двадцять п'ять) гривень, понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2 422, 40 грн та 5 000, 00 грн на відшкодування витрат на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.О. Кириленко