04 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/931/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо нарахування ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01.01.2025 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 18.12.2024 № 1414-АГ "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації".
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що проходив військову службу в ДПСУ. Відповідно до наказу начальника прикордонного загону був звільнена з військової служби та в подальшому виключена зі списків особового складу та знята з усіх видів забезпечення. Відповідачем не було виплачена повністю компенсація за належне, але неотримане речове майно впродовж проходження військової служби. Вважаючи, що її права були порушені, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим, вказував, що нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. Відповідач стверджував, що виплата позивачу здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, тому позовні вимоги є безпідставними.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
Позивач проходив військову службу за у Військовій частини НОМЕР_1 та наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України №109-ос від 03.02.2025 року звільнена з військової служби з 04.02.2025 року.
Під час звільнення відповідачем виплачена позивачу грошова компенсація за неотримане речове майно у сумі 141475,07 грн., та згідно довідки відповідача №8 від 17.01.2025 року про вартість речового майна що належить позивачу до видачі на виплату грошової компенсації замість належного до видачі речового майна його вартість становить 143629,51грн. - військовий збір 1,5 % -2154,44 грн., до видачі 141475,07 грн.
Та як вбачається з змісту вказаної довідки при її складанні було враховано із застосуванням пропорції часу що минув з дня виникнення права на отримання майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу.
Позивач не погодився із таким розрахунком вартості грошової компенсації за неотримане речове майно та звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
За змістом ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно абз.2 п.1 ст. 9-1 Закону № 2011-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок №178 визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Згідно п.2 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Пунктом 3 Порядку №178 передбачено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно п.п.4, 5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Згідно із пунктом 7 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік.
Таким чином, виплата грошової компенсації вартості неотриманого речового майна має на меті покрити фактичні (дійсні) витрати, які військовослужбовець поніс у зв'язку з придбанням предметів, речей для забезпечення потреб, пов'язаних з проходженням військової служби. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року, тобто року, в якому здійснено таку виплату (року виключення позивача зі списків особового складу й здійснення виплати компенсації).
Аналогічний правовий висновок викладено Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах від 17 березня 2020 року у справі № 815/5826/16, а також від 14 листопада 2018 року у справі № 809/1488/16.
Суд зазначає, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Застосовування в пункті 3 Порядку виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за не отримане речове майно словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не, наприклад, "при звільненні з військової служби", дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).
Відтак, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 820/5767/17.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем видано позивачу довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, та виплачено відповідну компенсацію у розмірі 143629,51 грн (до видачі з урахуванням податків 141475,07 грн).
На виконання п.1 статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.05.2024 № 310, затверджена Інструкція про організацію речового забезпечення в Державній прикордонній служби України в мирний час та особливий період, яка визначає організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба), які проходять військову службу за контрактом, кадрову військову службу, строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки, а також закладів фахової передвищої військової освіти (далі - курсанти), військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) в Адміністрації Держприкордонслужби, розвідувальному органі Адміністрації Держприкордонслужби, регіональних управліннях, загонах морської охорони, прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах, закладах освіти, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі-органи Держприкордонслужби), резервістів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори, а також ліцеїстів та працівників Держприкордонслужби в мирний час та особливий період (далі - Інструкція 310).
Пунктом 14 глави 1 розділу ІІІ Інструкції 310 передбачено, що у разі звільнення з військової служби, загибелі (смерті) військовослужбовця, переведення до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини, такому військовослужбовцю (членам сім'ї та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця), виплачується грошова компенсація вартості за неотримане речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178.
Військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за їх бажанням можуть отримати речове майно, неотримане під час проходження служби.
При чому, пунктом 14 глави 1 розділу ІІІ Інструкції 310 визначені категорії військовослужбовців, грошова компенсація яким, нараховується пропорційно часу, що минув із дня виникнення права на отримання речового майна, до дати підписання наказу про звільнення.
Такими категоріями є особи, звільнені з військової служби:
- через службову невідповідність;
- у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту;
- у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
- у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
- у зв'язку із встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою статті 20-2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон), чи визнання його таким, що не пройшов випробування, установленого частиною першою статті 21-2 Закону;
- у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
Позивач була звільнена не за вказаними підставами, тому необхідності у здійсненні нарахування компенсації вартості речового майна пропорційно часу, що минув із дня виникнення права на отримання речового майна, до дати підписання наказу про звільнення, не було. Таким чином, виплата такої компенсації позивачу відбулася в повному обсязі.
При цьому суд не бере до уваги, що до певних видів речового майна вказані нулі до виплати, з огляду на наступне.
Так, вказана довідка містить розширений перелік усіх видів речового майна відповідно до років його видачі.
При цьому, певні види речового майна (по яких у графах "рік і місяць виникнення права на отримання предметів речового майна", "факт носити", "сума до виплати" та "сума до утримання" відсутні записи або вказані нулі), враховані у виданих інших найменуваннях речового майна у відповідності до Норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Держприкордонслужби в мирний час та особливий період (що затверджений Наказом МВС №310 від 16.05.2024) з урахуванням приміток про можливість заміни певної номенклатури речового майна іншим.
Отже, грошова компенсація позивачу виплачена в повному обсязі.
Згідно з ч. 1ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст.78 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд дійшов висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність відмови позивачу у нарахуванні компенсації за не отримане речове майно.
З урахування викладеного вище, в задоволенні позову слід відмовити.
Стосовно розподілу судових витрат.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя І.В. Маренич