26 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 190/391/22
провадження № 61-14789св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Вишнівська селищна рада Кам'янського району Дніпропетровської області,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - керівник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай)
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Войтенко Катерини Володимирівни на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2024 року у складі судді Фирси Ю. В та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року у складі колегії суддів Максюти Ж. І., Космачевської Т. В., Халаджи О. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства «Лозуватка» П'ятихатського району Дніпропетровської області (далі - КСП «Лозуватка»), розміром 5 423,2 в умовних кадастрових гектарах, із земель запасу, що перебували у колективній власності колишнього КСП «Лозуватка», розташованих на території Вишнівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 27 січня 1989 року він почав працювати у колгоспі ХХІІ партз'їзду на території П'ятихатського району Дніпропетровської області. Рішенням зборів членів колгоспу від 27 січня 1989 року його було прийнято в члени колгоспу газоелектрозварювальником.
У подальшому колгосп ХХІІ партз'їзду було реорганізовано в КСП «Лозуватка».
17 травня 1995 року КСП «Лозуватка» отримало державний акт на право колективної власності на землю І-ДП № 000040; розмір паю по КСП становить 5 423,2 умовних кадастрових гектарів.
17 лютого 1998 року позивача звільнено та виключено зі складу КСП «Лозуватка».
На час видачі державного акта на право колективної власності на землю він був членом КСП і працював на вказаному підприємстві, був включений до списків членів КСП, що мають право на земельну частку (пай), і мав правові підстави для отримання відповідного сертифіката, але сертифікат з невідомих причин йому не виданий, що надалі унеможливило отримання відповідного державного акта на землю.
Вважав, що оскільки він був членом КСП «Лозуватка», то має право на земельну частку (пай) відповідно до закону.
У зв'язку з цим позивач просив позов задовольнити.
Суди розглядали справу неодноразово.
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області рішенням від 25 травня 2022 року позов задовольнив. Визнав за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП «Лозуватка», розміром 7,63 умовних кадастрових гектарів, розташованих на території Вишнівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області за рахунок земель нерозподілених, невитребуваних паїв, які розташовані на території Вишнівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що оскільки позивач має право на земельну частку (пай), але у зв'язку з відсутністю сертифіката на право на земельну частку (пай) не може підтвердити право на неї, оформити правовстановлюючі документи та реалізувати це право, його права підлягають захисту в судовому порядку шляхом визнання за ним права на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Вишнівської селищної ради, як за членом колишнього КСП «Лозуватка», який значиться під порядковим номером 11 у списку громадян-членів КСП «Лозуватка», що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю серії І-ДП № 000040.
Враховуючи те, що на день видачі КСП «Лозуватка» державного акта на право колективної власності на землю позивач був членом вказаного КСП, він має право на земельну частку (пай), яку необхідно виділити із земель запасу, що перебували у колективній власності колишнього КСП «Лозуватка».
Дніпровський апеляційний суд постановою від 30 травня 2023 року апеляційну скаргу керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області залишив без задоволення. Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційний суд зазначив, що право позивача відповідно до закону припинене не було, ніким не заперечувалось, не оспорювалось і не було обмежене будь-яким строком для його реалізації, позивач унесений до списку громадян-членів КСП під номером 11, а той факт, що через 5 років ці списки були змінені, на правильність висновків суду першої інстанції не впливає.
Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги про пропуск позовної давності та зазначив, що вона не пропущена, як і не заявлено відповідне клопотання про застосування наслідків пропуску позовної давності.
Верховний Суд постановою від 06 грудня 2023 року касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задовольнив частково. Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 травня 2023 року скасував і передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд мотивував постанову тим, що суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин імперативних положень ЦК УРСР щодо застосування позовної давності. Суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності, оскільки належно не дослідив обставини, за яких позивач міг довідатися про порушення своїх прав. Зокрема, суд не дослідив аргументи позивача, викладені у позовній заяві, про те, що право на земельну ділянку (пай) у нього виникло з моменту отримання КСП «Лозуватка» державного акта на право колективної власності на землю, у якому він вказаний як особа, що має право на земельну частку (пай). Крім того, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що з моменту порушення прав позивача пройшло більше трьох років, а саме понад 27 років, а доказів, які вказували б на поважність причин пропуску позовної давності, він не навів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області рішенням від 26 березня 2024 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позивач довів факт наявності у нього права на отримання земельної ділянки при паюванні КСП, на момент розпаювання якого він був його членом та був включений до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.
Водночас суд дійшов висновку про те, що порушене право позивача не підлягає судовому захисту через пропуск позовної давності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Дніпровський апеляційний суд постановою від 02 жовтня 2024 року, з урахуванням ухвали від 21 листопада 2024 року про виправлення описки, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Войтенко К. В. залишив без задоволення. Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2024 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У жовтні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Войтенко К. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року й ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Підставою касаційного оскарження вказувала те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 540/1100/18, від 29 вересня 2021 року у справі № 181/257/19.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанційпомилково застосували до спірних правовідносин наслідки спливу позовної давності. Суди попередніх інстанцій не врахували, що право позивача на отримання земельної частки є непорушним, строк на його реалізацію законодавством не встановлений, тому таке право підлягає захисту без обмеження позовною давністю.
У січні 2025 року Дніпропетровська обласна прокуратура подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки ці судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
25 грудня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 415 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Встановлено, що 25 червня 2025 року колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановила ухвалу, якою передала справу № 530/656/24 за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - адвоката Панченко О. О., на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2025 рокуу справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до Опішнянської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) та зобов'язання вчинити дії для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду: у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 617/537/19 (провадження № 61-14184св20), у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 551/118/17 (провадження № 61-28366св18), у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 31 жовтня 2024 року в справі № 190/1900/23 (провадження № 61-8624св24)..
Мотивуючи ухвалу про передачу справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду посилалася на те, що суд касаційної інстанції у різних судових палатах застосовує принципово різний підхід до розуміння і тлумачення норм матеріального права, які регулюють позовну давність у подібних правовідносинах.
Ухвалою Об'єднаної палати Верховного Суду 28 липня 2025 року вказану справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду (провадження № 61-3733сво25).
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Об'єднаної палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду у касаційному порядку Об'єднаною палатою Верховного Суду справи № 530/656/24 (провадження № 61-3733сво25).
Керуючись статтями 252, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Зупинити касаційне провадження у справі № 573/31/23 за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) за касаційною скаргою адвоката Войтенко Катерини Володимирівни як представника ОСОБА_1 на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Верховного Суду справи № 530/656/24 (провадження № 61-3733сво25).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко В. М. Коротун
М. Ю. Тітов