26 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 638/16737/21
провадження № 61-5232св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс», державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Павленко Олег Васильович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алейнікова Катерина Леонідівна,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс», державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Павленка Олега Васильовича, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алейнікової Катерини Леонідівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію іпотеки
за касаційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому просили визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради (далі - державний реєстратор) Павленка О. В., індексний номер 59414057 від 22 липня 2021 року, про державну реєстрацію іпотеки на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алейнікової К. Л., індексний номер 59480869, від 26 липня 2021 року, про державну реєстрацію іпотеки на квартиру АДРЕСА_2 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі посилалися на те, що 07 вересня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк»), і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 11035632000.
Цього ж дня на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 11035632000 між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки (№ 7753), за умовами якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1 .
На підставі договору про відступлення права вимоги від 12 грудня 2011 року № 1 АТ «УкрСиббанк» відступило право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект») за вказаними кредитним договором та договорами іпотеки.
28 березня 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А. М. зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору іпотеки № 7754. Одночасно було скасовано державну реєстрацію іпотеки за договором про відступлення права вимоги за договором іпотеки.
У подальшому Харківський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким визнав незаконним рішення приватного нотаріуса Кобелєвої А. М. та скасував державну реєстрацію права власності на вказану квартиру.
На думку позивачів подальше відновлення реєстрації іпотеки за договором про відступлення права вимоги за договорами іпотеки було можливе лише в судовому порядку і лише іпотекодержателем ТОВ «Кей-Колект».
Однак 22 липня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» (далі - ТОВ «Аналітик Фінанс»), яке не мало жодного відношення до договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, подало заяву про реєстрацію іпотеки щодо квартири АДРЕСА_1 .
22 липня 2021 року державний реєстратор Павленко О. В. прийняв рішення, індексний номер 59414057, про державну реєстрацію іпотеки на трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначене рішення про реєстрацію права іпотеки підлягає скасуванню, оскільки на час внесення запису про іпотеку в державному реєстрі не було будь-яких записів про іпотеку щодо зазначеної квартири за ТОВ «Кей-Колект», а тому не було підстав для внесення запису про іпотекодержателя зазначеної квартири - ТОВ «Аналітик Фінанс».
Відступлення права вимоги за договором іпотеки щодо квартири АДРЕСА_1 відбулося 26 липня 2021 року, тоді як відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію іпотеки щодо квартири АДРЕСА_1 за ТОВ «Аналітик Фінанс» прийнято 22 липня 2021 року, тобто ще до укладення договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки. Державний реєстратор усупереч закону здійснив державну реєстрацію речових прав поза місцезнаходженням нерухомого майна.
Крім того, 11 вересня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 11038479000.
Цього ж дня на забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки (№ 7908), за умовами якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_2 , та договір іпотеки (№ 7906), за умовами якого в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_5 .
Договору про відступлення права вимоги між ТОВ «Кей-Колект» і ТОВ «Аналітик Фінанс» за договором іпотеки щодо квартири АДРЕСА_2 (договір № 7908) ОСОБА_2 не отримувала. Однак їй стало відомо, що рішенням приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Горішного Є. В. від 09 листопада 2021 року, індексний номер 61469939, було зареєстровано право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_5 за ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору іпотеки № 7906, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Руденко О. Є.
Реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_5 за ТОВ «Кей-Колект» виключає перехід права кредитора у зобов'язанні за кредитним договором № 11038479000 до ТОВ «Аналітик Фінанс», тому позивачка вважає, що ТОВ «Кей-Колект» не відступило ТОВ «Аналітик Фінанс» право вимоги за кредитним договором № 11038479000. Таким чином, державна реєстрація на квартиру АДРЕСА_2 є незаконною і підлягає скасуванню.
У зв'язку з цим позивачі просили позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Дзержинський районний суд м. Харкова рішенням від 25 січня 2024 року позов задовольнив. Визнав незаконним та скасував рішення державного реєстратора Павленка О. В., індексний номер 59414057 від 22 липня 2021 року, про державну реєстрацію іпотеки на квартиру АДРЕСА_1 . Визнав незаконним та скасував рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алейнікової К. Л., індексний номер 59480869, від 26 липня 2021 року, про державну реєстрацію іпотеки на квартиру АДРЕСА_2 . У задоволенні позовних вимог до державного реєстратора Павленка О. В., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алейнікової К. Л. відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Вирішуючи спір про правомірність державної реєстрації обтяження нерухомого майна, а саме іпотеки щодо квартири АДРЕСА_1 суд зазначив, що, приймаючи рішення про державну реєстрацію обтяжень щодо вказаної квартири, державний реєстратор виходив з того, що первинно запис про іпотеку був скасований у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. А оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі № 820/3779/16 було визнано незаконним та скасовано рішення про реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект», сторони було повернуто в первісний стан, а відповідний запис про іпотеку є таким, що підлягає відновленню. Повторний запис про іпотеку щодо квартири АДРЕСА_1 міг бути внесений лише за наявності відповідного судового рішення про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Оскільки зазначеного судового рішення державному реєстратору надано не було, він повинен був прийняти рішення про відмову у проведенні державної реєстрації обтяжень.
Позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не можуть бути звернені до державного реєстратора, якого позивач визначив співвідповідачем, а тому суд відмовив у задоволені цих вимог.
Щодо позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна, а саме іпотеки щодо квартири АДРЕСА_2 , суд виходив з того, що виконання зобов'язань за кредитним договором № 11038479000 було забезпечено двома договорами іпотеки. Позивачка ставить під сумнів перехід прав кредитора за кредитним договором до ТОВ «Аналітик Фінанс» з огляду на те, що уже після державної реєстрації обтяжень щодо квартири АДРЕСА_2 за новим іпотекодержателем, а саме 09 листопада 2021 року, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Горішний Є. В. на підставі договору іпотеки від 11 вересня 2006 року, реєстровий номер 7906, прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 61469939 від 09 листопада 2021 року, та вніс запис № 44939741 про право приватної власності за ТОВ «Кей-Колект» на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_5 . Тобто фактично склалася ситуація, коли за акцесорними зобов'язаннями (договори іпотеки № 7906 і № 7908) одного головного зобов'язання (кредитний договір № 11038479000) речові права та їх обтяження зареєстрували різні кредитори, а саме: за договором іпотеки № 7906 право власності на заставне майно зареєструвало ТОВ «Кей-Колект», а за договором іпотеки № 7908 іпотека зареєстрована за ТОВ «Аналітик Фінанс».
Оскільки матеріали справи не містять доказів переходу до ТОВ «Аналітик Фінанс» прав кредитора за основним зобов'язанням (кредитний договір № 11038479000), і такий договір приватному нотаріусу Алейніковій К. Л. не надавався, що підтверджено змістом запису про іпотеку № 43165773 в державному реєстрі, то приватний нотаріус як державний реєстратор повинна була відмовити у державній реєстрації прав та їх обтяжень,
Водночас суд відмовив у задоволенні позовних вимог, заявлених до приватного нотаріуса Алейнікової К. Л., оскільки вони заявлені до неналежного відповідача.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Харківський апеляційний суд постановою від 20 лютого 2025 року апеляційні скарги ТОВ «Кей-Колект» і ТОВ «Аналітик Фінанс» задовольнив. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 січня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що за відсутності судових рішень про припинення права іпотеки ТОВ «Кей-Колект» на квартиру АДРЕСА_1 з урахуванням наданих для реєстрації документів, які підтверджували набуття ТОВ «Кей-Колект» права іпотеки на вказану квартиру від попереднього іпотекодержателя, державний реєстратор Павленко О. В. не мав підстав для відмови ТОВ «Кей-Колект» у поновленні запису про іпотеку, який був виключений з державного реєстру в результаті реєстрації за ТОВ «Кей-Колект» права власності в результаті звернення стягнення на вказаний предмет іпотеки та з урахуванням постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі № 820/3779/16 про скасування рішення від 01 квітня 2016 року про державну реєстрацію вказаного права власності.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що з огляду на похідний характер реєстраційних дій від права іпотеки, яке визначає дійсний зміст спірних правовідносин, належним відповідачем за позовними вимогами щодо державної реєстрації права іпотеки за ТОВ «Кей-Колект» є не державний реєстратор, а ТОВ «Кей-Колект», яке у цій справі не залучене співвідповідачем.
Щодо рішення приватного нотаріуса Алейнікової К. Л. від 26 липня 2021 року, індексний номер 59480869, про державну реєстрацію іпотеки на квартиру № АДРЕСА_2 апеляційний суд зазначив, що, згідно з наявною у матеріалах справи інформацією з державних реєстрів для реєстрації права іпотеки, іпотекодержатель ТОВ «Аналітик Фінанс» надав приватному нотаріусу відповідні договори іпотеки та відступлення прав за договором іпотеки на вказану квартиру. Водночас позивачка в межах цієї справи не спростувала презумпцію відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У квітні 2025 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказували те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц та постановах Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 369/247/20, від 08 червня 2022 року у справі № 501/528/18, від 21 вересня 2022 року у справі № 753/18628/19, від 18 січня 2023 року у справі № 86/11864/20, від 11 жовтня 2023 року у справі № 345/709/20;
зазначили про необхідність відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 та застосованого апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні шляхом уточнення, а саме: «за відсутності згоди власника майна на повторну державну реєстрацію права іпотеки, а також за відсутності зареєстрованого власника такого майна її можливо здійснити тільки на підставі судового рішення».
Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що за відсутності згоди власника майна на повторну державну реєстрацію права іпотеки її можна здійснити тільки на підставі судового рішення. За таких умов державний реєстратор повинен був відмовити у повторній реєстрації права іпотеки. При цьому помилковими є висновки апеляційного суду про те, що у зв'язку з ухваленням постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі № 820/3779/16 сторони повернуто у попередній стан, адже зазначеним судовим рішенням не вирішувалося питання щодо дійсності чи поновлення запису про іпотеку щодо квартири АДРЕСА_1 та не ухвалювалося рішення про повернення сторін (ТОВ «Кей-Колект» і ОСОБА_1 ) у первісний стан. Таким чином, повторний запис про іпотеку щодо квартири АДРЕСА_1 міг бути внесений лише за наявності відповідного судового рішення про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна.
Відмовляючи в задоволенні позову щодо визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію іпотеки на квартиру АДРЕСА_2 , апеляційний суд не врахував того, що для реєстрації відповідних обтяжень не було надано документів, які підтверджують відступлення права вимоги від ТОВ «Кей-Колект» до ТОВ «Аналітік-Фінанс», і відображення цього факту у відповідному реєстрі під час такої реєстрації, що вказує на незаконність реєстраційних дій.
У травні 2025 року ТОВ «Кей-Колект» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки це судове рішення є законним й обґрунтованим, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам.
У травні 2025 року ТОВ «Аналітік-Фінанс» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило залишити відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову залишити без змін, оскільки це судове рішення є законним й обґрунтованим, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
15 травня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд встановив, що 07 вересня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11035632000, за умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредит (грошові кошти) у сумі 75 000,00 дол. США зі сплатою 11,3 % річних.
Цього ж дня на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 11035632000 між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Руденко О. Є. за реєстровим номером 7753, за умовами якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1 .
11 вересня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11038479000, за умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредит (грошові кошти) у сумі 85 000,00 дол. США зі сплатою 11,3 % річних.
Цього ж дня на забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Руденко О. Є. за реєстровим номером 7908, за умовами якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 .
Крім того, назабезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 11038479000 між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Руденко О. Є. за реєстровим номером 7906, за умовами якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_5 .
12 грудня 2011 року між АТ «УкрСиббанк», яке є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк», і ТОВ «Кей-Колект» були укладені договір факторингу № 1 та договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, що посвідчені приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. В., 12 грудня 2011 року за реєстровими номерами 5207-5208, згідно з випискою до яких право вимоги за вказаними кредитним договором та договорами іпотеки перейшли до ТОВ «Кей-Колект».
03 липня 2012 року приватний нотаріус Саєнко Е. В. на підставі зазначених догорів про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12 грудня 2011 року № 5207-5208 зареєстрував за реєстраційним номером 3716133 в Державному реєстрі іпотек обтяження квартири АДРЕСА_2 , тип обтяження - іпотека, іпотекодержатель - ТОВ «Кей-Колект».
Також приватний нотаріус Саєнко Е. В. вчинив запис про іпотеку щодо квартири АДРЕСА_1 .
У подальшому 28 березня 2016 року ТОВ «Кей-Колект» подало заяву про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
28 березня 2016 року приватний нотаріус Київського нотаріального округу, Кобелєва А. М. провела державну реєстрацію прав на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору іпотеки від 07 вересня 2006 року. Одночасно з державною реєстрацією права власності на квартиру приватний нотаріус скасував запис про іпотеку квартири АДРЕСА_1 .
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі № 820/3779/16, яка набрала законної сили 02 лютого 2017 року, визнано незаконними та скасовано рішення приватного нотаріуса Кобелєвої А. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 квітня 2016 року, індексний номер 29057045, та внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ТОВ «Кей-Колект».
22 липня 2021 року державний реєстратор Павленко О. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59414057, вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 43105530 (підстава- договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки 5207-5208 від 12 грудня 2011 року; іпотекодавець - ОСОБА_1 , іпотекодержатель - ТОВ «Кей-Колект»).
26 липня 2021 року, тобто після реєстрації права іпотеки за ТОВ «Кей-Колект», між ТОВ «Кей-Колект» і ТОВ «Аналітик Фінанс» було укладено договір № 26/07/2021-1 відступлення прав вимоги до боржника за кредитним договором від 07 вересня 2006 року № 11035632000, за яким до ТОВ «Аналітик Фінанс» перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором.
26 липня 2021 року приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алейнікова К. Л. посвідчила та зареєструвала в реєстрі за № 3373 договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 07 вересня 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Руденко О. Є. та зареєстрованим в реєстрі за № 7753, за умовами якого від ТОВ «Кей-Колект» до ТОВ «Аналітик Фінанс» перейшли права іпотекодержателя квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з актом приймання-передачі від 26 липня 2021 року (додаток до договору про відступлення права вимоги від 26 липня 2021 року № 26/07/2021) ТОВ «Кей-Колект» передало ТОВ «Аналітик Фінанс» оригінали документів: договір споживчого кредиту від 07 вересня 2006 року № 1103562000 та договір іпотеки від 07 вересня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Руденко О. Є. та зареєстрований в реєстрі за № 7753, договір поруки від 07 вересня 2006 року № 39618.
26 липня 2021 року приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алейнікова К. Л. внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 43165773 (спеціальний розділ) з такими реквізитами:
підстава для державної реєстрації: договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, серія та номер 5207-5208, виданий 12 грудня 2011, видавник приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е. В.; договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Руденко О. Є. 11 вересня 2006 року в реєстрі за № 7908, серія та номер 3372, виданий 26 липня 2021 року, видавник - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алейнікова К. Л.; договір іпотеки, серія та номер 7908, виданий 11 вересня 2006 року, видавник - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Руденко П. Е;
підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59480869 від 26 липня 2021 року, 18:55:09, приватний нотаріус Алейнікова К. Л.;
відомості про суб'єктів: іпотекодержатель - ТОВ «Аналітик Фінанс», код ЄДРПОУ 43520972, іпотекодавець - ОСОБА_2
об'єкт нерухомого майна: квартира, об'єкт житлової нерухомості, адреса: АДРЕСА_2 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
У статті 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).
Частиною першою статті 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; наступна іпотека - передання в іпотеку нерухомого майна, яке вже є предметом іпотеки за попереднім іпотечним договором; пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно; вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Аналіз параграфа 1 глави 49 ЦК України та приписів Закону України «Про іпотеку» дає підстави для висновку, що іпотечне зобов'язання має похідний характер від основного зобов'язання, існує в межах основного зобов'язання і саме недійсність основного зобов'язання як договору або вимоги призводить до недійсності правочину щодо його забезпечення, а не навпаки.
Отже, іпотека є акцесорним видом забезпечення виконання зобов'язання, а тому поділяє долю права вимоги, яку вона забезпечує.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 754/8750/19 зазначено, що відступлення прав за іпотечним договором доводить (підтверджує) відступлення права вимоги за основним зобов'язанням, а не навпаки. Тож факт відступлення права вимоги за іпотечним договором створює доказову презумпцію того, що відбулося й відступлення прав вимоги за основним зобов'язанням.
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанови Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 759/24061/19, від 28 лютого 2024 року у справі № 712/7178/20).
Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позовів, апеляційний суд виходив з того, що за відсутності судових рішень про припинення права іпотеки ТОВ «Кей-Колект» на квартиру АДРЕСА_1 , з урахуванням наданих для реєстрації документів, які підтверджували набуття ТОВ «Кей-Колект» права іпотеки на вказану квартиру від попереднього іпотекодержателя у державного реєстратора Павленка О. В. не було передбачених статтею 17 Закону України «Про іпотеку» та статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підстав для відмови ТОВ «Кей-Колект» у поновленні запису про іпотеку, який був виключений з реєстру у зв'язку реєстрацією права власності за ТОВ «Кей-Колект» в результаті звернення стягнення на вказаний предмет іпотеки та з урахуванням постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі № 820/3779/16 щодо скасування рішення від 01 квітня 2016 року про державну реєстрацію вказаного права власності.
Встановивши зазначені обставини, апеляційний суд правильно виходив з того, що рішення державного реєстратора Павленка О. В. від 22 липня 2021 року, індексний номер 59414057, про державну реєстрацію права іпотеки на квартиру АДРЕСА_1 за іпотекодержателем ТОВ «Кей-Колект» є обґрунтованим і відповідає Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Тому не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що повторна державна реєстрація права іпотеки могла мати місце лише на підставі рішення суду, оскільки в спірному випадку внесення інформації про іпотекодержателя відбулося на підставі іпотечного договору та договору про відступлення права вимоги, презумпція правомірності якого не спроствана.
Щодо рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алейнікової К. Л. від 26 липня 2021 року, індексний номер 59480869, про державну реєстрацію іпотеки на квартиру АДРЕСА_2 , (іпотекодержатель - ТОВ «Аналітик Фінанс», іпотекодавець - ОСОБА_2 ), апеляційний суд встановив, що приватний нотаріус Алейнікова К. Л. під час проведення нотаріальних дій перевірила інформацію, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та встановила, що в реєстрах міститься інформація про обтяження у вигляді іпотеки та заборони на квартири № АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаціями з цих реєстрів від 26 липня 2021 року, № 267496948, № 267496575, які додані до відзиву на уточнену позовну заяву.
Таким чином, безпідставними є доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом того, що для реєстрації відповідних обтяжень не було надано документів, які підтверджують відступлення права вимоги від ТОВ «Кей-Колект» до ТОВ «Аналітік-Фінанс».
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи касаційної скарги (в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження) не спростовують висновків апеляційного суду, а зводяться до незгоди заявника з ухваленим у справі судовим рішенням та необхідності переоцінки доказів у справі. Водночас суд касаційної інстанції є судом права, а не факту і згідно з вимогами процесуального закону не здійснює переоцінки доказів у зв'язку з тим, що це перебуває поза межами його повноважень.
Ураховуючи конкретні обставини цієї справи, встановлені судом, оскаржуване судове рішення не суперечить правовим висновкам, які зазначені в касаційній скарзі як підстава для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, і підстав для її скасування немає.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко В. М. Коротун
М. Ю. Тітов