27 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 361/5223/20
провадження № 61-11007св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ліфанова Інна Олексіївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Бутенком Олексієм Андрійовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 23 липня 2025 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 усунення від права на спадкування за законом та зміну черговості одержання права на спадкування за законом.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна сестра ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина щодо належного їй майна.
16 травня 2020 року приватнийнотаріус Київського міського нотаріального округу Ліфанова І.О. відкрила спадкову справу № 16/2020 до майна померлої ОСОБА_4 за заявою їїчоловіка ОСОБА_2 .
Вона (позивач) також 21 липня 2020 року подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Вказувала, що за життя ОСОБА_4 хворіла, перебувала у безпорадному стані та систематично потребувала стороннього догляду, проте відповідач жодним чином не брав до уваги вразливий стан здоров'я своєї дружини, не забезпечував її ні плановим медичним лікуванням, ні наданням первинної медичної допомоги у екстрених випадках, матеріально не забезпечував, ліків не купував, реабілітацією не займався.
Вона самостійно здійнювала догляд за хворою сестрою, опікувалася нею, забезпечувала належне лікування та надавала матеріальну допомогу, а також під час систематичних візитів до сестри спостерігала, що умови проживання ОСОБА_4 неможливо розцінювати як прийнятні для особи, яка має тяжкі захворювання.
У травні 2008 року вонаотримала в АКБ «УкрСиббанк» кредит для придбання земельної ділянки, проте через станздоров'я сестри отримані нею кошти були спрямовані на забезпечення необхідного їй лікування, придбання ліків, медичного обладнання та проходження реабілітації. У зв'язку з цим, вона не придбалаземельну ділянку, прострочила виконання своїх грошових зобов'язань та отримала вимогу про дострокове погашення кредиту. Крім надання допомоги своїй сестрі за її життя також взяла на себе питання її поховання.
Посилаючись на наведене, просила:
усунути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
надати їй право на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Надано ОСОБА_1 право на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Княжичі Броварського району Київської області. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач довела наявність юридичних фактів у їх сукупності, за наявності яких у неї виникло право на зміну черговості одержання права на спадкування з підстав, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України. Доказів, які б свідчили про необхідність усунення відповідача від спадкування за законом, суд не встановив.
Короткий зміст оскаржуваної постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 23 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_5 , залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_6 , задоволено.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2025 року в частині задоволення позову скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2025 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вимог про зміну черговості одержання права на спадкування за законом та відмовляючи у їх задоволенні, апеляційний суд виходив із недоведеності позивачем факту ненадання. спадкодавцю ОСОБА_4 матеріального забезпечення. При цьому, суд зазначив, що періодичне надання допомоги своїй сестрі позивачем не є ідентичним поняттю матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу.
У решті апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим і не вбачав підстав для його скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бутенко О. А. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 23 липня 2025 року в частині, в якій було скасовано рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2025 року, та залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції, яким надано ОСОБА_1 право на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 23 липня 2025 року залишити без змін.
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 вересня 2022 року у справі № 197/1061/20, від 17 жовтня 2018 року у справі № 200/21452/15-ц, від 18 лютого 2019 року у справі № 569/18047/17-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 521/6358/17, від 09 жовтня 2019 року у справі № 552/8452/17, від 27 травня 2020 року у справі № 755/8930/18, від 18 червня 2020 року у справі № 565/1046/16-ц, від 27 серпня 2020 року у справі № 266/2391/16, від 17 вересня 2020 року у справі № 755/14155/16-ц, від 02 грудня 2020 року у справі № 592/1045/18-ц, від 01 березня 2021 року у справі № 233/5990/18, від 17 березня 2021 року у справі № 200/12980/14, від 30 березня 2021 року у справі № 127/12917/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 553/1464/19, від 22 квітня 2021 року у справі № 331/6453/18, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21, від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19, від 20 листопада 2024 року у справі № 373/2163/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Зміст касаційної скарги свідчить про те, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині в частині вимог про зміну черговості одержання права на спадкування за законом, в іншій частині не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається (частина перша статті 400 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.
Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків щодо відсутності підстав для застосування статті 1259 ЦК України, незважаючи на встановлений факт наявності безпорадного стану спадкодавця медичною документацією та періодичне надання допомоги своїй сестрі.
Апеляційний суд допустив неправильне застосування норм матеріального права, не застосувавши до спірних правовідносин статтю 1259 ЦК України, а також застосував надмірний (недосяжний) стандарт.
Апеляційний суд мав врахувати, що при вирішенні спору про зміну черговості у спадкуванні потрібно брати до уваги саме надання допомоги спадкодавцю відповідним спадкоємцем, а не здійснення ним повного матеріального забезпечення спадкодавця, що не передбачено положеннями частини другої статті 1259 ЦК України.
Доводи інших учасників справи
Представник ОСОБА_2 - адвокат Тетарчук І. В. подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2025 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Броварського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 361/5223/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ліфанова Інна Олексіївна, про усунення від права на спадкування за законом та зміну черговості одержання права на спадкування за законом.
Матеріали справи № 361/5223/20 надійшли до Верховного Суду.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне ї за життя майно.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 49 та довідки про причину смерті № 49 від 27 січня 2020 року ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 64 роки, причина смерті: серцево-судинна недостатність, хронічна ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, ожиріння, цереброваскулярна хвороба.
Відповідно до матеріалів спадкової справи № 16/2020, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , 16 травня 2020 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ліфанової І. О. із заявою про прийняття спадщини звернувся чоловік померлої ОСОБА_2 та 21 липня 2020 року заяву про прийняття спадщини подала її сестра ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження оскарженого судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 вересня 2022 року у справі № 197/1061/20, від 17 жовтня 2018 року у справі № 200/21452/15-ц, від 18 лютого 2019 року у справі № 569/18047/17-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 521/6358/17, від 09 жовтня 2019 року у справі № 552/8452/17, від 27 травня 2020 року у справі № 755/8930/18, від 18 червня 2020 року у справі № 565/1046/16-ц, від 27 серпня 2020 року у справі № 266/2391/16, від 17 вересня 2020 року у справі № 755/14155/16-ц, від 02 грудня 2020 року у справі № 592/1045/18-ц, від 01 березня 2021 року у справі № 233/5990/18, від 17 березня 2021 року у справі № 200/12980/14, від 30 березня 2021 року у справі № 127/12917/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 553/1464/19, від 22 квітня 2021 року у справі № 331/6453/18, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21, від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19, від 20 листопада 2024 року у справі № 373/2163/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Предметом позову у цій справі є зміна черговості одержання права на спадкування, що є винятком із загального правила черговості спадкування за законом та встановлення іншого, ніж передбачено законом, порядку закликання до спадкування спадкоємців за законом.
Обґрунтовуючи підстави позову в частині вимог про зміну черговості в одержані права на спадщину, ОСОБА_1 посилалась на те, що за життя ї сестра ОСОБА_4 мала ряд тяжких захворювань, перебувала у безпорадному стані та систематично потребувала стороннього догляду. Саме вона здійснювала догляд за хворою сестрою, опікувалася нею, забезпечувала належне лікування та надавала матеріальну допомогу.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п'ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 ЦК України).
Згідно із статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1262 ЦК України).
Стаття 1259 ЦК України визначає підстави та порядок зміни черговості одержання права на спадкування.
Відповідно до частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку:
1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо);
2) матеріальне забезпечення спадкодавця;
3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири;
4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3;
5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
Для задоволення такого позову необхідна наявність усіх п'яти зазначених обставин.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 753/16113/20 (провадження № 61-2552св23), від 14 квітня 2025 року у справі № 754/14700/23 (провадження № 61-14268св24).
Під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо зміни черговості одержання права на спадкування, оскільки позивачем не доведено належними, достовірними і достатніми доказами наявності вище перелічених юридичних фактів у їх сукупності, з якими закон пов'язує право на зміну черговості на спадкуванні, зокрема здійснення протягом тривалого часу опіки над спадкодавцем, матеріального забезпечення його тільки позивачем та надання іншої допомоги виключно позивачем, а також перебування спадкодавця у безпорадному стані.
Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду та вважає, що доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження апеляційним судом із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права у спірних правовідносинах та не допустила порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, тому доводи касаційної скарги з цього приводу є безпідставними.
Доводи позивача про те, що вона тривалий час опікувалась спадкодавцем в силу стану його здоров'я, не можуть бути достатньою обставиною для зміни черговості спадкування в розумінні частини другої статті 1259 ЦК України.
Аргументи касаційної скарги про те, що позивач надавала спадкодавцю допомогу, в тому числі матеріальну, та понесла витрати на її поховання, не спростовують висновків суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки саме по собі надання допомоги не може бути достатньою обставиною для зміни черговості спадкування.
Колегія суддів відхиляє посилання в касаційній скарзі на неврахування судом висновків, викладених Верховним Судом в постановах, що зазначені заявником в касаційній скарзі, оскільки висновки у цих справах і у справі, що переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, є різними, у зазначених справах суди виходили з конкретних обставин та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
Інші аргументи касаційної скарги також не спростовують висновків апеляційного суду та не дають підстав вважати, що апеляційний суд порушив норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник, по своїй суті зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які не були встановлені судом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/1 б-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення в оскарженій частині ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду в оскарженій частині - залишити без змін.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400,401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Бутенком Олексієм Андрійовичем, залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 23 липня 2025 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну черговості одержання права на спадкування за законом залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун