вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" грудня 2025 р. Справа№ 910/11916/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Хрипуна О.О.
Мальченко А.О.
за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 03.12.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фавор»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 (повний текст складено 09.10.2025)
про відмову у відкритті провадження
у справі № 910/11916/25 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)
за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фавор»
до Експортно-імпортного Банку Сполучених Штатів
про визнання відсутнім права та кореспондуючого йому обов'язку
У провадженні Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яценко О.В., судді: Мальченко А.О., Хрипуна О.О. перебуває справа № 910/11916/25 за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фавор» до Експортно-імпортного Банку Сполучених Штатів про визнання відсутнім права та кореспондуючого йому обов'язку, розгляд якої призначено на 03.12.2025 об 11:30 год.
При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено наступне.
У вересні 2025 року Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фавор» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Експортно-імпортного Банку Сполучених Штатів (надалі - Ексім Банк США, Банк) в якому просило суд:
- визнати у Ексім Банк США відсутнім право вимоги до ПрАТ «Західний торгово-промисловий дім» за кредитним договором від 27.03.2013 та доповненням № 1 та приєднанням до кредитного договору від 06.04.2016 та кореспондуючого цьому праву обов'язку;
- визнати у Ексім Банк США відсутнім право вимоги до ПрАТ «Західний торгово-промисловий дім» за кредитним договором від 13.09.2013 та Доповненням № 1 та приєднанням до кредитного договору від 06.04.2016 та кореспондуючого цьому праву обов'язку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ексім Банк США своїми діями, а саме поданням позову, який розглядається в межах господарської справи № 917/209/24 предметом якої, в тому числі, є визнання недійсним з підстав фраудоторності договору іпотеки №1650 від 12.11.2021 укладеного між позивачем (АТ «Фавор») як іпотекодержателем та іпотекодавцем - ПрАТ «Західний торгово-промисловий дім» про передачу в іпотеку нерухомого майна (зерносховище місткістю 97500 тонн з вузлом перезавантаження зернових на залізничний та автотранспорт у Рівненській області), не визнає прав позивача як іпотекодержателя, а також не визнає прав іпотекодавця на передання в іпотеку вказаного нерухомого майна, оскільки іпотекодавці є поручителями та зобов'язаними особами щодо повернення Банку кредитних коштів за кредитними договорами від 27.03.2013 та від 13.09.2023.
За твердженням позивача, дана обставина є підставою для подання даного позову для захисту права позивача у правовій визначеності щодо наявності в нього прав на іпотечне майно як іпотекодержателя.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі № 910/11916/25, з посиланням на положення п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, згідно з яким суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом АТ «Фавор до Ексім Банку США про визнання відсутнім права Банку та кореспондуючого йому обов'язку у ПАТ «Західний торгово-промисловий дім».
Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що пред'явлений позов не підлягає вирішенню господарськими судами в рамках окремого позовного провадження, та не підлягає вирішенню будь-яким судом України, оскільки:
- обставини, встановлення яких як юридичних фактів прагне досягнути АТ «Фавор» у межах спору №910/11916/25, а саме встановлення наявності чи відсутності права вимоги Банку до майнових поручителів та зобов'язаних осіб, а також прав Банку на звернення стягнення на спірне іпотечне нерухоме майно для погашення заборгованості позичальника, не можуть бути предметом окремого спору та предметом позовом у справі де позивачем є особа, яка не має жодних правовідносин з відповідачем;
- юридичні факти, встановлення яких намагається досягнути позивач шляхом подання позову у справі № 910/11916/25 підлягають оцінці та встановленню в межах справи №917/209/24, та не можуть бути розглянуті іншими судами, оскільки ставитимуть під сумнів судове рішення, яке буде прийнято у зазначеній справі, що згідно з національним та міжнародним законодавством є неприпустимим;
- позов АТ «Фавор» заявлено до Банку про визнання відсутнім прав та обов'язків у кредитних та забезпечувальних правовідносинах між Ексім Банком США та третьою особою (майновим поручителем та зобов'язаною особою за кредитними договорами), а тому він не може бути способом захисту прав та інтересів позивача від юридичної (правової) невизначеності у правовідносинах позивача та відповідача. Даний позов спрямований на встановлення юридичних фактів щодо відповідача та іншої особи (ПрАТ «Західний торгово-промисловий дім») в кредитних та іпотечних правовідносинах, а не щодо правовідносин позивача та відповідача, і такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів позивача не відповідає способам захисту, встановленим п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України;
- розгляд справ про встановлення юридичних фактів, зокрема і юридичних фактів, що не стосуються правовідносин позивача та відповідача, не відноситься до юрисдикції господарських судів відповідно до статті 20 ГПК України;
- отже даний спір не підвідомчий жодному суду в окремому позовному провадженні, а позовні вимоги за своєю суттю не є способом відновлення порушення прав або охоронюваних інтересів позивача, а є вимогою про встановлення фактичних обставин (юридичних фактів), що входять до предмету доказування в межах розгляду господарської справи № 917/209/24;
- з огляду те, що пред'явлений позов не підлягає вирішенню господарськими судами в рамках окремого позовного провадження, та не підлягає вирішенню будь-яким судом України, то відсутні підстави для виконання обов'язку суду, передбаченого ч. 6 ст. 175 ГПК України, щодо роз'яснення заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (до якого суду слід звертатися з таким позовом), проте суд роз'яснює позивачеві, що розгляд позовних вимог про встановлення юридичних фактів розглядається в межах спору про право, та не підлягає розгляду в окремому провадженні жодним судом, крім того, який розглядає спір про право, в даному випадку це Господарський суд Полтавської області, який розглядає справу № 917/209/24.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фавор» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі № 910/11916/25; повернути справу № 910/11916/25 до Господарського суду міста Києва для відкриття провадження у справі та продовження розгляду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 справа № 910/11916/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Тищенко О.В.
З урахуванням того, що апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 витребувано матеріали справи № 910/11916/25 у Господарського суду міста Києва, а розгляд питання щодо подальшого руху апеляційної скарги відкладено до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.
31.10.2025 до суду від відповідача надійшла заява, у якій заявник просить визнати зловживанням процесуальними правами подання Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фавор» апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі № 910/11916/25, вказану апеляційну скаргу залишити без розгляду чи повернути скаржнику.
03.11.2025 матеріали справи № 910/11916/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 № 09.1-08/2452/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/11916/25 у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці у період з 03.11.2025 по 07.11.2025.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 справа № 910/11916/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фавор» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі № 910/11916/25, постановлено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 910/11916/25 призначено до розгляду на 03.12.2025 об 11:30 год.
Крім того, у вказаній ухвалі зазначено про те, що на стадії відкриття апеляційного провадження суд перевіряє матеріали апеляційної скарги на відповідність вимогам стосовно її форми і змісту, які передбачені в ст. 258 ГПК України, відтак, надання колегією суддів оцінки обставинам, на які посилається відповідач, аргументуючи наявність підстав для визнання подачі апеляційної скарги позивачем зловживанням процесуальними правами, на стадії відкриття апеляційного провадження неможливо, відтак надання оцінки вказаним доводам буде зроблено під час розгляду апеляційної скарги.
Щодо заяви відповідача про визнання зловживанням процесуальними правами подання Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фавор» апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі № 910/11916/25, а також залишення без розгляду чи повернення скаржнику вказаної апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Вказана заява обґрунтована тим, що:
- позивачем подано цей позов (справа № 910/11967/25), а згодом повторний ідентичний позов після постановлення оскаржуваної ухвали (справа № 910/12782/25), до суду, який не має юрисдикції розглядати такий позов, зокрема, через наявність у відповідача, який є офіційною установою Сполучених Штатів Америки, частиною виконавчої влади Сполучених Штатів та виконує суверенні функції із підтримки та фінансування американського експорту, юрисдикційного імунітету проти позовів у іноземних судах;
- АТ «Фавор» вдається до маніпулювання процесом у координації з іншим відповідачем у справі № 917/209/24 - Монополіум Фінанс.
- наразі в апеляційному суді знаходяться дві ідентичні апеляційні скарги АТ «Фавор» та ще одна ідентична апеляційна скарга Монополіум Фінанс на ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження з аналогічних підстав за завідомо безпідставними ідентичними позовними заявами АТ «Фавор» та Монополіум Фінанс до Ексім Банку США про встановлення фактичних обставин (визнання відсутнім у Ексім Банку США прав вимог за кредитними договорами, стороною яких АТ «Фавор» та Монополіум Фінанс не є), які є предметом доказування у іншій справі № 917/209/24;
- АТ «Фавор» подав апеляційну скаргу у цій справі, як і ідентичну апеляційну скаргу у іншій справі № 910/12749/25 за другим ідентичним позовом до Ексім Банку США, не з метою захисту своїх прав за кредитними договорами, стороною яких він не є, а з тією самою недобросовісною метою, з якою АТ «Фавор» подав позов у цій справі та другий позов, а саме досягти відкриття провадження за цим позовом чи за другим позовом, з метою їх розгляду по суті та встановлення обставин, які є предметом доказування у іншій справі № 917/209/24. Ця недобросовісна мета, що суперечить завданню господарського судочинства та його основним принципам є зловживанням процесуальними правами за визначенням статті 43 ГПК України;
- Ексім Банк США є офіційною державною установою Сполучених Штатів Америки. Ексім Банк США є частиною виконавчої влади США та виконує суверенні функції із підтримки та фінансування американського експорту. Оскільки Ексім Банк США є частиною виконавчої влади Сполучених Штатів, на нього поширюються юрисдикційні імунітети держави США проти позовів в іноземних судах.
Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Пунктом 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом ч. 2 вказаної статті, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. (ч. 3 ст. 43 ГПК України).
За змістом положень ч. 1 ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (ч. 2 ст. 246 ГПК України).
Як встановлено вище, відповідач вважає, що зловживанням правом є подання позивачем до Господарського суду міста Києва позову у цій справі № 910/11967/25 та повторного ідентичного позову у справа № 910/12782/25 після постановлення оскаржуваної ухвали.
Колегія суддів зазначає, що зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №922/4278/21, від 27.07.2023 у справі №910/12713/22.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12.08.2019 у справі №905/945/18, від 16.10.2019 у справі №906/936/18 та від 06.05.2021 у справі №910/6116/20).
Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у статті 2 ГПК (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави).
При цьому доволі важко провести межу між правомірною реалізацією власних прав і зловживанням правами, оскільки зовні вони виглядають однаково (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Колегія суддів зазначає про те, що ГПК України надає особам як право на подання позову, так і право на оскарження судових рішень, які підлягають оскарженню, не встановлюючи при цьому критеріїв за яких вчинення таких дій може бути визнано зловживанням правом.
Колегія суддів зауважує на тому, що як визнання зловживання процесуальними правами подання позову у цій справа № 910/11916/25, так і позову у справі № 910/12782/25 знаходиться поза межами повноважень наданих апеляційному господарському суду при розгляді апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі № 910/11916/25, а відтак доводам відповідача в цій частині суд апеляційної інстанції правову оцінку не надає.
За змістом п. 8 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, серед іншого, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.
Відповідно до приписів п. 7 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі.
Колегія суддів зазначає про те, що не може бути визнано зловживанням процесуальними правами подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі № 910/11916/25, оскільки за змістом положень ГПК України вказана ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішенні.
При цьому слід врахувати наступне.
Колегія суддів зазначає про те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що визнання зловживанням процесуальними правами подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі № 910/11916/25, буде свідчити про недотримання права позивача на доступ до правосуддя, гарантованого йому національним та європейським законодавством.
При цьому колегія суддів окремо зауважує на тому, що доводам відповідача про те, що Господарський суд міста Києва не має юрисдикції розглядати позов у цій справі, зокрема, через наявність у відповідача, який є офіційною установою Сполучених Штатів Америки, частиною виконавчої влади Сполучених Штатів та виконує суверенні функції із підтримки та фінансування американського експорту, юрисдикційного імунітету проти позовів у іноземних судах, колегія суддів оцінки не надає, оскільки наявність або відсутність вказаних обставин не спростовує встановлені вище висновки апеляційного суду щодо відсутності підстав для визнання зловживанням процесуальними правами подання Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фавор» апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі № 910/11916/25.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для визнання дій апелянта зловживанням правом відсутні, з огляду на що у задоволенні заяви Експортно-імпортного Банку Сполучених Штатів про визнання зловживанням процесуальними правами подання Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фавор» апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі № 910/11916/25 та залишення без розгляду або повернення вказаної апеляційної скарги колегією суддів відмовляється.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 13, 43,-45, 234, 235, 246 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити у задоволенні заяви Експортно-імпортного Банку Сполучених Штатів про визнання зловживанням процесуальними правами подання Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фавор» апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі № 910/11916/25 та залишення без розгляду або повернення вказаної апеляційної скарги.
2. Копію ухвали направити учасникам судового процесу.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді О.О. Хрипун
А.О. Мальченко