79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"24" листопада 2025 р. Справа №914/2782/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників:
від позивача (скаржника) - Шапошніков І.Б. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)
від відповідача - Оленюк С.Л.
від третьої особи - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гапонової Анастасії Павлівни від 03 жовтня 2025 року
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року, суддя Горецька З.В.
про відмову у забезпеченні позову
у справі № 914/2782/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Гапонової Анастасії Павлівни, с. Зарванці, Вінницька область
до відповідача Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фізична особа-підприємець Трач Олег Володимирович, м. Одеса
про визнання недійсним та скасування рішення в частині
05 вересня 2025 року Фізична особа-підприємець Гапонова Анастасія Павлівна звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача - Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів» № 63/146-р/к від 17 липня 2025 року у справі № 63/8-01-126-2025 в частині, що стосується Фізичної особи-підприємця Гапонової Анастасії Павлівни.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10 вересня 2025 року відкрито провадження у справі № 914/2782/25.
22 вересня 2025 року Фізична особа-підприємець Гапонова Анастасія Павлівна через систему “Електронний суд» звернулась до Господарського суду Львівської області із заявою про забезпечення позову у справі № 914/2782/25, шляхом:
- зупинення дії рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів» № 63/146-р/к від 17.07.2025 у справі № 63/8-01-126-2025 в частині, що стосується фізичної особи-підприємця Гапонової Анастасії Павлівни (РНОКПП НОМЕР_1 ) до набрання законної сили рішення у справі №914/2782/25;
- виключення на час розгляду справи №914/2782/25 відомостей про Фізичну особу-підприємця Гапонову Анастасію Павлівну (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Державного реєстру суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Заява обґрунтована тим, що у Державному реєстрі суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення порушення, яке передбачено пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, таким чином, внаслідок прийняття відповідачем рішення позивач не має змоги брати участь в державних закупівлях. Крім цього, в заяві зазначено, що позивач здійснює критично важливу поставку товару, дохід від здійснення підприємницької діяльності є єдиним доходом позивача, крім того позивач є багатодітною матір'ю.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року у справі № 914/2782/25 відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Гапонової Анастасії Павлівни про забезпечення позову.
Ухвала суду мотивована тим, що зважаючи на те, що ч.5 ст.60 Закону України “Про захист економічної конкуренції» є спеціальною нормою, яка застосовується до правовідносин, що регулюються цим Законом і згідно з якою дія рішення органу Антимонопольного комітету України може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав. Зважаючи на предмет та підстави позову у цій справі, а також на обраний позивачем захід забезпечення позову, суд дійшов висновку, що задоволення заяви про зупинення дії оскаржуваного рішення фактично є частковим задоволенням позову, адже правомірність висновків відповідача, викладених у спірному рішенні, стосовно вчинення позивачем антиконкуретних узгоджених дій встановлюється за результатами розгляду судом даної справи по суті, а оскаржуване рішення до прийняття судового рішення є чинним, за таких умов, задоволення заяви про забезпечення позову суперечитиме частині 11 статті 137 ГПК України. Щодо вимоги про виключення інформації про ФОП Гапонову А.П. з Державного реєстру суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності, судом першої інстанції зазначено, що її спрямованість є аналогічною вимозі про зупинення дії оскаржуваного рішення, відтак, її задоволення судом призведе до часткового задоволення позову, що є неможливим на стадії підготовчого провадження та не узгоджується із приписами частини 11 статті 137 ГПК України. З огляду на наведене, суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, заявник - Фізична особа-підприємець Гапонова Анастасія Павлівна звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року у справі № 914/2782/25 та прийняти нову ухвалу про задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Гапонової Анастасії Павлівни про вжиття заходів забезпечення позову: зупинити дію рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів» № 63/146 р/к від 17.07.2025 у справі № 63/8-01-126-2025 в частині, що стосується фізичної особи-підприємця Гапонової Анастасії Павлівни (РНОКПП: НОМЕР_1 ), до набрання законної сили рішення у справі № 914/2782/25 та виключити на час розгляду справи №914/2782/25 відомості про фізичну особу підприємця Гапонову Анастасію Павлівну (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Державного реєстру суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Зокрема, зазначає, що зупинення дії рішення відповідача до вирішення справи по суті та виключення даних про позивача з реєстру порушників на час розгляду справи за змістом не є тотожними задоволенню вимоги про визнання недійсним та скасування рішення, так як це є тимчасовим заходом, який застосовується на період розгляду і вирішення судом спору щодо його законності, та діє до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили. Посилання суду на те, що правомірність висновків відповідача, викладених у рішенні, буде досліджуватися судом при ухваленні рішення не заперечує, а навпаки підтверджує необхідність забезпечення позову, адже якщо суд при ухваленні рішення вирішить, що висновки, викладені у рішенні, є необґрунтованими, а саме рішення підлягає скасуванню, то складеться ситуація, за якої позивач протягом всього розгляду справи не міг брати участі у публічних торгах. Крім цього, на думку скаржника, посилання суду на те, що виключення відповідної інформації до набрання законної сили рішенням суду не передбачено законодавством, оскільки зміст внесених до реєстру відомостей є результатом правомірної діяльності органів, що здійснюють контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, є також необґрунтованим, адже рішення може бути неправомірним, що може бути встановлено рішенням суду у цій справі, при цьому, враховуючи неможливість внесення змін в таке рішення, воно є неправомірним з моменту його прийняття. Окрім цього, вважає, що суд безпідставно вказує, що позивачем не наведено достатніх підстав для зупинення судом оскаржуваного рішення на підставі частини 5 статті 60 Закону №2210-III та не доведено існування обставин, які свідчили б про ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту його прав. Також зазначає, що позивач до набрання законної сили рішення у цій справі не зможе брати участі у публічних торгах, при цьому дохід від участі у таких торгах є єдиним доходом позивача, відповідно позивач, у зв'язку із існуванням рішення до набрання законної сили рішення у цій справи, зазнає збитків та буде порушене її право та право її дітей на достатній рівень життя, визначене ст. 48 Конституції України. Крім цього скаржник зазначає, що у разі задоволення позовних вимог здійснити обрахунок кількості договорів, які б були укладені позивачем без існування рішення, відповідно й суму прибутку від них, а отже й суму збитків, буде неможливо, відповідно й неможливо буде відшкодувати такі збитки.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема здійснення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. На думку відповідача, забезпечення позову може призвести до продовження діяльності учасників на противагу рішенню № 146, згідно з яким така діяльність визнана протиправною, а за своїми наслідками таке забезпечення позову є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог, що не допускається положеннями частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України. Також відповідач зазначає, що в ст. 48-1 Закону України “Про захист економічної конкуренції» визначено, що саме Антимонопольний комітет України (а не відділення) веде та оприлюднює єдиний відкритий Державний реєстр суб'єктів господарювання, яких притягнуто до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, у зв'язку з цим норми ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції» про зупинення виконання рішення органів Антимонопольного комітету України не можуть поширюватись на рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені частиною першою ст. 48 Закону України “Про захист економічної конкуренції».
Судове засідання з розгляду апеляційної скарги здійснювалось в режимі відеоконференції за клопотанням представника позивача та на підставі відповідної ухвали суду.
Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року у справі № 914/2782/25 та прийняти нову ухвалу про задоволення заяви Фізична особа-підприємець Гапонова Анастасія Павлівна про вжиття заходів забезпечення позову, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.12 ст.270 ГПК України).
Оскільки явка третьої особи в судове засідання не визнавалася обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.
Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Забезпечення позову - це по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до ч.1 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч.2 ст.136 ГПК України).
Заходи забезпечення позову передбачено у ст.137 ГПК України. Так, позов забезпечується, серед іншого, іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Частиною 11 ст.137 ГПК України визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18 та від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа-підприємець Гапонова Анастасія Павлівна звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача - Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів» № 63/146-р/к від 17.07.2025 у справі № 63/8-01-126-2025 в частині, що стосується позивача. Спірним рішенням зокрема визнано, що позивачем вчинено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.4 ч.2 ст.6 та п.1 ст.50 ЗУ “Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
Відповідно до ч.3 ст.60 ЗУ “Про захист економічної конкуренції» прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.
Згідно з ч.4 ст.60 ЗУ “Про захист економічної конкуренції» порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з ч.1 ст.48 цього Закону, ч.1 ст.30 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції»; за результатами перевірки відповідно до ч.5 ст.57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до ч.3 ст.58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду, зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до ч.3 ст.48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України (ч.5 ст.60 ЗУ “Про захист економічної конкуренції»).
Разом з тим, пунктом 4 ч.1 ст.17 ЗУ “Про публічні закупівлі» визначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
З метою інформаційної підтримки забезпечення реалізації норм статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі», полегшення пошуку замовниками відповідних рішень, на веб-порталі Антимонопольного комітету України у розділі “Діяльність у сфері державних/публічних закупівель» містяться зведені відомості про рішення органів Антимонопольного комітету України щодо визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій (передбачених пунктом 4 частини другої статті 6, пункту 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції»), які стосувались спотворення результатів торгів. Після спливу трьох років з дати прийняття відповідного рішення відомості про суб'єкта господарювання, стосовно якого його прийнято, видаляються з сайту АМКУ.
Задоволення заяви позивача про зупинення дії рішення фактично є частковим задоволенням позову, адже правомірність висновків відповідача, викладених у спірному рішенні, стосовно вчинення позивачем антиконкурентних узгоджених дій встановлюється за результатами розгляду судом даної справи по суті, а оскаржуване позивачем рішення до прийняття судового рішення є чинним.
За таких умов, задоволення заяви про забезпечення позову суперечитиме частині 11 статті 137 ГПК України.
Вказані вище висновки суду узгоджуються із висловленими Верховним Судом правовими позиціями, які викладені у постановах від 04.09.2024 у справі №904/5133/23, від 29.11.2024 у справі №922/2921/24.
Щодо вимоги про виключення інформації про ФОП Гапонову А.П. з Державного реєстру суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що її спрямованість є аналогічною вимозі про зупинення дії оскаржуваного рішення, відтак, її задоволення судом призведе до часткового задоволення позову, що є неможливим на стадії підготовчого провадження та не узгоджується із приписами частини 11 статті 137 ГПК України.
Крім цього, відповідно до положень Закону №2210-III рішення органів Антимонопольного комітету України, у тому числі ті, які стосуються притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за вчинення антиконкуретних узгоджених дій, набирають чинності з дня їх прийняття, а інформація про таке порушення вноситься до відповідних реєстрів, зокрема до Державного реєстру суб'єктів господарювання, яких притягнуто до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкуретних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Виключення відповідної інформації до набрання законної сили рішенням суду не передбачено законодавством, оскільки зміст внесених до реєстру відомостей є результатом правомірної діяльності органів, що здійснюють контроль за дотриманням антимонопольного законодавства.
Відповідно до антиконкурентного законодавства рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема - антиконкурентної змови під час торгів, а згідно з приписом частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (постанова Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №912/2156/19).
Частина 5 ст.60 ЗУ “Про захист економічної конкуренції» є спеціальною нормою, яка застосовується до правовідносин, що регулюються цим Законом і згідно з якою дія рішення органу АМКУ може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав. Право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу АМКУ за заявою, поданою суду відповідно до зазначеної норми Закону, не може розглядатися як самостійна та єдина підстава для забезпечення позову. Водночас забезпечення позову у такий спосіб призводить до продовження діяльності позивача/заявника на противагу рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною, а за своїми наслідками таке забезпечення позову є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог, що не допускається положеннями частини одинадцятої статті 137 ГПК України (постанови Верховного Суду від 15.06.2020 у справі №910/13158/19, від 18.03.2021 у справі №910/13451/20, від 11.11.2021 у справі №910/269/20).
У ч.4 ст.60 ЗУ “Про захист економічної конкуренції» йдеться про зупинення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, тоді як внесення останнім даних до зведених відомостей законодавчо не визначається як виконання (складова виконання) цього рішення, а, отже, не може бути й зупинене в процесі такого виконання (постанова Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №910/14429/21).
Враховуючи все наведене вище, апеляційний суд бере до уваги, що відповідно до антиконкурентного законодавства рішення органів АМКУ приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема - антиконкурентної змови під час торгів, а згідно з приписом частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Гапонової Анастасії Павлівни про забезпечення позову у цій справі.
Апелянтом не наведено обґрунтованих обставин щодо необхідності зупинення дії оскаржуваного рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/146-р/к від 17 липня 2025 року. Поряд з тим, колегія суддів не бере до уваги вказані скаржником обставини, що стосуються суті спору, оскільки предметом апеляційного оскарження є лише ухвала суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову.
Відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову у забезпеченні позову (п.4).
Згідно з ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За приписами ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Слід зазначити, що скаржником не доведено, а апеляційним судом не встановлено підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, відтак, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваної ухвали без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Керуючись ст.ст.136, 137, 236, 255, 270, 271, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Ухвалу Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року у справі № 914/2782/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гапонової Анастасії Павлівни - без задоволення.
Матеріали справи № 914/2782/25 повернути до Господарського суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено 01 грудня 2025 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.