Справа № 128/536/25
Провадження № 33/801/1235/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Саєнко О. Б.
Доповідач: Матківська М. В.
03 грудня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В.,
розглянувши за участю захисників особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кулакової Олени Євгеніївни і Кучер Наталії Вячеславівни,
апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кулакової Олени Євгеніївни
на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 04 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 239322, складеного 05 лютого 2025 року о 17:45 год, - водій ОСОБА_1 , 05 лютого 2025 року о 17:35 год. по вул. Миру, в с. Зарванці, Вінницького району Вінницької області, керував транспортним засобом «Lexus RX 350» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: блідий колір обличчя, зіниці очей не реагують на промені світла; від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на факт вживання наркотичних речовин водій відмовився в медичному закладі КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» у присутності лікаря нарколога. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 04 листопада 2025 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк в один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір, що становить 605,60 грн.
Захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Кулакова О. Є. подала апеляційну скаргу, у якій пославшись на незаконність оскаржуваної постанови, просить скасувати її та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги зводяться до тверджень захисника про те, що наявний у матеріалах справи відеозапис не підтверджує факту керування транспортним засобом, оскільки з нього не вбачається ані момент зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , ані будь-яких відомостей, які б свідчили про наявність у працівників поліції підстав для такої зупинки.
Крім того, захисник наполягає, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проведено з численними порушеннями, а вимоги поліцейських щодо проходження відповідного огляду були незаконними, оскільки жодні ознаки можливого сп'яніння належним чином не зафіксовано та не задокументовано.
В судовому засіданні захисники особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 і адвокат Кучер Н. В. підтримали апеляційну скаргу, просять задовольнити її.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у тому числі відеозаписи події, дійшов висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає за таких підстав.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно роз'яснень, наданих у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з пунктом 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 239322 від 05 лютого 2025 року, водій ОСОБА_1 , 05 лютого 2025 року о 17:35 год. по вул. Миру, в с. Зарванці, Вінницького району Вінницької області, керував транспортним засобом «Lexus RX 350» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: блідий колір обличчя, зіниці очей не реагують на промені світла; від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на факт вживання наркотичних речовин водій відмовився в медичному закладі КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» у присутності лікаря нарколога (а. с.1).
До протоколу долучено: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а. с. 2); висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а. с. 3); письмові пояснення ОСОБА_1 (а. с. 4); копію постанови серії ЕНА № 4012603 від 05 лютого 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП (а. с. 5) відеозапис із нагрудної камери на якому зафіксовано подію, що мала місце при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 239322 від 05 лютого 2025 року, а саме факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння (а. с. 7).
За змістом частин першої-другої статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з частиною третьою цієї статті у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
Так, згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з пунктами 7 та 8 розділу ІІІ цієї Інструкції метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.
З огляду на викладене, враховуючи, що за змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння особи, яка керує транспортним засобом, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні, апеляційний суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За правилами статті 251 КУпАП, відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відеозаписи з нагрудних камер інспекторів патрульної поліції, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
При цьому апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про нібито неповноту відеозапису та відсутність у ньому необхідних даних, оскільки суд при розгляді справи оцінює лише той обсяг доказів, який фактично надано для дослідження.
Ненадання окремих фрагментів відеозапису саме по собі не спростовує відомостей і даних у тій частині, яка долучена до матеріалів справи, досліджена судом та узгоджується з іншими доказами у їх сукупності.
Крім того, обов'язок поліцейського здійснювати безперервну відеофіксацію не є абсолютним. Відповідно до п.п. 5, 8 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, працівник поліції за певних умов має право відступити від вимоги щодо суцільної відеозйомки.
За таких обставин відсутність на відеозаписі безпосередньо зафіксованого факту руху автомобіля не є істотною, оскільки законодавство покладає на поліцейського обов'язок забезпечувати фіксацію спілкування з правопорушником від моменту його початку до завершення, а не здійснювати безперервний запис усіх подій. Це зумовлено, зокрема, особистими потребами працівника поліції та технічними можливостями портативних відеореєстраторів і бодікамер.
Згідно з долученим до матеріалів справи відеозаписом, транспортний засіб «Lexus RX 350» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 було зупинено на проїжджій частині по вул. Миру в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області у зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху України, за що постановою ЕНА №4012603 від 05 лютого 2025 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. При цьому з моменту зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 жодного разу не заперечував факту керування автомобілем, навпаки - повідомив, що «їде з малою (донькою)».
У зв'язку з виявленням у водія ознак наркотичного сп'яніння поліцейські запропонували йому пройти огляд у закладі охорони здоров'я. Спочатку ОСОБА_1 погодився на такий огляд, однак після отримання порад і консультацій від невстановлених осіб у телефонному режимі, а також безпосередньо в закладі охорони здоров'я категорично відмовився надати біологічний матеріал для проведення лабораторних досліджень, хоча поліцейськими та лікарем неодноразово роз'яснювались правопорушнику наслідки таких дій.
Зазначені обставини узгоджуються з наданим власноручним письмовим поясненням ОСОБА_1 , в якому він чітко зазначив про факт зупинки його транспортного засобу в с. Зарванці, а також виклав мотиви своєї відмови від надання біологічних зразків для проходження огляду (а. с. 4).
За таких обставин доводи апеляційної скарги про нібито численні порушення з боку працівників поліції та лікаря-нарколога, а також про неналежне оформлення матеріалів справи мають виключно формальний характер та підлягають відхиленню судом. Зазначені твердження не спрямовані на встановлення об'єктивних обставин події, що сталася, а використовуються як засіб для спроби уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що у постанові Касаційного Кримінального Суду Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 444/2115/17 зроблено висновок, що невиконання вимоги працівника поліції, яка, очевидно, входить до кола його повноважень, не може бути визнана правомірним, якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною, і навіть якщо в подальшому виявиться, що ця вимога ґрунтувалася на неправильній оцінці ситуації поліцейським і не мала достатніх підстав.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій зобов'язаний пройти в установленому порядку медичний огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - на вимогу поліцейського.
При цьому наявність ознак сп'яніння поліцейський визначає самостійно, з огляду на зовнішні прояви та поведінку особи, тобто шляхом безпосереднього спостереження. У разі виявлення таких ознак саме на особу покладається обов'язок доведення відсутності стану сп'яніння шляхом проходження відповідного медичного огляду. У подальшому вона має право оскаржити дії працівників поліції, які вважає неправомірними.
Апеляційний суд наголошує, що мотиви, якими керувався правопорушник, відмовляючись від проходження огляду, не мають правового значення, оскільки визначальним є виконання встановленого законом обов'язку щодо виконання законної вимоги поліцейського. При цьому ухилення від проходження огляду шляхом його безпідставного та умисного затягування не є допустимим.
Такий підхід відповідає принципу справедливого балансу між правами особи та публічними інтересами, зокрема забезпеченням громадської безпеки - одного з основних завдань поліції відповідно до закону.
У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги підлягають відхиленню як юридично неспроможні та очевидно безпідставні.
Інші доводи апеляційної скарги не мають істотного значення та не спростовують встановлений факт відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у передбаченому законом порядку.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апеляційний суд враховує, що викладені в постанові висновки прийнятого рішення і його мотивування є достатніми й зрозумілими та відповідають вимогам закону. Об'єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наведених доказів і викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.
Таким чином апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно; вина ОСОБА_1 доведена повністю, в зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначене судом адміністративне стягнення повністю відповідає вимогам статті 33 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кулакової Олени Євгеніївни, залишити без задоволення.
Постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 04 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. В. Матківська