Справа № 752/27940/21 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2888/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
25 листопада 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, не одруженого, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30.01.2025 року відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 01.02.2024 року у кримінальному провадженні № 12021100000000234 від 22.03.2021 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.01.2025 року щодо розгляду поданої стороною захисту скарги про скасування ОСОБА_7 повідомлення про підозру від 01.02.2024 у кримінальному провадженні №12021100000000234, та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру від 01.02.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.4 ст. 187, ст. 257 КК України.
На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.02.2024 року підлягає скасуванню у зв?язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, а також неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність.
Адвокат зазначає, що здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_7 на території України на теперішній час є фізично неможливим і для цього існують інші, передбачені КПК України, процесуальні механізми.
Враховуючи, що органу досудового розслідування було достовірно відомо, що ОСОБА_7 є громадянином Грузії, в ході здійснення заходів щодо встановлення його місцезнаходження до моменту повідомлення про підозру, очевидним є те, що у розпорядженні слідчого були достатні дані, що свідчили про перетин ним державного кордону України.
Захисник наголошує на тому, що положенням ч.1 ст. 278 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.
Таким чином, з огляду на викладене вище, апелянт зазначає, що підстав для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру від 01.02.2024, у тому числі, у передбаченому ч.2 ст. 135 КПК України порядку, у органу досудового розслідування не існує взагалі, а вказані дії органу досудового розслідування фактично будуть носити формальний характер та не матимуть на меті вручити повідомлення про підозру ОСОБА_7 у визначеному процесуальним законом порядку.
Натомість, з урахуванням обізнаності сторони обвинувачення про місце перебування ОСОБА_7 за межами території України з 05.07.2020, слідчий та прокурор, при здійсненні вручення повідомлення про підозру, були зобов'язані виконати приписи ч.7 ст. 135 КПК України та діяти у відповідності до положень ст. 542 КПК України.
При цьому, будь які відомості про вжиття органом досудового розслідування та прокурором в даному кримінальному провадженні вищевказаних дій слідчим не надані.
Адвокат зазначає, що вказане вище дає підстави стверджувати, що ОСОБА_7 у визначеному КПК України порядку статусу підозрюваного у кримінальному провадженні не набув.
Також вказує, що слідчим суддею взагалі не надано правової оцінки вищевказаним аргументам скарги, ці обставини були проігноровані.
Таким чином, залишаються незрозумілими процесуальні підстави для обгрунтування судом свого рішення щодо відсутності порушень під час вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру, ігноруючи факт обізнаності органу досудового розслідування про його відсутність на території України протягом майже 4 років, а також нібито направлення повідомлення про підозру на адресу посольства Грузії в Україні, враховуючи, що такі дії слідчого не мають нічого спільного з нормами Кримінального процесуального кодексу України, відомчими наказами Національної поліції України, органів прокуратури України в частині міжнародного співробітництва і прямо суперечать вимогам, визначеним ст.ст. 135, 278, а також розділом ІХ КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_8 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З урахуванням наведеного, оскільки копію повного тексту захисником отримано 04.02.2025 року, а з 20.01.2025 по 17.02.2025 року адвокат перебував на лікарняному, а апеляційну скаргу подано до суду 21.03.2025 року, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів провадження, у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12021100000000234 від 22.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ст. 257 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , визначивши подальше вчинення злочинів, як основне джерело для здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, діючи з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, шляхом скоєння умисних злочинів, а саме розбоїв - нападів з метою заволодіння чужим майном, поєднаних із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства, вчинив злочини за наступних обставин.
Так, ОСОБА_10 , з метою вчинення умисних злочинів, направлених на вчинення озброєних нападів з метою заволодіння чужим майном, поєднаних із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства, створив озброєну банду, сформовану на етнічній основі, до якої увійшли: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_6 , якою керував, приймав участь в ній та у злочинах, вчинених цією озброєною бандою.
Вищевказані особи попередньо, умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, зорганізувалися у внутрішньо стійке ієрархічне злочинне об'єднання, метою діяльності якого було вчинення злочинів, розробивши при ньому єдиний план злочинних дій, відомий усім учасникам, з розподілом функцій кожного учасника озброєної банди, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_10 , як керівникові злочинного об'єднання, свідомо виконуючи всі його вказівки.
Організована і очолена ОСОБА_10 озброєна банда характеризувалася:
- попередньою зорганізованістю в спільне об'єднання для вчинення злочинів;
- стабільністю учасників озброєної діяльності, детальної організації діяльності учасників озброєної банди;
- об'єднаністю злочинів єдиним планом з розподілом функції кожного із учасників озброєної банди, спрямованих на досягнення єдиної злочинної мети;
- обізнаністю всіх учасників озброєної банди з планом злочинних дій;
- визначеністю способу психологічного впливу на потерпілих безпосередньо в ході вчинення злочину, який виражався у погрозі та застосуванні вогнепальної та сигнально-шумової зброї, з метою пригнічення волі потерпілих та подолання їх опору під час здійснення розбійних нападів, а саме предмету схожого на пістолет типу «Макарова» № НОМЕР_1 , предмету схожого на пістолет типу «Макарова» без номеру, предметів схожих на пістолети типу «Макарова» із номерами № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , а також боєприпасів до них;
- застосуванням систем та методів конспірації під час готування та вчинення злочинів, що виражалося у проведенні розвідувальних заходів для визначення об'єкту злочину, придбанням підроблених бланків свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на автомобіль «Ssang Yong», д.н.з. НОМЕР_5 . номер кузова НОМЕР_6 , що перебував у користуванні учасників озброєної банди;
- розподілом грошей, здобутих злочинним шляхом, між учасниками озброєної банди, згідно із заздалегідь розробленим планом злочинної діяльності, відповідно до якого ОСОБА_10 , як організатор та керівник озброєної банди, розподіляв гроші, здобуті злочинним шляхом між учасниками озброєної банди.
Для вчинення злочинів, що представляють підвищену суспільну небезпеку, учасниками озброєної банди заздалегідь було розроблено план з розподілом функцій, згідно з яким об'єктами вчинення злочинів визначено фізичних осіб - мешканців міста Києва, які мають у володінні значні суми готівкових коштів в національній або іноземній валюті. Предметом злочинного посягання було визначено чуже майно, а саме готівкові кошти.
В своєму розпорядженні учасники озброєної банди мали та використовували автомобілі, засоби зв?язку - мобільні телефони, предмети схожі на зброю, боєприпаси до них, засоби для маскування обличь та зовнішності, а саме: одяг з капюшонами, бафи, кепки, перчатки та рукавиці.
Так, для створення озброєної банди, а також керівництва вказаним злочинним об'єднанням, участі у ньому та участі у злочинах, вчинюваних таким злочинним об'єднанням, ОСОБА_10 , як керівник озброєної банди, підшукав з числа своїх знайомих осіб, розподілив функції кожного із учасників озброєної банди, а також осіб, які повинні були сприяти реалізації розробленого ним злочинного плану та які повинні були входити до складу організованої озброєної банди.
Зокрема, ОСОБА_10 умисно, з метою створення озброєної банди, здійснюючи підбір та перевірку надійності її учасників, знаходячись в невстановленому місці запропонував своїм знайомим ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 та ОСОБА_15 , взяти участь в озброєній банді для вчиненні нападів, з метою заволодіння чужим майном, поєднаних з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу та застосуванням такого насильства, на що останні добровільно надали свою згоду.
Відповідно до розробленого ОСОБА_10 плану злочинних дій озброєної банди, її учасникам необхідно було здійснити наступне:
- провести розвідувально-пошукові заходи, направлені на встановлення об'єкту злочину - фізичних осіб мешканців міста Києва та Київської області, які мають у володінні значні суми готівкових коштів в національній або іноземній валюті для здійснення на них розбійних нападів. Установити під час проведення зазначених заходів місце проживання, роботи зазначених осіб, місця отримання та передачі готівкових грошових коштів, ідентифікуючі ознаки транспортних засобів, якими користуються останні, маршрут їх руху по місту, зокрема маршрут;
- підшукати знаряддя злочину для їх використання з метою подолання опору потерпілих під час здійснення розбійних нападів;
- підшукати транспортні засоби для швидкого пересування учасників озброєної банди та перевезення майна, здобутого злочинним шляхом;
- прибути до місця майбутнього вчинення відповідно до завчасно розподілених між учасниками озброєної банди ролей, установити шляхи відходів після вчинення злочину, учинити розбійний напад на особу/осіб, які перебуватимуть в будинку, та заволодіти грошовими коштами, які їй належать;
- після вчинення розбійного нападу, якнайшвидше зникнути з грошовими коштами, здобутими злочинним шляхом з місця вчинення злочину на автомобілі, який використовувався для пересування учасників озброєної банди до місця вчинення злочину;
- розподілити гроші, здобуті злочинним шляхом під час вчинення розбійного нападу між учасниками озброєної банди.
Упродовж з квітня 2020 року по червень 2020, ОСОБА_10 , являючись організатором озброєної банди, сформованої на етнічній основі, здійснював керування організованою та очоленою ним озброєною бандою при вчиненні злочинів, направлених на заволодіння чужим майном, шляхом вчинення розбійних нападів.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був виконавцем (співвиконавцем) - активним учасником запланованих злочинів, надавши згоду на участь в злочинах у складі озброєної банди, сформованої на етнічній основі достовірно знаючи про входження до її складу ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , підтвердивши власними діями реальність свої намірів, з метою реалізації розробленого ОСОБА_10 злочинного плану, відомого всім учасникам озброєної банди, виконував відведені йому функції під час готування та вчинення злочинів, а саме:
- визначав разом із ОСОБА_10 місця вчинення злочинів та об'єкти розбійних нападів - фізичних осіб з числа мешканців міста Києва, які мають у володінні значні суми готівкових грошей в національній або іноземній валюті:
- разом із іншими учасниками озброєної банди здійснював проникнення до приміщення фізичних осіб та напад на потерпілого.
01.02.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину Грузії, не одруженому, тимчасово не працюючому, проживаючому за адресою АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187 ст. 257 КК України.
18.12.2024 адвокат ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва зі скаргою на повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 01.02.2024 у кримінальному провадженні № 12021100000000234 від 22.03.2021.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.01.2025 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, щозазначені у скарзі захисника ОСОБА_6 доводи спростовуються наданими органом досудового розслідування доказами, які досліджувались слідчим суддею під час розгляду клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_7 , а саме слідчим суддею встановлено що, повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 01.02.2024, його переклад та пам'ятка про права та обов'язки з перекладом були направлені останньому 01.02.2024 року на адресу: АДРЕСА_1 , на адресу: АДРЕСА_2 . Також повідомлення про підозру ОСОБА_7 , його переклад та пам'ятка про права та обов'язки були направлені у Посольство Грузії в Україні - 01.02.2024 року.
Слідчий суддя першої інстанції зазначив, що таким чином, будь-які обгрунтовані процесуальні порушення під час вручення ОСОБА_7 підозри, стороною захисту не доведені.
З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування, крім іншого, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Згідно п.13 ч.2 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.40 КПК України слідчий уповноважений повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру.
Згідно ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
КПК України не містить визначення терміну "обґрунтована підозра" і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на стадії досудового розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, 05.07.2020 року ОСОБА_7 через Чорноморський порт перетнув Державний кордон України та на момент виконання доручення в порядку ст. 40 КПК України не знаходився на території країни.
Повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, датується 01.02.2024 року.
26.02.2024 року згідно даних трекінгу відправлень Укрпошти слідчим спрямовано на ім'я та робочу адресу захисника адвоката ОСОБА_9 повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України. Вказані дії не передбачені нормами Кримінального процесуального закону, жодні відомості щодо направлення ОСОБА_7 тексту повідомлення про підозру на будь-яку іншу адресу чи у будь-який інший спосіб у вказаному відправленні відсутні. Дане свідчить про порушення вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, відповідно до якої письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Органу досудового розслідування було відомо що ОСОБА_7 є громадянином Грузії, в ході здійснення заходів щодо встановлення його місцезнаходження до моменту повідомлення про підозру, очевидним є те, що у розпорядженні слідчого були достатні дані, що свідчили про перетин ним Державного кордону України.
Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва. Дані дії відповідно до норм процесуального закону органом досудового розслідування не були здійсненні.
Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги стосовно порушення органом досудового розслідування вимог ст.ст. 277, 278 КПК України під час складання та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 , що є підставою для задоволення апеляційної скарги сторони захисту, скасування ухвали слідчого судді місцевого суду та постановлення нової ухвали про задоволення скарги на повідомлення про підозру і скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 01.02.2024 року у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Поновити захиснику ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру від 01.02.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України у кримінальному провадженні № 12021100000000234 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру від 01.02.2024 року у кримінальному провадженні № 12021100000000234 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4