29 жовтня 2025 року
справа № 369/15658/24
провадження № 22-ц/824/9095/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
відповідачі: Громадська організація «Садівницьке товариство «Ірпінь», ОСОБА_5
третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2025 року, постановлене під головуванням судді Фінагеєвої І.О. у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Громадської організації «Садівницьке товариство «Ірпінь», ОСОБА_5 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, -
У вересні 2024 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Києво-Святошинського районного суду Київської області із вищевказаною позовною заявою.
З метою забезпечення позову у грудні 2024 року позивачами було подано заяву про забезпечення позовних вимог.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачі посилаються на те, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Громадської організації «Садівницьке товариство «Ірпінь», ОСОБА_5 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Зазначали, що 15 вересня 2021 року було укладено два договори купівлі-продажу частини нежитлової будівлі між Громадською організацією «Садівницьке товариство «Ірпінь» та ОСОБА_5 , а саме:
-договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі, а саме 1/2 частини громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, опис: Контрольно-пропускний пункт (КПП) на плані позначений літерою Б, загальною площею 9,9 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за № 607;
-договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі, а саме 1/2 частини громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, опис Контрольно-пропускний пункт (КПП) на плані позначений літерою Б, загальною площею 9,9 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. зареєстрований в реєстрі за № 608.
Відповідно до даних договорів продавець - Громадська організація «Садівницьке товариство «Ірпінь» (надалі ГО «СТ «Ірпінь») передає, а покупець ОСОБА_5 приймає у власність належну ГО «СТ «Ірпінь» на праві власності 1/2 зазначеної вище нежитлової будівлі.
В даних договорах купівлі-продажу зазначено, що Голова правління ГО «СТ «Ірпінь» Сивак Валентина Єгорівна діє на підставі Статуту та протоколу № 16 Загальних зборів учасників ГО «СТ «Ірпінь».
Пунктами 11 в даних договорах зазначається, що представник ГО «СТ «Ірпінь свідчить, що не перевищує наданих їй повноважень, діє добросовісно та розумно, даний договір укладається в інтересах ГО «СТ «Ірпінь».
Позивачі вважають, що в порушення вимог чинного законодавства та Статуту ГО «СТ «Ірпінь», голова правління Сивак Валентина Єгорівна самовільно, без будь-якого погодження з членами ГО «СТ «Ірпінь» продала нежитлову будівлю, яка належала на праві власності ГО «СТ «Ірпінь».
Так, оскільки позивачі є членами Громадської організації «Садівницьке товариство «Ірпінь», на їх думку, своїми незаконними діями голова правління порушила права членів ГО «СТ «Ірпінь» користуватися майном товариства, оскільки самовільно без прийняття рішення членами ГО «СТ «Ірпінь» на загальних зборах, розпорядилася майном, яке належить не їй, а безпосередньо ГО «СТ «Ірпінь».
На даний час відповідно до укладених договорів власником відчуженого майна є відповідач 2, ОСОБА_5 . Саме вона має право на даний час користуватися, володіти, а головне, розпоряджатися даним майном. Перешкодити цьому позивачі не можуть, оскільки саме у ОСОБА_5 знаходяться оригінали правовстановлюючих документів та згідно них вона є єдиним власником відчуженого майна.
У зв'язку з викладеним, позивачі вважають, що невжиття заходів до забезпечення позову перешкоджатиме чи взагалі зробить неможливим виконання рішення суду оскільки відповідач може продати спірне майно, не дочекавшись рішення суду. При цьому, накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача на володіння та користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивачів.
На підставі вищенаведеного, позивачі просили суд забезпечити позов, шляхом накладення арешту із забороною відчуження на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, опис: Контрольно-пропускний пункт (КПП) на плані позначений літерою Б, загальною площею 9,9 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2225727232224.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2025 року заяву задоволено.
В якості забезпечення позову накладено арешт на майно, а саме: на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 9,9 кв.м, опис: Контрольно-пропускний пункт (КПП) на плані позначений літерою - Б, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), (1/2 частка) на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 608, виданий 15 вересня 2021 року, видавник: Приватний нотаріус Кузьменко Ю.В. Київський міський нотаріальний округ, та (1/2 частка) на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 607, виданий 15 вересня 2021 року, видавник: Приватний нотаріус Кузьменко Ю.В. Київський міський нотаріальний округ, із забороною вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням у будь-який спосіб, зазначеного вище об'єкта нерухомого майна.
Не погоджуючись із ухвалою суду представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не з'ясовано в чому полягає реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у взаємозв'язку з заявленими позовними вимогами та з урахуванням наявності, на думку позивачів, права на користування майном позивачами-членами Громадської організації «Садівницьке товариство «ІРПІНЬ», за захистом якого позивачі звернулися до суду; не з'ясовано дані про особу Відповідача 1.
Матеріали справи не містять жодних доказів того, що Відповідачем 2 вживаються будь-які заходи щодо відчуження нежитлової будівлі Контрольно-пропускного пункту (КПП) на плані позначений літерою Б, загальною площею 9,9 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Сама по собі наявність у відповідача права розпорядження об'єктом нерухомого майна не свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та про необхідність застосування заходів забезпечення позову.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, а також враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб передбачений законом, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає за доцільне застосування до відповідача заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частиною 1 статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Верховний Суд в постанові від 19.11.2020 у справі №334/6521/19 навів наступний правовий висновок.
Забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Предметом даного позову є про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Заявником зазначено, що відповідач 2, ОСОБА_5 , має право на даний час користуватися, володіти, а головне, розпоряджатися даним майном. Перешкодити цьому позивачі не можуть, оскільки саме у ОСОБА_5 знаходяться оригінали правовстановлюючих документів та згідно них вона є єдиним власником відчуженого майна.
Таким чином, існують підстави, які підтверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
З урахуванням всього вищевикладеного, колегія суддів зауважує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним ефективно захищаються законні інтереси позивачів на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягнути за собою неможливість виконання судового рішення.
При цьому суд зазначає, що арешт на майно не завдає жодних збитків власнику майна, оскільки останній вільний у праві користуватися майном у період дії заходу забезпечення позову.
Враховуючи, що при постановлені ухвали про задоволення заяви про забезпечення позову, судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухали суду та задоволення апеляційної скарги.
Положеннями ч.1 ст.375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 01 грудня 2025 року
Суддя-доповідач
Судді